Ферменти фолатного циклу беруть участь у процесі реметилювання гомоцистеїну до метіоніну, де фолати є коферментами для перенесення метилу. Метою роботи було виявлення взаємозв'язків поліморфізмів генів ферментів фолатного циклу з такими факторами кардіометаболічного ризику, як підвищення рівня гомоцистеїну й дефіцит фолієвої кислоти в сироватці крові пацієнтів у постковідному періоді. У 51 пацієнта, які перенесли COVID-19, проведено загальне клініко-лабораторне обстеження, визначення концентрації гомоцистеїну та фолієвої кислоти в сироватці крові імуноферментним методом. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі визначали по­ліморфізми генів: метилентетрагідрофолатредуктази (677С>T i 1298A>C), метіонінсинтази-редуктази (66A>G) і метіонінсинтази (2756A>G). За кожним з цих поліморфізмів обстежених пацієнтів було розподілено на 3 групи згідно з алелями нуклеотидів у відповідному положенні: 1) гомозиготна домінантна, 2) гетерозиготна і 3) гомозиготна рецесивна. Для гена метилентетрагідрофолатредуктази в положенні 677 сироваткові рівні гомоцистеїну та фолату не відрізнялись між групами пацієнтів 1 i 2 з генотипами 677 С/С (n=26) та 677 С/Т (n=21) (p>0,05); у групі 3 рецесивний генотип 677 Т/Т виявлено лише в 4 осіб (8%), що не дозволило провести порівняння показників. Розподіл пацієнтів на 3 групи за генотипом того ж гена в положенні 1298 виявив, що рецесивна гомозиготна мутація 1298 С/С в групі 3 (n=9) асоціювалась з підвищеним рівнем гомоцистеїну (19,56±1,89 мкмол/л) проти 10,68±0,76 (р=0,012) та 11,63±1,25 мкмоль/л (р=0,013) у групах 1 і 2, без відмінності рівнів фолату між групами. Група 3 відрізнялась від груп 1 і 2 вищим ступенем ожиріння, більшою частотою гіпертонічної хвороби та хронічної серцевої недостатності (у 85% пацієнтів групи 3 проти 41 і 50% у групах 1 і 2), більшим числом тромбоцитів, тривалішою госпіталізацією з приводу COVID-19, вищим рівнем Д-димеру. Розподілення пацієнтів на групи залежно від генотипу метіонінсинтетази-редуктази в положенні 66 показало, що в носіїв рецесивної гомозиготної мутації 66 G/G (група 3, n=15) концентрація гомоцистеїну (16,56±1,64 мкмоль/л) була підвищена порівняно з особами групи 1 (n=17) 66 А/А (10,28±1,17 мкмоль/л; р=0,004) та групи 2 (n=19) 66A/G (11,32±1,17 мкмоль/л, р=0,013). У групі 3 відзначено більшу тривалість госпіталізації з приводу COVID-19 (17,15±1,65 проти 11,88±0,97 дня, р=0,008), частоту гіпертензії (67% проти 35%) і серцевої недостатності (67% проти 29%) порівняно з групою 1. Застосування молекулярно-генетичного підходу дозволило встановити, що наявність рецесивних мутацій генів фолатного циклу асоціюється з потенційною схильністю до гіпер­гомоцистеїнемії, тромбофілії, тяжчих форм кардіометаболічних ускладнень та коронавірусної хвороби.

Ключові слова: ферменти фолатного циклу, поліморфізми, рецесивні гомозиготні мутації, гомоцистеїн, фолієва кислота, кардіометаболічний ризик, коронавірусна хвороба

1. Perła-Kaján J, Jakubowski H. COVID-19 and One-Carbon Metabolism. Int J MolSci. 2022 Apr;23(8):4181. doi: https://doi.org/10.3390/ijms23084181
2. Liu F, Chen J, Li Z, Meng X. Recent advances in epigenetics of age-related kidney diseases. Genes. 2022;13(5):796. doi: https://doi.org/10.3390/genes13050796
3. Kern B, Podkrajšek K, Kovač J, Šket R, Bizjan B, Tesovnik T, et al. The Role of epigenetic modifications in late complications in type 1 diabetes. Genes (Basel). 2022 Apr;13(4):705. doi: https://doi.org/10.3390/genes13040705
4. Andreichyn M, Nychyk N, Zavidniuk N, Yosyk Ya, Ishchuk I, Ivakhiv O. [COVID-19: epidemiology, clinic, diagnosis, treatment and prevention]. Infektsiini khvoroby. 2020;2(100):41-55. doi: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.2.11285
5. Sun J, Jiang X, Zhao M, Ma L, Pei H, Liu N, et al. Association of Methylenetetrahydrofolate Reductase C677T Gene Polymorphisms with Mild Cognitive Impair­ment Susceptibility: A Systematic Review and Meta-Ana­lysis. Behav 2021;2021:2962792. doi: https://doi.org/10.1155/2021/2962792 
6. Raina JK, Panjaliya RK, Dogra V, Sharma S, Anupriya KP. Association of МТГФР and MS/MTR gene polymorphisms with congenital heart defects in North Indian population (Jammu and Kashmir): a case-control study encompassing meta-analysis and trial sequential analysis. BMC 2022 Apr 25;22(1):223. doi: https://doi.org/10.1186/s12887-022-03227-z
7. Ren ZJ, Zhang YP, Ren PW, Yang B, Deng S, Peng ZF, et al. Contribution of MTR A2756G poly­morphism and MTRR A66G polymorphism to the risk of idiopathic male infertility. Medicine (Baltimore). 2019 Dec;98(51):e18273. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000018273
8. Santilli F, Davì G, Patrono C. Homocysteine, me­thylenetetrahydrofolatereductase, folate status and athero­thrombosis: A mechanistic and clinical perspective. Vascul Pharmacol.2016 Mar;78:1-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.vph.2015.06.009 
9. Ponti G, Pastorino L, Manfredini M, Ozben T, Oliva G, Kaleci S, et al. COVID‐19 spreading across world correlates with C677T allele of the methylenetetra­hydrofolate reductase gene prevalence. J Clin Lab Anal. 2021;35(7):e23798. doi: https://doi.org/10.1002/jcla.23798
10. Gogu AE, Jianu DC, Dumitrascu V, Ples H, Stroe AZ, et al. MTHFR Gene Polymorphisms and Car­diovascular Risk Factors, Clinical-Imagistic Features and Outcome in Cerebral Venous Sinus Thrombosis. Brain Sci. 2020;11(1):23. doi: https://doi.org/10.3390/brainsci11010023
11. Kovács E, Bereczky Z, Kerényi A, Laczik R, Na­gy V, Kovács DÁ, et al. Clinical /Investigation of Here­ditary and Acquired Thrombophilic Factors in Patients with Venous and Arterial Thromboembolism. Int J Gen Med. 2023 Nov 22;16:5425-37. doi: https://doi.org/10.2147/IJGM.S412551
12. Ponti G, Ruini C, Tomasi A. Homocysteine as a potential predictor of cardiovascular risk in patients with COVID‐19. Med  2020;143:109859.  doi: https://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.109859
13. Si T, Zhang W, Fu X, Wang Y, Liu D, Wu Q. Reference intervals of homocysteine in apparently healthy Chinese Han ethnic adults. J Lab Med 2022;46(2):125-32. doi: https://doi.org/10.1515/labmed-2021-0135
14. Keskin O, Seremet Keskin A, Nilgün Seremet. Association between low serum folic acid and vitamin B12 levels with COVID-19 prognosis. Progr Nutr [Internet]. 2022 Sep. 27 [cited 2024 Mar 4];24(3):e2022104.
15. Abildgaard A, et al. Reference intervals for plas­ma vitamin B12 and plasma/serum methylmalonic acid in Danish children, adults and elderly. Clinica chimica acta; international journal of clinical chemistry. 2022;525:62-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.cca.2021.12.015
16. Galukande M, Jombwe J, Fualal J, Baingana R, Gak­waya A. Reference values for serum levels of folic acid and vitamin B12 in a young adult Ugandan population. Afr Health Sci. 2011 Jun;11(2):240-3. PMID: 21857855; PMCID: PMC3158514.
17. Golovanova IA, Belikova IV, Lyakhova NO. [Fun­damentals of medical statistics. Study guide for graduate stu­dents and clinical residents]. Poltava; 2017. 113 p. Ukrainian.

Переглянути:

Шупрович А.А. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна, 
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org /0000-0002-7437-0309

Зінич О.В. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0516-0148

Кушнарьова Н.М. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5390-6784

Комісаренко К.П. Медичний центр «Адоніс-Лаб», медичний центр «Топ клінік Денис», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-6318-755X

Шупрович А.А., Зінич О.В., Кушнарьова Н.М, Комісаренко К.П. Дослідження взаємозв'язків поліморфізмів генів ферментів фолатного циклу з рівнями гомоцистеїну та фолієвої кислоти як факторів ризику серцево-судинних порушень у постковідному періоді. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 4-11.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313071

Influence of substituted quinones on the excretory function of the rat kidney and evaluation of the prospects of their use as potential diuretics

Гостра теплова травма (ГТТ) — серйозне порушення здоров’я, викликане надмірним під­вищенням температури тіла, зазвичай у результаті тривалого перебування в умовах високої температури довкілля або внаслідок інтенсивної фізичної активності в спеку. Без своєчасного лікування тепловий удар може призвести до тяжких уражень центральної нервової системи (ЦНС) з набряком головного мозку, глибоких порушень з боку внутрішніх органів та водно-сольового балансу, коми та смерті. Позаяк ефективність лікарських препаратів для лікування теплових уражень не доведена, актуальним є пошук нових термо­протекторних засобів з різними механізмами дії, зокрема інгібіторів каскаду арахідонової кислоти. У попередньому скринінговому дослідженні на моделі ГТТ у щурів виявлено, що з-поміж інгібіторів циклоокси­генази (ЦОГ) найефективніше запобігають гіпертермії та поліпшують перебіг відновного періоду високо­селективний інгібітор ЦОГ-2 целекоксиб та анальгетик-антипіретик парацетамол. Метою цього дослідження стало визначення впливу зазначених лідерів скринінгу на функціональний стан ЦНС, больову чутливість та фізичну витривалість у відновному періоді теплової травми. Модель ГТТ відтворювали на дорослих білих щурах-самцях за запропонованою раніше валідованою методикою шляхом 30-хвилинної експозиції за +55°С. Тварини були розподілені на 4 групи по 8 щурів у кожній групі: інтактний контроль, контрольна патологія, група парацетамолу та група целекоксибу. За результатами дослідження встановлено, що целекоксиб виявляє виражену термопротекторну дію, вірогідно поліпшує стан ЦНС за поведінковими реакціями та фізичну витривалість тварин у відновному періоді після ГТТ. Водночас парацетамол після ГТТ не чинить вираженого позитивного впливу на функціональний стан ЦНС, помірно поліпшує  фізичну витривалість щурів та поступається за всіма дослідженими показниками целекоксибу. Ці результати відкривають нові можливості для розробки підходів до лікування ГТТ та демонструють неоднакову ефективність використання целекоксибу та парацетамолу за теплових уражень.

Ключові слова: гостра теплова травма, інгібітори циклооксигенази, целекоксиб, парацетамол, центральна нервова система, больова чутливість, фізична витривалість

1. Garcia CK, Renteria LI, Leite-Santos G, Leon LR, Laitano O. Exertional heat stroke: pathophysiology and risk factors. BMJ 2022 Oct 11;1(1):e000239. doi: https://doi.org/10.1136/bmjmed-2022-000239 
2. Stillman JH. Heat Waves, the New Normal: Sum­mertime Temperature Extremes Will Impact Animals, Ecosystems, and Human Communities. Physiology (Bethesda).2019 Mar 1;34(2):86-100. doi: https://doi.org/10.1152/physiol.00040.2018 
3. Périard JD, DeGroot D, Jay O. Exertional heat stroke in sport and the military: epidemiology and mitigation. Exp Physiol. 2022 Oct;107(10):1111-21. doi: https://doi.org/10.1113/EP090686
4. Kiatkitroj K, Arphorn S, Tangtong C, Maruo SJ, Ishimaru T. Risk factors associated with heat-related illness among sugarcane farmers in Thailand. Ind Health. 2022 Oct 1;60(5):447-58. doi: https://doi.org/10.2486/indhealth.2021-0161
5. How V, Singh S, Dang T, Fang Lee L, Guo HR. The effects of heat exposure on tropical farm workers in Malaysia: six-month physiological health monitoring. Int J Environ Health Res. 2023 Apr;33(4):413-29. doi: https://doi.org/10.1080/09603123.2022.2033706
6. Alari A, Letellier N, Benmarhnia T. Effect of dif­fe­rent heat wave timing on cardiovascular and respiratory mortality in France. Sci Total Environ. 2023 Sep 20;892:164543. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.164543
7. Bauman J, Spano S, Storkan M. Heat-Related Ill­nesses. Emerg Med Clin North Am. 2024 Aug;42(3):485-92. doi: https://doi.org/10.1016/j.emc.2024.02.010
8. Knapik JJ, Epstein Y. Exertional Heat Stroke: Pa­thophysiology, Epidemiology, Diagnosis, Treatment, and Prevention. J Spec Oper Med. 2019 Summer;19(2):108-16. doi: https://doi.org/10.55460/5P2Q-1MBQ
9. Sorensen C, Hess J. Treatment and Prevention of Heat-Related Illness. N Engl J Med. 2022;387(15):1404-13. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMcp2210623
10. Chuykova P, Shtrygol’ S, Taran A, Yudkevych T, Lebedinets I, Oklei D. Acute heat trauma model in rats, gender-dependent thermoresistance, and screening of potential thermoprotectors. ScienceRise: Pharmaceutical Science. 2024 Apr;2(48):4-11. doi: https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.301620
11. Hock FJ, editor. Drug Discovery and Evaluation: Pharmacological Assays. B.: Springer Berlin Heidelberg; 2014. 2071 р.
12. Koval A, Shtrygol' S. 1-(5-Aetyl-3-methyl-6-phe­nyl-5h-[1,2,4]triazolo [3,4-b][1,3,4]thiadiazin-7-yl)-etha­none: dose-dependence of analgesic effect, lack of opioidergic mechanism of action, effect on behavioral reactionsand acute toxicity. Acta Medica Leopoliensia. 2023;29(3-4):192-203. doi: https://doi.org/10.25040/aml2023.3-4.192
13. Bonm AV, Elezgarai I, Gremel CM, Viray K, Bamford NS, Palmiter RD, et al. Control of exploration, motor coordination and amphetamine sensitization by cannabinoid CB1 receptors expressed in medium spiny neurons. Eur J Neurosci. 2021 Aug;54(3):4934-52. doi: https://doi.org/10.1111/ejn.15381
14. Karna SR, Kongara K, Singh PM, Chambers P, Lopez-Villalobos N. Evaluation of analgesic interaction between morphine, dexmedetomidine and maropitant using hot-plate and tail-flick tests in rats. Vet Anaesth Analg. 2019 Jul;46(4):476-82. doi: https://doi.org/10.1016/j.vaa.2018.12.009
15. Armario A. The forced swim test: Historical, conceptual and methodological considerations and its relationship with individual behavioral traits. Neurosci Biobehav Rev. 2021 Sep;128:74-86. doi: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2021.06.014
16. Habibzadeh F. Data Distribution: Normal or Abnormal? Journal of Korean medical science. 2024 Jan 22;39(3):e35. doi: https://doi.org/10.3346/jkms.2024.39.e35
17. Zhang Z, Wu X, Zou Z, Shen M, Liu Q, Zhang­sun Z, et al. Heat stroke: Pathogenesis, diagnosis, and cur­rent treatment. Ageing Res Rev. 2024 Jul 8;100:102409. doi: https://doi.org/10.1016/j.arr.2024.102409
18. Phillis JW, Horrocks LA, Farooqui AA. Cyclo­oxygenases, lipoxygenases, and epoxygenases in CNS: their role and involvement in neurological disorders. Brain Res Rev. 2006 Sep;52(2):201-43. doi: https://doi.org/10.1016/j.brainresrev.2006.02.002
19. Calderwood SK, Bornstein B, Farnum EK, Ste­venson MA. Heat shock stimulates the release of ara­chidonic acid and the synthesis of prostaglandins and leukotriene B4 in mammalian cells. J Cell Physiol. 1989 Nov;141(2):325-33. doi: https://doi.org/10.1002/jcp.1041410214
20. Rossi A, Coccia M, Trotta E, Angelini M, San­toro MG. Regulation of cyclooxygenase-2 expression by heat: a novel aspect of heat shock factor 1 function in human cells. PloS One. 2012;7(2):e31304. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0031304
21. Cruz JV, Rosa JMC, Kimani NM, Giuliatti S, Dos Santos CBR. The Role of Celecoxib as a Potential Inhibitor in the Treatment of Inflammatory Diseases – A Review. Curr Med Chem. 2022;29(17):3028-49. doi: https://doi.org/10.2174/0929867328666210910125229
22. Przybyła GW, Szychowski KA, Gmiński J. Para­cetamol – An old drug with new mechanisms of action. Clin Exp Pharmacol Physiol. 2021 Jan;48(1):3-19. doi: https://doi.org/10.1111/1440-1681.13392

Переглянути:

Чуйкова П.О. Національний фармацевтичний університет, Харків, Україна
  https://orcid.org/0000-0002-9622-1566

Штриголь С.Ю. Національний фармацевтичний університет, Харків, Україна
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-7257-9048

Чуйкова П.О., Штриголь С.Ю. Вплив целекоксибу та парацетамолу на функціональний стан центральної нервової системи, больову чутливість та фізичну витривалість щурів за гострої теплової травми. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 11-19.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313072

Analyses of electromagnetic effects as colors of the vision analyzer

Плантарний фасціїт (ПФ) є однією з найчастіших причин болю в п’ятковій ділянці, який пов’язаний з наявністю запалення в плантарній фасції та найчастіше локалізується в медіальному відділі п’яткової ділянки. Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія (ЕУХТ) – метод апаратного лікування, що використовують в ортопедії та травматології останні десятиріччя. Одним з основних захворювань, які успішно лікують за допомогою методу, є плантарний фасціїт. Метою роботи було визначити ефективність екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при лікуванні плантарного фасціїту порівняно з іншими методами консервативного лікування за даними літературного огляду. Проаналізовано літературні джерела з науко­метричних електронних баз даних PubMed, Medline та інших джерел науково-медичної інформації. Пошук літератури виконано з використанням пошукових запитів із вказанням методу, який досліджується, та плантарного фасціїту, а саме: «Extracorporeal Shockwave Therapy», «Plantar Fasciitis», «Conservative Treatment», «Physiotherapy». При проведенні пошуку відібрано 473 наукові статті, які присвячені лікуванню плантарного фасціїту. Ураховуючи велику кількість статей та бажання представити сучасні дані, запит було обмежено останніми 9 роками (з 2015 до 2023 року) та відібрано 417 статей. З результатів пошуку було виключено статті, які присвячені іншим методам лікування ПФ (консервативного та хірургічного), та статті, присвячені використанню ЕУХТ при ортопедо-травматологічних захворюваннях інших локалізацій. На другому етапі пошуку виключено статті, присвячені виключно лікуванню ПФ методом ЕУХТ, і відібрано джерела порівняння ефективності лікування ЕУХТ з іншими методами консервативного лікування (31 стаття). Основні резуль­тати: визначено, що екстракорпоральна ударно-хвильова терапія продовжує бути одним з основних методів консервативного лікування ПФ, який використовують протягом останніх десятиліть. Він довів свою високу ефективність та безпечність при лікуванні ПФ. Порівняно з іншими методами кон­серватив­ного лікування ПФ екстракорпоральна ударно-хвильова терапія залишається однією з найефективніших, її успішно використовують у лікуванні ПФ.

Ключові слова: плантарний фасціїт, ударно-хвильова терапія, порівняння, консервативне лікування, фізіотерапія

1. Tseng WC, Chen YC, Lee TM, Chen WS. Plantar Fasciitis: An Updated Review. J Med Ultrasound. 2023;6;31(4):268-74. doi: https://doi.org/10.4103/jmu.jmu_2_23
2. Auersperg V, Trieb K. Extracorporeal shock wave therapy: an update. EFORT Open Rev. 2020;26;5(10):584-92. doi: https://doi.org/10.1302/2058-5241.5.190067
3. Charles R, Fang L, Zhu R, Wang J. The effecti­veness of shockwave therapy on patellar tendinopathy, Achilles tendinopathy, and plantar fasciitis: a systematic review and meta-analysis. Front Immunol. 2023;14:1193835. doi: https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1193835 
4. Melese H, Alamer A, Getie K, Nigussie F, Ayhualem S. Extracorporeal shock wave therapy on pain and foot functions in subjects with chronic plantar fasciitis: systematic review of randomized controlled trials. Disabil Rehabil. 2022;44(18):5007-14. doi: https://doi.org/10.1080/09638288.2021.1928775 
5. Tognolo L, Giordani F, Biz C, Bernini A, Rug­gieri P, Stecco C, et al. Myofascial points treatment with focused extracorporeal shock wave therapy (f-ESWT) for plantar fasciitis: an open label randomized clinical trial. Eur J Phys Rehabil Med. 2022;58(1):85-93. doi: https://doi.org/10.23736/s1973-9087.21.06814-3
6. Kapusta J, Domżalski M. Long Term Effec­ti­veness of ESWT in Plantar Fasciitis in Amateur Runners. J Clin Med. 2022;24;11(23):6926. doi: https://doi.org/10.3390/jcm11236926
7. Giordani F, Bernini A, Müller-Ehrenberg H, Stec­co C, Masiero S. A global approach for plantar fasciitis with extracorporeal shockwaves treatment. Eur J Transl Myol. 2019;29(3):8372. doi: https://doi.org/10.4081/ejtm.2019.8372
8. Nazim BT, Seow D, Vig KS. Extracorporeal Sho­ckwave Therapy for Foot and Ankle Disorders: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Am Podiatr Med Assoc. 2022;112(3):118-91. doi: https://doi.org/10.7547/18-191
9. De la Corte-Rodríguez H, Román-Belmonte JM, Rodríguez-Damiani BA, Vázquez-Sasot A, Rodríguez-Mer­chán EC. Extracorporeal Shock Wave Therapy for the Treatment of Musculoskeletal Pain: A Narrative Review. Healthcare (Basel). 2023;26;11(21):2830. doi: https://doi.org/10.3390/healthcare11212830
10. Li T, Lv H, Lin T. Comparison of efficacy of eight treatments for plantar fasciitis: A network meta-analysis. J Cell Physiol. 2018;234(1):860-70. doi: https://doi.org/10.1002/jcp.26907
11. Akınoğlu B, Köse N. A comparison of the acute effects of radial extracorporeal shockwave therapy, ultra­sound therapy, and exercise therapy in plantar fasciitis. J Exerc Rehabil. 2018;14(2):306-12. doi: https://doi.org/10.12965/jer.1836048.024
12. Sun K, Zhou H, Jiang W. Extracorporeal shock wave therapy versus other therapeutic methods for chro­nic plantar fasciitis. Foot Ankle Surg. 2020;26(1):33-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.fas.2018.11.002
13. Erden T, Toker B, Cengiz O, Ince B, Asci S, Top­rak A. Outcome of Corticosteroid Injections, Extra­corporeal Shock Wave Therapy, and Radiofrequency Thermal Lesioning for Chronic Plantar Fasciitis. Foot Ankle Int. 2021;42(1):69-75. doi: https://doi.org/10.1177/1071100720949469
14. Yapici F, Gur V, Sari IF, Karakose R, Tardus I, Ucpunar HJ. which treatment method is better in the treatment of chronic plantar fasciitis: corticosteroid injection, extracorporeal shock wave therapy, or radio­frequency thermal lesioning? Am Podiatr Med Assoc. 2023;113(5):21-049. doi: https://doi.org/10.7547/21-049
15. Yinilmez Sanmak ÖD, Geler Külcü D, Mesci N, Altunok EÇ. Comparison of effects of low-level laser the­rapy and extracorporeal shock wave therapy in plan­tar fasciitis treatment: A randomized, prospective, single-blind clinical study. Turk J Phys Med Rehabil. 2018;65(2):184-90. doi: https://doi.org/10.5606/tftrd.2019.3528
16. Akinoglu B, Köse N, Kirdi N, Yakut Y. Compa­rison of the Acute Effect of Radial Shock Wave Therapy and Ultrasound Therapy in the Treatment of Plan­tar Fasciitis: A Randomized Controlled Study. Pain Med. 2017;18(12):2443-52. doi: https://doi.org/10.1093/pm/pnx113
17. Koz G, Kamanli A, Kaban N, Harman H. Effica­cies of extracorporeal shockwave therapy and low-level laser therapy in patients with plantar fasciitis. Foot Ankle Surg. 2023;29(3):223-7. doi: https://doi.org/10.1016/j.fas.2023.01.009
18. Timurtaş E, Çinar E, Selçuk Н, Avci EE, Batar S, Demirbüken İ, et al. Polat MG. Extracorporeal shock wave therapy versus low level laser therapy in the treatment of plantar fasciitis: a randomized controlled trial. J Am Podiatr Med Assoc. 2022;20:1-27. doi: https://doi.org/10.7547/22-095
19. Al-Siyabi Z, Karam M, Al-Hajri E, Alsaif A, Ala­zemi M, Aldubaikhi AA. extracorporeal shockwave thera­py versus ultrasound therapy for plantar fasciitis: a syste­matic review and meta-analysis. 2022;14(1):e20871. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.20871
20. Li S, Wang K, Sun H, Luo X, Wang P, Fang S, et al. Clinical effects of extracorporeal shock-wave therapy and ultrasound-guided local corticosteroid injections for plantar fasciitis in adults: A meta-analysis of randomized controlled trials. Medicine (Baltimore). 2018;97(50):e13687. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000013687
21. Xu D, Jiang W, Huang D, Hu X, Wang Y, Li H, et al. Comparison Between Extracorporeal Shock Wave Therapy and Local Corticosteroid Injection for Plantar Fasciitis. Foot Ankle Int. 2020;41(2):200-5. doi: https://doi.org/10.1177/1071100719891111
22. Mishra BN, Poudel RR, Banskota B, Shrestha BK, Banskota AK. Effectiveness of extra-corporeal shock wave therapy (ESWT) vs methylprednisolone injections in plantar fasciitis. J Clin Orthop Trauma. 2019;10(2):401-5. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcot.2018.02.011
23. Eslamian F, Shakouri SK, Jahanjoo F, Hajiali­loo M, Notghi F. Extra corporeal shock wave therapy versus local corticosteroid injection in the treatment of chronic plantar fasciitis, a single blinded randomized clinical trial. Pain Med. 2016;17(9):1722-31. doi: https://doi.org/10.1093/pm/pnw113
24. Mardani-Kivi M, Karimi Mobarakeh M, Hassan­zadeh Z, Mirbolook A, Asadi K, Ettehad H, et al. Treat­ment outcomes of corticosteroid injection and extra­corporeal shock wave therapy as two primary therapeutic methods for acute plantar fasciitis: a prospective randomized clinical trial. J Foot Ankle Surg. 2015;54(6):1047-52. doi: https://doi.org/10.1053/j.jfas.2015.04.026
25. Lai TW, Ma HL, Lee MS, Chen PM, Ku MC. Ultra­sonography and clinical outcome comparison of extracorporeal shock wave therapy and corticosteroid injections for chronic plantar fasciitis: A randomized controlled trial. J Musculoskelet Neuronal Interact. 2018;18(1):47-54. PMID: 29504578; PMCID: PMC5881128.
26. XiongY, Wu Q, Mi B, Zhou W, Liu Y, Liu J, et al. Comparison of efficacy of shock-wave therapy versus cor­ticosteroids in plantar fasciitis: a meta-analysis of randomized controlled trials. Arch Orthop Trauma Surg. 2019;139:529-36. doi: https://doi.org/1007/s00402-018-3071-1
27. Çağlar Okur S, Aydın A. Comparison of extra­corporeal shock wave therapy with custom foot orthotics in plantar fasciitis treatment: A prospective randomized one-year follow-up study. J Musculoskelet Neuronal Interact. 2019;19(2):178-86. PMID: 31186388 
28. Eun SS, Chachan S, Lee SH. Effectiveness of a double air-cushioned shoe compared with physiotherapy in the treatment of plantar fasciitis. Biomed Res Int. 2020;2020:9468302. doi: https://doi.org/10.1155/2020/9468302
29. Bahar-Ozdemir Y, Atan T. Effects of adjuvant low-dye Kinesio taping, adjuvant sham taping, or extra­corporeal shockwave therapy alone in plantar fasciitis: A randomised double-blind controlled trial. Int J Clin Pract. 2021;75(5):e13993. doi: https://doi.org/10.1111/ijcp.13993
30. Ordahan B, Türkoğlu G, Karaha AY, Akkurt HE. extracorporeal shockwave therapy versus kinesiology taping in the management of plantar fasciitis: a randomized clinical trial. Arch Rheumatol. 2017;32(3):227-33. doi: https://doi.org/10.5606/ArchRheumatol.2017.6059
31. Tezel N, Umay E, Bulut M, Cakci A. Short-Term Efficacy of Kinesiotaping versus Extracorporeal Shock­wave Therapy for Plantar Fasciitis: A Randomized Study. Saudi J Med Sci.2020;8(3):181-7. doi: https://doi.org/10.4103/sjmms.sjmms_624_19
32. Pandey S, Kumar N, Kumar A, Biswas A, Sin­ha U, Pandey J, et al. Extracorporeal shockwave therapy versus platelet rich plasma injection in patients of chronic plantar fasciitis: a randomized controlled trial from a tertiary center of eastern India.2023;15(1):e34430. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.34430
33. Haddad S, Yavari P, Mozafari S, Farzinnia S, Mo­hammadsharifi G. Platelet-rich plasma or extracorporeal shockwave therapy for plantar fasciitis. Int J Burns Trauma. 2021;11(1):1-8. PMID: 33824779
34. Roca B, Mendoza MA, Roca M. Comparison of extracorporeal shock wave therapy with botulinum toxin type A in the treatment of plantar fasciitis. Disabil Rehabil. 2016;38(21):2114-21. doi: https://doi.org/10.3109/09638288.2015.1114036
35. Kesikburun S, Uran Şan A, Kesikburun B, Aras B, Yaşar E, Tan AK. Comparison of Ultrasound-Guided Pro­lotherapy Versus Extracorporeal Shock Wave Therapy in the Treatment of Chronic Plantar Fasciitis: A Randomized Clinical Trial. J Foot Ankle Surg. 2022;61(1):48-52. doi: https://doi.org/10.1053/j.jfas.2021.06.007
36. Asheghan M, Hashemi SE, Hollisaz MT, Roumi­zade P, Hosseini SM, Ghanjal A. Dextrose prolotherapy versus radial extracorporeal shock wave therapy in the treatment of chronic plantar fasciitis: A randomized, controlled clinical trial. Foot Ankle Surg. 2021;27(6):643-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.fas.2020.08.008
37. Pisirici P, Cil ET, Coskunsu DK, Saylı U, Su­basi F. Extracorporeal shockwave therapy versus graston instrument-assisted soft-tissue mobilization in chronic plantar heel pain: a randomized controlled trial. J Am PodiatrMed  2022;112(6):21-36. doi: https://doi.org/10.7547/21-036
38. Ozan F, Koyuncu Ş, Gürbüz K, Öncel ES, Altay T. Radiofrequency thermal lesioning and extracor­poreal shockwave therapy: a comparison of two methods in the treatment of plantar fasciitis. Foot Ankle Spec. 2017;10(3):204-9. doi: https://doi.org/10.1177/1938640016675408
39. Tas NP, Kaya O. Treatment of plantar fasciitis in patients with calcaneal spurs: radiofrequency thermal ablation or extracorporeal shock wave therapy? J Clin Med.2023;13,12(20):6503. doi: https://doi.org/10.3390/jcm12206503
40. Wheeler PC, Dudson C. Similar benefits seen after radial extracorporeal shockwave therapy or autologous blood injection in patients with chronic plantar fasciitis-a retrospective cohort study. Clin J Sport Med. 2022;32(2):107-15. doi: https://doi.org/10.1097/JSM.0000000000000930

Переглянути:

Овчинніков О.М. ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», Харків, Україна,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0009-0006-4486-5163

Блудова М.О. ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», Харків, Україна
https://orcid.org/0009-0003-9977-3854

Меркулова Т.В. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0003-2362-9226

Овчинніков О.М., Блудова М.О., Меркулова Т.В. Ефективність екстракорпоральної ударно-хвильової терапії порівняно з іншими методами консервативного лікування пацієнтів з плантарним фасціїтом: огляд літератури. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 20-26. 
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313479

Characteristics of base materials and acrylates used in removable prosthetics in dental practice (review)

Захворювання пародонтальних тканин спричиняють появу дефектів зубних рядів, чим знижують працездатність та якість життя пацієнтів. Метою цієї роботи було дослідити на підставі огляду літературних джерел сучасні погляди на етіологію пародонтиту та роль мікробної персистенції в розвитку запальних процесів пародонтального комплексу. Огляд літератури проводився за допомогою PubMed, Web of Science, Scopus, Google Scholar з 2018 року до березня 2024 року. Не було обмежень щодо дати публікації чи мови наукових джерел. Пошуки проводилися за термінами MeSH (Medical Subject Headings) з використанням таких пошукових термінів: «пародонтит», «слизова оболонка порожнини рота», «ясна», «зубна бляшка», «пародонт», «травматична оклюзія», «мікроорганізми». Усього при первинному аналізі було відібрано та оброблено 82 літературних джерела, після подальшої систематизації відібраної інформації за допомогою загальнонаукових методів із них залишилось 70. Використані методи: бібліографічний та аналітичний. Генералізований пародонтит є хронічним запально-дистрофічним процесом, який виникає внаслідок різноманітних факторів. У патогенезі цього захворювання ключову роль відіграє запальний процес, який представляє собою складну взаємодію мікроциркуляторних, гематологічних і сполучнотканинних реакцій на ураження. Серед причинних факторів розвитку пародонтиту розрізняють місцеві (екзогенні) та загальні (ендогенні). Головними факторами, які спричиняють виникнення патологічних змін у тканинах пародонта, є бактеріальна біоплівка, травматична оклюзія та різноманітні анатомічні аномалії. Особливе та основне місце серед цих причин, безумовно, посідають мікроорганізми зубної бляшки. На сьогоднішній день ще недостатньо вивчено провідні патогенетичні ланки розвитку запального процесу в пародонті, зокрема порушення вільнорадикального окиснення, процесів пероксидного окиснення ліпідів, білків, порушення функціонального стану антиоксидантної системи, формування оксидативного стресу, а також гуморальної ланки адаптивного імунного захисту та цитокіногенезу. Роль мікробного фактора в етіології захворювань пародонта не викликає сумнівів, проте проникнення мікроорганізмів у тканини пародонта не завжди призводить до розвитку захворювання, адже в організмі існує низка захисних механізмів, які протидіють розвитку запалення.

Ключові слова: пародонтит, слизова оболонка порожнини рота, ясна, зубна бляшка, пародонт, травматична оклюзія, мікроорганізми

1. Lippert Chapter 3: Macroelements: Ca, Na, K, P, Cl. Monographs in oral science. 2020;28:22-31. doi: https://doi.org/10.1159/000455369
2. DemkovychA, Rubas L, Luchynskyi V, Lu­chyns­ka Y, Stoikevych H, Machogan  Changes of ultrastruc­tural organization in periodontal complex components in experimental periodontitis and its correction with quer­cetin. Pharmacia. 2022;69(2):563-9. doi: https://doi.org/10.3897/pharmacia.69.e82128
3. BandrivskyY, Bandrivska O, Bandrivska N, Be­denyuk O, Kuchyrka L, Zmarko  Medication correction of the main clinical symptoms of generalized periodontitis in patients with different blood groups. Pharmacia. 2023;70(3):499-507. doi: https://doi.org/10.3897/pharmacia.70.e102850
4. DankoЕМ, Pantio VV, Nesterenko МL. [Asses­sment of risk factors in patients with diseases of periodontal tissues]. Bulletein of problems in biology and medicine. 2022;2:81-2.  doi: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2022-2-164/addition-81-82
5. KononovaОV. [The effectiveness of the treatment of patients with exacerbative course of generalized periodontitis with manifestations of psychoemotional stress]. Actual Dentistry. 2020;2:24-8. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.33295/1992-576X-2020-2-24
6. SavelevaNN, Sokolova II, German SI, Tomi­lina  [Some aspects of the eatiology of parodontus diseases (literature review)]. Ukrainian Dental Almanac. 2018:2;54-9. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.31718/2409-0255.2.2018.13
7. HasiukP, Kindiy D, Vorobets A, Kindiy V, Dem­kovych A, Odzhubeiska  Analysis of the advisability of using different types of base plastics by studying the needs of the population in removable prosthesis. Wiadomosci Lekarskie. 2022;75(12):3055-9. doi: https://doi.org/10.36740/WLek202212128 
8. Lysokon Y, Bandrivsky YL, Luchynskyi MA. Ana­lysis of the results of treatment of destructive forms of apical periodontitis with osteotropic drugs in a short term. Wiadomosci 2022;75(1):228-31. doi: https://doi.org/10.36740/WLek202201214
9. Hasiuk P, Kindiy D, Radchuk V, Kindiy V, Dem­kovych A, Yarkoviy V. Biological compatibility of metal structures of dentures made from multiple melted alloys. Polski Merkuriusz Lekarski. 2022;50(296):114-7. doi: http://dx.doi.org/10.36740/wlek202110111
10. Sluchevska OO, Pavlenko OV, Mochalov IO, Shupyatsky IM. [Some aspects of the prevalence of severe forms of generalized periodontitis in the population of Ukraine]. Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine. 2021;4(90):19-24. doi: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12848
11. Nibali L, Almofareh SA, Bayliss-Chapman J, Zhou Y, Vieira AR, Divaris K. Heritability of periodon­titis: A systematic review of evidence from animal studies. ArchOral  2020 Jan;109:104592. doi: https://doi.org/10.1016/j.archoralbio.2019.104592
12. Petrushanko TO, Popovych IY, Moshel TM. [Eva­luation of the impact of pathogenic factors in patients with generalized periodontitis]. Clinical dentistry. 2020;2:24-32.
    doi: https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.2.11398
13. Schestakow A, Meyer-Probst CT, Hannig C, Han­nig M. Prevention of Dental Biofilm Formation with Polyphenols: A Systematic Review. Planta Med. 2023 Sep;89(11):1026-33.
    doi: https://doi.org/10.1055/a-1939-7615
14. Sabancı A, Karasu B, Sabancı HI, Kuku İ, Kır­mızıgul OA. Impact of periodontal status on the oral mucositis in patients receiving high-dose chemotherapy. ClinOral  2022 Oct;26(10):6341-6. doi: https://doi.org/10.1007/s00784-022-04588-6
15. Pinto KP, Fidalgo TKDS, de Lima CO, Lopes RT, Freitas-Fernandes LB, Valente AP, et al. Chronic alcohol and nicotine consumption as catalyst for systemic in­flammatory storm and bone destruction in apical perio­dontitis.Int Endod  2024 Feb;57(2):178-94. doi: https://doi.org/10.1111/iej.13994
16. Nemesh OM, Honta ZM, Slaba OM, Shylivs­kyi IV. Pathogenetic mechanisms of comorbidity of syste­mic diseases and periodontal pathology. Wiad Lek. 2021;74(5):1262-7. doi: https://doi.org/10.36740/WLek202105140
17. Sanz M, Marco Del Castillo A, Jepsen S, Gon­zalez-Juanatey JR, D'Aiuto F, Bouchard P, et al. Perio­dontitis and cardiovascular diseases: Consensus report. J Clin 2020 Mar;47(3):268-88. doi: https://doi.org/10.1111/jcpe.13189
18. González DA, Bianchi ML, Armada M, Esca­lante AC, Salgado PA, Seni S, et al. Hyposalivation and periodontal disease as oral non-articular characteristics in rheumatoid arthritis. Clin Rheumatol. 2024 Jan;43(1):95-102. doi: https://doi.org/10.1007/s10067-023-06718-1
19. Dankevych-Kharchyshyn IS, Vynogradova OM, Malko NV, Gnid RM, Skalat AP, Minko LY, et al. Perio­dontal diseases and atherosclerosis (literature review). Wiad 2019;72(3):462-5. doi: https://doi.org/10.36740/WLek201903127 
20. Chukur OO. [Dynamics of morbidity and expan­sion of pathology of the thyroid gland among adult population of Ukraine]. Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine. 2018;4:19-25. Ukrainian.
    doi: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10020
21. Li F, Wang G, Zhang Y. Association between caro­tenoid intake and periodontitis in diabetic patients. J Nutr 2024 Feb 28;13:e11. doi: https://doi.org/10.1017/jns.2023.116
22. Serón C, Olivero P, Flores N, Cruzat B, Ahu­mada F, Gueyffier F, et al. Diabetes, periodontitis, and cardiovascular disease: towards equity in diabetes care. FrontPublic  2023 Dec 21;11:1270557. doi: https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1270557
23. Bitencourt FV, Nascimento GG, Costa SA, An­dersen A, Sandbæk A, Leite FRM. Co-occurrence of Pe­riodontitis and Diabetes-Related Complications. J Dent Res.2023 Sep;102(10):1088-97. doi: https://doi.org/10.1177/00220345231179897
24. Aldulaijan HA, Cohen RE, Stellrecht EM, Levi­ne MJ, Yerke LM. Relationship between hypothyroidism and periodontitis: A scoping review. Clin Exp Dent Res. 2020 Feb;6(1):147-57. doi: https://doi.org/10.1002/cre2.247
25. Shcherba V, Kyryliv M, Bekus I, Krynytska I, Ma­rushchak M, Korda M. A comparative study of con­nective tissue metabolism indices in experimental co­morbidity-free periodontitis and periodontitis combined with thyroid dysfunction. J Med Life. 2020 Apr-Jun;13(2):219-24. doi: https://doi.org/10.25122/jml-2019-0113
26. Twardowski SE, Wactawski-Wende J, Ho­vey KM, Andrews CA, Banack HR, LaMonte MJ, et al. Plasma 25-Hydroxyvitamin D Concentrations and Serum and Salivary C-Reactive Protein in the Osteoporosis and Periodontal Disease Study. Nutrients. 2021 Mar 31;13(4):1148. doi: https://doi.org/10.3390/nu13041148
27. Prots H, Rozhko M, Ozhogan Z, Hajoshko O, Nychyporchuk H. Diagnostic value of biochemical mar­kers of bone remodeling for predicting the results of dental implantation in patients with generalized periodontitis. Georgian Med News. 2021 Jul-Aug;316-317:83-8.
28. Fedoce ADG, Ferreira F, Bota RG, Bonet-Cos­ta V, Sun PY, Davies KJA. The role of oxidative stress in anxiety disorder: cause or consequence? Free Radic Res. 2018 Jul;52(7):737-750. doi: https://doi.org/10.1080/10715762.2018.1475733
29. Botelho J, Machado V, Proença L, Delgado AS, Mendes JJ. Vitamin D Deficiency and Oral Health: A Com­prehensive Nutrients. 2020 May 19;12(5):1471. doi: https://doi.org/10.3390/nu12051471
30. Sun C, Janjic Rankovic M, Folwaczny M, Otto S, Wichelhaus A, Baumert U. Effect of Tension on Human Pe­riodontal Ligament Cells: Systematic Review and Net­work Analysis. Front Bioeng Biotechnol. 2021 Aug 27;9:695053. doi: https://doi.org/10.3389/fbioe.2021.695053
31. Navarro BG, Salas EJ, López JL, Sala XP. Is there a relationship between dental and/or periodontal pathology and values of Creactive protein, homocysteine and lipo­protein (a) in patients with cardiovascular disease? A Case Control Study. Journal of Current Medical Research and Opinion.2020;3(5):451-8. doi: https://doi.org/10.15520/jcmro.v3i05.285 
32. Borysenko AV, Batig IV, Kuzniak NB, Batig VM. [Influence of orthodontic treatment on periodont (literature review)]. Actual Dentistry. 2022;1-2:68-75. Ukrainian. doi: https://doi.org/0.33295/1992-576X-2022-1-2-68
33. Fastovets OO, Masheiko IV, Lucash AY. Eva­luation of bone resorptive potential in the treatment of generalized periodontitis. Wiad Lek. 2020;73(11):2396-402. doi: https://doi.org/10.36740/WLek202011112
34. Shchepanskii BF. [Status of prooxidant-antioxi­dant system in periodontal tissues under conditions of the development of experimental bronchial asthma]. Achievements of Clinical and Experimental Medicine. 2018;2:218-21. doi: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8673
35. Hasiuk PA, Malko NV, Vorobets AB, Ivanchy­shyn VV, Rosolovska SO, Korniienko MM, et al. The intensity of chronic catarrhal gingivitis in children depen­ding on the age. Wiad Lek. 2020;73(5):846-9. doi: https://doi.org/10.36740/WLek202005102
36. Toczewska J, Konopka T. Activity of enzymatic antioxidants in periodontitis: A systematic overview of the literature. Dent Med Probl. 2019 Oct-Dec;56(4):419-26. doi: https://doi.org/10.17219/dmp/112151
37. Garmash OV. [The dynamics of biochemical in­dices of the oral fluid as a marker of different courses of the periodontal tissue diseases in persons who were born macrosomic]. Bulletin of problems biology and medicine. 2020;2(156):340-9. doi: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2020-2-156-340-349
38. Demkovych A. Endogenous intoxication in deve­lopment of experimental periodontitis of bacterial-immune genesis. Folia Med (Plovdiv). 2023 Feb 28;65(1):149-54. doi: https://doi.org/10.3897/folmed.65.e71970
39. Zhu J, Fan J, Xia Y, Wang H, Li Y, Feng Z, et al. Potential therapeutic targets of macrophages in inhibiting immune damage and fibrotic processes in musculoskeletal diseases. Front Immunol. 2023 Jul 20;14:1219487. doi: https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1219487
40. Rawdhah R, Mahmood MS. Salivary lactate dehy­drogenase and salivary total protein as potential biomarkers for screening periodontal disease. Saudi Dent J.2023 Nov;35(7):827-33. doi: https://doi.org/10.1016/j.sdentj.2023.07.011
41. Hajishengallis G. New developments in neutrophil biology and periodontitis. Periodontol 2000. 2020 Feb;82(1):78-92. doi: https://doi.org/10.1111/prd.12313
42. Ansari Moghadam S, Ahmadi Moghadam FS, Alijani E. Diagnostic Accuracy of Salivary Biomarkers including Lactate Dehydrogenase and Hemoglobin A1c forScreening Chronic Periodontitis. Dis Markers. 2022 Apr 26;2022:1119038. doi: https://doi.org/10.1155/2022/1119038
43. Avdeev OO, Drevnitska RO, Gevkaliuk NO, Ban­drivsky YL, Boykiv AB. Changes in the activity of pho­sphatases, calcium and phosphorus in rats with the dif­ferent courses of gingivitis under correction by anti-inflammatory gel. Ukrainian Biochemical Journal. 2022;94(5):59-68. doi: https://doi.org/10.15407/ubj94.05.05
44. Mizoguchi T, Ono N. The diverse origin of bone-for­ming osteoblasts. J Bone Miner Res. 2021 Aug;36(8):1432-47. doi: https://doi.org/10.1002/jbmr.4410
45. Rasaei N, Ghadiri A, Peighan M, Rekabi A, Ata­sh­kar N. Evaluation of alkaline phosphatase in gingival cre­vi­cular fluid and saliva of patients with periodontitis and healthy individuals. J Family Med Prim Care. 2022 Nov;11(11):6983-7. doi: https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_477_22
46. Koppolu P, Sirisha S, Mishra A, Deshpande K, Lingam AS, Alotaibi DH, et al. Alkaline phosphatase and acid phosphatase levels in saliva and serum of patients with healthy periodontium, gingivitis, and periodontitis before and after scaling with root planing: A clinico-biochemical study.Saudi J Biol  2021 Jan;28(1):380-5. doi: https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2020.10.016
47. Sczepanik FSC, Grossi ML, Casati M, Gold­berg M, Glogauer M, Fine N, et al. Periodontitis is an inflammatory disease of oxidative stress: We should treat it that way. Periodontol 2000. 2020 Oct;84(1):45-68. doi: https://doi.org/10.1111/prd.12342
48. Demkovych A, Kalashnikov D, Hasiuk P, Zub­chen­ko S, Vorobets A. The influence of microbiota on the deve­lopment and course of inflammatory diseases of periodontal tissues. Frontiers in Oral Health. 2023 Aug 7;4:1237448. doi: https://doi.org/10.3389/froh.2023.1237448
49. Sharma N, Bhatia S, Sodhi AS, Batra N. Oral mic­robiome and health. AIMS Microbiol. 2018 Jan 12;4(1):42-66. doi: https://doi.org/10.3934/microbiol.2018.1.42
50. Dessirier F, Arnault JP, Denamps J, Sevestre H, Attencourt C, Lok C. [Actinomycosis revealed by ulcera­tion of the palate and gingiva]. Ann Dermatol Venereol. 2018 Mar;145(3):173-7. doi: https://doi.org/10.1016/j.annder.2017.11.002
51. Almeida-da-Silva CLC, Alpagot T, Zhu Y, Lee SS, Roberts BP, Hung SC, et al. Chlamydia pneumoniae is present in the dental plaque of periodontitis patients and stimulates an inflammatory response in gingival epithelial cells.Microb  2019 Mar 11;6(4):197-208. doi: https://doi.org/10.15698/mic2019.04.674
52. Van Dyke TE, Sima C. Understanding resolution of inflammation in periodontal diseases: Is chronic inflam­matory periodontitis a failure to resolve? Periodontol 2000. 2020 Feb;82(1):205-13. doi: https://doi.org/10.1111/prd.12317
53. Butt K, Butt R, Sharma P. The burden of perio­dontal disease. Dental Update. 2019;46(10):907-13. doi: https://doi.org/10.12968/denu.2019.46.10.907
54. Mi J, Zhi M, Kang W, Liang Q, Tang D, Wang T, et al. Succession of the oral microbiome with the increasing severity of periodontitis. VIEW. 2024;5:20230118. doi: https://doi.org/10.1002/VIW.20230118
55. Kushkevych I, Coufalová M, Vítězová M, Rit­tmann SKR. Sulfate-Reducing Bacteria of the Oral Cavity and Their Relation with Periodontitis-Recent Advances. J Clin 2020 Jul 23;9(8):2347. doi: https://doi.org/10.3390/jcm9082347
56. Jakubovics NS, Goodman SD, Mashburn-War­ren L, Stafford GP, Cieplik F. The dental plaque biofilm matrix. Periodontol 2000. 2021 Jun;86(1):32-56. doi: https://doi.org/10.1111/prd.12361
57. Stanisic D, Jovanovic M, George AK, Hom­me RP, Tyagi N, Singh M, et al. Gut microbiota and the periodontal disease: role of hyperhomocysteinemia. Can J Physiol 2021 Jan;99(1):9-17. doi: https://doi.org/10.1139/cjpp-2020-0215
58. Iwauchi M, Horigome A, Ishikawa K, Mikuni A, Nakano M, Xiao JZ, et al. Relationship between oral and gut microbiota in elderly people. Immun Inflamm Dis. 2019 Sep;7(3):229-36. doi: https://doi.org/10.1002/iid3.266
59. Lemus AA, Valm AM. In Vitro Dental Plaque Culture Model for Biofilm Structural Analyses. Curr Protoc.2023 Oct;3(10):e902. doi: https://doi.org/10.1002/cpz1.902
60. Gasmi Benahmed A, Kumar Mujawdiya P, Noor S, Gasmi A. Porphyromonas Gingivalis in the Deve­lopment of Periodontitis: Impact on Dysbiosis and Inflammation. Arch Razi Inst. 2022 Oct 31;77(5):1539-51. doi: https://doi.org/10.22092/ARI.2021.356596.1875
61. Amer L, Retout M, Jokerst JV. Activatable prod­rug for controlled release of an antimicrobial peptide via the proteases overexpressed in Candida albicans and Porphyromonas Theranostics. 2024 Feb 17;14(4):1781-93. doi: https://doi.org/10.7150/thno.91165
62. Polishchuk TV, Lokhmatova NM, Sheshuko­va OV, Tkachenko IM, Bauman SS, Maksymenko AI. Influence of microbiota on the clinical and immuno-histochemical characteristics of chronic generalized catar­rhal gingivitis in children. Wiad Lek. 2021;74(1):39-42. doi: https://doi.org/10.3897/pharmacia.68.e7088310.36740/WLek202101107
63. Hegde R, Awan KH. Effects of periodontal disease on systemic health. Dis Mon. 2019 Jun;65(6):185-92. doi: https://doi.org/10.1016/j.disamonth.2018.09.011
64. Demkovych A, Bondarenko Y, Shcherba V, Lu­chynskyi V, Vitkovskyy V, Machogan V. Quercetin ef­fects on adaptive immune response in experimental periodontitis of bacterial-immune genesis. Pharmacia. 2021;68:877-82. doi: https://doi.org/10.3897/pharmacia.68.e70883
65. Lobão WJM, Carvalho RCC, Leite SAM, Rodri­gues VP, Batista JE, Gomes-Filho IS, et al. Relationship between periodontal outcomes and serum biomarkers changes after non-surgical periodontal therapy. An Acad Bras 2019 May 23;91(2):e20170652. doi: https://doi.org/10.1590/0001-3765201920170652
66. Borisy GG, Valm AM. Spatial scale in analysis of the dental plaque microbiome. Periodontol 2000. 2021 Jun;86(1):97-112. doi: https://doi.org/10.1111/prd.12364
67. Demkovych A, Bondarenko Y, Hasiuk P. Effects of quercetin on antioxidant potential in the experimental periodontitis development. Interv Med Appl Sci. 2019;11(1):60-4. doi: https://doi.org/10.1556/1646.11.2019.06
68. Baker JL, Mark Welch JL, Kauffman KM, McLean JS, He X. The oral microbiome: diversity, biogeography and human health. Nat Rev Microbiol. 2024 Feb;22(2):89-104. doi: https://doi.org/10.1038/s41579-023-00963-6
69. Shcherba VV, Krynytska IYa, Korda MM. [Chan­ges in the cytokine profile in rats with periodontitis on the background of hyper- and hypothyroidism]. Medical and Clinical 2019;21(2);36-43. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i2.10291
70. Gooty JR, Shashirekha A, Guntakala VR, Pala­parthi R. Estimation of phagocytic activity of poly­morphonuclear leukocytes in chronic and aggressive periodontitis patients with nitroblue tetrazolium test. J Indian Soc Periodontol. 2019 Jul-Aug;23(4):316-21. doi: https://doi.org/10.4103/jisp.jisp_399_18

Переглянути:

Марфіян О.В. Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна
https://orcid.org/0009-0007-7782-8278

Демкович А.Є. Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-9823-4283

Бондаренко Ю.І. Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна
https://orcid.org/0000-0003-2681-5526

Яремчук О.З. Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5951-1137

Марфіян О.В., Демкович А.Є., Бондаренко Ю.І., Яремчук О.З. Сучасні погляди на етіологію та роль мікробної персистенції в розвитку запальних процесів пародонтального комплексу (огляд літератури). Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 27-35.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313482

Comparative assessment of difficulty scales for removal of the third molar of the lower jaw depending on its position

Непрофесійна поведінка на робочому місці, така як булінг, переслідування та дискримінація, залишається поширеною у відділенні кардіоторакальної хірургії. Незважаючи на її поширеність, немає єдиного розуміння того, що саме вважається непрофесійною поведінкою на робочому місці кардіоторакального хірурга. У цьому огляді ми ставимо за мету уточнити визначення непрофесійної поведінки серед кардіоторакальних хірургів, визначити її поширеність та фактори, що сприяють її виникненню, а також дослідити можливі заходи превенції та підтримки. Ми здійснили пошук у базах даних MEDLINE і Web of Science (2000–2022 роки), зосереджуючись на публікаціях у галузях психології, медицини, загальної хірургії та кардіоторакальної хірургії для включення в цільовий огляд. Поточний огляд виявив 89 наукових статей, які підкреслюють складність визначення непрофесійної поведінки та її поширеність у відділеннях кардіотора­кальної хірургії. Психосоціальні професійні виклики, ієрархічні відносини в медичній команді та високий рівень стресу можуть спричиняти непрофесійну поведінку, яка може проявлятися як у відкритих, так і прихованих діях. Така поведінка негативно впливає на медичні послуги для пацієнтів, психоемоційний стан працівників та функціонування медичного закладу. Найбільш ефективні заходи підтримки характеризуються проактивністю, передбачаючи можливі проблеми до їх виникнення. Непрофесійну поведінку слід розглядати як організаційну проблему, а не лише як питання взаємин між окремими членами команди. Така перспектива є важливою для створення здорового робочого середовища. Лідери кардіоторакальної хірургії, зважаючи на свій високий статус і авторитет, відіграють ключову роль у цьому питанні; їхня увага до інклюзивності працівників з нижчим статусом чи відповідальністю є вирішальною в сприянні культурі психосоціальної безпеки. Така культура повинна характеризуватися довірою, чесністю та взаємоповагою, забезпечуючи, щоб кожен член команди відчував себе цінним і шанованим. Пріоритетність цих цінностей з боку лідерів дозволить знизити ризик непрофесійної поведінки, що в кінцевому підсумку приведе до покращення якості медичних послуг пацієнтіам, поліпшення психоемоційного стану медичних працівників та функціонування організації загалом.

Ключові слова: булінг, дискримінація, знущання, кардіоторакальна хірургія

1. Carpenter AJ. We Stand on the Shoulders of Giants: Let's Look Up. Ann Thorac Surg. 2019;108(3):657-61. doi: https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2019.03.097
2. Fingerhut A. Surgical ego, the good, the bad, and the Surg Innov. 2011;18(2):97-8. doi: https://doi.org/10.1177/1553350611411470
3. Bolsin SN. Professional misconduct: the Bristol case. Medical Journal of Australia. 1998;169(7):369-72. doi: https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.1998.tb126806.x
4. Taylor-Robinson SD, De Sousa Lopes PA, Zdrav­kov J, Harrison R. A Personal Perspective: Is Bullying Still a Problem in Medicine? Advances in Medical Education and 2021;12:141-5. doi: https://doi.org/10.2147/AMEP.S297835
5. Seemann NM, Webster F, Holden HA, Moul­ton C-aE, Baxter N, Desjardins C, et Women in academic surgery: why is the playing field still not level? The American Journal of Surgery. 2016;211(2):343-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2015.08.036
6. Nakayama DK. Pioneering women in American pediatric surgery. J Pediatr Surg. 2018;53(11):2361-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2018.08.038
7. Ceppa DP, Dolejs SC, Boden N, Phelan S, Yost KJ, et Sexual Harassment and Car­diothoracic Surgery: UsToo? The Annals of Thoracic Surgery. 2020;109(4):1283-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2019.07.009
8. Freedman-Weiss MR, ChiuAS, Heller DR, Cut­ler AS, Longo WE, Ahuja N, et  Understanding the Barriers to Reporting Sexual Harassment in Surgical Training. Annals of Surgery. 2020;271(4):608-13. doi: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000003295
9. Singh A, Alberti Why UK medical students change career preferences: an interview study. Perspect Med Educ. 2021;10(1):41-9. doi: https://doi.org/10.1007/S40037-020-00636-7
10. Shapiro J. Confronting unprofessional behaviour in BMJ. 2018;360:k1025. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.k1025
11. Crebbin W, Campbell G, Hillis DA, Watters DA. Prevalence of bullying, discrimination and sexual harassment in surgery in Australasia. ANZ Journal of Surgery.2015;85(12):905-9. doi: https://doi.org/10.1111/ans.13363
12. Halim UA, Riding DM. Systematic review of the prevalence, impact and mitigating strategies for bullying, undermining behaviour and harassment in the surgical workplace. British Journal of Surgery. 2018;105(11):1390-7. doi: https://doi.org/10.1002/bjs.10926
13. Einarsen SV, HoelH, Zapf D, Cooper CL, eds. Bullying and Harassment in the Workplace: Theory, Research and Practice. 3rd ed. CRC Press; 2020. doi: https://doi.org/10.1201/9780429462528-2
14. Wood DE. How can men be good allies for women in surgery? #HeForShe. J Thorac Dis. 2021;13(1):492-501. doi: https://doi.org/10.21037/jtd-2020-wts-11
15. Ayyala MS, Chaudhry S, WindishD, Dupras D, Reddy ST, Wright SM. Awareness of Bullying in Resi­dency: Results of a National Survey of Internal Medicine Program Directors. Journal of Graduate Medical Education. 2018;10(2):209-13. doi: https://doi.org/10.4300/JGME-D-17-00386.1
16. Rimmer A. Trainees removed from cardiac sur­gery unit following concerns about “interpersonal behaviours”. 2021;375:n2436. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.n2436
17. Pei KY, Cochran A. Workplace Bullying Among Surgeons-the Perfect Crime. Annals of Surgery. 2019;269(1):43-4. doi: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000003018
18. Myers CG, Lu-Myers Y, Ghaferi AA. Excising the “surgeon ego” to accelerate progress in the culture of surgery. 2018;363:k4537. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.k4537
19. Lagoo J, Berry WR, Miller K, Neal BJ, Sato L, Lil­lemoe KD, et al. Multisource Evaluation of Surgeon Beha­vior Is Associated With Malpractice Claims. Ann Surg. 2019;270(1):84-90. doi: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000002742
20. HeslinMJ, Singletary BA, Benos KC, Lee LR, Fry C, Lindeman B. Is Disruptive Behavior Inherent to the Surgeon or the Environment? Analysis of 314 Events at a Single Academic Medical Center. Annals of Surgery. 2019;270(3):463-72. doi: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000003469
21. Meloni M, Austin M. Implementation and outco­mes of a zero tolerance of bullying and harassment program.Aust Health  2011;35(1):92-4. doi: https://doi.org/10.1071/AH10896
22. Methangkool E, Brodt J, Kolarczyk L, Ivascu NS, HicksMH, Herrera E, et al. Perceptions of Gender Dispa­rities Among Women in Cardiothoracic Anesthesiology. Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia. 2022;36(7):1859-66. doi: https://doi.org/10.1053/j.jvca.2021.11.015
23. Mortensen M, Baarts CA. Killing ourselves with laughter … mapping the interplay of organizational teasing and workplace bullying in hospital work life. Qualitative Research in Organizations and Management: An International 2018;13(1):10-31. doi: https://doi.org/10.1108/QROM-10-2016-1429
24. Dupré KE, Barling J. Predicting and preventing su­pervisory workplace aggression. Journal of Oc­cupational Health 2006;11:13-26. doi: https://doi.org/10.1037/1076-8998.11.1.13
25. Matthiesen SB, Einarsen S. Bullying in the work­place: definition, prevalence, antecedents and conse­quences. International Journal of Organization Theory & 2010;13(2):202-48. doi: https://doi.org/10.1108/IJOTB-13-02-2010-B004
26. Kawase K, Nomura K, Tominaga R, Iwase H, Oga­wa T, Shibasaki I, et al. Analysis of gender-based diffe­ren­ces among surgeons in Japan: results of a survey conducted by the Japan Surgical Society. Part. 2: personal life. Sur­gery 2018;48(3):308-19. doi: https://doi.org/10.1007/s00595-017-1586-7
27. Kawase K, Nomura K, Nomura S, Akashi-Tanaka S, Ogawa T, Shibasaki I, et al. How pregnancy and childbirth affect the working conditions and careers of women surgeons in Japan: findings of a nationwide survey con­ducted by the Japan Surgical Society. Surgery Today. 2021;51(2):309-21.
    doi: https://doi.org/10.1007/s00595-020-02129-w
28. Lewis D. Perceptions of bullying in organisations. International Journal of Management and Decision Making.2001;2(1):48-64. doi: https://doi.org/10.1504/IJMDM.2001.001221
29. OdellDD, Edwards M, Fuller S, Loor G, Anto­noff  The Art and Science of Mentorship in Cardiotho­racic Surgery: A Systematic Review of the Literature. The Annals of Thoracic Surgery. 2022;113(4):1093-100. doi: https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2020.06.051
30. Albuainain HM, Alqurashi MM, Alsadery HA, Al­ghamdiTA, Alghamdi AA, Alghamdi RA, et al. Work­place bullying in surgical environments in Saudi Arabia: A multiregional cross-sectional study. Journal of Family and Community  2022;29(2):125-31. doi: https://doi.org/10.4103/jfcm.jfcm_392_21
31. Peltzer K, Nqeketo A, Petros G, Kanta X. Evalua­tion of a safer male circumcision training programme for traditional surgeons and nurses in the Eastern Cape, South Africa. Afr J Tradit Complement Alt M. 2008;5(4):346-54. doi: https://doi.org/10.4314/ajtcam.v5i4.31289
32. Rogers D, Lingard L, Boehler ML, Espin S, Klin­gensmith M, Mellinger JD, et al. Teaching operating room conflict management to surgeons: clarifying the optimal approach.Med  2011;45(9):939-45. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-2923.2011.04040.x
33. Johnson AH, Benham‐Hutchins M. The Influence of Bullying on Nursing Practice Errors: A Systematic Re­view.AORN  2020;111(2):199-210. doi: https://doi.org/10.1002/aorn.12923
34. Bruce AN, Battista A, Plankey MW, Johnson LB, Marshall MB. Perceptions of gender-based discrimination during surgical training and practice. Medical Education Online.2015;20(1):25923. doi: https://doi.org/10.3402/meo.v20.25923
35. Colenbrander L, Causer L, Haire B. ‘If you can’t make it, you’re not tough enough to do medicine’: a qualitative study of Sydney-based medical students’ expe­riences of bullying and harassment in clinical settings. BMCMedical Education. 2020;20(1):86. doi: https://doi.org/10.1186/s12909-020-02001-y
36. Dulaney P, Zager LR. Lateral violence update: we are still listening & we thank you. South Carolina nurse. 2010;173:11.
37. Gianakos AL, Freischlag JA, Mercurio AM, Ha­ring RS, Laporte DM, Mulcahey MK, et al. Bullying, Dis­crimination, Harassment, Sexual Harassment, and the Fear of Retaliation During Surgical Residency Training: A Systematic Review. World Journal of Surgery. 2022;46(7):1587-99.
    doi: https://doi.org/10.1007/s00268-021-06432-6
38. Moon Equal means equal: Cardiothoracic surgery in its second century. Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. 2021;161(4):1381-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2020.12.030
39. Zhu C, McCloskey D, Sandilos G, Zilberman B, Crudeli C, Hunter K, et al. The State of Racial and Gender Diversity in Cardiothoracic Surgery Training. The Annals ofThoracic  2022;114(4):1492-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2022.02.083
40. Backhus LM, Fann BE, Hui DS, Cooke DT, Ber­field KS, Moffatt-Bruce SD. Culture of Safety and Gender Inclusion in Cardiothoracic Surgery. The Annals of Thoracic 2018;106(4):951-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2018.07.011
41. Vosloo Realities and challenges for female cardiothoracic surgeons: an African perspective. Journal of Thoracic Disease. 2021;13(1):448-55. doi: https://doi.org/10.21037/jtd-2020-wts-03
42. ClementsJM, King M, Nicholas R, Burdall O, Elsey E, Bucknall V, et  Bullying and undermining behaviours in surgery: A qualitative study of surgical trainee experiences in the United Kingdom (UK) & Re­public of Ireland (ROI). International Journal of Surgery. 2020;84:219-25. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2020.07.031
43. Pompili C, Opitz I, Backhus L, Leschber G, Vero­nesi G, LaukO, et  The impact of gender bias in car­diothoracic surgery in Europe: a European Society of Thoracic Surgeons and European Association for Cardio­thoracic Surgery survey. Eur J Cardio-Thorac Surg. 2022;61(6):1390-9. doi: https://doi.org/10.1093/ejcts/ezac034
44. Bleakley A, Marshall R, Levine D. He drove for­ward with a yell: anger in medicine and Homer. Medical Humanities.2014;40(1):22-30. doi: https://doi.org/10.1136/medhum-2013-010432
45. Orlino JP, Sura TA, Kevin YP, Smeds MR. Bul­lying of vascular surgery trainees. Journal of Vascular Surgery.2022;75(6):2065-71.e3. doi: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2022.01.123
46. Morrison EW, Milliken FJ. Organizational silence: A barrier to change and development in a pluralistic world. The Academy of Management Review. 2000;25:706-25. doi: https://doi.org/10.2307/259200
47. BurrisER, Rockmann KW, Kimmons  The Value of Voice to Managers: Employee Identification and the Content of Voice. Academy of Management Journal. 2017;60(6):2099-125. doi: https://doi.org/10.5465/amj.2014.0320
48. Sexton Error, stress, and teamwork in medicine and aviation: cross sectional surveys. BMJ. 2000;320(7237):745-9. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.320.7237.745
49. Campos M, Lira MJ, Mery P, Calderón M, Sepúl­veda M, Pimentel F, et al. Disruptive behavior in the ope­rating room: Systemic over individual determinants. Inter­national Journal of Surgery Open. 2022;43:100492. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijso.2022.100492
50. Hsiao CJ, Akhavan NN, Singh Ospina N, Yagnik KJ, Neilan P, Hahn P, et al. Sexual Harassment Experiences Across the Academic Medicine Hierarchy. Cureus. 2021;13(2):е13508. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.13508
51. KMS, Hallberg LR. The origin of workplace bul­lying: experiences from the perspective of bully victims in the public service sector. J Nurs Manag. 2007;15(3):332-41. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-2834.2007.00662.x
52. RosatiCM, Koniaris LG, Molena D, Blitzer D, Su KW, Tahboub M, et al. Characteristics of cardiotho­racic surgeons practicing at the top-ranked US institutions. Journal of Thoracic Disease. 2016;8(11):3232-44. doi: https://doi.org/10.21037/jtd.2016.11.72
53. Johan HaugeL, Skogstad A, Einarsen S. Relation­ships between stressful work environments and bullying: Results of a large representative study. Work & Stress. 2007;21(3):220-42. doi: https://doi.org/10.1080/02678370701705810
54. Spiliopoulos K, Gansera L, Weiland HC, Schus­terT, Eichinger W, Gansera B. Chronic stress and coping among cardiac surgeons: a single center study. Rev Bras Cir  2014;29(3):308-15. doi: https://doi.org/10.5935/1678-9741.20140083
55. Benetis R, Sirvinskas E, Mikalauskas A, Marche­rtieneI, Macas A, Kinduris S, et al. Burnout Among Li­thuanian Cardiac Surgeons and Cardiac Anesthesiologists. Medicina-Lithuania. 2012;48(9):478-84. doi: https://doi.org/10.3390/medicina48090071
56. Amini K, Miyanaji H, Mohamadi Bullying and burnout in critical care nurses: A cross-sectional descriptive study. Nurs Crit Care. 2023;28(2):202-10. doi: https://doi.org/10.1111/nicc.12744
57. Behaviors that undermine a culture of safety. Sentinel Event Alert. 2008;40:1-3.
58. CooperWO, Spain DA, Guillamondegui O, Kelz RR, Domenico HJ, Hopkins J, et al. Association of Coworker Reports About Unprofessional Behavior by Surgeons With Surgical Complications in Their Patients. JAMA  2019;154(9):828. doi: https://doi.org/10.1001/jamasurg.2019.1738
59. Pogue CA, LiP, Swiger P, Gillespie G, Ivanko­va N, Patrician PA. Associations among the nursing work environment, nurse‐reported workplace bullying, and patient outcomes. Nursing Forum. 2022;57(6):1059-68.. doi: https://doi.org/10.1111/nuf.12781
60. CochranA, Elder  Effects of disruptive sur­geon behavior in the operating room. American Journal of Surgery. 2015;209(1):65-70. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2014.09.017
61. Carter M, Thompson N, Crampton P, MorrowG, Burford B, Gray C, et al. Workplace bullying in the UK NHS: a questionnaire and interview study on prevalence, impact and barriers to reporting. BMJ open. 2013;3:6. doi: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2013-002628
62. Shemanski KA, Ding L, Kim AW, Blackmon SH, WightmanSC, Atay SM, et  Gender representation among leadership at national and regional cardiothoracic surgery organizational annual meetings. Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. 2021;161(3):733-42. doi: https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2020.11.157
63. HuY-Y, Ellis RJ, Hewitt DB, Yang AD, Cheung EO, Moskowitz JT, et al. Discrimination, Abuse, Harassment, and Burnout in Surgical Residency Training. New England Journal of Medicine. 2019;381(18):1741-52. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMsa1903759
64. IyerMS, Way DP, MacDowell DJ, Over­holser BM, Spector ND, Jagsi R. Bullying in Academic Medicine: Experiences of Women Physician Leaders. Academic  2023;98(2):255-63. doi: https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000005003
65. Ajoudani F, Baghaei R, Lotfi M. Moral distress and burnout in Iranian nurses: The mediating effect of workplace bullying. Nursing Ethics. 2019;26(6):1834-47. doi: https://doi.org/10.1177/0969733018779210
66. Lallukka T, Rahkonen O, Lahelma E. Workplace bullying and subsequent sleep problems--the Helsinki Health Study. Scand J Work Environ Health. 2011;37(3):204-12. doi: https://doi.org/10.5271/sjweh.3137
67. Giorgi G, Mancuso S, Fiz Perez F, Castiello D'An­tonio A, Mucci N, Cupelli V, et al. Bullying among nurses and its relationship with burnout and organizational climate. International Journal of Nursing Practice. 2016;22(2):160-8. doi: https://doi.org/10.1111/ijn.12376
68. Paice E, Smith D. Bullying of trainee doctors is a patient safety issue. The Clinical Teacher. 2009;6(1):13-7. doi: https://doi.org/10.1111/j.1743-498X.2008.00251.x
69. Aristidou L, Mpouzika M, Papathanassoglou EDE, MiddletonN, Karanikola  Association Between Workplace Bullying Occurrence and Trauma Symptoms Among Healthcare Professionals in Cyprus. Front Psychol. 2020;11:575623. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.575623
70. ChowOS, Sudarshan M, Maxfield MW, See­se LM, Watkins AA, Fleishman A, et al. National Sur­vey of Burnout and Distress Among Cardiothoracic Surgery Trainees. The Annals of Thoracic Surgery. 2021;111(6):2066-71. doi: https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2020.06.062
71. Reason Safety paradoxes and safety culture. Injury Control and Safety Promotion. 2000;7(1):3-14. doi: https://doi.org/10.1076/1566-0974(200003)7:1;1-V;FT003
72. Edmondson Speaking Up in the Operating Room: How Team Leaders Promote Learning in Interd­isciplinary Action Teams. Journal of Management Studies. 2003;40(6):1419-52.
    doi: https://doi.org/10.1111/1467-6486.00386
73. Nembhard IM, Edmondson Making It Safe: The Effects of Leader Inclusiveness and Professional Status on Psychological Safety and Improvement Efforts in Health Care Teams. Springer Netherlands; 2009. p. 77-105. doi: https://doi.org/10.1007/978-90-481-2605-7_5
74. Illing J, Carter MM, Thompson N, Crampton PES, Morrow G, Howse JH, et al., editors. Evidence synthesis on the occurrence, causes, consequences, prevention and management of bullying and harassing behaviours to inform decision-making in the NHS2013 [Internet]. Durham Research Online (DRO). 2013 [cited 2024 Apr 21].Availablefrom: http://www.nets.nihr.ac.uk/projects/hsdr/10101201
75. Preece R, Ben-David E, Rasul S, Yatham S. Are we losing future talent? A national survey of UK medical student interest and perceptions of cardiothoracic surgery. Interactive Cardiovascular and Thoracic Surgery. 2018;27(4):525-9. doi: https://doi.org/10.1093/icvts/ivy119
76. Lavelle-JonesM. Bullying and Undermining Cam­paign – Let’s Remove it The Royal College of Surgeons of Edinburgh [Internet]. 2017 [cited 2024 Apr 21]. Available from: https://www.rcsed.ac.uk/news-public-affairs/news/2017/june/bullying-and-undermining-campaign-let-s-remove-it
77. Time'sUP [Internet]. No more sexual harassment and gender discrimination in health care; 2022 [cited 2024 Apr 21]. Available from: https://timesupnow.org/work/times-up-healthcare
78. Trudell AM, Frankel WC, Luc JGY, Black­mon SH, Kane L, Varghese TK, et al. Enhancing Support for Women in Cardiothoracic Surgery Through Allyship and Targeted Initiatives. Ann Thorac Surg. 2022;113(5):1676-83. doi: https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2021.06.064
79. Ortmeyer KA, Raman V, Tiko-Okoye CS, Espi­nosa JA, Cooke DT, Starnes SL, et al. Goals, organiza­tional change, advocacy, diversity literacy, and sus­tainability: A checklist for diversity in cardiothoracic surgery training programs. The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. 2021;162(6):1782-7. doi: https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2020.11.112
80. Nina V, Mendes AG, Sevdalis N, Marath A, Mejia OV, Brandão CMA, et al. Applicability of the Dis­ruptions in Surgery Index in the Cardiovascular Manage­ment Scenarios — A Marker for Developing Functionally Efficient Teams. Brazilian Journal of Cardiovascular Surgery. 2021;36(4):445-52. doi: https://doi.org/10.21470/1678-9741-2020-0685
81. Ling M, Young CJ, Shepherd HL, Mak C, Saw RPM. Workplace Bullying in Surgery. World Journal of Surgery. 2016;40(11):2560-6. doi: https://doi.org/10.1007/s00268-016-3642-7
82. Gostlow H, Vega CV, Marlow N, Babidge W, Mad­dern G. Do Surgeons React?: A Retrospective Ana­lysis of Surgeons’ Response to Harassment of a Colleague During Simulated Operating Theatre Scenarios. Annals of Surgery. 2018;268(2):277-81. doi: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000002434
83. Abi-Jaoudé JG, Kennedy-Metz LR, Dias RD, Yule SJ, Zenati MA. Measuring and Improving Emotional Intelligence in Surgery: A Systematic Review. Ann Surg. 2022;275(2):e353-e60. doi: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000005022
84. Arora S, Aggarwal R, Moran A, Sirimanna P, et al. Mental practice: effective stress ma­nagement training for novice surgeons. J Am Coll Surg. 2011;212(2):225-33. doi: https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2010.09.025
85. Sinskey JL, Chang JM, Shibata GS, Infosino AJ, Rouine-Rapp K. Applying Conflict Management Strate­gies to the Pediatric Operating Room. Anesth Analg. 2019;129(4):1109-17. doi: https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000003991
86. Brinkert R. Conflict coaching training for nurse managers: a case study of a two-hospital health system. J Nurs Manag. 2011;19(1):80-91. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-2834.2010.01133.x
87. Kim JS, Hernandez RA, Smink DS, Yule S, Jack­son NJ, Shemin RJ, et al. Nontechnical skills training in cardiothoracic surgery: A pilot study. Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. 2022;163(6):2155. doi: https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2021.01.108
88. Stagg SJ, Sheridan D, Jones RA, Speroni KG. Eva­luation of a workplace bullying cognitive rehearsal program in a hospital setting. J Contin Educ Nurs. 2011;42(9):395-401. doi: https://doi.org/10.3928/00220124-20110823-22
89. Wilson JL, Whyte RI, Gangadharan SP, Kent MS. Teamwork and Communication Skills in Cardiothoracic Surgery. The Annals of Thoracic Surgery. 2017;103(4):1049-54. doi: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-017389
90. Dahl AB, Ben Abdallah A, Maniar H, Avidan MS, Bollini ML, Patterson GA, et al. Building a collaborative cul­ture in cardiothoracic operating rooms: pre and post­inter­vention study protocol for evaluation of the im­plementation of teamSTEPPS training and the impact on perceived psychological safety. BMJ Open. 2017;7(9):e017389. doi: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-017389
91. DiMeglio K, Padula C, Piatek C, Korber S, Bar­rett A, Ducharme M, et al. Group cohesion and nurse satis­faction: examination of a team-building approach. J Nurs Adm. 2005;35(3):110-20. doi: https://doi.org/10.1097/00005110-200503000-00003
92. Barrett A, Piatek C, Korber S, Padula C. Lessons learned from a lateral violence and team-building inter­vention. Nurs Adm Q. 2009;33(4):342-51. doi: https://doi.org/10.1097/NAQ.0b013e3181b9de0b
93. King HB, Battles J, Baker DP, Alonso A, Salas E, Webster J, et al. Advances in Patient Safety. Team­STEPPS(™): Team Strategies and Tools to Enhance Per­formance and Patient Safety. In: Henriksen K, Battles JB, Keyes MA, Grady ML, editors. Advances in Patient Safety: New Directions and Alternative Approaches. Vol. 3: Performance and Tools. Rockville (MD): Agency for Healthcare Research and Quality (US); 2008.
94. Lim MC, Jeffree MS, Saupin SS, Giloi N, Luk­man KA. Workplace violence in healthcare settings: The risk factors, implications and collaborative preventive measures. Annals of Medicine and Surgery. 2022;78:103727. doi: https://doi.org/10.1016/j.amsu.2022.103727
95. Bulutlar F, Öz EÜ. The Effects of Ethical Climates on Bullying Behaviour in the Workplace. Journal of Business Ethics. 2009;86(3):273-95. doi: https://doi.org/10.1007/s10551-008-9847-4
96. Dimarino TJ. Eliminating Lateral Violence in the Ambulatory Setting: One Center's Strategies. AORN Journal. 2011;93(5):583-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.aorn.2010.10.019
97. Wild JR, Ferguson HJ, McDermott FD, Horn­by ST, Gokani VJ. Undermining and bullying in surgical training: A review and recommendations by the Associa­tion of Surgeons in Training. Int J Surg. 2015;23(Suppl 1):S5-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2015.09.017 

Переглянути:

Сидоренко А.Ю. Орхуський університет, Орхус, Данія; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-1650-126X

Спіндлер Г. Орхуський університет, Орхус, Данія
https://orcid.org/0000-0002-7098-5699

Сидоренко А.Ю., Спіндлер Г. Cприяння культурі поваги в кардіоторакальній хірургії: подолання викликів у розумінні неетичної поведінки. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 36-47. 
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313484

Analysis of the world experience on the approaches to the definition of disability: on the way to reforming the system of medical and social expertise

Метою роботи було оцінювання фармакологічних ефектів і терапевтичного потенціалу окремих сполук й екстрактів Bacopa monnieri (B. Monnieri) на основі проаналізованих даних наукової періодики щодо хімічного складу та біологічної дії. Теоретично значущими дослідженнями були матеріали за останні п’ять років з наукометричних баз PubMed та Google Scholar, що стосуються хімічного складу та біологічної дії екстрактів на основі B. monnieri та їхніх окремих складових. Пошуковий запит здійснювався за латинською назвою рослини, виключаючи публікації, що стосуються ботанічних досліджень. В окремих пошукових запитах для встановлення структури і поширення певних фітосполук у базі PubChem використовували їх назви. Для прогнозування терапевтичного потенціалу використовували веб-сервер SuperPred. Авторами проаналізовано хімічний склад екстрактів, надано структурні і фармакологічні характеристики бакозидів та їх агліконів: бакозину і ююбогеніну, кукурбітацину Е, лоліоліду, бетулінової та азіатикової кислот і флавоноїду ороксиндину. Охарактеризовано й проілюстровано механізм дії бакозиду проти β-амілоїду. За допомогою машинного навчання обраховано перспективи використання основних сполук бакопи для створення препаратів за АТС-класифікацією, наведено їхню біологічну дію та альтернативні рослинні джерела. З’ясовано, що експериментальні дослідження цілісних водних або спиртових екстрактів B. monnieri на тваринах підтверджують ефект покращення когнітивних функцій. Не було виявлено токсичності екстракту для людини. Численні клінічні випробування показують ефективність використання екстрактів під час лікування ангедонії, депресії, хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, деменції та гіперактивності. Аналіз клінічних досліджень в Україні показує, що препарати на основі B. monnieri можна використовувати в комплексній терапії когнітивних розладів, пов’язаних з дисциркуляторною енцефалопатією в дорослих і перинатальним ураженням ЦНС у дітей. Ураховуючи амфі­фільність бакозидів і нетоксичність екстрактів, можна залучати їх до розроблення різних лікарських форм з широким спектром терапевтичного застосування. Перспективним є подальше вивчення фармакологічної дії B. monnieri й розроблення на її основі технології препаратів твердих і рідких лікарських форм.

Ключові слова: Bacopa monnieri, фітосполуки, бакозиди, ноотропні властивості, когнітивні порушення

1. Chaachouay N, Zidane L. Plant-Derived Natural Products: A Source for Drug Discovery and Develop­ment. DrugsDrug  2024;3:184-207. doi: https://doi.org/10.3390/ddc3010011
2. Thakral S, Yadav A, Singh V, Kumar M, et al. Alz­heimer's disease: Molecular aspects and treatment opportu­ni­ties using herbal drugs. Ageing Res Rev. 2023 Jul;88:101960. doi: https://doi.org/10.1016/j.arr.2023.101960  
3. Nopparat J, Sujipuli K, Ratanasut K, Weerawata­nakorn M, Prasarnpun S, Thongbai B, et al. Exploring the excellence of commercial Brahmi products from Thai online markets: Unraveling phytochemical contents, antioxidant properties and DNA damage protection. Heliyon.2024;10(2):e24509. doi: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e24509
4. Shalini VT, Neelakanta SJ, Sriranjini JS. Neuro­protection with Bacopa monnieri-A review of expe­rimental evidence. Mol Biol Rep. 2021;48(3):2653-68. doi: https://doi.org/10.1007/s11033-021-06236-w  
5. Fatima U, Roy S, Ahmad S, Ali S, Elkady WM, Khan I, et al. Pharmacological attributes of Bacopa mon­nieri extract: Current updates and clinical manifestation. Front 2022;9:972379. doi: https://doi.org/10.3389/fnut.2022.972379
6. Sekhar VC, Viswanathan G, Baby S. Insights Into the Molecular Aspects of Neuroprotective Bacoside A and Bacopaside I. Curr Neuropharmacol. 2019;17(5):438-46. doi: https://doi.org/10.2174/1570159X16666180419123022
7. Delgado-Tiburcio EE, Cadena-Iñiguez J, San­tiago-Osorio E, Ruiz-Posadas LDM, Castillo-Juárez I, Aguiñiga-Sánchez I, et al. Pharmacokinetics and Biolo­gical Activity of Cucurbitacins. Pharmaceuticals (Basel). 2022;15(11):1325. doi: https://doi.org/10.3390/ph15111325
8. Sekhar CV, Gulia KK, Deepti A, Chak­ra­pa­ni PSB, Baby S, Viswanathan G. Protection by Nano-Encapsulated Bacoside A and Bacopaside I in Seizure Alleviation and Improvement in Sleep- In Vitro and In Vivo Evidences. Mol Neurobiol. 2024;61(6):3296-313. doi: https://doi.org/10.1007/s12035-023-03741-w
9. Bala SD, Saravanan R, Mahalakshmi G, Mu­rali R, Ashokkumar N. Bacoside-A Improves Anti­oxidant Enzy­mes and Alleviates Oxidative Stress Coexist with Markers of Renal Function in a Rat Model of Type 2 Diabetes Mellitus. Saudi J Kidney Dis Transpl. 2023 Nov 1;34(6):537-47. doi: https://doi.org/10.4103/sjkdt.sjkdt_163_21
10. Nishanth BJ, Vijayababu P, Kurian NK. Bacopa mon­nieri Extract As a Neuroprotective and Cognitive Enhancement Agent. Int J Drug Discov Pharmacol. 2023;2(4):44-56. doi: https://doi.org/10.53941/ijddp.2023.100015
11. Abdul Manap AS, Vijayabalan S, Madhavan P, Chia YY, Arya A, Wong EH, et al. Bacopa monnieri, a Neuroprotective Lead in Alzheimer Disease: A Review on Its Properties, Mechanisms of Action, and Preclinical  and Clinical Studies. Drug Target Insights. 2019;13:1177392819866412. doi: https://doi.org/10.1177/1177392819866412
12. Ramesh T, Shahid M. Bacoside-A repressed the differentiation and lipid accumulation of 3T3-L1 preadipocytes by modulating the expression of adipogenic genes. Biotechnol Appl Biochem. 2024;71(1):1-239. doi: https://doi.org/10.1002/bab.2573
13. Rauf K, Subhan F, Sewell RD. A Bacoside con­taining Bacopa monnieri extract reduces both morphine hyperactivity plus the elevated striatal dopamine and serotonin turnover. Phytother Res. 2012;26(5):758-63. doi: https://doi.org/10.1002/ptr.3631
14. Ferrucci M, Busceti CL, Lazzeri G, Biagioni F, Puglisi-Allegra S, Frati A, et al. Bacopa Protects against Neurotoxicity Induced by MPP+ and Methamphetamine. Molecules.2022;27(16):5204. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27165204
15. Cheng Y, Li R, Lin Z, Chen F, Dai J, Zhu Z, et al. Structure-activity relationship analysis of dammarane-type natural products as muscle-type creatine kinase activators.   Bioorg Med Chem Lett. 2020;30(17):127364. doi: https://doi.org/10.1016/j.bmcl.2020.127364
16. Ruan W, Liu J, Zhang S, Huang Y, Zhang Y, Wang Z. Sour Jujube (Ziziphus jujuba var. spinosa): A Bibliometric Review of Its Bioactive Profile, Health Benefits and Trends in Food and Medicine Applications. Foods.2024;13(5):636. doi: https://doi.org/10.3390/foods13050636
17. Sangsopha W, Lekphrom R, Schevenels FT, Ka­nokmedhakul K, Kanokmedhakul S. Two new bioactive triterpenoids from the roots of Colubrina asiatica. Nat Prod Res.2020;34(4):482-8. doi: https://doi.org/10.1080/14786419.2018.1489385
18. Huangteerakul C, Aung HM, Thosapornvichai T, Duangkaew M, Jensen AN, Sukrong S, et al. Chemical-Genetic Interactions of Bacopa monnieri Constituents in Cells Deficient for the DNA Repair Endonuclease RAD1 Appear Linked to Vacuolar Disruption. Molecules. 2021 Feb 24;26(5):1207. doi: https://doi.org/10.3390/molecules26051207
19. Souto EB, Dias-Ferreira J, Craveiro SA, Seve­rino P, Sanchez-Lopez E, Garcia ML, et al. Therapeutic Interventions for Countering Leishmaniasis and Chagas's Disease: From Traditional Sources to Nanotechnological Systems. Pathogens.2019;8(3):119. doi: https://doi.org/10.3390/pathogens8030119
20. Ríos JL, Máñez S. New Pharmacological Oppor­tunities for Betulinic Acid. Planta Med. 2018;84(1):8-19. doi: https://doi.org/10.1055/s-0043-123472
21. Aswathy M, Vijayan A, Daimary UD, Girisa S, Radhakrishnan KV, Kunnumakkara AB. Betulinic acid: A natural promising anticancer drug, current situation, and  future perspectives. J Biochem Mol Toxicol. 2022 Dec;36(12):e23206. doi: https://doi.org/10.1002/jbt.23206
22. Ossowicz-Rupniewska P, Klebeko J, Georgieva I, Apostolova S, Struk Ł, Todinova S, et al. Tuning of the An­ti-Breast Cancer Activity of Betulinic Acid via Its Con­version to Ionic Liquids. Pharmaceutics. 2024;16(4):496. doi: https://doi.org/10.3390/pharmaceutics16040496
23. SousaJLC, Freire CSR, Silvestre AJD, Sil­va  Recent Developments in the Functionalization of Betulinic Acid and Its Natural Analogues: A Route to New Bioactive Compounds. Molecules. 2019 Jan 19;24(2):355. doi: https://doi.org/10.3390/molecules24020355 
24. JoshiDD, Deb L, Somkuwar BG, Rana  Rele­vance of Indian traditional tisanes in the management of type 2 diabetes mellitus: A review. Saudi Pharm J. 2023 May;31(5):626-38. doi: https://doi.org/10.1016/j.jsps.2023.03.003  
25. YeggoniDP, Rachamallu A, Subramanyam  Comparative binding studies of bacosine with human serum albumin and α-1-acid glycoprotein biophysical evaluation and computational approach. J Pharm Biomed Anal. 2022 Feb 5;209:114478. doi: https://doi.org/10.1016/j.jpba.2021.114478
26. JeyasriR, Muthuramalingam P, Suba V, Ra­mesh M, Chen  Bacopa monnieri and Their Bioactive Compounds Inferred Multi-Target Treatment Strategy for Neurological Diseases: A Cheminformatics and System Pharmacology Approach. Biomolecules. 2020;10(4):536. doi: https://doi.org/10.3390/biom10040536 
27. WicińskiM, Fajkiel-Madajczyk A, Kurant Z, Gajewska S, Kurant D, Kurant M, et al. Can Asiatic Acid from Centella asiatica Be a Potential Remedy in Cancer Therapy?-A Review. Cancers (Basel). 2024;16(7):1317. doi: https://doi.org/10.3390/cancers16071317
28. DinizLRL, Calado LL, Duarte ABS, de Sou­sa  Centella asiatica and Its Metabolite Asiatic Acid: Wound Healing Effects and Therapeutic Potential. Metabolites. 2023;13(2):276. doi: https://doi.org/10.3390/metabo13020276
29. RoyS, Rakshit S, Shanmugam G, Sarkar  Parti­cipation of Brahmi (Bacopa monnieri L.) plant in regulation of cancer. South African Journal of Botany.2024;168:236-45. doi: https://doi.org/10.1016/j.sajb.2024.03.017
30. ZhanF, Song W, Fan Y, Wang F, Wang  Cucur­bitacin E Alleviates Colonic Barrier Function Impairment and Inflammation Response and Improves Microbial Composition on Experimental Colitis Models. J Inflamm Res. 2024;17:2745-56. doi: https://doi.org/10.2147/JIR.S456353
31. ZhengX, Tang P, Li H, Ye T, Zhu X, He W, et al. Cucurbitacin E elicits apoptosis in laryngeal squamous cell carcinoma by enhancing reactive oxygen species-regulated mitochondrial dysfunction and endoplasmic reticulum stress. Am J Cancer Res. 2024 Aug 25;14(8):3905-21. doi: https://doi.org/10.62347/HPQQ9412  
32. SongH, Sui H, Zhang Q, Wang P, Wang  Cu­curbitacin E Induces Autophagy-Involved Apoptosis in Intestinal Epithelial Cells. Front Physiol. 2020;11:1020. doi: https://doi.org/10.3389/fphys.2020.01020 
33. HsuHL, Lin BJ, Lin YC, Tu CC, Nguyen NL, Wang CC, et al. Cucurbitacin E Exerts Anti-Proliferative Activity via Promoting p62-Dependent Apoptosis in Human Non-Small-Cell Lung Cancer A549 Cells. Curr Issues Mol  2023;45(10):8138-51. doi: https://doi.org/10.3390/cimb45100514
34. ZieniukB, Pawełkowicz  Recent Advances in the Application of Cucurbitacins as Anticancer Agents. Metabolites. 2023;13(10):1081. doi: https://doi.org/10.3390/metabo13101081
35. LiuZ, Kumar M, Devi S, Kabra  The Mecha­nisms of Cucurbitacin E as a Neuroprotective and Memory-Enhancing Agent in a Cerebral Hypoperfusion Rat Model: Attenuation of Oxidative Stress, Inflammation, and Exci­totoxicity. Front Pharmacol. 2021 Dec 10;12:794933. doi: https://doi.org/10.3389/fphar.2021.794933
36. ZhengS, Shi B, Li X, Yuan H, Feng  Cucur­bitacin E reduces the cognitive dysfunction induced by sevoflurane in rats by regulating NF-κB pathway. Acta Biochim Pol. 2022;69(2):387-91. doi: https://doi.org/10.18388/abp.2020_5817
37. PercotA, Yalcin A, Aysel V, Erduğan H, Dural B, Güven  Loliolide in marine algae. Nat Prod Res. 2009;23(5):460-5. doi: https://doi.org/10.1080/14786410802076069
38. SunyamurthiIGNA, Jawi IM, Wijaya IN, Darma­wati IAP, Suada IK, Krisnandika  Phytochemical Analysis and Molecular Identification of Green Macroal­gae Caulerpa spp. from Bali, Indonesia. Molecules. 2022;27(15):4879. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27154879
39. ReynoldsD, Huesemann M, Edmundson S, Sims A, Hurst B, Cady S, et al. Viral inhibitors derived from macroalgae, microalgae, and cyanobacteria: A review of antiviral potential throughout pathogenesis. Algal Res. 2021;57:102331. doi: https://doi.org/10.1016/j.algal.2021.102331
40. FernandoIPS, Dias MKHM, Madusanka DMD, Kim HS, Han EJ, Kim MJ, et al. Effects of (-)-Loliolide against Fine Dust Preconditioned Keratinocyte Media-Induced Dermal Fibroblast Inflammation. Antioxidants (Basel). 2021;10(5):675. doi: https://doi.org/10.3390/antiox10050675
41. ChoDH, Yun JH, Heo J, Lee IK, Lee YJ, Bae S, et al. Identification of Loliolide with Anti-Aging Properties from Scenedesmus deserticola JD052. J Microbiol Biotechnol. 2023;33(9):1250-6. doi: https://doi.org/10.4014/jmb.2304.04044
42. SilvaJ, Alves C, Martins A, Susano P, Simões M, Guedes M, et al. Loliolide, a New Therapeutic Option for Neurological Diseases? In Vitro Neuroprotective and Anti-Inflammatory Activities of a Monoterpenoid Lactone Isolated from Codium tomentosum. Int J Mol Sci. 2021;22(4):1888. doi: https://doi.org/10.3390/ijms22041888
43. HarahapU, Syahputra RA, Ahmed A, Nasution A, Wisely W, Sirait ML, et al. Current insights and future perspectives of flavonoids: A promising antihypertensive approach. Phytother  2024;38(6):3146-68. doi: https://doi.org/10.1002/ptr.8199
44. Ahmed SS, Rahman MO, Alqahtani AS, Sulta­na N, Almarfadi OM, Ali MA, et al. Anticancer potential of phytochemicals from Oroxylum indicum targeting Lactate Dehydrogenase A through bioinformatic approach. Toxicol 2022;10:56-75. doi: https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2022.12.007
45. Mehta J, Utkarsh K, Fuloria S, Singh T, Sekar M, Salaria D, et al. Antibacterial Potential of Bacopa monnieri (L.) Wettst. and Its Bioactive Molecules against Uro­pathogens-An In Silico Study to Identify Potential Lead Molecule(s) for the Development of New Drugs to Treat Urinary Tract Infections. Molecules. 2022;27(15):4971. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27154971
46. Geetha PS, Kanchana S, Pasupathi E, Murugan M, Rohini C. A review on putative mechanism of action of nootropic herb Bacopa monnieri. Pharma Innovation. 2021;10(5):672-81.
47. Nikitina OO, Robak AYu, Tsyba DS. [Innovative approaches to the use of medicinal plants in modern pharmaceuticals]. Tekhnolohii ta inzhynirynh. 2024;2:110-26. doi: https://doi.org/10.30857/2786-5371.2024.3.9
48. Muchhara J, Vachhani K, Dave S, Patel R, Lav­le N, Kukadia D, et al. Safety evaluation of the geno­toxicity and subchronic toxicity of standardized Bacopa extract (Bacognize^®) from Bacopa monnieri. Toxicology Research and Application. 2023;7:23978473231162859. doi: https://doi.org/10.1177/2397847323116285
49. Valotto Neto LJ, Reverete de Araujo M, Moretti Junior RC, Mendes Machado N, Joshi RK, Dos Santos Buglio D, et al. Investigating the Neuroprotective and Cognitive-Enhancing Effects of Bacopa monnieri: A Systematic Review Focused on Inflammation, Oxidative Stress, Mitochondrial Dysfunction, and Apoptosis. Antioxidants(Basel). 2024;13(4):393. doi: https://doi.org/10.3390/antiox13040393
50. Slobodin T. Comprehensive metabolic correction in cognitive impairment: theoretical background for using citicoline and Bacopa monnieri combination. International neurological 2021;16(7):48-54. doi: https://doi.org/10.22141/2224-0713.16.7.2020.218247
51. Mishchenko TS, Sokolik VV, Mishchenko VM, et al. [New opportunities in the treatment of patients with dyscirculatory encephalopathy: emphasis on nerve growth factor]. Psykhiatriia, nevrolohiia ta medychna psy­kholohiia.2020;13:79-88. doi: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2020-13-11
52. Sukhonosova OYu, Koreniev SM, Prykhod­ko TM, et al. [Optimizing the correction of sleep, speech and cognitive development disorders in children due to perinatal damage to the central nervous system]. Psy­khiatriia, nevrolohiia ta medychna psykholohiia. 2020;15:64-72.
    doi: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2020-15-07
53. SuperPred, which is a prediction webserver for ATC code and target predicition of compounds [Internet]. SuperPred. 2024 Jul 22 [cited 2024 Apr 22 ]. Available from: https://prediction.charite.de/

Переглянути:

Нікітіна О.О. Київський національний університет технологій і дизайну, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-6994-4294

Циба Д.С. Київський національний університет технологій і дизайну, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0009-0001-9881-5990

Нікітіна О.О., Циба Д.С. Терапевтичний потенціал фітосполук Bacopa monnieri (L.) Wettst (огляд літератури). Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 48-58.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313488

Deletion of cyclin dependent kinase inhibitor 2a gene as a marker of oropharyngeal carcinomas non-associated with human papillomavirus and its prognostic value

Фібриляція перед­сердь є найпоширенішим позалегеневим ускладненням інфекції SARS-CoV-2. За оцінками фахівців, майже 20% пацієнтів із COVID-19 мають фібриляцію передсердь в анамнезі, а випадки нових пароксизмів цієї аритмії становлять від 10 до 18%. Щодо досліджених пацієнтів, які перенесли COVID-19 понад 6 місяців тому, то суб’єктивне сприйняття серцевої аритмії є найчастішими скаргами, про які повідомляють приблизно дві третини пацієнтів. Метою нашого дослідження стало визначити перебіг фібриляції передсердь у пацієнтів після пере­несеної коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) у ході динамічного шестимісячного спостереження після пер­винної госпіталізації з приводу фіб­риляції передсердь у спеціалізоване відділення аритмій серця ДУ “ННЦ “Інсти­тут кардіології, клінічної та реге­неративної медицини імені М.Д. Стражеска НАМН України”, залежно від клініко-анамнестичних, демогра­фічних, антропометричних факторів, результатів лабораторних методів до­слідження та отриманого лікування. У до­слідження включені 36 пацієнтів, з них 27 осіб сформували першу групу, до якої увійшли хворі, у яких перебіг фібриляції передсердь покращився на фоні рекомендованого антиаритмічного лікування після первинної госпі­талізації з приводу ФП та перенесеного COVID-19 та які на момент госпіталізації мали негативний ПЛР-тест, з них 17 жінок та 10 чо­ловіків, віком 62,38±1,83 року. Другу групу сформували 9 пацієнтів, у яких перебіг фібриляції передсердь не змінився або погіршився, з них 4 жінки та 5 чоловіків, віком 69,88±2,60 року. Ми визначили, що па­цієнтів, у яких протягом 6 місяців спостереження покращився перебіг фібриляції передсердь, було втричі більше, ніж тих, у кого перебіг цієї аритмії не змінився або погіршився (відповідно 75% і 25%). Пацієнти з більш сприятливим пере­бігом фібриляції перед­сердь були молодшими (в середньому на 7,5 років), утричі рідше хворіли на цукровий діабет та не часто мали арте­ріальну гіпертензію ІІІ стадії, ніж обстежені, у кого перебіг цієї аритмії не змінився чи погіршився. Системне запа­лення й вираженість серцевої недостатності значно погіршують перебіг ФП протягом 6 місяців після госпітального етапу лікування. Ознаки погіршення ліпідного обміну характерні для пацієнтів з несприятливим перебігом фібриляції передсердь протягом 6 місяців після госпіталізації, що, ймовірно, викликано активізацією в них системного запалення. На покращення прогнозу обстежених пацієнтів вірогідно вплинуло призначення антиаритмічних препаратів, таких як: аміодарон, флекаїнід, бета-блокатори; з препаратів “up-stream” терапії – статинів.

Ключові слова: фібриляція передсердь, коронавірусна хвороба, артеріальна гіпертензія, системне запалення, тромбоз, кровотеча, серцева недостатність

1. Gunawardene MA, Willems S. Atrial fibrillation progression and the importance of early treatment for improving clinical outcomes. Europace. 2022;24(2):1122-8. doi: http://doi.org/10.1093/europace/euab257
2. Donniacuo M, De Angelis A, Rafaniello C, Cian­flone E, Paolisso P, Torella D, et al. COVID-19 and atrial fibrillation: Intercepting lines. Front Cardiovasc Med. 2023;10(1):1-8. doi: http://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1093053
3. Gupta A, Madhavan M, Sehgal K, Nair N, Ma­hajan S, Sehrawat T, et al. Extrapulmonary manifestations of COVID-19. 2020;26(7):1017-32. doi: http://doi.org/10.1038/s41591-020-0968-3
4. Sudre CH, Murray B, Varsavsky T, Graham MS, Penfold RS, Bowyer RC, et. al. Attributes and predictors of long COVID. 2021;27(4):626-31. doi: http://doi.org/10.1038/s41591-021-01292-y
5. Barron E, Bakhai C, Kar P. Associations of type 1 and type 2 diabetes with COVID-19-related mortality in England: a whole-population study. Lancet Diabetes Endocrinol. 2020;8(1):813-22. doi: http://doi.org/10.1016/S2213-8587(20)30272-2
6. Sychov OS, Stasyshena OV. [The influence of a transferred infection of COVID-19 on the development of atrial fibrillation and changes in its course depending on clinical and anamnestic data]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. 2023;30(5-6):31-9. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.31928/2664-4479-2023.5-6.3139
7. Mohammad M, Emin M, Bhutta A, Gul EH, Voor­hees E, Afzal MR. Cardiac arrhythmias associated with COVID-19 infection: state of the art review. Expert Rev Cardiovasc Ther. 2021;19(10):881-9. doi: https://doi.org/10.1080/14779072.2021.1997589
8. Zhou F, Yu T, Du R, Fan G, Liu Y, Liu Z, et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retro­spective cohort study. Lancet. 2020;395(10229):1054-62. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566-3
9. Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al. 2020 ESC Guide­lines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. Eur Heart J. 2021;42(5):373-498. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612
10. Ibdah R, Obeidat O, Khader Y, Al-Nusair J, Abu­surrah O, Obeidat A, et al. Validation of CHA2DS2 VASc Score Predictability of Stroke and Systemic Embolization in a Middle Eastern Population with AF: The Jordan Atrial Fibrillation (JoFib) Study. Vasc Health Risk Manag. 2023;19(1):255-64. doi: https://doi.org/10.2147/VHRM.S404575
11. Abowali H, Pacifico A, Erdinc B, Elkholy K, Bur­khanova U, Aroriode T, et al. Assessment of Bleeding Risk in Hospitalized COVID-19 Patients: A Tertiary Hospital Experience during the Pandemic in a Predominant Mino­rity Population—Bleeding Risk Factors in COVID-19 Patients. J Clin Med. 2022;11(1):27-54. doi: https://doi.org/10.3390/jcm11102754
12. Sweatt K, Garvey WT, Martins C. Strengths and Limitations of BMI in the Diagnosis of Obesity: What is the Path Forward? Curr Obes Rep. 2024;13(3):584-95. doi: https://doi.org/10.1007/s13679-024-00580-1
13. McElroy E, Herrett E, Patel K, Piehlmaier DM, Gessa GD, et al. Living alone and mental health: parallel analyses in UK longitudinal population surveys and ele­ctronic health records prior to and during the COVID-19 pandemic. BMJ Ment Health. 2023;26(1):300842. doi: https://doi.org/10.1136/bmjment-2023-300842
14. Huseynov A, Akin I, Duerschmied D, Scharf RE. Cardiac Arrhythmias in Post-COVID Syndrome: Preva­lence, Pathology, Diagnosis, and Treatment. Viruses. 2023;15(2):389. doi: https://doi.org/10.3390/v15020389
15. Yong SJ. Long COVID or post-COVID-19 synd­rome: putativepathophysiology, risk factors, and treat­ments. Infect Dis (Lond). 2021;53(10):737-54. doi: https://doi.org/10.1080/23744235.2021.1924397
16. Thompson EJ, Williams DM, Walker AJ, Mit­chell RE, Niedzwiedz CL, Yang TC, et al. Long COVID burden and risk factors in 10 UK longitudinalstudies and electronichealthrecords. Nat Commun. 2022;13(1):3528. doi: https://doi.org/10.1038/s41467-022-30836-0
17. Al-Aly Z, Xie Y, Bowe B. High-dimensional cha­racterization of post-acute sequelae of COVID-19. Nature. 2021;594(7862):259-64. doi: https://doi.org/10.1038/s41586-021-03553-9

Переглянути:

Сичов О.С. ДУ “ННЦ “Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска НАМН України”, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 
https://orcid.org/0000-0001-8432-7403

Стасишена О.В. ДУ “ННЦ “Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска НАМН України”, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-2992-4640

Сичов О.С., Стасишена О.В. Клінічний перебіг фібриляції передсердь у пацієнтів після перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19): результати шестимісячного спостереження. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 59-67.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313515

Deletion of cyclin dependent kinase inhibitor 2a gene as a marker of oropharyngeal carcinomas non-associated with human papillomavirus and its prognostic value

Реперфузійна терапія в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST значно зменшила частоту виникнення шлуночкової тахікардії і фібриляції шлуночків, однак такі аритмії все ж виникають у 6-8% хворих, створюючи загрозу для їхнього життя. Метою досліджен­ня стало з’ясування характеру шлуночкових аритмій, які виникають у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST упродовж першої доби після первинного черезшкірного коронарного втручання, та їх прогностичної цінності щодо виникнення ускладнень на стаціонарному етапі лікування. До дослідження залучено 82 хворих (середній вік – 62,4±10,2 року; чоло­віків – 69,23 (58,6-78,92)%, жінок – 30,77 (21,08-41,4)%). Упродовж 24 годин після стентування інфарк­топов’язаної коронарної артерії усім пацієнтам проведено добовий моніторинг електро­кардіограми. Пере­біг захворювання аналізували з урахуванням наявних чинників ризику – артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, перенесеного Covid-19 та ожиріння. Шлуночкові пору­шення ритму були представлені переважно передчасними скороченнями. Достовірно частіше виникали вони в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (883,71 (96,0;986,0); р=0,02; р=0,03; р=0,02, порівняно з пацієнтами з Covid-19 в анамнезі, цукровим діабе­том й ожирінням відповідно) та перенесеним Covid-19 (711,3 (125,0;846,5); р=0,01; р=0,04, порівняно з хворими з цукровим діабетом та ожирінням відповідно). Реєстру­вались ізольовані передчасні шлуночкові комплекси, пари, триплети, а в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та перенесеним Covid-19 – біге­мінії, тригемінії, шлуночкові екстрасистоли «R на T»; у цих же хворих спосте­рігались «пробіжки» шлуночкових екстрасистол та епізоди нестійкої мономорфної і навіть поліморфної шлуночкової тахі­кардії – Torsades de pointes (за умови поєднання вказаних чинників ризику); переважно в цих пацієнтів на госпітальному етапі виникали ускладнення, зокрема фібриляція шлуночків та асистолія, з раптовою зупин­кою кровообігу. Отримані результати є свідченням електричної нестабільності міокарда і вказують, що, разом з ревас­куляризацією, пацієнти з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST вима­гають оптимізації медика­ментозної терапії. Застосування в складі комплексного лікування внутрішньо­венних бета-блокаторів запобігало появі загрозливих для життя шлуночкових аритмій на стаціонарному етапі лікування.

Ключові слова: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, фактори ризику, первинне черезшкірне коронарне втручання, добовий моніторинг електрокардіограми, шлуночкові аритмії, прогностична цінність

1. Kyselov SM. [Clinical features of the acute period of myocardial infarction with ST segment elevation in patients after reperfusion therapy]. Zaporozhye medical journal.2020;22,5(122):597-603.  doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.5.214720
2. Badiuk NV, Hrebenyk MV. [Cardiac arrhythmias in patients with acute myocardial ischemia, which deve­loped on the background of comorbid hypertension and diabetes]. Bulletin of Medical and Biological Research. 2021;1:5-9. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11789
3. Makino T, Ichikawa T, Amino M, Nakamura M, Koshikawa M, Motoike Y, et al. Prognostic significance of the Holter-derived T-wave variability in patients with ventricular tachyarrhythmias complicating acute coronary syndrome-TWIST study. Ann Noninvasive Electrocardiol. 2023;28(6):e13069. doi: https://doi.org/10.1111/anec.13069
4. Byrne R, Rossello X, Coughlan J, Barbato E, Ber­ry C, Chieffo A, et al. 2023 ESC Guidelines for the mana­gement of acute coronary syndromes. Developed by the task force on the management of acute coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart 2023;44(38):3720-3826. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad191
5. Liang JJ, Fender EA, Cha Y-M, Lennon RJ, Pra­sad A, Barsness GW. Long-term outcomes in survivors of early ventricular arrhythmias after acute st-elevation and non–st-elevation myocardial infarction treated with percutaneous coronary intervention. Am J Cardiol. 2016;117(5):709-13. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2015.12.002
6. Masuda M, Nakatani D, Hikoso S, Suna S, Usa­mi M, Matsumoto S. Clinical impact of ventricular tachy­cardia and/or fibrillation during the acute phase of acute myocardial infarction on in-hospital and 5-year mortality rates in the percutaneous coronary intervention era. Circ J. 2016;80(7):1539-47.
   doi: https://doi.org/10.1253/circj.CJ-16-0183
7. Mehta RH, Yu J, Piccini JP, Tcheng JE, Far­kouh ME, Reiffel J. Prognostic significance of postpro­cedural sustained ventricular tachycardia or fibrillation in patients undergoing primary percutaneous coronary intervention (from the horizons-ami trial). Am J Cardiol. 2012;109(6):805-12. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2011.10.043
8. Khederlou H, Azimi Pirsaraei SV, Rabbani E, Motedayen M. Correlations between cardiovascular risk factors and ventricular arrhythmias following primary percutaneous coronary intervention in patients with st-elevation myocardial infarction. J Tehran Heart Cent. 2023;2(18):122-8. doi: https://doi.org/10.18502/jthc.v18i2.13322
9. Deshmukh T, Kovoor JG, Byth K, Chow CK, Zaman S, Chong JH, et al. Influence of standard modi­fiable risk factors on ventricular tachycardia after myocardial infarction. Front Cardiovasc Med. 2023;24:10. doi: https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1283382
10. Kalarus Z, Svendsen JH, Capodanno D, Dan GA, De Maria E, Gorenek B, et al. Cardiac arrhythmias in the emergency settings of acute coronary syndrome and revascularization: an European Heart Rhythm Association (EHRA) consensus document, endorsed by the European Association of Percutaneous Cardiovascular Interventions (EAPCI), and European Acute Cardiovascular Care Association (ACCA). Europace. 2019;21(10):1603-4. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euz163
11. Frampton J, Ortengren AR, Zeitler EP. Аrrhy­thmias after acute myocardial infarction. Yale J Biol Med. 2023;96(1):83-94. doi: https://doi.org/10.59249/LSWK8578
12. Nalliah CJ, Zaman S, Narayan A, Sullivan J, Ko­voor P. Coronary artery reperfusion for ST elevation myocardial infarction is associated with shorter cycle length ventricular tachycardia and fewer spontaneous arrhythmias. EP 2014;16(7):1053-60. doi: https://doi.org/10.1093/europace/eut307
13. Pandozi C, Mariani MV, Chimenti C, Maest­rini V, Filomena D, Magnocavallo M, et al. The scar: the wind in the perfect storm-insights into the mysterious living tissue originating ventricular arrhythmias. J Interv Card Electrophysiol. 2023;66(1):27-38. doi: https://doi.org/10.1007/s10840-021-01104-w
14. Zhao BH, Ruze A, Zhao L, Li QL, Tang J, Xiefu­kaiti N, et al. The role and mechanisms of microvascular damage in the ischemic myocardium. Cell Mol Life Sci. 2023;80(11):341.
    doi: https://doi.org/10.1007/s00018-023-04998-z
15. Faxén J, Xu H, Evans M, Jernberg T, Szummer K, Carrero JJ. Potassium levels and risk of in-hospital arrhythmias and mortality in patients admitted with suspected acute coronary syndrome. Int J Cardiol. 2019;1(274):52-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2018.09.099
16. Podolecki TS, Lenarczyk RK, Kowalczyk JP, Jed­rzejczyk-Patej EK, Chodor PK, Mazurek MH, et al. Risk stratification for complex ventricular arrhythmia compli­cating ST-segment elevation myocardial infarction. Coron Artery 2018;29(8):681-6. doi: https://doi.org/10.1097/MCA.0000000000000662
17. Xu X, Wang Z, Yang J, Fan X, Yang Y. Burden of cardiac arrhythmias in patients with acute myocardial infarction and their impact on hospitalization outcomes: insights from China acute myocardial infarction (CAMI) registry. BMC Cardiovasc Disord. 2024;24(1):218. doi: https://doi.org/10.1186/s12872-024-03889-w
18. Piers S, Wijnmaalen A, Borleffs C, van Huls, van Taxis C, Thijssen J, et al. Early reperfusion therapy affects inducibility, cycle length, and occurrence of ventricular tachycardia late after myocardial infarction. Circ Arrhythm Electrophysiol.2011;4(2):195-201. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCEP.110.959213
19. Zeppenfeld K, Tfelt-Hansen J, de Riva M, et al. 2022 ESC Guidelines for the management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death developed by the task force for the management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. 2022;43(40):3997-4126. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehac262
20. Gorenek B, et al. Cardiac arrhythmias in acute coronary syndromes: position paper from the joint EHRA, ACCA, and EAPCI task force. Europace. 2019;21(10):1518. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euz242
21. Majidi M, Kosinski AS, Al-Khatib SM, Lem­mert ME, Smolders L, van Weert A, et al. Reperfusion ventricular arrhythmia 'bursts' predict larger infarct size despite TIMI 3 flow restoration with primary angioplasty for anterior ST-elevation myocardial infarction. Eur Heart J.2009;7(30):757-64. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehp005
22. Sau A, Kaura A, Ahmed A, Patel KK, Li X, Mul­la A, et al. Prognostic significance of ventricular arhyth­mias in 13 444 patients with acute coronary syndrome: a retrospective cohort study based on routine clinical data (NIHR health informatics collaborative VA-ACS study). J Am Heart Assoc. 2022;11(6):e024260. doi: https://doi.org/10.1161/JAHA.121.024260
23. Kovoor JG, Deshmukh T, von Huben A, Mar­sch­ner SL, Byth K, Chow CK, et al. Optimizing electrophy­siology studies to prevent sudden cardiac death after myocardial infarction. Europace. 2023;25(7):219. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euad219
24. Deshmukh T, Zaman S, Narayan A, Kovoor P. Duration of inducible ventricular tachycardia early after st-segment-elevation myocardial infarction and its impact on mortality and ventricular tachycardia recurrence. J Am Heart Assoc. 2020;9(13):e015204. doi: https://doi.org/10.1161/JAHA.119.015204
25. Terkelsen CJ, Sørensen JT, Kaltoft AK, Niel­sen SS, Thuesen L, Bøtker HE, et al. Prevalence and significance of accelerated idioventricular rhythm in patients with ST-elevation myocardial infarction treated with primary percutaneous coronary intervention. Am J Cardiol.2009;104(12):1641. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2009.07.037
26. Rymer JA, Wegermann ZK, Wang TY, Li S, Smi­lowitz NR, Wilson BH, et al. Ventricular arrhythmias after primary percutaneous coronary intervention for STEMI. JAMA New Open. 2024;7(5):e2410288. doi: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2024.10288
27. Chang H, Chen E, Zhu T, Liu J, Chen C. Commu­nication regarding the myocardial ischemia/reperfusion and cognitive impairment: a narrative literature review. J Alzheimers 2024;4(97):1545-70. doi: https://doi.org/10.3233/JAD-230886
28. Silva RR, Magalhães CJ, Silva RD, Tavares de Albuquerque AL, Montenegro ST, Alencar Neto JN. Ac­celerated idioventricular rhythm as anginous substrate in elderly: Report of an unprecedented case. HeartRhythm Case 2023;10(3):217-21. doi: https://doi.org/10.1016/j.hrcr.2023.12.014
29. Wu P, Han Y, Chen T, Tu XM. Causal inference for Mann-Whitney-Wilcoxon rank sum and other non­parametric statistics. Stat Med. 2014;33(8):1261-71. doi: https://doi.org/10.1002/sim.6026
30. Neely JG, Hartman JM, Forsen JW Jr, Wal­lace MS. Tutorials in clinical research: VII. Understanding comparative statistics (contrast) — part B: application of T-test, Mann-Whitney U, and chi-square. Laryngoscope. 2010;10(113):1719-25. doi: https://doi.org/10.1097/00005537-200310000-00011

Переглянути:

Баган У.Р. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-5790-2705

Ковальчук Р.А. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна 
https://orcid.org/0000-0001-6093-0689

Світлик Г.В. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна
https://orcid.org/0000-0002-1083-3204

Баган У.Р., Ковальчук Р.А., Світлик Г.В. Шлуночкові аритмії, що виникають у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST упродовж першої доби після первинної перкутанної коронарної інтервенції, та їх прогностична цінність. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 68-77.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313516

Pathomorphology of severe Grade 3-4 hepatic encephalopathy in decompensated cirrhosis patients with acute-on-chronic liver failure

Поєднання торакальної та абдомінальної травми вважається одним з найтяжчих у структурі політравми, що зумовлює високу частоту ускладнень – 33-72% та летальність, що сягає 34%. Мета роботи – забезпечити якість надання медичних послуг постраждалим з поєднаною абдомінальною та торакальною травмою шляхом клінічного оцінювання найбільш значущих симптомів та систематизації їх проявів, направлених на обґрунтування діагностичних та лікувальних заходів. Нами проведено проспективний аналіз клінічних проявів у 44 постраждалих з поєднаною абдомінальною та торакальною травмою, допомога яким надавалась на базі КНП «Міська клінічна лікарня 16» ДМР у період з 2019 до 2023 року. Середній вік травмованих становив 41,5±2,4 року, переважали чоловіки – 40 (90,9%) осіб. У 40 (90,9%) постраждалих було пошкоджено тільки 2 анатомічні ділянки, 3 анатомічні ділянки були пошкоджені в 3 (6,8%) постраждалих, 4 та більше анатомічних ділянок було пошкоджено в 1 (2,3%) травмованого. Множинні по­шкодження органів черевної порожнини спостерігалися в 14 (31,2%) постраждалих. Серед пошкоджень органів грудної порожнини найчастіше виявляли забій легені – 36,4% випадків. Критеріями виключення з дослідження були черепно-мозкова травма та забій або поранення серця, як складові поєднаної травми. Також у дослідження не потрапляли постраждалі, яким під час надходження або на етапі швидкої допомоги проводились реанімаційні заходи. Як методи дослідження застосовували збір скарг та анамнезу, огляд, пальпацію, перкусію та аускультацію. Отримана при цьому інформація дозволяла визначити послідовність використання апаратних та інструментальних методів дослідження. Задля кращої систематизації клінічних симптомів вони були розподілені на три компоненти – абдомінальний, торакальний та гемодинамічний. Найчастішою скаргою був біль, як у животі, так і в ділянці грудної клітки, відповідно 75,6% та 82,9%. У структурі гемодинамічного компонента найчастіше травмовані скаржились на відчуття загальної слабкості – 73,2%. Точність симптомів, виявлених під час діагностики пошкоджень органів черевної порожнини, коливалась від 6,8% (симтом Куленкампфа) до 93,2% – болючість черевної стінки. Діагностична точність симптому Розанова, що вказував на пошкодження селезінки, становила 68,2%. Незважаючи на те, що такий симптом, як болючість при пальпації грудної клітки, зустрічався у 81,8% постраждалих, діагностична точність його залишається низькою – 54,5%. Натомість такий симптом, як кісткова крепітація, з точністю 95,5% дозволяв стверджу­вати про наявність перелому ребер у постраждалих та натякати на вірогідність травмування органів грудної або черевної порожнини, що ми й спостерігали в 44,4% та 88,9% випадків відповідно. Пошкодження легень також констатували завдяки достатньо високій діагностичній точності аускультативного симптому – послаблення дихання – 70,5%. Гіпотонія нижче 90 мм рт. ст. (45%; 50%), тахікардія (81,8%; 59,1%) і блідість шкірних покривів (56,8%; 65,9%) показали високу діагностичну точність під час діагностики можливої внутрішньо­черевної та внутрішньоплевральної кровотечі відповідно. Поєднання ушкоджень органів черевної та грудної порожнин характеризувалось багатогранністю клінічних проявів та ознаками мультисимптомності. Більшість окремо взятих симптомів мала низьку точність щодо наявності або відсутності певної внутрішньо­порожнинної посттравматичної патології (від 6,8% до 43,2%); однак поєднання декількох з них вказувало на множинність ушкоджень органів черевної порожнини від 41,7% до 100%. Кращу діагностичну точність показали симптом Розанова – 68,2%, який вказував на пошкодження селезінки та симптом крепітації уламків ребер – 95,5%, а також аускультативне послаблення дихання – 70,5%, яке вказувало на пошкодження легень.

Ключові слова: клінічна симптоматика, поєднана травма, пошкодження, діагностична точність

1. Leenellett E, Rieves A. Occult abdominal trauma. Emergency Medicine Clinics of North America. 2021 Nov;39(4):795-806. doi: https://doi.org/10.1016/j.emc.2021.07.009
2. Tang A, Chehab M, Ditillo M, Asmar S, Khur­rum M, Douglas M, et al. Regionalization of trauma care by operative experience: Does the volume of emergent laparotomy matter? Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 2020 Sept 14;90(1):11-20. doi: https://doi.org/10.1097/TA.0000000000002911
3. Hietbrink F, Smeeing D, Karhof S, Jonkers HF, Houwert M, van Wessem K, et al. Outcome of trauma-related emergency laparotomies, in an era of far-reaching specialization. World Journal of Emergency Surgery. 2019 Aug 14;14(1):40. doi: https://doi.org/10.1186/s13017-019-0257-y
4. Klygunenko OM, Krishtafor DA, Yovenko IO. In­fluence of qualitative and quantitative changes of blood replacement on manifestations of multiple organ dys­function syndrome in multiple trauma. Emergency medicine.2022 Jan 27;(5.84):91-9. doi: https://doi.org/10.22141/2224-0586.5.84.2017.109366 
5. Trutyak IR, Zarutskyi YL, Trutyak RI, Kali­novich NR, Obaranets OV. [Polytrauma and combined trauma: what is common and what are the differences?] Trauma.2019;20(5):97-101.  doi: https://doi.org/10.22141/1608-1706.5.20.2019.185563
6. Shojaee M, Sabzghabaei A, Heidari A. Efficacy of new scoring system for diagnosis of abdominal injury after blunt abdominal trauma in patients referred to emergency department. Chin J Traumatol. 2020 Jun;23(3):145-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.cjtee.2020.03.003
7. Girard E, Jegousso Q, Boussat B, François P, Age­ron F-X, Letoublon C, et al. Preventable deaths in a French regional trauma system: A six-year analysis of severe trau­ma mortality. Journal of Visceral Surgery. 2019 Feb;156(1):10-6. doi: https://doi.org/10.1016/j.jviscsurg.2018.05.002
8. Hogia MO. [Structure of abdominal injury and its consequences]. J VN Karazin Khark Nat Univ. Ser.: Med. 2021 Jun 30;42. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2021-42-05
9. Antomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of medical and biological data]. 2nd ed. Kyiv: Medinform; 2017. 578 р. Ukrainian.
10. Boyko OV, Volkova YuV, Zamiatin PM, Lit­vi­shko VO, Tkachuk OYu. Zamiatin DP. [Diagnosis of post-traumatic disorders according to laboratory and instrumental research data in patients with combined thoracic trauma (lite­rature review)]. Kharkiv surgical school. 2020;5-6:55-60. Uk­rainian. doi: https://doi.org/10.37699/2308-7005.5-6.2020.10
11. Zaporozhan SY, Khomenko VS. [Abdominal in­jury (literature review)]. Hospital surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk. 2020;4:99-107. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11793

Переглянути:

Чайка В.О. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-0516-6224

Карпенко С.І. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0009-0001-1423-7477

Завізіон Є.М. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0009-0002-4448-2243

Чайка В.О., Карпенко С.І., Завізіон Є.М. Клінічна симптоматика поєднаної абдомінальної та торакальної травми мирного часу. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 78-84.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313518

Conections between platelets amino acids profile and known cardiometabolic risk factors in patients with coronary artery disease and atrial fibrillation

Метою роботи було покращення результатів надання хірургічної допомоги та лікування поранених з бойовою травмою живота на рівнях медичного забезпечення бойових дій за рахунок застосування абдомінальної вакуумної терапії як складової тактики Damage Control Surgery. На ІІ рівні медичного забезпечення бойових дій у межах тактики Damage Control Surgery абдомінальну вакуумну терапію застосували в 75 поранених комбатантів чоловічої статі з бойовою травмою живота, віком 37,4±8,3 року (основна група). Групу порівняння склали 87 поранених віком 37,5±10,2 року, оперованих за тактикою Damage Control Surgery з дренуванням черевної порожнини та заши­ванням тільки шкіри. 40,0% поранених основної групи та 46,0% групи порівняння надійшли з ознаками травматичного шоку різного ступеня. За шкалою AdTS в основній групі 78,7% поранених надійшло в тяжкому стані, 21,3% – у вкрай тяжкому стані; у групі порівняння в тяжкому стані надійшло 74,7%, у вкрай тяжкому стані – 25,3%. У 57,3% поранених основної групи абдомінальна вакуумна терапія проводилась в іригаційно-проточному режимі. У 24,0% застосовували стандартні пов’язки для абдомінальної вакуумної терапії, у 76,0% – частково імпровізовані. Рівень від’ємного тиску встановлювали в межах 40-125 мм рт. ст. у постійному режимі. Внутрішньочеревний тиск вимірювали за стандартною методикою (через сечовий міхур), при надходженні та після завершення хірургічного втручання. Оцінювання стану черевної порожнини в І та ІІІ фазах Damage Control Surgery проводили за шкалою «Індекс черевної порожнини» – інтегральної оцінки, вираженої в балах, на основі факторів, котрі можна оцінити візуально під час операції. Обсяг хірургічних втручань у І фазі тактики Damage Control Surgery  залежав від характеру ушкоджень органів черевної порожнини та стану пораненого. Після завершення І фази тактики Damage Control Surgery усі поранені були евакуйовані автомобільним санітарним транспортом та санітарними гелікоптерами на наступний рівень медичного забезпечення, з проведенням абдомінальної вакуумної терапії під час евакуації в основній групі та заходів Damage Control Resuscitation. Під дією абдомінальної вакуумної терапії зменшення внутрішньочеревного тиску в основній групі було більш вираженим (Δ=9,2; р<0,01), ніж у групі порівняння (Δ=6,1; р<0,01). Абдомінальна вакуумна терапія впродовж ІІ фази тактики Damage Control Surgery дозволила краще (р<0,0001)очистити черевну порожнину, ніж у групі порівняння, та забезпечила кращу підготовку до реалізації ІІІ фази цієї тактики. У результаті надійний захист від зовнішніх факторів, активні профілактика внутрішньочеревного тиску і санація черевної порожнини при застосуванні абдомінальної вакуумної терапії впродовж ІІ фази тактики Damage Control Surgery в основній групі поранених після обструктивних резекцій тонкої кишки в І фазі дозволило в ІІІ фазі повністю відмовитись від кінцевих стом (у групі порівняння – у 5) на користь формування тонко-тонкокишкових анастомозів, а при обструктивних резекціях товстої кишки кількість кінцевих колостом в основній групі було знижено до 50,0% (в групі порівняння -90,9%, р=0.004), також на користь формування анастомозів, що суттєво покращило функціональні результати надання допомоги пораненим з бойовою травмою живота. Застосування абдомінальної вакуумної терапії в межах І-ІІ фаз тактики Damage Control Surgery дозволяє оптимізувати обсяг хірургічних втручань у ІІІ фазі Damage Control Surgery та суттєво покращити функціональні результати надання хірургічної допомоги та лікування поранених з бойовою травмою живота на рівнях медичного забезпечення бойових дій.

Ключові слова: абдомінальна ВАК-терапія, тактика DCS, бойова травма живота

1. Skoroplit SM, Mykhnevich KG, Zamyatin PM, Khoroshun EM, Borodai VO, Tertyshny SV, et al. [Featu­res of modern combat trauma and the organization of medical care]. Kharkivska khirurhichna shkola. 2022 Dec 30;6:51-3. doi: https://doi.org/10.37699/2308-7005.6.2022.10
2. Zarutskyi YaL, Klishevych BA, Poleizjaev GO. [Combat closed abdominal trauma, diagnosis and treatment at the stages of medical and evacuation support]. Viiskova medytsyna Ukrainy. 2019;19(3):46-55.
3. Polovyi VP, Railyanu SI, Palyanitsa AS, Chepe­ga IG. [Application of "damage control" tactics in surgical treatment of victims with severe abdominal trauma]. Shpytalna khirurhiia. 2020;(3),63-9. doi: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11463
4. Boychak MP, Yurchenko BV, Moshkivskyi VM, Fe­dorova OO. Development of the principles of treatment of patients with gunshot wounds according to the modern strategy of Damage Control Resuscitation. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny. 2022;2(3):120-8. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.2(3)-120
5. Rotondo MF, Schwab CW, McGonigal MD, Phil­lips GR, Fruchterman TM, Kauder DR. “Damage control”: an approach for improved survival in exsanguinating pene­trating abdominal injury. Journal Trauma. 1993;35(3):375-82. doi: https://doi.org/10.1097/00005373-1993000-00008
6. Hirshberg A, Walden R. Damage Control for ab­dominal trauma. Surgical Clinics of North America. 1997;4(77):813-20.
   doi: https://doi.org/10.1016/S0039-6109(05)70586-7
7. Volpin G, Pfeifer R, Saveski J, Hasani I, Co­hen M, Pape HC. Damage control orthopaedics in po­lytraumatized patients – current concepts. Journal of Clinical Orthopaedics and Trauma. 2021;12(1):72-82. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcot.2020.10.018
8. Coccolini F, Montori G, Ceresoli M, Catena F, Ivatury R, Sugrue M, et. al. IROA: International Register of Open Abdomen, preliminary results. World Journal of Emergency Surgery. 2017;(12):10. doi: https://doi.org/10.1186/s13017-017-0123-8 
9. Roberts DJ, Bobrovitz N, Zygun DA, Kirkpat­rick AW, Ball CG, Faris PD. Evidence for use of damage control surgery and damage control interventions in civilian trauma patients: a systematic review. World Journal of Emergency Surgery. 2021;16(1):10. doi: https://doi.org/10.1186/s13017-021-00352
10. Pfeifer R, Pape HC. Trends in nomenclature to describe concepts in trauma patients: time for stan­dardization. Injury.2020;51(11):2353-5. doi: https://doi.org/10.1016/j.injury.2020.10.061
11. Padar M, Reintam BA, Talving P, Lipping E, Star­kopf J. Abdominal Compartment Syndrome: Improving Outcomes With A Multidisciplinary Approach – A Nar­rative Review. J Multidiscip Healthc. 2019;12:1061-74. doi: https://doi.org/10.2147/JMDH.S205608
12. Pape HC, Halvachizadeh S, Leenen L, Velma­hos GD, Buckley R, Giannoudis PV. Timing of major fracture care in polytrauma patients - An update on principles, parameters and strategies for 2020. Injury. 2019;50(10):1656-70. doi: https://doi.org/10.1016/j.injury.2019.09.021
13. Loftus TJ, Efron PA, Bala TM, Rosenthal MD, Croft CA, Walters MS, et al. The impact of standardized protocol implementation for surgical damage control and temporary abdominal closure after emergent laparotomy. J Trauma Acute Care Surg. 2019;86:670-8. doi: https://doi.org/10.1097/TA.0000000000002170
14. Roberts DJ, Leppäniemi A, Tolonen M, Men­tula P, Björck M, Kirkpatrick AW, et al. The open abdo­men in trauma, acute care, and vascular and endovascular surgery: comprehensive, expert, narrative review. BJS Open.2023;7(5):zrad084. doi: https://doi.org/10.1093/bjsopen/zrad084
15. Fernández Treatment of Complex Thoracic and Abdominal Trauma Patients: A Review of Literature and Negative Pressure Wound Therapy Treatment Options. Advances in Wound Care. 2023;13(8):1-8. doi: https://doi.org/10.1089/wound.2023.0113
16. Zarutskyi YaL, Aslanyan SA, Zhovtonozhko OI, Oliynyk YuM, Forostyany PP, Honcharuk VS, et al. [Ana­tomic-functional scale for assessing the severity of injury in the wounded with thoraco-abdominal injuries in the conditions of the Joint Forces Operation]. Clinical surgery. 2020;87(1-2):3-7. doi: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2020.1-2.03
17. Savelyev VS, Gelfand BR, Filimonov MI, Poda­chin PV, Sergeeva NA. [Criteria for choosing effective tactics for surgical treatment of widespread peritonitis]. Annals of Surgery. 2013;2:48-54. Russian.
18. Antomonov MJ, Korobeinikov GV, Hmel­nyts­ka IV, Harkovliuk-Balakina NV. [Mathematical methods of processing and modeling the results of experimental research: a study guide]. Kyiv: Olimpiiska literatura; 2021. 216 p. Ukrainian.
19. Crumley C. Abdominal Negative Pressure Wound Therapy Devices for Management of the Open Abdomen: A Technologic Analysis. Journal of Wound, Ostomy and Continence Nursing. 2022;49(2):124-7. doi: https://doi.org/10.1097/WON.0000000000000862
20. Fernandez LG, Sibaja Alvarez P, Kaplan MJ, et al. Application of Negative Pressure Wound Therapy with Instillation and Dwell Time of the Open Abdomen: Initial Experience. Cureus.2019;11(9):e5667. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.5667
21. KocaaslanFND, Ozkan MC, Akdeniz Z, Sa­cak B, Erol B, Yuksel M, et al. Use of abdominal negative pres­sure wound therapy in different indi­ca­tions: a case series. Journal of Wound Care. 2019;28:4. doi: https://doi.org/10.12968/jowc.2019.28.4.240
22. MansoorJ, Ellahi I, Junaid Z, Habib A, Ilyas Clinical evaluation of improvised gauze-based negative pressure wound therapy in military wounds. International Wound Journal. 2013;12(50):559-63. doi: https://doi.org/10.1111/iwj.12164
23. Alhan D, Şahin I, Güzey S, Aykan A, Zor F, Öz­türk S, et al. Staged repair of severe open abdomens due to high-energy gunshot injuries with early vacuum pack and delayed tissue expansion and dual-sided meshes. Turkish Journal of Trauma and Emergency Surgery. 2015;21(6):457-62. doi: https://doi.org/10.5505/tjtes.2015.05942

Переглянути:

Асланян С.А. Українська військово-медична академія, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-4122-775X

Білий В.Я. Українська військово-медична академія, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 
https://orcid.org/0009-0002-5731-7159

Собко І.В. Українська військово-медична академія, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0009-0003-9177-0237

Давидюк М.М. Українська військово-медична академія, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0009-0003-2941-1524

Асланян С.А., Білий В.Я., Собко І.В., Давидюк М.М. Абдомінальна вакуумна терапія – складова тактики DAMAGE CONTROL SURGERY при бойовій травмі живота. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 85-96.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313568

Association between glycosylated hemoglobin and newly diagnosed hypertension in a non-diabetic kosovar population: a cross-sectional analysis

Основною метою цієї роботи було дослідити можливість виявлення респіраторних захворювань в аудіозаписах аускультації легень за допомогою сучасних інструментів глибокого вивчення, а також дослідити можливість використання аугментації даних шляхом генерації синтетичних спектральних представлень аудіозразків. Для вивчення, валідації та доповнення використовувався набір даних ICBHI (Міжнародна конференція з біомедичної та медичної інформатики). Набір даних включає аускультації легень 126 різних суб'єктів, загалом 920 звуків, з яких 810 мають ознаки хронічних захворювань, 75 – нехронічних захворювань і 35 – без патології. Етап попередньої обробки даних включає дискретизацію до частоти 4 кГц, а також фільтрацію частотних смуг, які не несуть інформаційної цінності для поставленої задачі. На наступному етапі кожна вибірка була перетворена в частотний спектр і згенеровані мелоспектрограми. Для вирішення проблеми дисбалансу класів було додано необхідну кількість синтетичних спектрограм, згенерованих згортковими варіаційними автокодерами. На етапі побудови моделі використовувалися методи класичних згорткових нейронних мереж. Якість отриманого алгоритму оцінювали за допомогою 10-кратної перехресної перевірки. Також для оцінювання узагальненості запропонованого методу були проведені експерименти з розбиттям аудіозаписів на навчальну та тестову множини з використанням групування пацієнтів. Якісну оцінку моделі проводили за допомогою чутливості, специфічності, F1-рахунку та каппи Коена. Для 5-класової задачі класифікації було досягнуто 98,45% F1-рахунку, що може сприяти розробці способів синтезу та доповнення чутливих медичних даних. Крім того, виявлено недоліки наявних методів в узагальненні отриманих прогнозів, що відкриває шлях для подальших досліджень у напрямку клінічної діагностики респіраторних захворювань.

Ключові слова: легеневі захворювання, легеневі звуки, глибоке навчання, згорткова нейронна мережа, умовно-варіаційний автокодер

1. Abbas A, Fahim A. An automated computerized auscultation and diagnostic system for pulmonary diseases. JMed  2010;34:1149-55. doi: https://doi.org/10.1007/s10916-009-9334-1
2. Fraiwan L, Hassanin O, Fraiwan M, Khassa­wneh B, Ibnian AM, Alkhodari M. Automatic identifi­cation of respiratory diseases from stethoscopic lung sound signals using ensemble classifiers. Biocybern Biomed Eng. 2021;41(1):1-14. doi: https://doi.org/10.1016/j.bbe.2020.11.003
3. Fraiwan M, Fraiwan L, Alkhodari M, Hassanin O. Recognition of pulmonary diseases from lung sounds using convolutional neural networks and long short-term me­mory. J Ambient Intell Humaniz Comput. 2021;13(10):1-13. doi: https://doi.org/10.1007/s12652-021-03184-y
4. Gibson GJ, Loddenkemper R, Lundback B, Sibil­le Y. Respiratory health and disease in Europe: The new European lung white book. Eur Respir J. 2013;42(3):559-63. doi: https://doi.org/10.1183/09031936.00105513
5. Kim Y, Hyon Y, Jung SS, Lee S, Yoo G, Chung C, et al. Respiratory sound classification for crackles, wheezes, and rhonchi in the clinical field using deep learning. Sci 2021;11(1):1-11. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-021-96724-7
6. Kingma DP, Welling M. Stochastic gradient vb and the variational auto-encoder. In: Second International Conference on Learning Representations. 2014. p. 121.
7. Lema GF, Berhe YW, Gebrezgi AH, Getu AA. Evidence-based perioperative management of a child with upper respiratory tract infections (urtis) undergoing electi­ve surgery: A systematic review. Int J Surg Open. 2018;12:17-24. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijso.2018.05.002
8. Ma Y, Xu X, Li Y. LungRN+ NL: An improved adventitious lung sound classification using non-local block resnet neural network with mixup data augmen­tation. In:Interspeech;  doi: https://doi.org/10.21437/Interspeech.2020-2487
9. Minami K, Lu H, Kim H, Mabu S, Hirano Y, Kido S. Automatic classification of large-scale respi­ratory sound dataset based on convolutional neural net­work. In: 2019 19th International Conference on Control, Automation and Systems (ICCAS). 2019. p. 804-7. doi: https://doi.org/10.23919/ICCAS47443.2019.8971689
10. Monaco A, Amoroso N, Bellantuono L, Panta­leo E, Tangaro S, Bellotti R. Multi-time-scale features for accurate respiratory sound classification. Appl Sci. 2020;10(23):8606. doi: https://doi.org/10.3390/app10238606
11. Pham L, Phan H, Palaniappan R, Mertins A, McLoughlin I. Cnn-moe based framework for classifi­cation of respiratory anomalies and lung disease detection. IEEE J Biomed Health Inform. 2021;25(8):2938-47. doi: https://doi.org/10.1109/JBHI.2021.3064237
12. Priftis KN, Hadjileontiadis LJ, Everard ML. BreathSpringer; 2018. 319 р. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-71824-8
13. Reyes B, Charleston-Villalobos S, Gonza´lez-Ca­marena R, Aljama-Corrales T. Assessment of time–fre­quency representation techniques for thoracic sounds analysis. Comput Methods Programs Biomed. 2014;114(3):276-90. doi: https://doi.org/10.1016/j.cmpb.2014.02.016
14. Rocha BM, Filos D, Mendes L, Serbes G, Ulu­kaya S, Kahya YP, et al. An open access database for the evaluation of respiratory sound classification algorithms. Physiol Meas. 2019;40(3):035001. doi: https://doi.org/10.1088/1361-6579/ab03ea
15. Sarkar M, Bhardwaz R, Madabhavi I, Modi M. Physical signs in patients with chronic obstructive pul­monary disease. Lung India. 2019;36(1):38-47. doi: https://doi.org/10.4103/lungindia.lungindia_145_18
16. Tasar B, Yaman O, Tuncer T. Accurate respiratory sound classification model based on piccolo pattern. Appl Acoust. 2022;188:108589. doi: https://doi.org/10.1016/j.apacoust.2021.108589
17. Wu YS, Liao CH, Yuan SM. Automatic auscul­tation classification of abnormal lung sounds in critical patients through deep learning models. In: 2020 3rd IEEE International Conference on Knowledge Innovation and Invention. 2020. p. 9-11. doi: https://doi.org/10.1109/ICKII50300.2020.9318880 

Переглянути:

Панаскін Д.В. Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0009-0008-2867-5399

Стіренко С.Г. Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 
https://orcid.org/0009-0003-2674-3590

Бабко Д.С. Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0009-0006-5829-1906

Панаскін Д.В., Стіренко С.Г., Бабко Д.С. Виявлення респіраторних захворювань при аускультації легень за допомогою згорткових нейронних мереж та доповнення CVAE. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 96-107. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313569

Predicting the dynamics of heart rate variability in patients with type 1 diabetes against improving glycemic control

Метою дослідження було виявити та оцінити загальну імунологічну реактивність організму хворих на коронавірусну хворобу та її зв'язок з поліморфізмом генів, тяжкістю клінічного перебігу хвороби та поєднанням із супутньою патологією. Було проведено когортне дослідження, у якому взяло участь 204 хворих на COVID-19 з діагностованою негоспітальною пневмонію легкого, помірного та тяжкого ступенів, які також мали супутню патологію: ендокринопатії (46 хворих), захворювання серцево-судинної системи (82 хворих) та супутні патології ЛОР-органів, сполучної тканини, шлунково-кишкового тракту, хронічну хворобу нирок (ХХН), яких об’єднали в групу «Інші супутні захворювання» (76 хворих). Серед хворих було 51,97% (106) жінок, 48,03% (98) чоловіків. Середній вік пацієнтів – 55,93±8,75 року. Поліморфізм генів NOS3 (rs2070744), FGB (rs1800790) та TMPRSS2 (rs12329760) визначали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (якісне визначення) в режимі реального часу (Real Time PCR). Загальну імунологічну реактивність виявляли та оцінювали на під­ставі аналізу 14 інтегральних лейкоцитарних показників: індексу зсуву лейкоцитів, індексу спів­відношення абсолютної кількості лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), лімфоцитарно-грану­лоцитарного індексу, лімфоцитарного індексу, індексу імунологічної резистентності й реактивності та інших. У результаті проведеного дослідження встановлено, що загальна імунологічна реактивність орга­нізму пацієнтів з коронавірусною інфекцією зростає за наявності в генотипі хворого мутаційного С-алеля гена eNOS (rs2070744), особливо СС-генотипу, – на 21,98-57,89% (р≤0,029-0,001), на тлі зниження індексу неспецифічної реактивності й співвідношення агранулоцитів і ШОЕ – на 23,0 (р=0,039) і 15,74% (р=0,044), що вказує на початок розвитку специфічних імунологічних реакцій за активного інфекційного процесу. У носіїв мутаційного А-алеля гена FGB (rs1800790) та TT-генотипу гена TMPRSS2 (rs12329760) встановили більшу імунну реактивність та резистентність, що вірогідно підтвердилось за рівнем зростання імунної реактивності на 6,31-17,21% (р=0,007) і 22,05-35,78% (р≤0,06-0,004) відповідно, на тлі дещо вищого показника алергізації (особливо у власників AG-генотипу гена FGB – на 68,18%, РAG=0,017), більшим співвідношенням агранулоцитів і ШОЕ – на 18,30-21,84% (р≤0,008-0,007) і 19,46-31,07% (р=0,023), за ви­щого співвідношення лімфоцитів та еозинофілів – на 13,35-19,20% (р≤0,002-0,001). Отже, виявили вплив СС-генотипу гена eNOS (rs2070744), А-алеля гена FGB (rs1800790) та TT-генотипу гена TMPRSS2 (rs12329760) на імунологічну реактивність організму хворого на коронавірусну інфекцію.

Ключові слова: COVID-19, імунологічна реактивність, імунна резистентність, генотип, коморбідні захворювання

1. Azkur AK, Akdis M, Azkur D, Sokolowska M, van de Veen W, Brüggen MC, et al. Immune response to SARS‐CoV‐2 and mechanisms of immunopathological changes in COVID‐19. Allergy. 2020 Jul;75(7):1564-81. doi: https://doi.org/10.1111/all.14364
2. Paces J, Strizova Z, Danie SM, Cerny J. COVID-19 and the immune system. Physiological research. 2020;69(3):379. doi: https://doi.org/10.33549/physiolres.934492
3. Shi Y, Wang Y, Shao C, Huang J, Gan J, Huang X, et al. COVID-19 infection: the perspectives on immune responses. Cell Death & Differentiation. 2020;27(5):1451-4. doi: https://doi.org/10.1038/s41418-020-0530-3
4. Siracusano G, Pastori C, Lopalco L. Humoral im­mune responses in COVID-19 patients: a window on the state of the art. Frontiers in immunology. 2020;11:551868. doi: https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01049
5. Mortaz E, Tabarsi P, Varahram M, Folkerts G, Adcock IM. The immune response and immunopathology of COVID-19. Frontiers in immunology. 2020;11:558378. doi: https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.02037
6. Ravindran R, McReynolds C, Yang J, Ham­mock BD, Ikram A, Ali A, et al. Immune response dyna­mics in COVID-19 patients to SARS-CoV-2 and other human coronaviruses. PloS one. 2021;16(7):e0254367. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0254367
7. Boechat JL, Chora I, Morais A, Delgado L. The im­mune response to SARS-CoV-2 and COVID-19 im­muno­pa­thology–current perspectives. Pulmonology. 2021;27(5):423-37. doi: https://doi.org/10.1016/j.pulmoe.2021.03.008
8. Jafarzadeh A, Jafarzadeh S, Nozari P, Mokhtari P, Nemati M. Lymphopenia an important immunological ab­normality in patients with COVID‐19: possible mecha­nisms. Scandinavian journal of immunology. 2021;93(2):e12967. doi: https://doi.org/10.1111/sji.12967
9. Oliveira DS, Medeiros NI, Gomes JA. Immune res­ponse in COVID-19: What do we currently know? Microbial pathogenesis. 2020;148:104484. doi: https://doi.org/10.1016/j.micpath.2020.104484
10. Sydorchuk lP, Syrota BS, Sydorchuk AR, Ge­rush OV, Muzyka NY, Sheremet MI, et al. Clinical mar­kers of immune disorders in the pathogenesis of Esche­richia coli enteritis. Arch Balk Med Union. 2019;54(1):89-96. doi: https://doi.org/10.31688/ABMU.2019.54.1.1
11. Moody R, Wilson K, Flanagan KL, Jawo­rows­ki A, Plebanski M. Adaptive immunity and the risk of autoreactivity in COVID-19. International journal of molecular sciences. 2021;22(16):8965. doi: https://doi.org/10.3390/ijms22168965
12. Schön MP, Berking C, Biedermann T, Buhl T, Er­penbeck L, Eyerich K, et al. COVID‐19 and immuno­logical regulations-from basic and translational aspects to clinical implications. JDDG: Journal der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft. 2020;18(8):795-807. doi:  https://doi.org/10.1111/ddg.14169
13. Elshazli RM, Toraih EA, Elgaml A, El-Mo­wafy M, El-Mesery M, Amin MN, Diagnostic and prog­nostic value of hematological and immunological markers in COVID-19 infection: A meta-analysis of 6320 patients. PloS one. 2020;15(8):e0238160. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0238160
14. Sydorchuk A, Sydorchuk L, Gutnitska A, Va­syuk V, Tkachuk O, Dzhuryak V, et al. The role of NOS3 (rs2070744) and GNB3 (rs5443) genes’ polymorphisms in endothelial dysfunction pathway and carotid intima-media thickness in hypertensive patients. General Physiology & Biophysics. 2023;42(2):179-90. doi: https://doi.org/10.4149/gpb_2022060
15. [Protocol "Provision of medical assistance for the treatment of coronavirus disease (COVID-19)". Approved by the Order of the Ministry of Health of Ukraine of April 2, 2020 No. 762 (as amended by the Order of the Ministry of Health of Ukraine of May 17, 2023 No. 913)]. [Internet]. 2023 [cited 2024 Mar 2024]. Ukrainian. Avai­lable from: https://moz.gov.ua/uploads/9/46447-dn_913_17052023_dod.pdf
16. [Medical care standards "Coronavirus disease (COVID-19)". Approved by Order No. 722 of the Ministry of Health of Ukraine dated March 28, 2020]. [Internet]. 2020 [cited 2024 Mar 2024]. Ukrainian. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp/content/uploads/2022/02/2020_722_standart_covid_19.pdf
17. CDC 24/7: saving lives, protecting people. Pre­vention Actions to Use at All COVID-19 Community Le­vels [Internet]. Center for Disease Control and Prevention. 2023 [cited 2024 Mar 2024]. Available from:  https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/prevent-getting-sick/prevention.html
18. Artika IM, Dewi YP, Nainggolan IM, Siregar JE, Antonjaya U. Real-Time Polymerase Chain Reaction: Current Techniques, Applications, and Role in COVID-19 Diagnosis. Genes (Basel). 2022 Dec 16;13(12):2387. doi: https://doi.org/10.3390/genes13122387
19. Usul E, Şan İ, Bekgöz B, Şahin A. Role of hema­tological parameters in COVID-19 patients in the emer­gency room. Biomark Med. 2020 Sep;14(13):1207-15. doi: https://doi.org/10.2217/bmm-2020-0317
20. Dwivedi AK. How to write statistical analysis section in medical research. J Investig Med. 2022 Dec;70(8):1759-70.
    doi: https://doi.org/10.1136/jim-2022-002479
21. Yuan X, Huang W, Ye B, Chen C, Huang R, Wu F, et al. Changes of hematological and im­muno­logical parameters in COVID-19 patients. Int J Hematol. 2020 Oct;112(4):553-9. doi: https://doi.org/10.1007/s12185-020-02930-w
22. Birindelli S, Tarkowski MS, Gallucci M, Schiu­ma M, Covizzi A, Lewkowicz P, et al. Definition of the immune parameters related to COVID-19 severity. Fron­tiers in Immunology. 2022;13:850846. doi: https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.850846
23. Qin R, He L, Yang Z, Jia N, Chen R, Xie J, et al. Identification of parameters representative of immune dysfunction in patients with severe and fatal COVID-19 infection: a systematic review and meta-analysis. Clinical Reviews in Allergy & Immunology. 2023;64(1):33-65. doi: https://doi.org/10.1007/s12016-021-08908-8
24. Chatterjee S, Nalla LV, Sharma M, Sharma N, Singh AA, Malim FM, et al. Association of COVID-19 with comorbidities: an update. ACS Pharmacology & Translational Science. 2023;6(3):334-54. doi: https://doi.org/10.1021/acsptsci.2c00181
25. Kamyshnyi A, Krynytska I, Matskevych V, Maru­shchak M, Lushchak O. Arterial hypertension as a risk comorbidity associated with COVID-19 pathology. Inter­national journal of hypertension. 2020 Dec 4:2020:8019360. doi: https://doi.org/10.1155/2020/8019360
26. Fishchuk L, Rossokha Z, Pokhylko V, Cher­niavs­ka Y, Dubitska O, Vershyhora V, et al. NOS3 (rs61722009) gene variants testing in prediction of COVID-19 pneumonia severity. Nitric Oxide. 2023;134:44-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.niox.2023.04.002
27. Stopsack KH, Mucci LA, Antonarakis ES, Nel­son PS, Kantoff PW. TMPRSS2 and COVID-19: Seren­dipity or Opportunity for Intervention?. Cancer discovery. 2020;10(6):779-82.
    doi: https://doi.org/10.1158/2159-8290.CD-20-0451
28. Rezaei-Tavirani M, Nejad MR, Arjmand B, Tavi­rani SR, Razzaghi M, Mansouri V. Fibrinogen dysre­gulation is a prominent process in fatal conditions of COVID-19 infection; a proteomic analysis. Archives of  Academic Emergency Medicine. 2021;9(1):e26. doi: https://doi.org/10.22037/aaem.v9i1.1128
29. Sur S, Khatun M, Steele R, Isbell TS, Ray R, Ray RB. Exosomes from COVID-19 patients carry te­nascin-C and fibrinogen-β in triggering inflammatory signals in cells of distant organ. International Journal of Molecular Sciences. 2021;22(6):3184. doi: https://doi.org/10.3390/ijms22063184

Переглянути:

Соколенко М.О. Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-7150-7146

Сидорчук Л.П. Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
https://orcid.org/0000-0001-9279-9531

Соколенко Л.С. Уманський Державний Педагогічний Університет імені Павла Тичини, Умань, Черкаська область, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-1285-1596

Соколенко А.А. Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0010-2771

Соколенко М.О., Сидорчук Л.П., Соколенко Л.С., Соколенко А.А. Загальна імунологічна реактивність організму хворих на COVID-19 та її зв'язок з поліморфізмом генів, тяжкістю клінічного перебігу хвороби та поєднанням із супутньою патологією. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 108-117.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313570

Side effects and hypersensitivity reactions to corticosteroids

Діабетична хвороба нирок (ДЗН) є основною причиною термінальної ниркової недостатності. Докази вказують на гендерні відмінності в прогресуванні цього захворювання. Це дослідження мало на меті визначити гендерні відмінності в поширеності та виявити гендерно-асоційовані фактори ризику, що сприяють розвитку діабетичної хвороби нирок в осіб із цукровим діабетом 2 типу (ЦД 2 типу). Перехресне дослідження включало 132 пацієнтів з ЦД2 віком від 50 до 65 років. Суб'єкти були стратифіковані за статтю (80 жінок і 52 чоловіки). Гендерні відмінності були вивчені щодо захворюваності та поширеності ДЗН, їх фенотипів і клінічних проявів, а також кількох факторів ризику, які мають різний вплив на обидві статі. Результати клінічної оцінки функції нирок показали, що в 70% суб’єктів діагностовано ДЗН (71% жінок і 67% чоловіків). Дослідження показало зв’язок між тривалістю ЦД 2 типу та рівнем альбуміну в сечі, а також між артеріальною гіпертензією та рівнем тригліцеридів, які є незалежними факторами ризику розвитку ДЗН. Примітно, що літні жінки з ЦД 2 типу мають більшу поширеність ДЗН, ніж літні чоловіки. Альбуміновий компонент ДЗН частіше спостерігався в чоловіків. Крім того, чоловіки частіше мали несприятливі фактори ризику, включаючи дисліпідемію, низький рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності та швидкість клубочкової фільтрації, які є факторами, залученими в механізми ДЗН. У підсумку результати показують, що: 1) жінки з цукровим діабетом 2 типу мають вищий ризик розвитку нормоальбумінуричного фенотипу діабетичної хвороби нирок, тоді як чоловіки мають вищий ризик розвитку альбумінуричного фенотипу діабетичної хвороби нирок, що призводить до ниркової недостатності та термінальної стадії ниркової недостатності; 2) гендерні відмінності найбільш помітні серед людей похилого віку та можуть мати велике значення для розробки більш ефективних методів діагностики та лікування діабетичного захворювання нирок, адаптованих до індивідуальних потреб.

Ключові слова: діабетична хвороба нирок, цукровий діабет 2 типу, cтать

1. Xia L, Cheng L, Jiang T, et al. Estimation of the pre­valence of type 2 diabetes in combination with diabetic kidney disease and identification of the associated factors in patients attending primary hospitals in Anhui Province, China. J Inter­national Medical Research. 2021;49(10):3000605211051225. doi: https://doi.org/10.1177/03000605211051225
2. Huang JX, Liao YF, Li YM. Clinical features and microvascular complications risk factors of early-onset type 2 diabetes mellitus. Current Medical Science. 2019;39(5):754-8.
   doi: https://doi.org/10.1007/s11596-019-2102-7
3. Deng L, Li W, Xu G. Update on pathogenesis and diagnosis flow of normoalbuminuric diabetes with renal in­su­f­ficiency. Euro Journal of Medical Research. 2021;26(1):144. doi: https://doi.org/10.1186/s40001-021-00612-9
4. Fritz J, Brozek W, Concin H, et al. The association of excess body weight with risk of ESKD is mediated through insulin resistance, hypertension, and hyperu­ricemia. Journal of the American Society of Nephrology. 2022;33(7):1377-89. doi: https://doi.org/10.1681/ASN.2021091263
5. Bae EH, Lim SY, Kim B, et al. Effects of blood pressure according to age on end-stage renal disease deve­lopment in patients with diabetes: a nationwide population-based cohort study. Hypertension. 2022;79(8):1765-76. doi: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.121.18881
6. Sabbatini AR, Kararigas G. Estrogen-related me­chanisms in sex differences of hypertension and target organ damage. Biology of Sex Differences. 2020;11(1):31. doi: https://doi.org/10.1186/s13293-020-00306-7
7. Bensken WP, Ho VP, Pieracci FM. Basic Intro­duction to Statistics in Medicine, Part 2: Comparing Data. Surg Infect (Larchmt). 2021;22(6):597-603. doi: https://doi.org/10.1089/sur.2020.430
8. Piani F, Melena I, Tommerdahl KL, et al. Sexrelated differences in diabetic kidney disease: A review on the mechanisms and potential therapeutic implications. Journal of Diabetes Complications. 2021;35(4):107841. doi: https://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2020.107841
9. Giandalia A, Giuffrida AE, Gembillo G, et al. Gen­der differences in diabetic kidney disease: focus on hormonal, genetic and clinical factors. International J Molec Sciences. 2021;22(11):5808. doi: https://doi.org/10.3390/ijms22115808
10. Menendez-Castro C, Cordasic N, Fahlbusch FB, et al. Sex differences in long-term kidney fibrosis fol­lowing neonatal nephron loss during ongoing nephro­genesis. Molecular and Cellular Pediatrics. 2023;10(1):8. doi: https://doi.org/10.1186/s40348-023-00164-4
11. Rajabi S, Saberi S, Najafipour H, et al. Interaction of estradiol and renin-angiotensin system with mic­roRNAs-21 and -29 in renal fibrosis: focus on TGF-β/smad signaling pathway. Molecular Biology Reports. 2024;51(1):137. doi: https://doi.org/10.1007/s11033-023-09127-4
12. Schexnayder CD, Agbahiwe S, Emelogu O. Burnt out? The phenomenon of type 2 diabetes mellitus in end-stage renal disease. Federal Practitioner. 2020;37(12):580-5. doi: https://doi.org/10.12788/fp.0076
13. Xu AR, Jin Q, Shen Z, et al. Association between the risk of hypertension and triglyceride glucose index in Chinese regions: a systematic review and dose-response meta-analysis of a regional update. Front Cardiovascular Medicine. 2023;10:1242035. doi: https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1242035
14. Swartling O, Rydell H, Stendahl M, et al. CKD Pro­gression and mortality among men and women: a nationwide study in Sweden. Am J Kidney Dis. 2021;78(2):190-9. doi: https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2020.11.026
15. Wang K, Xu W, Zha B, et al. Fibrinogen to albu­min ratio as an independent risk factor for type 2 diabetic kidney disease. Diabetes Metab Syndr Obes. 2021;14:4557-67. doi: https://doi.org/10.2147/DMSO.S337986
16. Bernstein SR, Kelleher C, Khalil RA. Gender-ba­sed research underscores sex differences in biological pro­cesses, clinical disorders and pharmacological interven­tions. Biochemical Pharmacology. 2023;215:115737. doi: https://doi.org/10.1016/j.bcp.2023.115737
17. Christofides EA, Desai N. Optimal early diagnosis and monitoring of diabetic kidney disease in type 2 diabetes mellitus: addressing the barriers to albuminuria testing. Journal of Primary Care and Community Health. 2021;12:21501327211003683. doi: https://doi.org/10.1177/21501327211003683
18. Li S, Li N, Li L, Zhan J. Sex difference in the asso­ciation between serum versican and albuminuria in patients with type 2 diabetes mellitus. Diabetes, Metabolic Synd­rome and Obesity. 2023;16:3631-9. doi: https://doi.org/10.2147/DMSO.S434287

Переглянути:

Сафарова С.С. Азербайджанський медичний університет, Баку, Республіка Азербайджан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-7131-3878

Сафарова С.С. Гендерно-асоційовані особливості при діабетичній хворобі нирок. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 118-122.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313578

Microbiological profile and antimicrobial susceptibility of bacteria associated with urinary tract infections in Ukrainian adults

Метою роботи було дослідити динаміку ендотеліальних маркерів у хворих на артеріальну гіпертензію з різним кардіоваскулярним ризиком під впливом призначеного лікування впродовж року спостереження. У першу групу (з помірним ризиком серцево-судинних подій) увійшли 48 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Другу групу склали 54 пацієнти з АГ і високим ризиком серцево-судинних подій – а саме цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Кожна група па­цієнтів була рандомізована на дві підгрупи за лікарським засобом для корекції артеріального тиску (АТ). У пацієнтів 1а підгрупи (n=29) і 2а підгрупи (n=35) – основні підгрупи – у терапію обов’язково включали анта­гоніст рецепторів ангіотензину ІІ лозартан калію в дозуванні 50-150 мг/добу залежно від рівня АТ. Пацієнтів 1б підгрупи (n=19) і 2б підгрупи (n=19) – підгрупи порівняння – лікували антигіпертензивними препаратами інших груп першої лінії згідно з даними уніфікованого клінічного протоколу лікування АГ. За даними ROC-аналізу визначено, що за динамікою показників ендотеліну-1 (ЕТ-1) через 9 і 12 місяців терапії (зменшення на 12% і більше від початкового рівня) можна прогнозувати нормалізацію показників згортальної та протизгортальної систем з показниками чутливості і специфічності – 85% (95% ДІ 62,1-96,6%) і 92,9% (95% ДІ 76,5-98,9%) відповідно. Зменшення рівня фактора Віллебранда (фВ) на 23% і більше через такий час лікування може використовуватися як прогностична ознака при визначенні регресу дисфункції ендотелію з чутливістю – 75% (95% ДІ 50,9-91,2%), специфічністю – 100% (95% ДІ 87,5-100%). За наведеними даними, як у групі з помірним, так і з високим кардіоваскулярним ризиком спостерігається взаємозв’язок ендотеліальної дисфункції (ЕД) із тривалістю АГ, показниками ліпідного спектра й абдомінального ожиріння – факторами, які підвищують в’яз­кісний опір кровообігу, а також гіперактивність тромбоцитів у кров’яному руслі. Нами встановлено також, що за динамікою показників ЕТ-1 через 9 і 12 міс. терапії (зменшення на 27% і більше від початкового рівня) можна прогнозувати нормалізацію показників згортальної та протизгортальної систем з показниками чутливості – 81,8% (95% ДІ 59,7-94,7%), специфічності – 90,6% (95% ДІ 75-97,9%). Зменшення рівня фВ на 24,5% і більше через рік лікування може використовуватися як прогностична ознака при визначенні регресу дисфункції ендотелію з чутливістю – 68,2% (95% ДІ 45,1-86,1%), специфічністю – 71,9% (95% ДІ 53,3-86,2%). Отримані результати свідчать про домінуючу роль ЦД 2-го типу як фактора тромбоцитарних порушень гемостазу. Враховуючи позитивну динаміку вищезазначених маркерів ЕД впродовж року лікування, їх зв'язок зі зниженням АТ, показників ліпідного спектра й абдомінального ожиріння, слід зазначити позитивний вплив блокатора рецепторів ангіотензину ІІ (БРА ІІ) в якості ендотеліопротективних препаратів. Зважаючи на неспростовні літературні дані про відсутність тромбомодуліну в нормі в кров’яному руслі, навіть незначна його поява свідчить про наявність ендотеліальної дисфункції. Визначення стану й динаміки змін ендотеліальної функції під впливом призначеної терапії дасть змогу вдосконалити діагностику порушень функції ендотелію і підвищить ефективність лікування пацієнтів з АГ та різним кардіоваскулярним ризиком.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, ендотеліальна дисфункція, серцево-судинний ризик, цукровий діабет 2 типу, ендотелін-1, тромбомодулін, фактор Віллебранда

1. Mancia G, et al. 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: Endorsed by the International Society of Hypertension (ISH) and the European Renal Association (ERA). Journal of Hypertension. 2023;41(12):1874-2071. doi: https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000003480
2. Guanghong J, Sowers J. Hypertension in Diabetes: An Update of Basic Mechanisms and Clinical Disease. Hypertension.2021;78(1):1197-205. doi: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.121.17981 
3. Jankowich M, Choudhary G. Endothelin-1 levels and cardiovascular events. Trends Cardiovasc Med. 2020 Jan;30(1):1-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.tcm.2019.01.007
4. Lancellotti S, Sacco M, Basso M, Cristofaro R. Mechanochemistry of von Willebrand factor.Bio­mo­lecular 2019;10(1):194-208. doi: https://doi.org/10.1515/bmc-2019-0022
5. Giri H, Cai X, Panicker SR, Biswas I, Rezaie AR. Thrombomodulin Regulation of Mitogen-Activated Pro­tein Kinases. Int J Mol Sci. 2019 Apr 15;20(8):1851. doi: https://doi.org/10.3390/ijms20081851
6. Pertseva NO, Chub DI. [Peculiarities of the daily blood pressure profile in patients with diabetes depending on endothelial dysfunction]. International Journal of Endocrinology.2018;14(2):131-7.  doi: https://doi.org/10.22141/2224-0721.14.2.2018.130556
7. Yang Q, Wijerathne H, Langston JC, Kiani MF, Kilpatrick LE. Emerging Approaches to Understanding Microvascular Endothelial Heterogeneity: A Roadmap for Developing Anti-Inflammatory Therapeutics. International Journal of Molecular Sciences. 2021;22(15):7770. doi: https://doi.org/10.3390/ijms2215777
8. Gerych MS, Sinyavska OO. [Mathematical statis­tics: a study guide]. Uzhhorod; 2021. 146 p. Ukrainian.
9. Flack J, Adekola B. Blood pressure and the new ACC/AHA hypertension guidelines. Trends Cardiovasc Med.2020 Apr;30(3):160-4. doi: https://doi.org/10.1016/j.tcm.2019.05.003
10. Drożdż D, Drożdż M, Wójcik M. Endothelial dys­function as a factor leading to arterial hypertension. Pediatric Nephrology. 2023;38(9):2973-85. doi: https://doi.org/10.1007/s00467-022-05802-z 

Переглянути:

Перцева Н.О. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5828-6270

Турлюн Т.С. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-5208-9121

Саніна Н.А. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0001-6603-0219

Перцева Н.О., Турлюн Т.С., Саніна Н.А. Динаміка ендотеліальної функції у хворих на артеріальну гіпертензію з різним серцево-судинним ризиком на фоні антигіпертензивної терапії. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 123-128.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313592

Results of surgical treatment of patients with acute destructive diverticulitis of the colon using minimally invasive technologies

За останні роки кількість хворих на червоний плескатий лишай (ЧПЛ) слизової оболонки порожнини рота (СОПР) зросла вдвічі за рахунок збільшення агресивних форм ЧПЛ з можливим ризиком до малігнізації. У літературі є поодинокі дослідження, які вказують на генетичну детермінованість до ЧПЛ СОПР, але частіше ці висновки були отримані, спираючись на недостатньо адекватні та сучасні методи дослідження, що унеможливлюють правильну інтерпретацію отриманих даних. Метою було виявити генетичну схильність із запрограмованим ризиком до червоного плескатого лишаю слизової оболонки порожнини рота. У дослідженні пацієнти були розподілені на 2 групи: основна група – 278 пацієнтів з ЧПЛ СОПР (віком 26-65 років) та контрольна – 298 осіб (донори крові), де стоматологічні захворювання, а також захворювання внутрішніх органів і систем були виключені. Групи були однорідними за віком і статтю. Були застосовані клінічні, рент­генологічні, імуногенетичні та статистичні методи. Ерозивна форма ЧПЛ у 54,2±0,4% випадків асоціювалася з 0(І) групою крові, а гіперкератозна форма була поєднана з групою крові 0(І) тільки у 28,7±1,8% випадків. Групи крові B (ІІІ) та АВ (ІV) рідше асоціювалися з ерозивною формою ЧПЛ, яка спостерігалася в 17,3±0,1 і 2,0±0,1% випадків відповідно. Інтегрованість А(ІІ) групи крові при ерозивній формі ЧПЛ була достовірно нижче, ніж при носійстві 0(І), і становила 30,5±0,1%, проте показник був вище, ніж в осіб з B (ІІІ) та АВ (ІV) груп крові. Гіперкератозна форма ЧПЛ частіше спостерігалася при А(ІІ) носійстві, ніж при 0(І), і становила 44,1±0,1% проти 28,7±1,8% відповідно. З групою крові B(ІІІ) взаємозв'язок з ЧПЛ не про­стежується. Установлено корелятивний зв’язок з еритроцитарними антигенами крові системи АВО у хворих на червоний плескатий лишай слизової оболонки порожнини рота. Деталізовані групи ризику для розвитку ерозивної та гіперкератозної форми ЧПЛ у хворих з патологією шлунково-кишкового тракту: О(І)>А(ІІ)>В(ІІІ) – при ерозивній формі та А(ІІ)>О(І)>В(ІІІ) – при гіперкератозній.

Ключові слова: слизова оболонка порожнини рота, червоний плескатий лишай, еритроцитарні системи крові, генетична детермінованість, оклюзійні співвідношення щелеп

1. Nicolas-Rodriguez E, Pons-Fuster E, López-Jor­net P. Diagnostic Infrared Thermography of the Tongue and Taste Perception in Patients with Oral Lichen Planus: Case-Control Study. J Clin Med. 2024 Jan 12;13(2):435. doi: https://doi.org/10.3390/jcm13020435
2. Jalenques I, Lauron S, Almon S, Pereira B, D'In­can M, Rondepierre F. Prevalence and Odds of Signs of Depression and Anxiety in Patients with Lichen Planus: Systematic Review and Meta-analyses. Acta Derm Venereol.2020 Nov 24;100(18):adv00330. doi: https://doi.org/10.2340/00015555-3660
3. Birckel E, Lipsker D, Cribier B. [Efficacy of pho­topheresis in the treatment of erosive lichen planus: A ret­ros­pective study]. Ann Dermatol Venereol. 2020 Feb;147(2):86-92. doi: https://doi.org/10.1016/j.annder.2019.02.011
4. Louisy A, Humbert E, Samimi M. Oral Lichen Planus: An Update on Diagnosis and Management. Am J Clin 2024 Jan;25(1):35-53. doi:  https://doi.org/10.1007/s40257-023-00814-3
5. González-Moles MÁ, Ruiz-Ávila I, González-Ruiz L, et al. Malignant transformation risk of oral lichen planus: a systematic review and comprehensive meta-analysis.Oral  2019;96:121-130. doi: https://doi.org/10.1016/j.oraloncology.2019.07.012
6. Jalenques I, Lauron S, Almon S, Pereira B, D'In­can M, Rondepierre F. Prevalence and Odds of Signs of Depression and Anxiety in Patients with Lichen Planus: Systematic Review and Meta-analyses. Acta Derm Venereol.2020 Nov 24;100(18):adv00330. doi: https://doi.org/10.2340/00015555-3660
7. Simons G, Caplan J, DiSantostefanoRL, Veld­wijk J, Englbrecht M, Bywall KS, et al. Systematic review of quantitative preference studies of treatments for rheu­matoid arthritis among patients and at-risk populations. Arthritis Res  2022 Feb 22;24(1):55. doi: https://doi.org/10.1186/s13075-021-02707-4
8. Keller LM, Lombardi T. Gingival lichen planus: A clinical and pathological study. J Stomatol Oral Maxillofac Surg.2023 Feb;124(1S):101354. doi: https://doi.org/10.1016/j.jormas.2022.101354
9. De Porras-Carrique T, González-Moles MÁ, War­nakulasuriya S, Ramos-García P. Depression, anxiety, and stress in oral lichen planus: a systematic review and meta-analysis. Clin Oral Investig. 2022 Feb;26(2):1391-408. doi: https://doi.org/10.1007/s00784-021-04114-0
10. Kim TJ, Kim YG, Jung W, Jang S, Ko HG, Park CH, et al. Non-Coding RNAs as Potential Targets for Diagnosis and Treatment of Oral Lichen Planus: A Narrative Biomolecules. 2023 Nov 13;13(11):1646. doi: https://doi.org/10.3390/biom13111646
11. Philipone EM, Peters SM. Ulcerative and Inflam­matory Lesions of the Oral Mucosa. Oral Maxillofac Surg ClinNorth  2023 May;35(2):219-26. doi: https://doi.org/10.1016/j.coms.2022.10.001
12. Antonenko M, Palamarchuk S, Reshetnyk L, She­melko M, Palamarchuk M. Vitamin D3 and the system of oxidative stress-antioxidant protection in the pathogenesis and treatment of generalized parodontitis associated with anorexia nervosa.  International Journal of Medical Den­tistry [Internet]. 2023 Jan-Mar [cited 17 Dec 2023];(1):45-53. Available from: https://ijmd.ro/2023/vitamin-d3-and-the-system-of-oxidative-stress-antioxidant-protection-in-the-pathogenesis-and-treatment-of-generalized-parodontitis-associated-with-anorexia-nervosa/
13. Proschenko AM, Proschenko NS, Shemelko ML, Reshetnyk LL, Chervonna NV, Sorokina KO. Assessment of the quality of treatment of patients with functional disorders of the dento-magular apparatus combined with dentoalveolar form of deep bite. Clin and prev med. [Internet]. 2024 Jun 17 [cited 17 Dec 2023];(4):26-32. Availablefrom: https://cp-medical.com/index.php/jour­nal/article/view/418
    doi: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2024.04
14. Shirobokov VP. [Medical microbiology, virology, immunology: a text book for English-speaking students of higher medical schools]. Vinnytsia: Nova Knyha; 2019. 744 p. Ukrainian.
15. Hruzieva TS, Lekhan VM, Ohniev VA, Ha­liien­ko LI, Kriachkova LV, Palamar BI, et al. [Biostatistics]. Vinnytsia: New Book; 2020. 384 p. Ukrainian.

Переглянути:

Прощенко А.М. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0847-1408

Прощенко Н.С. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7317-6590

Зелінська Н.А. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0383-349X

Решетник Л.Л. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-9295-7800

Червонна Н.В. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-4499-5399

Біда О.В. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-6038-6545

Прощенко А.М., Прощенко Н.С., Зелінська Н.А., Решетник Л.Л., Червонна Н.В., Біда О.В. Особливості формату генетичних систем крові у хворих на червоний плескатий лишай слизової оболонки порожнини рота. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 128-137.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313595

Altruistic values among students of Nursing, Midwifery, Physiotherapy, and Health Psychology: a cross-sectional study

Розсіяний склероз – хронічне автоімунне запальне захворювання, яке уражає головний та спинний мозок. Найбільш частою формою цього захворювання за типом його перебігу є рецидивно-ремітуючий роз­сіяний склероз. Коморбідність при розсіяному склерозі – це актуальна проблема неврології сьогодення, оскільки може впливати на такі фактори, як час встановлення діагнозу, темпи прогресування захворювання та темп інвалідизації пацієнта, кількість загострень і якість життя. Метою роботи було вивчити та дати харак­теристику коморбідності у хворих на рецидивно-ремітуючий розсіяний склероз. Для проведення цього до­слідження було залучено 105 пацієнтів зі встановленим діагнозом «рецидивно-ремітуючий розсіяний склероз». Усі пацієнти пройшли оцінювання за розширеною шкалою оцінки ступеня інвалідизації (Expanded Disability Status Scale – EDSS). Учасники дослідження були розподілені на дві групи – група 1 та група 2 – за показником не­спроможності, установленим за EDSS. Окремо учасники дослідження були розподілені на групи за принципом отримання хворобо-модифікуючої терапії. У 1-й групі дослідження були наявні супутні захворювання в 57 (78,1%) хворих, у 2-й – у 100% (p=0,010). У хворих, що не отримували хворобо-модифікуючої терапії, у 57 (98,3%) обстежених спостерігалися супутні захворювання, у тих, хто отримував таке лікування – у 32 (68,1%), що було статистично суттєво меншою кількістю (p<0,001). На першому місці за частотою супутньої патології серед усіх обстежених хворих були хвороби шлунково-кишкового тракту, які домінували в 1-й та 2-й групі спостереження, на другому місці були захворювання сечовидільної системи, на третьому місці – очні хвороби, на останньому місці за частотою супутніх захворювань – серцево-судинні захворювання. Комор­бідність при розсіяному склерозі є вкрай актуальною проблемою сучасної неврології через її значний вплив на клінічну картину захворювання, його перебіг та ступінь інвалідизації пацієнта. Захворювання травної системи є одним з найбільш поширених коморбідних станів при розсіяному склерозі. Кількість пацієнтів з коморбідними станами вище серед осіб з помірним ступенем інвалідизації та серед пацієнтів, які не приймають хворобо-модифікуючої терапії, проте взаємозв’язок ступеня інвалідизації, лікування та супутньої патології потребує подальшого вивчення.

Ключові слова: коморбідність, рецидивно-ремітуючий розсіяний склероз, інвалідизація, супутні захворювання

1. Somilo OV, Makarov SO, Kalbus OI, Soro­kin AV. [Anxiety and depression in patients with multiple sclerosis]. Medicni perspektivi. 2023;28(2):106-11. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.2.283349
2. Dobson R, Giovannoni G. Autoimmune disease in people with multiple sclerosis and their relatives: a syste­matic review and meta-analysis. J Neurol. 2013;260:1272-85. doi: https://doi.org/10.1007/s00415-012-6790-1
3. Gascoyne CR, Simpson S, Chen J, van der Mei I, Marck CH. Modifiable factors associated with depression and anxiety in multiple sclerosis. Acta Neurol Scand. 2019;140:204-11. doi: https://doi.org/10.1111/ane.13132
4. Ge F, Huo Z, Li C, et al. Lung cancer risk in pa­tients with multiple sclerosis: a mendelian randomization analysis. Mult Scler Relat Disord. 2021;51:102927. doi: https://doi.org/10.1016/j.msard.2021.102927
5. Grytten N, Myhr KM, Celius EG, et al. Risk of cancer among multiple sclerosis patients, siblings, and population controls: a prospective cohort study. Mult Scler. 2020;26(12):1569-80. doi: https://doi.org/10.1177/1352458519877244
6. Kosmidou M, Katsanos AH, Katsanos KH, et al. Multiple sclerosis and inflammatory bowel diseases: a sys­tematic review and meta-analysis. J Neurol. 2017;264:254-9. doi: https://doi.org/10.1007/s00415-016-8340-8
7. Kurtzke JF. Rating neurologic impairment in mul­tiple sclerosis: An expanded disability status scale (EDSS). Neurology.1983;33(11):1444. doi: https://doi.org/10.1212/WNL.33.11.1444
8. Lo LMP, Taylor BV, Winzenberg T, et al. Esti­mating the relative contribution of comorbidities in pre­dicting health-related quality of life of people with multiple sclerosis.J  2021;268(2):569-81.  doi: https://doi.org/10.1007/s00415-020-10195-w
9. Marrie RA, Maxwell C, Mahar A, Ekuma O, McClintock C, Seitz D, et al. Cancer Incidence and Morta­lity Rates in Multiple Sclerosis: A Matched Cohort Study. Neurology.2021 Jan 26;96(4):e501-e512. doi: https://doi:10.1212/wnl.0000000000011219 
10. Marrie RA, Tremlett H, Kingwell E, et al. Dispa­rities in management and outcomes of myocardial in­farction in multiple sclerosis: a matched cohort study. MultipleSclerosis  2020;26(12):1560-8. doi: https://doi.org/10.1177/1352458519876038
11. Nørgaard M, Veres K, Didden EM, Wormser D, Magyari M. Multiple sclerosis and cancer incidence: a Danish nationwide cohort study. Mult Scler Relat Disord. 2019;28:81-5.doi: https://doi.org/10.1016/j.msard.2018.12.014
12. Ogino M, Shiozawa A, Ota H, et al. Treatment and comorbidities of multiple sclerosis in an employed popu­lation in Japan: analysis of health claims data. Neurode­generativeDis  2018;8(2):97-103.  doi: https://doi.org/10.2217/nmt-2017-0047
13. Ohlmeier C, Gothe H, Haas J, et al. Epidemiology, characteristics and treatment of patients with relapsing remitting multiple sclerosis and incidence of high disease activity: Real world evidence based on German claims data.PloS  2020;15(5):e0231846. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231846
14. Palladino R, Marrie RA, Majeed A, Chataway J. Evaluating the risk of macrovascular events and mortality among people with multiple sclerosis in England. JAMA Neurol.2020;77(7):820-8. doi: https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2020.0664
15. Persson R, Lee S, Yood MU, et al. Incident cardio­vascular disease in patients diagnosed with multiple sclerosis: a multi-database study. Mult Scler Relat Disord. 2020;37:101423. doi: https://doi.org/10.1016/j.msard.2019.101423
16. Petrie A, Sabin C. Medical Statistics at a Glance. 4th edition. Wiley-Blackwell; 2019.
17. Petruzzo M, Reia A, Maniscalco GT, et al. The framingham cardiovascular risk score and 5-year pro­gression of multiple sclerosis. Eur J Neurol. 2021;28(3):893-900. doi: https://doi.org/10.1111/ene.14608
18. Salter A, Kowalec K, Fitzgerald KC, Cutter G, Marrie RA. Comorbidity is associated with disease activity in Ms: findings from the combirx trial. Neurology. 2020;95(5):e446-e56. doi: https://doi.org/10.1212
19. Thormann A, Sørensen PS, Koch-Henriksen N, et al. Comorbidity in multiple sclerosis is associated with diagnostic delays and increased mortality. Neurology. 2017;89(16):1668-75. doi: https://doi.org/10.1212

Переглянути:

Соміло О.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна 
https://orcid.org/0000-0003-4429-8884

Макаров С.О. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-3106-9727

Кальбус О.І. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна 
https://orcid.org/0000-0003-0796-4825

Соміло О.В., Макаров С.О., Кальбус О.І. Коморбідність у хворих на рецидивно-ремітуючий розсіяний склероз. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 137-143.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313600

Assessment of adolescent physical development using body mass index and body self-perception

У статті наведено результати дослідження модальностей стресоподолання та зміст психо­освітніх (психоедукативних) заходів у здобувачів вищої освіти в умовах війни. Метою дослідження було під­вищити ефективність та збалансувати використання модальностей стресоподолання здобувачами вищої освіти в умовах війни при проведенні психоосвітніх заходів. Було обстежено 174 здобувачі вищої освіти, з них: 144 студенти 4-6 курсів медичного факультету й факультету медицини і фармації Дніпровського державного медичного університету за спеціальністю 222 «Медицина» (основна група) та 30 студентів 4-5 курсів мета­лургійного та електрометалургійного факультетів Українського державного університету науки та технологій (група порівняння). У дослідженні застосовувався психодіагностичний метод з використанням ресурсоорієнтованої моделі стресоподолання «BASIC Ph». Першим етапом інтерпретування отриманих резуль­татів був статистичний аналіз розподілу модальностей стресоподолання та їх середнього бала в учасників основної групи та групи порівняння. У всіх учасників основної групи встановлено, що найвищий середній бал зареєстрований у модальності стресоподолання «Когнітивна стратегія». Найнижчий бал спостерігався за модальністю «Соціальна підтримка». У всіх учасників групи порівняння виявлено, що модальність «Когнітивна стратегія», як і в основній групі, мала виражену перевагу над іншими модальностями, а найнижчий бал спо­стерігався вже за модальністю «Емоції». Отримані результати були підґрунтям для створення психо­едукативних заходів для здобувачів вищої освіти щодо стресоподолання в умовах війни. Проведення психо­освітніх заходів здобувачам вищої освіти відбувалось протягом вересня-листопада 2023 року. Формою роботи були лекції та індивідуальні бесіди (за бажанням). Ресурсоорієнтовану модель стресоподолання BASIC Ph можна розглядати як структуру, яка дозволяє визначати оптимальний шлях для контакту з ресурсами людини під час кризових ситуацій. Комбінація шести модальностей утворює індивідуальний стиль подолання стресу. Людина може розвивати кожну з цих стратегій протягом життя, починаючи з дитинства. Важливо визна­чити домінуючі модальності, а також розвивати та задіяти ті, що поки не ефективні. Виявлені модальності стресоподолання стали концептуальною основою для розробки психоедукативних заходів для здобувачів вищої освіти з метою їх більш ефективного та збалансованого використання в ситуаціях війни. У процесі психо­освітньої роботи зі здобувачами вищої освіти аналізувалися, інтерпретувалися та збалансовувалися їхні особисті моделі стресоподолання. Результати дослідження слід враховувати при проведенні психологічного супроводу здобувачів вищої освіти в умовах війни та післявоєнного часу.

Ключові слова: психоедукація, здобувачі вищої освіти, стресоподолання, ресурси, модальності, війна

1. Riad A, Drobov A, Krobot M, Antalová N, Alka­saby MA, Peřina A, et al. Mental Health Burden of the Russian-Ukrainian War 2022 (RUW-22): Anxiety and Depression Levels among Young Adults in Central Europe. Int J Environ Res Public Health. 2022 Jul 9;19(14):8418. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph19148418
2. Gardani M, Bradford DRR, Russell K, Allan S, Beat­tie L, Ellis JG, et al. A systematic review and meta-analysis of poor sleep, insomnia symptoms and stress in undergra­duate Sleep Med Rev. 2022 Feb;61:101565. doi: https://doi.org/10.1016/j.smrv.2021.101565
3. van Voren R, Andreescu C. Ukrainian Mental Health – A Report From the War. Am J Geriatr Psychiatry. 2022 Aug;30(8):940-3. doi: https://doi.org/10.1016/j.jagp.2022.04.004
4. Danese A, Martsenkovskyi D. Editorial: Measu­ring and Buffering the Mental Health Impact of the War in Ukraine in Young People. J Am Acad Child Adolesc Psychiatry.2023 Mar;62(3):294-6. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaac.2022.11.001
5. Lahad M. From victim to victor: The development of the BASIC PH model of coping and resiliency. Traumatology. 2017;23:27-34. doi: https://doi.org/10.1037/trm0000105
6. Ohorenko VV, Nikolenko AI, Shusterman TI, Ko­kashynskyi VO. [Resource-oriented model of stress mana­gement in higher education students in war conditions]. Medicni perspektivi. 2023;28(3):94-109. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289204
7. Ang WHD, Shorey S, Hoo MXY, Chew HSJ, Lau Y. The role of resilience in higher education: A meta-ethnographic analysis of students' experiences. J Prof Nurs. 2021 Nov-Dec;37(6):1092-109. doi: https://doi.org/10.1016/j.profnurs.2021.08.010
8. The Universal Declaration on Bioethics and Human Rights. International Social Science Journal. 2005;57(186):745-53.
   doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-2451.2005.00592.x
9. World Medical Association Declaration of Hel­sinki. 2013;310(20):2191. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
10. Cataldo R, Arancibia M, Stojanova J, Papu­zin­ski C. General concepts in biostatistics and clinical epi­demiology: Observational studies with cross-sectional and ecological designs. Medwave. 2019 Sep 25;19(8):e7698. doi: https://doi.org/10.5867/medwave.2019.08.7698

Переглянути:

Огоренко В.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0549-4292

Ніколенко А.Є. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5523-8858

Шустерман Т.Й. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5422-1624

Кокашинський В.О. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-6191-3757

Хотімська А.Б. Благодійна організація «Благодійний фонд Рішучі Серця», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0009-0005-8806-7713

Корень М.Г. КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0009-0009-7072-3494

Огоренко В.В., Ніколенко А.Є., Шустерман Т.Й., Кокашинський В.О., Хотімська А.Б., Корень М.Г. Психоедукація здобувачів вищої освіти в умовах війни із застосуванням ресурсоорієнтованої моделі стресоподолання. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 144-150.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313660

Health and school difficulties of children in foster care in the experience of their foster parents

Карієс зубів є однією з найпоширеніших проблем сфери охорони здоров’я. Метою дослідження було вивчити спектр мікробіоти, що входить до складу дентальної біоплівки, та її біологічні властивості. У дослідженні задіяно 90 учасників досліджуваної групи та 20 – контрольної. Матеріал – дентальний наліт та слина. Основний метод дослідження – бактеріологічний. Усі зразки від учасників дослідження були позитивні на мікробіоту. При первинному заборі матеріалу було отримано 395 унікальні ізоляти: 338 від пацієнтів з карієсом та 57 – від здорових добровольців. Мікробіоценоз ротової порожнини, асоційований з розвитком карієсу, містив таких еудомінантів, як Streptococcus mutans, Pepto­streptococcus spp., Fusobacterium spp., Prevotella spp. та домінантів Streptococcus pyogenes, Entero­bacterales, Prevotella spp. та Candida albicans. Натомість еудомінантами здорової ротової порожнини були мікро­організми з відомими коменсальними властивостями, зокрема Streptococcus salivarius, Aerococcus viridans, Veillonella spp. Після проведення стоматологічного лікування спостерігали значні зрушення в таксономічному складі дентальної біоплівки. Тож склад мікробіоценозу ротової порожнини учасників, які отримали реставрацію дефектів коронкових частин зубів цирконієвими вкладками, наближався до складу мікробіоценозу пацієнтів з профілю здорової когорти учасників. Еудомінантами ротового мікробіоценозу учасників, що отримували пряму реставрацію, були S. mitis, Peptostreptococcus spp. та Veillonella spp., домінанти – Propionibacterium spp. При цирконієвій реставрації еудомінантами були коменсали S. salivarius та A. viridans. Отримані ізоляти опор­туністів мали високі вірулентні властивості. Культури роду Streptococcus були чутливими до скринінгу до норфлоксацину лише у 28,6% випадків. Серед культур роду Staphylococcus 23,8% були метицилін-резистентними. Представники Enterobacterales мали хіміотерапевтичну чутливість, яка значно коливалася залежно від групи протимікробних засобів. З використанням дисків з фенілбороновою кислотою, етилендіамінтетраоцтовою кислотою та клоксациліном, встановлено, що культури Klebsiella spp. були продуцентами карбапенемаз класу А (n=3 ) та містили AmpC (n=3). Продуцентами також карбапенемаз були щонайменше 65,2% досліджуваних культур неферментуючих грамнегативних мікроорганізмів. У нашому дослідженні всі отримані ізоляти також були наділені здатністю до утворення біоплівки. Отже, мікробіологічне дослідження в стоматології має розглядатися як один з об’єктивних методів оцінки здоров’я ротової порожнини, а також матиме переваги у виборі методу корекції дефектів коронкових частин зубів, а в ряді випадків – й ухвалення інформованого рішення про призначення протимікробного лікування.

Ключові слова: бактерії, гриби, мікробіологічне дослідження, мікробіота, мікробіоценоз, резистентність, біоплівки, адгезивність 

1. Giacaman RA, Fernández CE, Muñoz-Sando­val C, León S, García-Manríquez N, Echeverría C, et al. Understanding dental caries as a non-communicable and behavioral disease: Management implications. Front Oral Health.2022;3:64479. doi: https://doi.org/10.3389/froh.2022.764479
2. Thanetchaloempong W, Koontongkaew S, Utis­pan K. Fixed Orthodontic Treatment Increases Carioge­nicity and Virulence Gene Expression in Dental Biofilm. J Clin 2022;11(19):5860. doi: https://doi.org/10.3390/jcm11195860 
3. Spatafora G, Li Y, He X, Cowan A, Tanner ACR. The Evolving Microbiome of Dental Caries. Micro­organisms.2024;12(1):121. doi: https://doi.org/10.3390/microorganisms12010121 
4. Trottini M, Campus G, Corridore D, Cocco F, Cagetti MG, Vigo MI, et al. Assessing the Predictive Performance of Probabilistic Caries Risk Assessment Models: The Importance of Calibration. Caries Res. 2020;54(3):258-65. doi: https://doi.org/10.1159/000507276
5. Carroll CK, Pfaller AM. Manual of Clinical Mic­ro­biology, 4 Volume Set. 13-st ed. ASM Books; 2023. 3456 p.
6. Efimenko AO, Ishchenko OV. [Features of micro­biological research in dental practice]. Perspektyvy ta innovatsiyi nauky. 2023;14(32):969-86. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-14(32)-969-986
7. The European Committee on Antimicrobial Sus­ceptibility Testing. Breakpoint tables for interpretation of MICs and zone diameters. Version 13.0 [Internet]. 2023 [cited2024 Mar 15]. Available from: http://www.eucast.org
8. Ishchenko OV, Plotnikova MM, Stolye­to­va YuYu, Sharun OV, Stepanskyi DO. [The influence of different concentrations of pectin on the adhesive properties of clinical isolates obtained from patients with cystic fibrosis.] Vistnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2020;1(155):137-40. doi: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2020-1-155-137-140
9. Toc DA, Csapai A, Popa F, Popa C, Pascalau V, et al. Easy and Affordable: A New Method for the Studying of Bacterial Biofilm Formation. Cells. 2022;11(24):4119. doi: https://doi.org/10.3390/cells11244119
10. Ryzhov OA, Penkin YuM. [Statistical methods of processing the results of medical and biological research]. Magnolia; 2022. 160 p. Ukrainian.
11. Zhang L, Chen X, Ren B, Zhou X, Cheng L. Heli­cobacter pylori in the Oral Cavity: Current Evidence and Potential Survival Strategies. Int J Mol Sci.2022 Nov 7;23(21):13646. doi: https://doi.org/10.3390/ijms232113646  
12. Zhu Y, Wang Y, Zhang S, Li J, Li X, Ying, et al. Association of polymicrobial interactions with dental caries development and prevention. Front Microbiol. 2023;14:1237596. doi: https://doi.org/10.3389/fmicb.2023.1237596
13. Lei L, Long L, Yang X, Qiu Y, Zeng Y, Hu T, et al. The VicRK Two-component system regulates Strepto­coccus mutans virulence. Curr Issues Mol Biol. 2019;32:167-200. doi: https://doi.org/10.21775/cimb.032.167
14. Acet Ö, Erdönmez D, Acet B, Odabaşı M. N-acyl homoserine lactone molecules assisted quorum sensing: Effects consequences and monitoring of bacteria talking inreal life. Arch Microbiol. 2021;203:3739-49. doi: https://doi.org/10.1007/s00203-021-02381-9
15. Lu Y, Lin Y, Li M, He J. Roles of Streptococcus mutans-Candida albicans interaction in early childhood caries: a literature review. Front Cell Infect Microbiol. 2023 May 16;13:1151532.
    doi: https://doi.org/10.3389/fcimb.2023.1151532
16. Li Y, Huang S, Du J, Wu M, Huang X. Current and prospective therapeutic strategies: tackling Candida albicans and Streptococcus mutans cross-kingdom biofilm.Front Cell Infect Microbiol. 2023;13:1106231. doi: https://doi.org/10.3389/fcimb.2023.1106231
17. Kim HE, Liu Y, Dhall A, Bawazir M, Koo H, Hwang G. Synergism of Streptococcus mutans and Can­dida albicans Reinforces Biofilm Maturation and Acidogenicity in Saliva: An In Vitro Study. Front Cell Infect 2021 Feb 19;10:623980. doi: https://doi.org/10.3389/fcimb.2020.623980   
18. Contaldo M, Lucchese A, Lajolo C, Rupe C, Di Stasio D, Romano A, et al. The Oral Microbiota Changes in Orthodontic Patients and Effects on Oral Health: An Overview.J Clin  2021;10(4):780. doi: https://doi.org/10.3390/jcm10040780
19. Ionescu AC, Hahnel S, Delvecchio P, Ilie N, Moldovan M, Zambelli V, et al. Microbiological models for accelerated development of secondary caries in vitro. J Dent.2022;127:104333. doi: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2022.104333
20. Bollen C, Hakobayan G, Jörgens M. One-piece versus two-piece ceramic dental implants. Br Dent J. 2024;236(5):383-7.
    doi: https://doi.org/10.1038/s41415-024-7123-3
21. D’Ambrosio F, Santella B, Di Palo MP, Giorda­no F, Lo Giudice R. Characterization of the Oral Mic­robiome in Wearers of Fixed and Removable Implant or Non-Implant-Supported Prostheses in Healthy and Pathological Oral Conditions: A Narrative Review. Micro­organisms.2023;11(4):1041. doi: https://doi.org/10.3390/microorganisms11041041
22. Antibiotic Resistance Threats in the United States, 2019. Atlanta, GA: U.S. Department of Health and Human Services, CDC [Internet]. 2019 [cited 2024 Mar 15]. doi:http://dx.doi.org/10.15620/cdc:82532
23. Iskandar K, Molinier L, Hallit S, Sartelli M, Hard­castle TC, Haque M, et al. Surveillance of antimicrobial resistance in low- and middle-income countries: a scattered picture. Antimicrob Resist Infect Control. 2021;10(1):63. doi: https://doi.org/10.1186/s13756-021-00931-w
24. Kiros A, Saravanan M, Niguse S, Gebreg­ziab­her D, Kahsay G, Dhandapani R, et al. Bacterial Profile, Antimicrobial Susceptibility Pattern, and Associated Fac­tors among Dental Caries-Suspected Patients Attending the Ayder Comprehensive Specialized Hospital and Private Dental Clinic in Mekelle, Northern Ethiopia. Biomed Res Int.2022;2022:3463472. doi: https://doi.org/10.1155/2022/3463472
25. Philips OO, Timothy O, Charlse II, Osa­muyi­men I. Susceptibility Pattern of Bacterial Isolates from Dental Caries Patients Attending Clinic at Irrua Specialist Teaching Hospital, Irrua, Nigeria. J Biomed Res Environ Sci. 2021;2(9):784-9. doi: https://doi.org/10.37871/jbres1311

Переглянути:

Сардиков Є.А. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0009-0006-9303-0074

Іщенко О.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна 
https://orcid.org/0000-0001-7677-5062

Фастовець О.О. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна 
https://orcid.org/0000-0002-2769-3244

Сардиков Є.А., Іщенко О.В., Фастовець О.О. Стан мікробіоценозу ротової порожнини за різних методів заміщення дефектів коронкових частин зубів. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 151-161. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313603

Diagnostic value of the gingival cytogram in school-age children suffering from chronic gastritis and duodenitis

Мета – оцінити демографічну та клінічну характеристику та ефективність лікування хворих методом вітректомії у зв'язку з відшаруванням сітківки на тлі поєднаних патологій очей. Спостереження проводилося у Клініці навчальної хірургії Азербайджанського державного медичного інституту ім. А. Алієва. Методом випадкової вибірки вивчено історії хвороби 500 пацієнтів з діагнозом відшарування сітківки на тлі поєднаних патологій очей, з них 197 хворим виконано вітректомію. Були зібрані дані про демографічні та клінічні характеристики цих пацієнтів. До операції в пацієнтів оцінювали гостроту зору та внутрішньоочний тиск. Інформація про за­реєстровані ускладнення після операції, результати оптичної когерентної томографії на 10-ту добу після лікування, а також показники гостроти зору були передбачені в програмі спостереження та отримані в стандартному порядку для всіх пацієнтів. Отримані результати опрацьовувалися статистично з ви­користанням пакета «аналіз даних» програми Excel. Зібрані дані були згруповані за варіантами ознак, роз­рахована питома вага кожної групи та підгрупи в сукупності. Отримані дані показали, що в 197 (34,9±2,2%) пацієнтів з відшаруванням сітківки на тлі поєднаних патологій, що зазнали вітректомії, гендерна відмінність була не суттєвою. Переважна більшість пацієнтів надходила на лікування з великим запізненням. В основному переважали поєднані патології рогівки (16,2%), кришталика (45,2%) та склоподібного тіла (5,3%). Поєднані патології очей у хворих з відшаруванням сітківки під час вітректомії нерідко ускладнюються розривом хоріоідеї (4,1%), підвищенням внутрішньоочного тиску (7,6%), диплопією (3,6%), гемофтальмом (2,5%) та катарактою (22,8%). Основними етіологічними факторами відшарування сітківки на тлі поєднаних патологій очей є міопія (50,3%), травми очей (30,9%).

Ключові слова: відшарування сітківки, вітректомія, патологія ока, демографія

1. Sindal MD, Gondhale HP, Srivastav K. Clinical profile: and outcomes of rhegmatogenous retinal deta­chment related to trauma in pediatric population. Can J Ophthalmol.2021;56(4):231-6. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcjo.2020.12.001
2. Lakshmi J, Faraz J, Reddy L. Clinical profile of patients presenting with rhegmatogenous retinal deta­chment. Med Pulse International Journal of Ophthal­mology.2017;3(3):87-91. doi: https://doi.org/10.26611/10093311
3. Awan MA, Hussain Z, Shaheen ZS, et al. Ef­ficacy and safety profile of 25-Gauge Pars Plana vitrectomy in rhegmatogenous retinal detachment in Pakistan: A multicenter retrospective study. Cureus. 2022 Mar 24;14(3):23437. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.23437
4. Sung J, Lee M, Won Y, et al. Clinical cha­racteristics and prognosis of total rhegmatogenous retinal detachment: a matched case-control Study. BMC Ophthalmology.2020;20:286. doi: https://doi.org/10.1186/s12886-020-01560-4
5. Shchukin AD. Modern extrascleral surgery in the treatment of rhegmatogenous retinal detachment: asses­sment of the effectiveness of application and functional results. Ophthalmological Bulletin. 2019;12(4):23-8. doi: https://doi.org/10.17816/OV18780
6. Arevalo F, Ong S, Sulaiman M. Retinal deta­chment: Vitrectomy, bucle, or both? Retina today. 2022;April:17-78.
7. Zgolli H, Mabrouk S, Khayrallah O. Prognostic factors for visual recovery in idiopathic rhegmatogenous retinal detachment: a prospective Study of 90 patients. La Tunisie Medicale. 2021;99(10):972-9. PMID: 35288898. PMCID: PMC8972183.
8. Chang JS, Smiddy W. Cost-effectivenes of retinal detachment repair. Ophthalmology. 2014;12(4):946-51. doi: https://doi.org/10.1016/j.ophtha.2013.11.003
9. Liao L, Zhy X. Advances in the treatment of rhegmatogenous retinal detachment. Int J Ophthalmology. 2019;12(4):660-7. doi: https://doi.org/10.18240/ijo.2019.04.22
10. Lv Z, Li Y, Wu Y. Surgical complications of pri­mary rhegmatogenous retinal detachment: a meta-analysis. PLOS 2015;10(3):0116493. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0116493
11. Bai Y, Song Q, Liu J. Vitrectomy for complicated retinal detachment without the use of perfluorocarbon liquid: a real-word date and retrospective study. Opthalmol Ther. 2022;11:857-68. doi: https://doi.org/10.1007/s40123-022-00479-x

Переглянути:

Ісмаїлов Г.М. Азербайджанський державний медичний інститут ім. А. Алієва, Баку, Республіка Азербайджан
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ісмаїлов Г.М. Демографічна і клінічна характеристика та ефективність лікування хворих з поєднаними очними патологіями методом вітректомії у зв'язку з відшаруванням сітківки. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 162-166. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313666

Results of biochemical and histological studies after restoration of bone defects using cellular technologies in dental patients

Люди з довгостроковими фізичними вадами також страждають від різних типів і характеру пухлин, як і загальна популяція. На жаль, інформація про частоту цих захворювань серед зазначеного контингенту є дуже обмеженою. Завданнями дослідження було визначення захворюваності на доброякісні та злоякісні новоутворення серед дорослих і людей похилого віку з фізичними вадами та визначення факторів ризику появи та розвитку пухлин у цій популяції. У цьому описовому дослідженні у 2021 році було досліджено 186 осіб, які проживають у найбільшому на Балканському півострові будинку для дорослих і людей похилого віку з довготривалими фізичними вадами. 82,79% мешканців були віком понад 51 рік і майже всі з них проживали по два мешканці. 42,47% респондентів становили чоловіки та 57,52% – жінки. Дані про демографічні характеристики респондентів, включаючи їхній особистий спосіб життя та самооцінку наявності пухлинного утворення та/або історію хвороби, були зібрані шляхом напівструктурованого інтерв’ю. Перевірку зібраної інформації щодо захворюваності на доброякісні та злоякісні утворення серед дорослих з обмеженими фізичними можливостями проводили за допомогою другого методу дослідження – контент-аналізу на основі медичної документації. Для оброблення та аналізу зібраних даних використовувалося ста­тистичне програмне забезпечення – IBM SPSS Statistics V21.0. Результати показали достовірно високий показ­ник поширеності пухлинних утворень у вибірці – 24,19%. Найбільшу частоту серед мешканців мають передра­кові утворення – 42,22% з найбільш поширеним варіантом – хронічна форма холециститу в поєднанні з жовчно­кам’яною хворобою (37,77%). Гіперплазія передміхурової залози та лейоміома матки займають провідні позиції серед доброякісних новоутворень у чоловіків – 11,11%, відповідно в жінок – 11,11%. Переважною формою раку є карцинома молочної залози – 8,88%. Дослідження виявило високу поширеність пухлинних утворень серед дорослих пацієнтів з довгостроковими фізичними вадами. Шкідливий вплив ряду поведінкових звичок і детермінант здоров'я істотно сприяє цій негативній тенденції.

Ключові слова: пухлинні утворення, захворюваність, люди з довгостроковими вадами фізичного розвитку

1. Australian institute of health and welfare. People with disability in Australia [Internet]. 2020 [cited 2024 Mar 12].Available from: https://www.aihw.gov.au/reports/disability/people-with-disability-in-australia
2. ICDR Toolkit-Health Disparities and Disabilities in Research [Internet]. 2020 [cited 2024 Mar 12]. Availablefrom: https://icdr.acl.gov/system/files/resources/HFW%20Toolkit%20Final.pdf
3. Centers for disease control and prevention. Cancer screening prevalence among adults with disabilities [Internet]. 2019 [cited 2024 Mar 12]. Available from: https://www.cdc.gov/cancer/dcpc/research/articles/screening-disabilities.htm
4. Fowler H, Belot A, Ellis L, et al. Comorbidity prevalence among cancer patients: a population-based cohort study of four cancers. BMC Cancer. 2020;20(1):2. doi: https://doi.org/10.1186/s12885-019-6472-9
5. Global Burden of Disease Cancer Collaboration, Fitzmaurice C, Abate D, et al. Global, Regional, and Na­tional Cancer Incidence, Mortality, Years of Life Lost, Years Lived With Disability, and Disability-Adjusted Life-Years for 29 Cancer Groups, 1990 to 2017: A Systematic Analysis for the Global Burden of Disease Study. JAMA Oncol.2019 Dec 1;5(12):1749-68. doi: https://doi.org/10.1001/jamaoncol.2019.2996. Erratum in: JAMA Oncol. 2020 Mar 1;6(3):444. doi: https://doi.org/10.1001/jamaoncol.2020.0224. Erratum in: JAMA Oncol. 2020 May 1;6(5):789. doi: https://doi.org/10.1001/jamaoncol.2020.0741. Erratum in: JAMA Oncol. 2021 Mar 1;7(3):466. doi: https://doi.org/10.1001/jamaoncol.2020.8307
6. Bray F, Laversanne M, Sung H, et al. Global cancer statistics 2022: GLOBOCAN estimates of in­cidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries.CA Cancer J Clin. 2024;74(3):229-63. doi: https://doi.org/10.3322/caac.21834
7. Ubago-Guisado E, Rodríguez-Barranco M, Ching-López A, et al. Evidence Update on the Relationship between Diet and the Most Common Cancers from the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition (EPIC) Study: A Systematic Review. Nutrients. 2021;13(10):3582. doi: https://doi.org/10.3390/nu13103582
8. Marino P, Mininni M, Deiana G, Marino G, Di­vella R, Bochicchio I, et al. Healthy lifestyle and cancer risk: modifiable risk factors to prevent cancer. Nutrients. 2024;16(6):800. doi: https://doi.org/10.3390/nu16060800
9. de Martel C, Georges D, Bray F, Ferlay J, Clif­ford GM. Global burden of cancer attributable to infections in 2018: a worldwide incidence analysis. Lancet Glob Health.2020;8(2):e180-e190. doi: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(19)30488-7
10. Dikova K, Yaneva R. National center for public health and analysis of the ministry of health. Sofia: Healthcare; 2021. р. 1313-1907.
11. National strategy for long-term care in the Repub­lic of Bulgaria, 2014-2020. 2020. p. 11-14.
12. Kim YE, Lee YR, Yoon SJ, Kim YA, Oh IH. Years of Life Lost due to Premature Death in People with Disabilities in Korea: the Korean National Burden of Disease Study Framework. J Korean Med Sci. 2019;34(2):e22. doi: https://doi.org/10.3346/jkms.2019.34.e22
13. S. Department of Health and Human Services. Healthy People 2020. Disparities [Internet]. 2020 [cited 2024 Mar 12].Available from:   www.healthypeople.gov/2020/about/foundation-health-measures/Disparities
14. National center on birth defects and developmental disabilities. (2020, April 23). Increasing physical activity among adults with disabilities. Centers for disease control and prevention [Internet]. 2020 [cited 2024 Mar 12]. Availablefrom:  https://www.cdc.gov/ncbddd/disabilityandhealth/pa.html 
15. Centers for disease control and prevention. Disability and health data system (DHDS) [Internet]. 2023 [cited 2024 Mar 12]. Available from: http://dhds.cdc.gov
16. Chiu TY. Predictors of use of preventative health services for people with disabilities in taiwan. Int J Environ ResPublic  2021;18(4):1661. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph18041661
17. Clina JG, Sayer RD, Gorczyca AM, et al. Weight history of individuals with and without physical disability in the International Weight Control Registry. Obes Sci Pract.2023;10(1):e733. doi: https://doi.org/10.1002/osp4.733
18. Washburn RA, Ptomey LT, Gorczyca AM, et al. Weight management for adults with mobility related disabilities: Rationale and design for an 18-month ran­domized trial. Contemp Clin Trials. 2020;96:106098. doi: https://doi.org/10.1016/j.cct.2020.106098
19. Carty C, van der Ploeg HP, Biddle SJ, Bull F, Wil­lumsen J, Lee L, et al. The first global physical activity and sedentary behavior guidelines for people living with disa­bility. Journal of Physical Activity and Health. 2021;18(1):86-93. doi: https://doi.org/10.1123/jpah.2020-0629
20. PDQ Cancer genetics editorial board. Genetics of breast and gynecologic cancers (PDQ®): health profes­sional version. 2024 Apr 4. In: PDQ Cancer Information Summaries [Internet]. Bethesda (MD): National Cancer Institute (US); 2002 [cited 2024 Mar 12]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK65767/
21. White MC, Kavanaugh-Lynch MM, Davis-Pat­terson S, Buermeyer N. An expanded agenda for the pri­mary prevention of breast cancer: charting a course for the future. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(3):714. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph17030714
22. Rodríguez-Palacios DÁ, Colorado-Yohar SM, Velten M, Vaamonde-Martín RJ, Ballesta M, Chir­laque MD. Incidence and trend of type I and II endometrial cancer in women from two population-based European Cancer Registries (1998-2012). Int J Environ Res Public Health.2022;19(7):3789. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph19073789
23. Weishaupt J. Endometrial cancer: Access denied– a review of the forgotten voice of mental and physical disability in gynaecology oncology in Australia. J Women's Health Care. 2019;8:476. doi: https://doi.org/10.35248/2167-0420.19.8.476
24. Hutt S, Mihaies D, Karteris E, Michael A, Payne AM, Chatterjee J. Statistical meta-analysis of risk factors for endometrial cancer and development of a risk prediction model using an artificial neural network algorithm. Cancers (Basel). 2021;13(15):3689. doi: https://doi.org/10.3390/cancers13153689
25. Katagiri R, Iwasaki M, Abe SK, et al. Repro­ductive Factors and Endometrial Cancer Risk Among Women. JAMA Netw Open. 2023;6(9):e2332296. doi: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.32296
26. Simms KT, Yuill S, Killen J, et al. Historical and projected hysterectomy rates in the USA: Implications for future observed cervical cancer rates and evaluating pre­vention interventions. Gynecol Oncol. 2020;158(3):710-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.ygyno.2020.05.030
27. Gultekin M, Ramirez PT, Broutet N, et al. World Health Organization call for action to eliminate cervical cancer globally. International Journal of Gynecologic Cancer.2020;30:426-7.
    doi: https://doi.org/10.1136/ijgc-2020-001285
28. Abebe M, Eshetie S, Tessema B. Prevalence of sexually transmitted infections among cervical cancer suspected women at University of Gondar Comprehensive Specialized Hospital, North-west Ethiopia. BMC Infect Dis.2021;21(1):378.
    doi: https://doi.org/10.1186/s12879-021-06074-y
29. Kucuk S, Ercihan E, Ucar Uncu A, et A retro­specti̇ve evaluation of the epithelial lesions/neoplasms of the gallbladder in Uşak city and determination of the visual frequency. Med-Science. 2020;9(1):26-32. doi: https://doi.org/10.5455/medscience.2019.08.9129
30. Jones MW, Gnanapandithan K, Panneerselvam D, Ferguson T. Chronic Cholecystitis. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing [Internet]. 2023 [cited 2024 Mar 12].Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470236/ 
31. Costanzo ML, D'Andrea V, Lauro A, Bellini MI. Acute cholecystitis from biliary lithiasis: diagnosis, mana­gement and treatment. Antibiotics (Basel). 2023;12(3):482. doi: https://doi.org/10.3390/antibiotics12030482
32. Jones MW, Weir CB, Ghassemzadeh S. Gallsto­nes (Cholelithiasis). In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing [Internet]. 2024 [cited 2024 Mar 12]. Availablefrom: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459370/ 
33. Di Mauro D, Orabi A, Myintmo A, Reece-Smith A, Wajed S, Manzelli A. Routine examination of gallbladder spe­cimens after cholecystectomy: a single-centre analysis of the incidence, clinical and histopathological aspects of inci­dental gallbladder carcinoma. Discov Oncol. 2021;12(1):4. doi: https://doi.org/10.1007/s12672-021-00399-5
34. Tinelli A, Vinciguerra M, Malvasi A, Andjić M, Babović I, Sparić R. Uterine Fibroids and Diet. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(3):1066. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph18031066
35. Giuliani E, As-Sanie S, Marsh EE. Epidemiology and management of uterine fibroids. Int J Gynaecol Obstet. 2020;149(1):3-9. doi: https://doi.org/10.1002/ijgo.13102
36. Yang Q, Ciebiera M, Bariani MV, et al. Com­pre­hensive review of uterine fibroids: developmental origin, pathogenesis, and treatment. Endocr Rev. 2022 Jul 13;43(4):678-719. doi: https://doi.org/10.1210/endrev/bnab039. Erratum in: Endocr 2022 Jul 13;43(4):761. doi: https://doi.org/10.1210/endrev/bnac007. Erratum in: Endocr Rev. 2022 Jul 13;43(4):762. doi: https://doi.org/10.1210/endrev/bnac006
37. Qu Y, Chen L, Guo S, Liu Y, Wu H. Genetic liability to multiple factors and uterine leiomyoma risk: a Mendelian randomization study. Front. Endocrinol. 2023;14:1133260. doi: https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1133260
38. Huseman-Plascencia LA, Villa-Villagrana F, Bal­lesteros-Manzo A, Baptista Rosas RC, Mercado-Ses­ma AR, Arámbula-Chavolla MI. Body mass index and vitamin D as risk factors for the development of uterine leiomyomas in Mexican women. Journal of Endometrio­sisand Pelvic Pain Disorders. 2022;14(1):14-8. doi: https://doi.org/10.1177/22840265211065226
39. GBD 2019 Benign Prostatic Hyperplasia Col­laborators. The global, regional, and national burden of benign prostatic hyperplasia in 204 countries and territories from 2000 to 2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet Healthy Longev. 2022;3(11):e754-e776. doi: https://doi.org/10.1016/S2666-7568(22)00213-6
40. Cannarella R, Condorelli RA, Barbagallo F, La Vignera S, Calogero AE. Endocrinology of the Aging Prostate: Current Concepts. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:554078. doi: https://doi.org/10.3389/fendo.2021.554078
41. Moussa M, Papatsoris A, Chakra MA, Fares Y, Dellis A. Lower urinary tract dysfunction in common neurological diseases. Turk J Urol. 2020;46(Supp 1):S70-S78. doi: https://doi.org/10.5152/tud.2020.20092
42. Park S, Lee KS, Choi M, Lee M. Factors as­sociated with quality of life in patients with benign prostatic hyperplasia, 2009-2016. Medicine (Baltimore). 2022;101(36):e30091. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000030091
43. Wang YB, Yang L, Deng YQ, et al. Causal rela­tionship between obesity, lifestyle factors and risk of benign prostatic hyperplasia: a univariable and multi­variable Mendelian randomization study. J Transl Med. 2022;20:495. doi: https://doi.org/10.1186/s12967-022-03722-y

Переглянути:

С. Алекова Тодорова Тракійський університет, Стара Загора, Болгарія, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-0443-5891

С. Алекова Тодорова. Захворюваність на доброякісні та злоякісні пухлини серед дорослих з довгостроковими фізичними вадами. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 166-175.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313671

Indicative features of tissue and microbial sensitization in the pathogenesis of generalized parodontitis associated with rheumatoid arthritis

Транскраніальна електростимуляція (tDCS) при лікуванні посттравматичного стресового розладу (ПТСР) використовується для посилення гальмівного контролю активності мигдалини. Проте метааналітичні дослідження, які вивчають різні протоколи транскраніальної електростимуляції щодо основних симптомів ПТСР і зв’язку між пара­метрами стимуляції та розміром ефекту, все ще не достатньо вивчені. Мета полягала в тому, щоб дослідити ефективність комплексного втручання у вигляді поєднання психотерапевтичної програми з tDCS у лікуванні пацієнтів із ПТСР та легкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ) шляхом оцінки їхнього рівня функціонування. Було обстежено 329 ветеранів (109 з ПТСР, 112 з легкою ЧМТ та 108 з коморбідними ПТСР та легкою ЧМТ) за допомогою опитувальника обмеження життєдіяльності ВООЗ (WHODAS 2.0). Усім пацієнтам було проведено стандартизоване лікування, а також психотерапевтичне втручання – поєднання психоосвіти з мотиваційним інтерв’ю та терапія прийняття та відповідальності, а також tDCS. Клінічними цілями терапії в групі ПТСР були симптоми вторгнення, уникнення, гіперактивації, а протоколом tDCS була стимуляція дорсолатеральної префронтальної кори головного мозку. У групі ПТСР + ЧМТ клінічними цілями були нейрокогнітивні симптоми, симптоми вторгнення, уникнення, гіперактивації, а протоколом tDCT була інгібіторна стимуляція моторної кори головного мозку та супраорбітальної ділянки. Ціллю для групи ЧМТ були нейрокогнітивні симптоми, а протоколом tDCS була збудлива стимуляція потиличної ділянки. Віддалена ефективність і вплив на процеси нейропластичності дозволяють розглядати tDCS як перспективний метод нейрореабілітації пацієнтів із поєднанням ПТСР та легкої ЧМТ.

Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, черепно-мозкова травма, функціонування, ветерани, нейровізуалізаційні дослідження, транскраніальна електростимуляція

1. Kunimatsu A, Yasaka K, Akai H, Kunimatsu N, Abe O. MRI findings in posttraumatic stress disorder. J Magn Reson Imaging. 2020 Aug;52(2):380-96. doi: https://doi.org/10.1002/jmri.26929
2. Korgaonkar MS, Goldstein-Piekarski AN, For­nito A, Williams LM. Intrinsic connectomes are a pre­dictive biomarker of remission in major depressive disorder. Mol Psychiatry. 2020 Jul;25(7):1537-49. doi: https://doi.org/10.1038/s41380-019-0574-2
3. Breukelaar IA, Bryant RA, Korgaonkar MS. The functional connectome in posttraumatic stress disorder. Neurobiol Stress. 2021 Mar 31;14:100321. doi: https://doi.org/10.1016/j.ynstr.2021.100321
4. Porter KE, Stein MB, Martis B, Avallone KM, McSweeney LB, Smith ER, et al. Postconcussive symp­toms (PCS) following combat-related traumatic brain injury (TBI) in veterans with posttraumatic stress disorder (PTSD): influence of TBI, PTSD, and depression on symptoms measured by the Neurobehavioral Symptom Inventory (NSI). Journal of psychiatric research. 2018;102:8-13. doi: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2018.03.004
5. Monsour M, Ebedes D, Borlongan CV. A review of the pathology and treatment of TBI and PTSD. Expe­rimental Neurology. 2022;351:114009. doi: https://doi.org/10.1016/j.expneurol.2022.114009
6. Loignon A, Ouellet MC, Belleville G. A Syste­matic Review and Meta-analysis on PTSD Following TBI Among Military/Veteran and Civilian Populations. Journal of Head Trauma Rehabilitation. 2020;35(1):E21-E35. doi: https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000514
7. Khaustova О, Smashna O. Diagnostic Approaches to Verification of the Mild Traumatic Brain Injury in Pa­tients with Posttraumatic Stress Disorder. Psychiatry, Psy­chotherapy and Clinical Psychology. 2019;10(3):408-16.
8. Kéri S. Trauma and Remembering: From Neuronal Circuits to Molecules. Life (Basel). 2022 Oct 26;12(11):1707. doi: https://doi.org/10.3390/life12111707
9. Li LM, Violante IR, Zimmerman K, Leech R, Hampshire A, Patel M, et al. Traumatic axonal injury influences the cognitive effect of non-invasive brain stimulation. Brain. 2019 Oct 1;142(10):3280-93. doi: https://doi.org/10.1093/brain/awz252
10. De Freitas DJ, De Carvalho D, Paglioni VM, Brunoni AR, Valiengo L, Thome-Souza MS, et al. Effects of transcranial direct current stimulation (tDCS) and concurrent cognitive training on episodic memory in patients with traumatic brain injury: a double-blind, randomised, placebo-controlled study. BMJ Open. 2021 Aug 26;11(8):e045285. doi: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-045285
11. Galetto V, Sacco K. Neuroplastic Changes Indu­ced by Cognitive Rehabilitation in Traumatic Brain Injury: A Review. Neurorehabil Neural Repair. 2017 Sep;31(9):800-13. doi: https://doi.org/10.1177/1545968317723748
12. Dennis EL, Disner SG, Fani N, Salminen LE, Lo­gue M, Clarke EK, et al. Altered white matter microstruc­tural organization in posttraumatic stress disorder across 3047 adults: results from the PGC-ENIGMA PTSD consortium. Mol Psychiatry. 2021 Aug;26(8):4315-30. doi: https://doi.org/10.1038/s41380-019-0631-x
13. Assonov D. PTSD is associated with structural disorders of neuronal connections between the right and left hippocampus. PMGP. 2020;5(1):e0501234.
14. Joshi SA, Duval ER, Kubat B, Liberzon I. A re­view of hippocampal activation in post-traumatic stress disorder. Psychophysiology. 2020 Jan;57(1):e13357. doi: https://doi.org/10.1111/psyp.13357
15. Sheynin J, Duval ER, King AP, Angstadt M, Phan KL, Simon NM, et al. Associations between resting-state functional connectivity and treatment response in a randomized clinical trial for posttraumatic stress disorder. Depress Anxiety. 2020 Oct;37(10):1037-46. doi: https://doi.org/10.1002/da.23075
16. Abellaneda-Pérez K, Vaqué-Alcázar L, Perellón-Alfonso R, Bargalló N, Kuo MF, Pascual-Leone A, et al. Differential tDCS and tACS Effects on Working Memory-Related Neural Activity and Resting-State Connectivity. Front Neurosci. 2020 Jan 17;13:1440. doi: https://doi.org/10.3389/fnins.2019.01440
17. Zaninotto AL, El-Hagrassy MM, Green JR, Babo M, Paglioni VM, Benute GG, et al. Transcranial direct current stimulation (tDCS) effects on traumatic brain injury (TBI) recovery A systematic review. Dement Neuropsychol. 2019;13(2):2-179. doi: https://doi.org/10.1590/1980-57642018dn13-020005
18. Bajbouj M, Aust S, Spies J, Herrera-Melendez AL, Mayer SV, Peters M, et al. PsychotherapyPlus: augmen­ta­tion of cognitive behavioral therapy (CBT) with prefrontal transcranial direct current stimulation (tDCS) in major depressive disorder-study design and methodology of a multicenter double-blind randomized placebo-control­led trial. Eur Arch Psychiatry Clin Neurosci. 2018 Dec;268(8):797-808. doi: https://doi.org/10.1007/s00406-017-0859-x
19. Ines K, Violante R, Zimmerman K, Leech R, Hampshire A, Patel MC, et al. Investigating the interaction between white matter and brain state on tDCS-induced changes in brain network activity. Brain Stimulation. 2021;14(5):1261-70. doi: https://doi.org/10.1016/j.brs.2021.08.004
20. Dubreuil-Vall L, Chau P, Ruffini G, Widge AS, Camprodon JA. tDCS to the left DLPFC modulates cog­nitive and physiological correlates of executive function in a state-dependent manner. Brain Stimul. 2019 Nov-Dec; 12(6):1456-63. doi: https://doi.org/10.1016/j.brs.2019.06.006
21. Li ML, Violante IR, Leech R, Ross E, Hampshi­re A, Opitz A, et al. Brain state and polarity dependent modulation of brain networks by transcranial direct current stimulation. Hum Brain Mapp. 2018;40(3):904-915. doi: https://doi.org/10.1002/hbm.24420
22. Zaninotto AL, El-Hagrassy MM, Green JR, Babo M, Paglioni VM, Benute GG, et al. Transcranial direct current stimulation (tDCS) effects on traumatic brain injury (TBI) recovery: A systematic review. Dement Neuropsychol. 2019 Apr-Jun;13(2):172-9. doi: https://doi.org/10.1590/1980-57642018dn13-020005
23. Lefaucheur JP, Antal A, Ayache SS, Benninger DH, Brunelin J, Cogiamanian F, et al. Evidence-based guidelines on the therapeutic use of transcranial direct current stimulation (tDCS). Clin Neurophysiol. 2017 Jan;128(1):56-92. doi: https://doi.org/10.1016/j.clinph.2016.10.087
24. van 't Wout-Frank M, Shea MT, Larson VC, Greenberg BD, Philip NS. Combined transcranial direct current stimulation with virtual reality exposure for posttraumatic stress disorder: Feasibility and pilot results. Brain Stimul. 2019 Jan-Feb;12(1):41-3. doi: https://doi.org/10.1016/j.brs.2018.09.011
25. Kan RLD, Zhang BBB, Zhang JJQ, Kranz GS. Non-invasive brain stimulation for posttraumatic stress disorder: a systematic review and meta-analysis. Transl Psychiatry. 2020 May 28;10(1):168. doi: https://doi.org/10.1038/s41398-020-0851-5
26. Üstün TB, Kostanjsek N, Chatterji S, Rehm J, editors. Measuring Health and Disability. Manual for WHO Disability Assessment Schedule (WHODAS 2.0). Disability evaluation. 2.Health status. 3.Human development. 4.Classification. 5.Manuals. I. World Health Organization; 2010. 88 р. ISBN 9789241547598 (NLM classification: W 15)
27. Golovanova I, Bielikova I. [Fundamentals of medical statistics]. Poltava; 2017. 113 p. Ukrainian.

Переглянути:

Смашна О.Є. Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-6595-2940

Смашна О.Є. Транскраніальна електростимуляція при посттравматичному стресовому розладі та черепно-мозковій травмі: можливості налаштування нейрональних мереж. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 175-183.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313673

Study of the neuroprotective properties of metformin in rats with type 2 diabetes mellitus and brain injury induced by intracerebral hemorrhage

Реабілітація та психоло­гічна допомога, потреби в яких через російську збройну агресію будуть тривалими та дедалі більшими, стають найактуальнішими питаннями сьогодення. З 2023 року в Україні розширено Програму медичних гарантій у частині реабілітаційної допомоги, збільшено обсяги державного замовлення на підготовку бакалаврів та магістрів за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація». Загальновідомо, що якість підготовлених закладами вищої освіти фахівців значною мірою залежить від мотивів, що зумовлюють вибір професії. Знання про соціально-демографічний статус студента, його мотивацію стати фахівцем з фізичної терапії, ерготерапії можуть допомогти зрозуміти майбутні виклики та можливості подальшого розвитку професії, розробити стратегію просування цього фаху на ринку освітніх послуг для заохочення більшої кількості вступників до вибору спеціальності 227 «Терапія та реабілітація». Метою дослідження було складання соціально-демо­графічної характеристики вступника на навчання за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація», вивчення мотиваційних складових вибору фаху та встановлення значущих для формування мотивації чинників. Для реалізації поставленої мети проведено добровільне анонімне анкетування 39 вітчизняних вступників, яких було зараховано на навчання для здобуття ступеня бакалавра за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація» в Дніпровському державному медичному університеті. Визначено, що контингент вступників представлений переважно особами 16-18 років (74%) з активною життєвою позицією (90%), які добре обізнані зі специфікою професій медичної галузі (62%), мають попередній особистий/професійний контакт із фізичною терапією, ерготерапією (78%). Вибір майбутнього фаху здебільшого є самостійним (84%), усвідомленим, визначається балансом факторів внутрішньої та зовнішньої мотивації, здійснюється за один – два роки до вступу на навчання для здобуття вищої освіти (72%). Основними мотивами вибору спеціальності 227 «Терапія та реабілі­тація» при розумінні її затребуваності в умовах сьогодення (82%) є «зацікавленість медичною наукою» (95%), «бажання допомагати іншим» (95%), «можливість отримати престижну професію» (90%), «можли­вість гарантованого працевлаштування» (90%) та «матеріальна зацікавленість/фінансова незалежність» (87%). Майбутні фахівці усвідомлюють важливість контрольованого отримання знань та умінь (90%), необхідність щоденної самостійної роботи (80%), мають намір здобувати практичний досвід під час навчання (95%), прагнуть досягти професіоналізму (59%), удосконалити навички спілкування (31%), розвинути витривалість (31%), наполегливість (28%) та емпатію (28%). Переважна більшість вступників на навчання за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація» цілеспрямована, високо мотивована та готова до наполегливого навчання, що є запорукою формування компетентного конкурентоспроможного фахівця.

Ключові слова: анкетування вступників, вибір професії, мотивація, терапія та реабілітація, фізична терапія, ерготерапія, медична освіта

1. Gosling J, Golyk V, Mishra S, Skelton P. We must not neglect rehabilitation in Ukraine. eClinicalMedicine. 2022;50:101537.
   doi: https://doi.org/10.1111/1440-1630.12929
2. Armitage RC. War in Ukraine: public health, reha­bilitation and assistive technologies. Disability and Rehabilitation: Assistive Technology. 2022;17(8):989-90. doi: https://doi.org/10.1080/17483107.2022.2110950
3. Navarese EP, Grzelakowska K, Mangini F, Ku­bica J, Banach M, Benn M, et al. The spoils of war and the long-term spoiling of health conditions of entire nations. Atherosclerosis.2022;352:76-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2022.05.012 
4. Carra K, McKinstry C, Baillie L, Daniell R, Clews A. Enhancing occupational therapy service pro­vision with military veterans through policy reform: Fin­dings from a national survey. Aus Occup Therapy J. 2024;71(3):369-78. doi: https://doi.org/10.1111/1440-1630.12929
5. [Free services in the Medical Guarantee Program 2023. Rehabilitation assistance.] NSZU [Internet]. 2023 [cited2024 Jan 28].  Available from: https://service.e-health.gov.ua/gromadyanam/besoplatni-poslygy/reab-dopomoga
6. [About the state order for the training of spe­cialists, scientific, scientific-pedagogical and labor per­sonnel, for advanced training and retraining of personnel in 2023. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 11.07.2023 No. 708]. [Internet]. 2023 [cited 2024 Jan 28]. Availablefrom: https://www.kmu.gov.ua/npas/­pro-derzhavne-zamovlennia-na-pidhotovku-fakhivtsiv-naukovykh-naukovo-pedahohichnykh-ta-robitnychykh-kadriv-na-pidvyshchennia-kvalifikatsii-ta-perepidhotovku-kadriv-u-2023-rotsi-708-110723
7. Bonsaksen T, Kvarsnes H, Dahl M. Who wants to go to occupational therapy school? Characteristics of Norwegian occupational therapy students. Scandinavian Journal of Occupational Therapy. 2016;23(4):297-303. doi: https://doi.org/10.3109/11038128.2015.1105293
8. Zakharov SV, Rusakova OO, Smolianova OV. [Moti­vational and emotional aspects of choosing medical profession by medical university applicants]. Medychna osvita.2023;(1):35-41.  doi: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.1.13564  
9. Riffenburgh R, Gillen D. Statistics in medicine. Elsevier Inc. London; 2020. 822 p.
10. Hassan M, Shahzad F, Waqar S. Seeking moti­vation for selecting Medical Profession as a Career Choice. PakJ Med  2020;36(5):941-5. doi: https://doi.org/10.12669/pjms.36.5.2799
11. Byrne N. Exposure to occupational therapy as a factor influencing recruitment to the profession. Aus OccupTherapy  2015;62(4):228-37. doi: https://doi.org/10.1111/1440-1630.12191
12. Ilnytska HS, Ilnytska LV, Ocheredko LV, et [Research of factors affecting the choice of the profession of physical therapist]. Osvitnii dyskurs: zbirnyk nauko­vykh prats. 2020;18(11-12):105-13. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.18(11-12)-8
13. Colaianni D, Tovar G, Wilson D, Zapanta H. Factors Influencing the Diversity of Occupational The­rapy Students. Journal of Occupational Therapy Edu­cation.2022;6(1):2. doi: https://doi.org/10.26681/jote.2022.060102
14. Tétreault S, Bétrisey C, Gulfi A, Brisset C, Kü­hne N, Leanza Y. Perceptions, Competencies and Mo­tivation for Study Choice: Occupational Therapy and Social Work Student Perspectives. International Journal of Practice-based Learning in Health and Social Care. 2020;8(1):15-30. doi: https://doi.org/10.18552/ijpblhsc.v8i1.519

Переглянути:

Захаров С.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2278-5692

Неханевич О.Б. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0307-784X

Русакова О.О. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5097-1185

Смольянова О.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-8654-381X

Захаров С.В., Неханевич О.Б., Русакова О.О., Смольянова О.В. Соціально-демографічний портрет вступника й основні мотиви вибору спеціальності «Терапія та реабілітація». Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 183-192.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313675

Study of the neuroprotective properties of metformin in rats with type 2 diabetes mellitus and brain injury induced by intracerebral hemorrhage

Мета дослідження – токсикологічна характеристика та аналіз критеріїв небезпечності інсектицидного засобу метофлутрину з оцінкою канцерогенного ризику для здоров’я, зумовленого хронічним інгаляційним впливом речовини на рівні максимально можливих концентрацій у повітряному середовищі життєдіяльності людини. Проведено аналіз наукових звітів Агентства з охорони навколишнього середовища США (US EPA) та Європейського агентства хімічних речовин (ECHA) щодо токсикологічних властивостей метофлутрину. Оцінювання ризику розвитку канцерогенних ефектів, зумовлених хронічним інгаляційним впливом метофлутрину, проводили з урахуванням середньої добової дози речовини, що може надходити до організму людини протягом природної тривалості життя (LADD), та фактора канцерогенного потенціалу (фактора нахилу, SF) відповідно до вітчизняних методичних рекомендацій. Класифікацію рівнів канцерогенного ризику проводили з використанням вітчизняних та міжнародних підходів. Установлено, що лімітувальними критеріями небезпечності метофлутрину є середня смертельна концентрація в повітрі (ЛК50=1080 мг/м³) та величина зони хронічної дії (Zch=7,46), яка характеризує небезпеку виникнення хронічної інтоксикації внаслідок тривалого інгаляційного впливу. За цими показниками метофлутрин класифікований як небезпечна речовина (2 клас небезпечності). Визначено ключові ефекти токсичної дії метофлутрину – нейротоксичність, гепатотоксичність та нефротоксичність. Установлено пороговий онко­генний потенціал метофлутрину по фенобарбіталовому типу. Розрахований індивідуальний канцерогенний ризик за різних сценаріїв хронічного інгаляційного впливу метофлутрину. Концентрація речовини 3,54 мг/м³ призводить до високого рівня ризику (1,5´10^-3), який вважається неприйнятним для виробничих умов та населення. При концентраціях 0,28 мг/м³ та 1,0 мг/м³ ризик оцінений як середній та прийнятний для виробничих умов (1,1 – 4,1´10^-4). Ризик від впливу концентрації 0,14 мг/м³ класифікований як низький і допустимий для насе­лення (5,7´10^-5). Таким чином, отримані в дослідженні результати свідчать, що концентрації метофлутрину в повітрі 0,14 – 0,28 – 1,0 мг/м³ є безпечними для здоров’я людини при дотриманні медико-санітарних нормативів на етапі виробництва та застосування інсектицидних засобів на основі метофлутрину за призначенням. 

Ключові слова: метофлутрин, токсикологічна оцінка, критерії небезпечності, канцерогенний ризик, повітряне середовище  

1. Regulation (eu) no 528/2012 of the european parliament and of the council of 22 May 2012 concerning the making available on the market and use of biocidal products (Text with EEA relevance). Official Journal of the European Union [Internet]. 2012 [cited 2024 Mar 16];L167/1. EUR-Lex. Access to European Union law. Available from: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2012/528/oj
2. Product-type 18 (Insecticides, acari­cides and products to control other arthropods). Аsses­sment Report (UK). Finalised in the Standing Committee on Biocidal Products at its meeting in May 2010 in view of its inclusion in Annex I to Directive 98/8/EC [Internet]. 2010 [cited 2024 Mar 16]; 70 р. Available from: https://dissemination.echa.europa.eu/Biocides/ActiveSubstances/0045-18/0045-18_Assessment_Report.pdf
3. Committee for Risk Assessment (RAC). Opinion proposing harmonised classification and labelling at EU level of 2,3,5,6-tetrafluoro-4-(methoxymethyl)benzyl (1R,3R)-2,2-dimethyl-3-[(1Z)-prop-1-en-1-yl] cyclopropanecarboxylate; Epsilon-metofluthrin. CLH-O-0000001412-86-111/F. ECHA [Internet]. 2016 [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://www.echa.europa.eu/documents/10162/7d6db581-36a4-7a2a-a21e-5c3a5d39be4c
4. Biocidal Active Substances. Information on bioci­des. ECHA. European Chemicals Agency [Internet]. 2024 [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://echa.europa.eu/fr/information-on-chemicals/biocidal-active-substances
5. Bibbs CS, Tsikolia M, Bernier UR, Bloom­quist JB, Xue RD, Kaufman PE. Vapor toxicity of five volatile pyrethroids against Aedes aegypti, Ae. albopictus, Culex quinquefasciatus, and Anopheles quadrimaculatus (Diptera:Culicidae). PestManag  2018 Dec;74(12):2699-706. doi: https://doi.org/10.1002/ps.5088   
6. Parker C, Ramirez D, Connelly CR. State-wide survey of Aedes aegypti and Aedes albopictus (Dip­tera:Culicidae) in Florida. J Vector Ecol. 2019;44(2):210-5. doi: https://doi.org/10.1111/jvec.12351
7. Tian N, Zheng JX, Guo ZY, Li LH, Xia S, Lv S, et al. Dengue incidence trends and its burden in major endemic regions from 1990 to 2019. Trop Med Infect Dis. 2022 Aug;7(8):180. doi: https://doi.org/10.3390/tropicalmed7080180
8. com [Internet]. [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://www.reuters.com/business/healthcare-pharmaceuticals/who-warns-dengue-risk-global-warming-pushes-cases-near-historic-highs-2023-07-21
9. Sugano M, Ishiwatari T. The biological activity of a novel pyrethroid: metofluthrin. Top Curr Chem. 2012:314:203-20. doi: https://doi.org/10.1007/128_2011_259
10. Zarella O, Ekwomadu U, Romer Y, Kirstein OD, Che-Mendoza A, Gonzaґlez-Olvera G, et al. Experimental evaluation of a metofluthrin passive emanator against Aedes albopictus. PLoS ONE. 2022;17(5):e0267278. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0267278
11. Kim D-Y, Leepasert T, Bangs MJ, Chareonvi­riyaphap T. Dose–Response Assay for Synthetic Mosquito (Diptera: Culicidae) Attractant Using a High-Throughput Screening System. Insects.2021;12:355. doi: https://doi.org/10.3390/insects12040355
12. SukkanonC, Bangs MJ, Nararak J, Hii J, Cha­reon­viriyaphap Discriminating lethal concentrations for trans­fluthrin, a volatile pyrethroid compound for mosquito con­trol in Thailand. J Am Mosq Control Assoc. 2019 Dec;35(4):258-66. doi: https://doi.org/10.2987/19-6832.1   
13. World Health Organization. Manual for Moni­toring Insecticide Resistance in Mosquito Vectors and Selecting Appropriate Interventions [Internet]. World Health Organization: Geneva, Switzerland; 2022 [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240051089
14. Pesticide Fact Sheet. Metofluthrin. U.S. Environ­men­tal Protection Agency. [Internet]. 2006 [cited 2024 Mar 16]. 29 p. Available from:https://www3.epa.gov/pesticides/chem_search/reg_actions/registration/fs_PC-109709_01-Sep-06.pdf
15. Metofluthrin: Exposure and Risk Assessment for Use as a Mosquito Repellent Strip and as a Personal Outdoor Insect Repellent. PC Code: 109709, Memo­randum. U.S. Environmental Protection Agency. [Internet]. [cited 2024 Mar 16]. Available from:https://www3.epa.gov/pesticides/chem_search/cleared_reviews/csr_PC-109709_14-Sep-06_a.pdf
16. Kim D-Y, Hii J, Chareonviriyaphap T. Trans­fluthrin and Metofluthrin as Effective Repellents against Pyrethroid-Susceptible and Pyrethroid-Resistant Aedes aegypti (L.) (Diptera: Culicidae). Insects. 2023;14(9):767. doi: https://doi.org/10.3390/insects14090767
17. World Health Organization. Determining Discri­minating Concentrations of Insecticides for Monitoring Resistance in Mosquitoes: Report of a Multi-Centre Laboratory Study and WHO Expert Consultations. World Health Organization: Geneva, Switzerland; 2023. p. 58-59.
18. Chen CD, Chin AC, Lau KW, Low VL, Lee HL, Lee PKY, et al. Bioefficacy evaluation of commercial mosquito coils containing metofluthrin, d-allethrin, d-trans allethrin, and prallethrin against Aedes albopictus (Diptera: Culicidae) in Malaysia. J Med Entomol. 2018 Oct 25;55(6):1651-5. doi: https://doi.org/10.1093/jme/tjy130
19. UjiharaK, Mori T, Iwasaki T, Sugano M, Sho­no Y, Matsuo Metofluthrin: a potent new synthetic pyrethroid with high vapor activity against mosquitoes. Biosci Biotechnol Biochem. 2004 Jan;68(1):170-4. doi: https://doi.org/10.1271/bbb.68.170
20. Bibbs CS, Kaufman PE, Xue R-D. Comparative Evaluation of Metofluthrin as an Outdoor Residual Treatment for Barriers and Harborage Against Aedes albopictus (Diptera: Culicidae). Environmental Entomo­logy.2020;49(2):435-43. doi: https://doi.org/10.1093/ee/nvz170
21. Soderlund DM. Molecular mechanisms of pyre­throid insecticide neurotoxicity: Recent advances. Arch Toxicol.2012 Feb;86(2):165-81. doi: https://doi:10.1007/s00204-011-0726-x 
22. Yastrub T. [Identification of the hazard to workers from complex exposure to pyrethroid insecticides based on alpha-cypermethrin using new toxicological data]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny pratsi. 2022;1:52-62.doi: https://doi.org/10.33573/ujoh2022.01.052
23. ZhuQ, Yang Y, Zhong Y, Lao Z, O'Neill P, Hong D, et al. Synthesis, insecticidal activity, resistance, photodegradation and toxicity of pyrethroids (A review). Chemosphere. 2020 Sep:254:126779. doi: https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2020.126779
24. SCJ-14-210857 (metofluthrin). U.S. Environ­mental Protection Agency [Internet]. 2015 [cited 2024 Mar 16]. 127 p. Available from: https://www.epa.govt.nz/assets/FileAPI/hsnoar/APP202155/20d0ec9a58/APP202155-APP202155-decision-Final.pdf
25. Devine GJ, Vazquez-Prokopec GM, Bibiano-Ma­rin W, Pavia-Ruz N, Che-Mendoza A, Medina-Barreiro A, et al. The entomological impact of passive metofluthrin emanators against indoor Aedes aegypti: A randomized field trial. PLoS Negl Trop Dis. 2021;15(1):e0009036. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pntd
26. Serdiuk AM, Chernychenko IO, Lytvychen­ko OM, Babii VF, Kondratenko OYe, Hlavachek DO. Carcinogenic substances in the atmospheric air of Dnipro and the risk to the population. Medicni perspektivi. 2021;1:226-31.doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228020
27. Serdyuk AM, Gushchuk IV, Chernichenko IA, Litvichenko ON. Features of atmospheric air pollution in a non-industrial city: risk for the population. Medicni perspectivi.2019;4:154-9. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.4.189609 
28. Committee for Risk Assessment (RAC). Opinion proposing harmonised classification and labelling at EU level of 2,3,5,6-tetrafluoro-4-(methoxymethyl)benzyl (1R,3R)-2,2-dimethyl-3-[(1Z)-prop-1-en-1-yl] cyclopro­panecarboxylate; Epsilon-metofluthrin. EC Number: - CAS Number: 240494-71-7 [Internet]. 2016 [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://echa.europa.eu/documents/10162/fa5dc212-bfdb-8a9b-a2a9-489168fa1d67
29. Preliminary considerations for ECHA’s guidance on the “Methodology to assess the risk to bees and other non-target arthropod pollinators from the use of biocides”. Summary of consultation feedback. ECHA-20-H-24-EN [Internet]. 2020 [cited 2024 Mar 16]. р. 1-65. Available from: https://op.europa.eu/ga/publication-detail/-/publication/6bbc9246-15ca-11ec-b4fe-01aa75ed71a1/language-en
30. CLH report Proposal for Harmonised Classifi­cation and Labelling Based on Regulation (EC) No 1272/2008 (CLP Regulation), Annex VI, Part 2. Substance Name: Epsilon-metofluthrin. ECHA [Internet]. 2015 [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://echa.europa.eu/documents/10162/213dc625-4121-e5e9-81e7-70c2f2435b6c
31. Pesticide Properties Data Base (PPDB) Epsilon-metofluthrin (Ref: S-1264) [Internet]. [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://sitem.herts.ac.uk/aeru/ppdb/en/Reports/3175.htm
32. Guidelines for Carcinogen Risk Assessment. 70 FR 17765-17817. U.S. Environmental Protection Agen­cy [Internet]. 2005. [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://www.epa.gov/risk/guidelines-carcinogen-risk-assessment
33. Risk Characterization Handbook. U.S. Environ­mental Protection Agency [Internet]. 2000 [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://www.epa.gov/risk/risk-characterization-handbook
34. ncbi [Internet]. [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/Metofluthrin
35. ca [Internet]. [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://oehha.ca.gov/media/downloads/crnr/101211metofluthrin.pdf
36. ncats [Internet]. [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://drugs.ncats.io/substance/WZX356S299
37. Exposure Assessment Tools by Routes – In­halation. U.S. Environmental Protection Agency [Internet]. 2024 [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://www.epa.gov/expobox/exposure-assessment-tools-routes-inhalation
38. [Hygienic regulations for the permissible content of chemical and biological substances in the air of the working area. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 2020 Jul 14, No. 1596]. [Internet]. 2020 [cited 2024 Mar 16]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0741-20#Text
39. [Pesticides. Classification by degree of dander: DSanPin 8.8.1.002-98. Аpproved by the Ministry of Health of Ukraine on 1998 Aug 28, No. 2]. Collection of Important official materials on sanitary and anti-epidemic issues. 2000;9(1):249-66. Ukrainian.
40. [Assessment of the carcinogenic and non-carcinogenic risk to public health from chemical air pollution: methodological recommendations approved by the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 18.10.2023, No. 1811]. Kyiv: Ministry of Health of Ukraine; 2023. 24 р. Ukrainian.
41. Guidelines for Carcinogen Risk Assessment. 70 FR 17765-17817. U.S. Environmental Protection Agency [Internet]. 2005 [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://www.epa.gov/risk/guidelines-carcinogen-risk-assessment
42. Risk Characterization Handbook. U.S. Environ­mental Protection Agency [Internet]. 2000 [cited 2024 Mar 16]. Available from: https://www.epa.gov/risk/risk-characterization-handbook
43. Lewandowska AM, et al. Environmental risk factors for cancer – review paper. Ann Agric Environ Med. 2019 Mar 22;26(1):1-7. doi: https://doi.org/10.26444/aaem/94299
44. Birch R, Johansen M, Skakkebæk N, Anders­son AM, Rehfeld A. In vitro investigation of endocrine disrupting effects of pesticides on Ca2+-signaling in human sperm cells through actions on the sperm-specific and steroid-activated CatSper Ca2+-channel. Environ Int. 2022;167:107399. doi: https://doi.org/10.1016/j.envint.2022.107399
45. Yamada Т. Case examples of an evaluation of the human relevance of the pyrethroids/pyrethrins-induced liver tumours in rodents based on the mode of action. Toxicol 2018;7:681-96. doi: https://doi.org/10.1039/c7tx00288b
46. Elcombe CR, Peffer RC, Wolf DC, Bailey J, Bars R, Bel D, et al. Mode of action and human relevance analysis for nuclear receptor-mediated liver toxicity: a case study with phenobarbital as a model constitutive androstane receptor (CAR) activator. Crit Rev Toxicol. 2014 Jan;44(1):64-82. doi: https://doi.org/10.3109/10408444.2013.835786
47. Yamada T, Kikumoto H, Lake BG, Kawamura S. Lack of effect of metofluthrin and sodium phenobarbital on replicative DNA synthesis and Ki-67 mRNA expression in cultured human hepatocytes. Toxicol Res. 2015 Jul;4(4):901-13. doi: https://doi.org/10.1039/c4tx00217b
48. Deguchi Y, Yamada T, Hirose Y, Nagahori H, Ku­shida M, Sumida K, et al. Mode of action analysis for the synthetic pyrethroid metofluthrin-induced rat liver tumors: evidence for hepatic CYP2B induction and hepatocyte proliferation. Тoxicol 2009 Mar;108(1):69-80. doi: https://doi.org/10.1093/toxsci/kfp006
49. [On the approval of Amendments to the Hygienic Regulations of Chemical Substances in the Air of the Work Zone. Order of the Ministry of Health of Ukraine 2023 Aug 17, No. 1473]. [Internet]. 2023 [cited 2024 Mar 16]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1520-23#Text 

Переглянути:

Яструб Т.О. ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України", Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-5084-3773

Кравчук О.П. ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України", Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-3608-5555

Басанець А.В. ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України", Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-8236-4251

Яструб А.М. ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України", Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-2674-5265

Шабалков Д.О. ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України", Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0006-2599-8454

Яструб Т.О., Кравчук О.П., Басанець А.В., Яструб А.М., Шабалков Д.О. Токсикологічна характеристика інсектициду метофлутрину та оцінка канцерогенного ризику для здоров’я людини, зумовленого його хронічним інгаляційним впливом. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 193-204. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313676

Peculiarities of the blood system of animals under the conditions of consumption of drinking water containing chlorates

Часові терміни евакуації поранених – це критичний фактор, який значною мірою зумовлює подальшу долю пораненого військовослужбовця. Ще на початковому етапі війни, розв’язаної російською федерацією проти України, були майже повністю відсутні санітарні транспортери переднього краю, критично не вистачало санітарних автомобілів. На теперішній час, попри значні зусилля щодо забезпечення Збройних сил України озброєнням і військовою технікою, а також матеріально-технічними засобами, у тому числі медичною технікою та майном, зокрема за напрямом міжнародної технічної допомоги, проблема, пов’язана з відсутністю необхідної кількості спеціалізованих засобів медичної евакуації, не до кінця вирішена. З цієї точки зору питання коректного формування вимог до раціонального складу та спеціально обладнаних різних видів транспортних засобів (зокрема санітарних транспортерів, санітарних автомобілів), також і загального використання, сис­теми евакуації поранених, визначення можливості її подальшого вдосконалення за рахунок методичного апарату є актуальним. Мета статті – викладення методичного підходу до визначення основних параметрів системи евакуації поранених оперативного угруповання військ із залученням різних видів транспорту. Формування моделі системи евакуації поранених як мережі масового обслуговування (ММО) дозволить мінімізувати тривалість очікування медичної допомоги особовим складом з пораненнями, визначити раціональний склад сил і засобів системи евакуації поранених тактичної ланки. Для моделювання системи та процесів евакуації поранених з поля бою під час ведення бойових дій, включаючи їхнє транспортування в медичні заклади, які знаходяться в глибині третьої логістичної зони, було застосовано математичні апарати теорії масового обслуговування. Зокрема, мова йде про апарати систем масового обслуговування (СМО) та ММО. Нинішня система військової евакуації поранених і хворих – це чотирирівнева система, у якій здійснюється евакуація всіх поранених із середніми та тяжкими ступенями тяжкості. Виходячи з цього, систему евакуації поранених можна уявити як ММО, яка має низку особливостей. Насамперед, ця ММО є розімкнутою мережею масового обслуговування (РММО), тобто потік заявок на вхід до мережі є необмеженим, однорідним і здійснюється із зовнішнього незалежного джерела. У результаті проведення розрахунків отримані дані щодо значень мережевих параметрів (середнє число заявок у чергах – 119,47 заявок/год, середнє число заявок у мережі – 158,53 заявок/год, середній час очікування заявок у чергах на обслуговування – 11,95 год, середній час перебування заявки в мережі – 15,85 год) та параметрів кожної СМО, яка функціонує в ММО, – коефіцієнт передачі, інтенсивність вхідного потоку, коефіцієнт заван­таження, середнє число зайнятих каналів, середнє число заявок у СМО, середня довжина черги, середній час очікування заявки в черзі на обслуговування, середній час перебування заявки в СМО. Аналізуючи розрахункові дані, можна визначити, що з точки зору створення раціональної РММО система евакуації поранених досягає максимальної ефективності тоді, коли її продуктивність щодо оброблення вхідного потоку заявок максимальна, а мінімальними є значення таких параметрів, як кількість заявок на обслуговування в черзі та кількість каналів обслуговування, які діють у мережі.

Ключові слова: лікувально-евакуаційне забезпечення, Медичні сили Збройних сил України, евакуація поранених, евакуаційний транспорт, системи евакуації, війна, модель

1. Job Profile: Healthcare Management Mana­ger. Best College [Internet]. 2022 Jul[cited 2022 Mar 17]. Availablefrom: https://www.bestcolleges.com/healthcare/healthcare-risk-management-manager-job/
2. Donaldson L, Ricciardi W, Sheridan S, Tartag­lia R. Textbook of Patient Safety and Clinical Risk Management.Springer;  doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-59403-9
3. Peterson A. General Perspective on the U.S. Military Conflicts in Iraq and Afghanistan after 20 years. Mil 2022;187(9-10):248-51. doi: https://doi.org/10.1093/milmed/usab496
4. Bhat UN. An Introduction to Queueing Theory. Mo­deling and Analysis in Application. Birkhauser, Boston,MA;  138 p. doi: https://doi.org/10.1007/978-0-8176-4725-4
5. Defense modeling and simulation [Internet]. 2023 [cited 2024 Jan 20]. Available from: https://www.anylogic.com/defense/
6. de Lesquen H, Paris R, Fournier M, et al. Toward A Serious Game to Help Future Military Doctors Face Mass Casualty Incidents. J Spec Oper Med. 2023;23(2):88-93. doi: https://doi.org/10.55460/IJCP-BLY6
7. [On the approval of the Emergency Medical Care Standard «Medical triage during mass admission of victims at the early hospital stage». Оrder of the Ministry of Health of Ukraine No. 368 from 2022 Feb 24]. [Internet] 2022[cited 2024 Jan 20]. Ukrainian. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/03/2022_368_ms_.pdf
8. Karamyshev D, Zhdan V, Dvornyk V, Hordiien­ko L, Kundii Z. Universally applicable approaches to the tactical level of aid and medical support for the personnel of the Armed Forces of Ukraine. World of Medicine and Biology.2022;4(82):74-79. doi: https://doi.org/10.26724/2079-8334-2022-4-82-74-79
9. Khomenko I, Halushka A, Zhakhovskyi V, Livin­skyi V. [The role and signifi cance of medical evacuation in the system of medical evacuation measures of medical support of the Armed Forces of Ukraine during ATO/JFO]. Ukrainian Journal of Military Medicine. 2020;1(2):5-14. Uk­rainian. doi: https://doi.org/10.46847/ujmm.2020.2(1)-005
10. [On the approval of the Strategy for the Deve­lopment of the Medical Forces of the Armed Forces of Ukraine until 2035. Оrder of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine dated 2020 Mar 12, No. 100]. (2020). Ukrainian.
11. Cojocaru E, CojocaruC, Cojocaru E, Oancea Cl. Health risks during Ukrainian humanitarian crisis. Risk Mananger Health  2022;15:1775-81. doi: https://doi.org/10.2147/RMHP.S75021
12. NATO STANDARD AJMedP-2. Allied joint me­dical doctrine for medical evacuation. Edition A Version 1 [Internet]. 2018 [cited 2024 Jan 20]. Available from: https://www.coemed.org/files/stanags/02_AJMEDP/AJMedP-2_EDA_V1_E_2546.pdf
13. Medical Support. Chap. 16. In: NATO Logistics Handbook [Internet]. 1997 [cited 2024 Jan 20]. Available from:https://www.nato.int/docu/logi-en/1997/lo-1610.htm
14. NATO STANDARD AJP-4.10. Allied joint doc­trine for medical support. Edition C Version 1 [Internet]. 2019 [cited 2024 Jan 20]. Available from: https://www.coemed.org/files/stanags/01_AJP/AJP-4.10 EDC_V1_E_2228.pdf

Переглянути:

Гутченко К.С. Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 
https://orcid.org/0009-0008-6377-7745

Козачук В.Л. Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0207-7461

Гутченко О.А. Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5918-1545

Мовчан О.М. Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5245-7051

Тимків О.А. Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2248-382X

Гром В.А. Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України, Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0009-5415-9758

Гутченко К.С., Козачук В.Л., Гутченко О.А., Мовчан О.М., Тимків О.А., Гром В.А. Методичний підхід до визначення основних параметрів системи евакуації поранених із залученням різних видів транспорту. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 205-212.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313682

On the issue of creating an algorithm for assessing safety culture in modern healthcare institutions

Серед різних форм контролю якості надання медичної допомоги найбільш дієвими та вагомими є самоконтроль та внутрішній контроль якості медичних послуг. На цей час немає комплексної інформаційної технології та алгоритму обліку даних про надання медичних послуг та визначення їх якості. Мета – розроблення та аналіз результативності бізнес-процесів та алгоритму контролю якості виконання медичних послуг у закладі охорони здоров’я хірургічного профілю шляхом налагодження їх щоденного обліку в інформаційній системі, контролю показників, що характеризують безпеку та якість їх виконання, а також надають можливість оцінити динаміку змін індикаторів для ухвалення управлінських рішень. У дослідженні було проведено аналіз  літературних джерел, сформульовані бізнес-процеси та на матеріалах ретроспективного аналізу розроблені алгоритми використання інформаційних технологій на засадах методів узагальнення, порівняння, контент-аналізу, системно-аналі­тичного та логічного аналізу, а також було виконано графічний аналіз для підвищення наочності подання матеріалу. Дослідження схвалені комісією з питань біомедичної етики. Уперше як результат роботи вну­трішньої комісії з якості отримуються щодобові та узагальнені форми звітів роботи медичного центру, які мають п’ять розділів. Фіксуються, формуються в автоматизованому режимі та аналізуються статистичні показники роботи хірургічного підрозділу за будь-який період. Аналізу підлягають клінічні дані, що харак­теризують усі призначені процедури, які застосовуються, і результати дають можливість виділяти з обліку порушення та ускладнення, що відображається у звітах. Проводиться також контроль якості використання антибіотиків, частота застосування їх з профілактичною і лікувальною метою. Важливим є розділ, який містить багатофакторний епідеміологічний контроль роботи лікарняного закладу, а також розділ, у якому показано якість ведення медичної документації та догляду за пацієнтами. Разом з картою стаціонарного хворого аналізуються електронні листи лікарських призначень, фіксуються падіння пацієнтів, призначення та відображення контролю за доглядом за пацієнтами, виміри болю після операції, алергічні реакції, а також ретроспективний аудит карт щодо обґрунтування призначення антимікробної терапії. Контроль безпеки пацієнтів та якості наданих медичних послуг потребує постійної перевірки їх виконання та звернення уваги на виконання стандартів, виникнення відхилень та ускладнень. Застосування спеціально розробленого алгоритму, заснованого на інформаційних технологіях, направлених на щодобовий облік медичних послуг та отримання даних про відхилення в їх застосуванні, дає можливість ухвалювати невідкладні управлінські рішення і впливати на підвищення кваліфікації персоналу, який надає такі послуги. 

Ключові слова: інформатизація процесів, адміністрування, безпека, якість надання медичних послуг пацієнтам хірургічного профілю

1. int [Internet]. World Health Organization [cited 2024 Mar 21]. Available from: https://www.who.int
2. who [Internet]. [European Health for All database]. [cited 2024 Mar 21]. Russian. Available from:http://www.euro.who
3. gov.ua [Internet]. [Official website of the Ministry of Health of Ukraine]. [cited 2024 Mar 21].Ukrainian. Available from: https://moz.gov.ua/
4. gov.ua [Internet]. [Official website of the Verkhovna Rada of Ukraine]. [cited 2024 Apr 11]. Uk­rainian. Available from: https://www.rada.gov.ua
5. gov.ua/ukr/main.html [Internet]. [State institution: Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine].[cited 2024 Apr 11]. Ukrainian. Available from: http://medstat.gov.ua/ukr/main.html
6. National quality partners playbook: Antibiotic stewardship in acute care. [Internet]. National quality forum. 2016 [cited 2024 Apr 11]. Available from: http://www.qualityforum.org/WorkArea/linkit.aspx?LinkIdentifier=id&ItemID=82501
7. Baraka MA, et al. Health care providers’ percep­tions regarding antimicrobial stewardship programs (AMS) implementation-facilitators and challenges: A cross-sectio­nal study in the Eastern Province of Saudi Arabia. Ann Clin Microbiol 2019 Sep24;18(1):26.
   doi: https://doi.org/10.1186/s12941-019-0325-x
8. Baur D, et al. Effect of antibiotic stewardship on the incidence of infection and colonisation with anti­bioticresistant bacteria and Clostridium difficile infection: A systematic review and meta-analysis. Lancet infect dis. 2017 Sep;17(9):990-1001. doi: https://doi.org/10.1016/S1473-3099(17)30325-0
9. Cai Y, et al. A multidisciplinary antimicrobial ste­wardship programme safely decreases the duration of broadspectrum antibioticprescription in Singaporean adult renal patients. Int J Antimicrob Agents. 2016 Jan;47(1):91-6. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijantimicag.2015.10.021
10. De With K, et al. Strategies to enhance rational use of antibiotics in hospital: A guideline by the German Society for Infectious Diseases. Infection. 2016 Jun;44(3):395-439. doi: https://doi.org/10.1007/s15010-016-0885-z
11. Latin American Network for Antimicrobial Re­sistance Surveillance-ReLAVRA [Internet].  Pan Ame­rican Health Organization. 2020 [cited 2024 Apr 07]. Available from:https://www.paho.org/hq/index.php?option=com_content&view=article&id=13682:relavra-h ome&Itemid=42427&lang=en
12. Rennert-May E, et al. Clinical practice guidelines for creating an acute care hospital-based antimicrobial stewardship program: A systematic review. Am Jinfect Control.2019 Aug;47(8):979-93. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajic.2019.02.010
13. Antomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of medical and biological data]. 2-ed., Kyiv: MITs “Mininform”; 2018. 579 p. Ukrainian.

Переглянути:

Березницький Я.С. Дніпровський державний медичний університет; ТОВ «Ендотехномед» (хірургічна клініка «Garvis»), Дніпро, Україна, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0003-2968-7443

Березницький В.Я. ТОВ «Ендотехномед» (хірургічна клініка «Garvis»), Дніпро, Україна

Худошина О.В. Управління контролю якості медичної допомоги МОЗ України, Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0003-1901-0818

Чухриєнко Н.Д. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
http://orcid.org/0000-0003-2101-3882

Березницька Г.В. ТОВ «Ендотехномед» (хірургічна клініка «Garvis»), Дніпро, Україна

Залигіна Є.В. Дніпровський державний медичний університет; ТОВ «Ендотехномед» (хірургічна клініка «Garvis»), Дніпро, Україна
http://orcid.org/0000-0002-0478-5664

Діанова Ю.Б. ТОВ «Ендотехномед» (хірургічна клініка «Garvis»), Дніпро, Україна

Ринська Є.А. ТОВ «Ендотехномед» (хірургічна клініка «Garvis»), Дніпро, Україна

Ксикевич Л.М. ТОВ «Ендотехномед» (хірургічна клініка «Garvis»), Дніпро, Україна

Березницький Я.С., Березницький В.Я., Худошина О.В., Чухриєнко Н.Д., Березницька Г.В., Залигіна Є.В., Діанова Ю.Б., Ринська Є.А., Ксикевич Л.М. Інформатизація процесів та адміністрування якості надання медичних послуг у закладах охорони здоров’я хірургічного профілю. Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 213-225.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313685

Optimization and standardization of the work of a health care facility during a chemical accident

Ліполейоміома матки – один з варіантів лейоміоми матки, яка гістологічно представлена наявністю зрілих жирових і гладко­м’язових клітин. Актуальність висвітлення цього клінічного випадку визначається надзвичайною рідкісністю розвитку ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку. Метою цієї роботи було зафіксувати такий клінічний випадок у світовій статистиці ліполейоміоми, оцінити методи діагностики, диференціальної діагностики, визначити роль ранньої діагностики ліполейоми матки в подальшій тактиці та у визначенні об’єму оперативного лікування. Проаналізовано дані медичної документації стаціонарної хворої 41-річного віку. Окрім загальноприйнятих клінічних та біохімічних методів дослідження крові та сечі, електрокардіограми, ультра­звукового обстеження органів малого тазу, визначали рівень онкомаркерів яєчників у крові (СА 125, НЕ4 та індекс ROMA). Діагноз захворювання базувався на даних патогістологічного та імуногістохімічного досліджень. За результатами огляду медичної літератури, аналізу статей, отриманих у результаті пошуку баз даних PubMed, SCOPUS, Web of Science, MedScape, висвітлено сучасний стан проблеми, узагальнено літературні дані, що стосуються захворюваності, особливостей клінічного перебігу, діагностики та лікування ліполейоміоми матки. Наведений у статті клінічний випадок демонструє випадкову знахідку ліполейоміоми матки в жінки репродуктивного віку, розмірами 30х25х20 см, яка розпочинала свій ріст субсерозно з тіла та шийки матки, у ділянці її перешийку. За цієї умови вона займала весь дугласів простір, зону крижово-маткових зв’язок і парієтальної очеревини, інтимно прилягаючи до сигмоподібної та прямої кишки, до сечоводів і здухвинних судин. Особливістю цього клінічного випадку є те, що сонографічно ліполейоміома матки ховалась під «маскою» дермоїдної кісти правого яєчника. Макроскопічно вона відрізнялась від типової ліполейоміоми багряно-ціанотичним кольором її зовнішньої поверхні та брудно-бурим кольором і дрібночасточковою губчастою структурою на розрізі. Діагноз ліполейоміоми матки був верифікований лише на підставі патогістологічного та імуногістохімічного дослідження. Мікроскопічно ліполейоміома мала будову мезенхімоми з вираженим судинним компонентом і складалась з мітотично неактивних пучків гладком’язових клітин і зрілих адипоцитів. Імуногістохімічно виявлялась позитивна реакція на кальдесмон, десмін, гладком’язовий актин альфа пухлинних клітин і на S.100 (DAKO, поліклональні) жирових клітин, що підтверджувало гіпотезу про пряме перетворення гладком’язових клітин наявної у хворої лейоміоми матки в жирові клітини. Цей клінічний випадок має доповнити світові статистичні показники діагностики ліполейоміоми матки в жінок репродуктивного віку. Ліполейоміому слід розглядати як первинний діагноз у разі виявлення великої пухлини матки в жінок з надмірною масою тіла та видаляти її відразу після встановлення діагнозу, оскільки інакше неможливо виключити її злоякісність. Для планової діагностики новоутворень жіночих статевих органів перевага повинна надаватись неінвазивним методам дослідження: магнітно-резонансній або комп’ютерній томографії з контрастним підсиленням. Проблема, пов’язана з цими пухлинами, полягає в їхньому непередбачуваному гістогенезі, неочікуваній наявності жиру в мікроскопічній будові та у візуальній схожості з саркомами. Верифікація діагнозу проводиться на підставі патогістологічного та імуногістохімічного досліджень препарату пухлини. Ліполейома матки може мати багряно-ціанотичний колір та розвиватись широкою основою з тіла та шийки матки внаслідок ліпоматозної метаплазії наявної в жінки лейоміоми матки. Регулярні профілактичні огляди жінок усіх вікових періодів мають вирішальне значення для своєчасного виявлення цього рідкісного новоутворення.

Ключові слова: ліполейоміома, лейоміома, мезенхімома, матка, дермоїдна кіста яєчника, лапароскопія

1. Alsaif JM, Alali ZS, Elsharkawy T, Ahmed A. Uterine Lipoleiomyoma: A Case Report and Review of Literature. 2021 Dec 9;13(12):e20297. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.20297
2. Kim YS, Lee JH. A case report of pelviscopic resection of lipoleiomyoma originating from the uterine cervix in a postmenopausal woman. Medicine (Baltimore). 2022 Sep 30;101(39):e30665. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000030665
3. Virk SK, Lopez E, Pardo KM, Gonzalez AM. Incidental Finding of a Lipoleiomyoma During Robotic Inguinal Hernia Repair: A Case Report. Cureus. 2023 Jun 19;15(6):e40635. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.40635
4. Saraf P, Thirunavukkarasu B, Kathuria P, So­lanki V. Lipoleiomyoma: incidental finding in a postme­nopausal woman. International journal of gynecological cancer.2021;31(7):1092-4. doi: https://doi.org/10.1136/ijgc-2021-002657
5. Li Y, et al. HMGA2-mediated tumorigenesis through angiogenesis in leiomyoma. Fertility and sterility. 2020;114(5):1085-96. doi: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.05.036
6. Yuan Y, Chen L, Zhao T, Yu M. Pathogenesis, diagnosis and treatment of uterine lipoleiomyoma: A review. Biomedicine & pharmacotherapy. 2021;142:112013. doi: https://doi.org/10.1016/j.biopha.2021.112013
7. Akbulut M, Soysal ME, Duzcan SE. Giant lipo­leiomyoma of the uterine corpus. Archives of gynecology and 2008;278:291-93. doi: https://doi.org/10.1007/s00404-008-0580-0
8. Bosoteanu M, et al. A Case of Giant Mesenchymal Uterine Tumor: Lipoleiomyoma. The American journal of case 2022;23:e934913. doi: https://doi.org/10.12659/AJCR.934913
9. Rampersad FS, et al. Uterine Lipoleiomyoma Presenting With Pelvic Pain in a Post-Menopausal Woman. 2021;13(5):e14929. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.14929
10. Schaefer SL, et Large intraperitoneal lipoleio­myoma in a pre-menopausal woman: a case report. World journal of surgical oncology. 2021;19(1):144. doi: https://doi.org/10.1186/s12957-021-02256-9
11. Carvalho JF, Morgado A, Ribeiro MF, Oliveira C. Imaging diagnosis of an uterine lipoleiomyoma, a rare entity. Acta radiológica portuguesa. 2014;26(102):55-7.
12. Jamoulle JF, Brisbois D. L’image du mois. Le lipoléiomyome: une tumeur rare de l’utérus. Revue medi­cale de Liege. 2020;75(3):137-9.
13. Rasmussen T, Sanchirico P, Pfeiffer D. Uterine Lipoleiomyoma in the Context of Adenocarcinoma. Journal of clinical imaging science. 2020;10:82. doi: https://doi.org/10.25259/JCIS_204_2020
14. Sun D, Yang P, Liu Y, Yu G. Fallopian tube lipo­leiomyoma with degeneration: a case report and literature review. International journal of clinical and experimental pathology. 2020;13(8):2163-8.
15. Schaberg K. Mesenchymal tumors of the Uterus [Internet]. 2023 [cited 2023 Oct 24]. Available from: https://schaberg.faculty.ucdavis.edu/wp-content/uploads/sites/604/2023/06/Uterus-Mesenchymal.pdf
16. Munro MG. Endometrial ablation. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology. 2018;46:120-39. doi: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2017.10.003
17. Braganza JS, et al. Recurrent Large Extrauterine Lipoleiomyoma in a Postmenopausal Woman: A Case Report. 2023;15(8):e43193. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.43193
18. Palicelli A, et al. Lipoleiomyomas of the Uterine Cervix: A New Series including the First Recurrent Case and the First Systematic Literature Review. Journal of personalized 2022;12(11):1852. doi: https://doi.org/10.3390/jpm12111852
19. Oh MH, et al. A case of retroperitoneal lipoleio­myoma. Journal of Korean medical science. 2001;16(2):250-2. doi: https://doi.org/10.3346/jkms.2001.16.2.250
20. Scurry JP, Carey MP, Targett CS, Dowling JP. Soft tissue lipoleiomyoma. Pathology. 2021;23(4):360-2. doi: https://doi.org/10.3109/00313029109063606
21. Reyna-Villasmil E, Rondon-Tapia M, Torres-Cepeda D. Uterine lipoleiomyoma. Revista Peruana de Ginecologíaand  2022;68(3):1-5. doi: https://doi.org/10.31403/rpgo.v68i2438
22. Wilke S, Benson J, Roller L. Uterine lipoleio­myoma: Case report and review of the literature. Radiology case reports. 2022;17(3):954-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.radcr.2022.01.012
23. Park S, et al. Imaging uterine lipoleiomyomas: A case series and review of the literature. Heliyon. 2023;9(5):e15970. doi: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e15970
24. Kaur M, Sadashiva H, Madakshira MG. Lipoleio­myoma: Egg-yolk in the uterus. Medical journal, Armed Forces India. 2022;78(3):371-2. doi: https://doi.org/10.1016/j.mjafi.2021.10.004
25. Limaiem F, Halouani A, Ben Aissia N. Laparo­scopic resection of a uterine lipoleiomyoma. Clinical case reports. 2023;11:e6878. doi: https://doi.org/10.1002/ccr3.6878
26. Alrasheed RK, Elhassan MA, Murad MA. Lipo­leiomyoma with bizarre nuclei and abundant mast cells. Cureus. 2023;15(6):e40361. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.40361
27. Nishikawa S, et al. Characteristic of Concurrent Uterine Lipoleiomyoma and Hemangioma by Algorithm of Candidate Biomarkers for Uterine Mesenchymal Tumor. Diagnostics. 2022;12(10):2468. doi: https://doi.org/10.3390/diagnostics12102468
28. Orlova YuA, et al. Pathogenetic role of macro­phage colony-stimulating factor (csf-1) in predicting endometrioid disease. Wiadomości Lekarskie. 2021;74(8):1939-44. doi: https://doi.org/10.36740/WLek202108128
29. Orlova YuA, et al. Aseptic inflammation as the essential link in the pathogenesis of endometrioid disease. Medicni perspektivi. 2023;28(3):55-61. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288961
30. Resta L, Maiorano E, Piscitelli D, Botticella MA. Li­pomatous tumors of the uterus. Clinico-pathological features of 10 cases with immunocytochemical study of histogenesis. Pathology, research and practice. 1994;190(4):378-83. doi: https://doi.org/10.1016/S0344-0338(11)80410-3

Переглянути:

Талаш В.В. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна

Пальоха Я.В. КП «Перинатальний центр ІІ рівня ПМР», Полтава, Україна, e-maіl: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Громова А.М. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0003-1829-5399

Талаш В.В. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна, e-maіl: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Мартиненко В.Б. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7465-0215

Прилуцька Н.О. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0009-0003-7378-1530

Мітюніна Н.І. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0009-0001-9662-8681

Талаш В.В., Пальоха Я.В., Громова А.М., Талаш В.В., Мартиненко В.Б., Прилуцька Н.О., Мітюніна Н.І. Ліполейоміома матки в жінки репродуктивного віку (клінічний випадок). Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 226-234. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313686

Сlinical case of funicular myelosis in combination with a concomitant genetic predisposition to folate cycle disorder

Метою роботи було проаналізувати клінічний випадок перебігу травми війни та навести досвід надання комплексної медико-психологічної клінічної реабілітації пацієнтці, яка постраждала під час терористичної атаки. Пацієнтка Д., 65 років, під час обстрілу отримала мінно-вибухову травму правої верхньої кінцівки. Оптимальне відновлення функцій верхньої травмо­ваної кінцівки та стану здоров’я пацієнтки (фізичне, соматичне, ментальне) здійснено за алгоритмом надання комплексної медико-психологічної клінічної реабілітації. У результаті проведеного курсу комплексної медико-психологічної клінічної реабілітації спостерігалась значна позитивна динаміка у вигляді зменшення набрякового, больового та запального синдромів. Збільшився об’єм рухів у правій верхній кінцівці, шийно-грудному відділі хребта. Супінація та пронація правої кисті почала виходити чіткіше і з меншою інтенсивністю болю (з 8 до 2 балів), рух у пальцях правої кисті збільшився, став більш упевненим, з’явилася чітка пульсація в ділянці шкірного дефекту на передпліччі праворуч, відмічався регрес больового синдрому в ділянці ліктьового та плечового суглобів праворуч, хвора почала ходити без мобілізаційної пов’язки. Проведений курс сприяв зниженню показників тривоги (з -1,82 до 0,85), астенічної симптоматики (з 0,48 до 3,71), обсесивно-фобічних (з -1,96 до 1,74) та вегетативних порушень (з -0,83 до 2,03). Низький рівень кортизолу (61 нмоль/л) на фоні гострого стресу вказував на розвиток посттравматичного стресового розладу. Після завершення курсу реабілітації рівень кортизолу підвищився до здорової норми (246 нмоль/л), що свідчило про ефективність процесу відновлення психо­фізіологічного стану та адаптації до стресової ситуації. Травми війни мають комплексний і тяжкий перебіг, який вимагає інтегрованого підходу до лікування та реабілітації, що охоплює не лише фізичні, але й психологічні, соціальні аспекти здоров’я пацієнтів. 

Ключові слова: бойові дії в Україні, невропатія, посттравматичний стресовий розлад, клінічна психологія, тривога, стрес, кортизол

1. Karatzias T, Shevlin M, Ben-Ezra M, McElroy E, Redican E, Vang ML, et al. War exposure, posttraumatic stress disorder, and complex posttraumatic stress disorder among parents living in Ukraine during the Russian war. Acta Psychiatrica Scandinavica. 2023;147(3):276-85. doi: https://doi.org/10.1111/acps.13529
2. Danese A, Martsenkovskyi D. Editorial: Measu­ring and buffering the mental health impact of the war in Ukraine in young people. Journal of the American Aca­demy of Child and Adolescent Psychiatry. 2023;62(3):294-96. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaac.2022.11.001
3. Kelly BD. Trauma and displacement in Ukraine: The challenge to medicine and politics. QJM: An International Journal of Medicine. 2022;115(5):269-70. doi: https://doi.org/10.1093/qjmed/hcac090
4. Murphy RNA, Elsayed H, Singh S, Dumville J, Wong JKF, Reid AJA. Quantitative Systematic Review of Clinical Outcome Measure Use in Peripheral Nerve Injury of the Upper Limb. Neurosurgery. 2021;89(1):22-30. doi: https://doi.org/10.1093/neuros/nyab060
5. Tseilikman V, Dremencov E, Maslennikova E, Ish­ma­tova A, Manukhina E, Yehuda R, et al. Post-Trau­matic Stress Disorder Chronification via Monoamino­oxidase and Cortisol Metabolism. Hormone and metabolic research. 2019;51(9):618-22. doi: https://doi.org/10.1055/a-0975-9268
6. Engel S, Laufer S, Klusmann H, Schulze L, Schu­macher S, Knaevelsrud C. Cortisol response to traumatic stress to predict PTSD symptom development – a syste­matic review and meta-analysis of experimental studies. European Journal of Psychotraumatology. 2023;14(2):2225153. doi: https://doi.org/10.1080/20008066.2023.2225153
7. Prorok N, editor. [Basics of rehabilitation psycho­logy: overcoming the consequences of the crisis : study guide]. Vol. 1. Kyiv; 2018. 208 р. Ukrainian.
8. Hrytsiuk IM, Mahdysiuk LI. [Research methods in various fields of practical psychology: study guide]. Luts'k: Vezha-Druk; 2022. 248 р. Ukrainian.
9. Kokun OM, Ahaiev NA, Pishko IO, Lozins'ka NS, Kornia LV. [Psychological assessment of suicidal risk in military personnel: methodical guide]. Kyiv: NDTs HP ZSU; 2019. 206 р. Ukrainian.
10. Missile attack on the market in Kostyantynivka: everything that is known about the Russian shelling [Internet]. 2023 [сited 2024 May 3]. Ukrainian. Available from: https://tsn.ua/exclusive/ataka-raketami-po-rinku-v-kostyantinivci-vse-scho-vidomo-pro-rosiyskiy-obstril-foto-video-2404708.html
11. Morgan A, Sinclair H, Tan A, Thomas E, Cast­le R. Can scuba diving offer therapeutic benefit to military veterans experiencing physical and psychological injuries as a result of combat? A service evaluation of Deptherapy UK. Disability and rehabilitation. 2019;41(23):2832-40. doi: https://doi.org/10.1080/09638288.2018.1480667
12. Kozhyna HM, Stebliuk VV, Asieieva YO, Zelen­ska KS, Pronoza-Stebliuk KV. A comprehensive approach to medical-psychological support for service women in modern Ukraine. Wiadomości Lekarskie Medical Ad­vances.2023;76(1):131-5. doi: https://doi.org/10.36740/WLek202301118
13. Klifto KM, Dellon AL. Silas Weir Mitchell, MD, LLD, FRC: Neurological Evaluation and Rehabilitation of the Injured Upper Extremity. Hand. 2021;16(1):128-33. doi: https://doi.org/10.1177/1558944719843643
14. Li X, Zhang T, Li C, Xu W, Guan Y, Li X, et al. Electrical stimulation accelerates Wallerian degeneration and promotes nerve regeneration after sciatic nerve injury. Glia.2023;71(3):758-74. doi: https://doi.org/10.1002/glia.24309
15. Bismak O. [Algorithm for the use of physical therapy inpatients with compression-ischemic neuro­pathies of the upper limb]. Slobozans`kij naukovo-sportivnij visnik. 2019;6(74):37-42. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.15391/snsv.2019-6.006 

Переглянути:

Панченко О.А. ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України», Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-9673-6685

Кабанцева А.В. ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7678-6052

Жогіна О.О. ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України», Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0007-3420-9581

Сердюк І.А. ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-9840-7340

Панченко О.А., Кабанцева А.В., Жогіна О.О., Сердюк І.А. Комплексна медико-психологічна реабілітація при травмі війни (клінічний випадок). Медичні перспективи. 2024. Т. 29, № 3. С. 235-244.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.3.313425

Orthodontic and orthopedic rehabilitation of adult patients with congenital cleft lip and palate (clinical case)