Пошук зв’язку між змінами показників прооксидантної системи структур головного мозку й щитоподібною залозою як органом-мішенню є актуальним питанням. Мета – дослідити особливості прооксидантної системи на тлі експериментальної гіпертироксинемії та оцінити вікові зміни малонового діальдегіду та дієнових кон’югатів  у структурах головного мозку. Серед щурів лінії Wistar (n=50) виділено для спостереження інтактних тварин (контроль, Σ=20) та експериментальних (під модельованою гіпертироксинемією, Σ=30). Принцип моделі експериментальної гіпертироксинемії полягає в додаванні о 9 годині ранку під час прийому їжі в таблетованій із подальшим подрібненням формі левотироксину в дозуванні 20 мкг/добу (виробництво “Berlin-Chemіe AG”, Німеччина). На 14-й день у тварин виявлено гіпертироксинемію, показник тироксину при цьому становив у периферичній крові >10 мкг/дл у перші 48 годин та надалі >25 мкг/дл (результати верифікували лабораторно, підтверджували імуноферментним шляхом за допомогою тест-системи «Humarlander»). Після функціональних тестувань у щурів надалі реєстрували й оцінювали високоспецифічні показники (малоновий діальдегід, дієнові кон’югати) у корі, стовбурі та гіпокампі. Гуманне поводження з тваринами засвідчено локальним протоколом засідання комісії Дніпровського державного медичного університету № 10 від 21.06.2023 року, біоетичні принципи та правила враховані під час проведення експериментального дослідження. У представленій роботі використано результати біохімічного методу задля дискусії щодо важливості прооксидантної системи на етапі захисту від проявів стресу та тривожності. Виявили в структурах головного мозку функціональну залежність щодо накопичення проміжних та кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів при дослідженні стану прооксидантної системи; спостерігали зумовлену цією залежністю вікову динаміку активності малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів від щурів юного віку до щурів середнього віку за умов експериментальної гіпертироксинемії; вікові зміни сприяють певному виснаженню активності прооксидантних сполук у відповідь на стрес як принцип захисту нервової системи.

Ключові слова: прооксидантна система, тиреоїдні процеси, гіпертироксинемія, вікові зміни, щури

1. Riabukha OI. [Some aspects of thyroid impact on the body state in normal and pathology conditions]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Visnyk uk­rainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2018;18(3):324-30. Ukrainian.
2. Tsai K, Leung AM. Subclinical Hyperthyroidism: A Review of the Clinical Literature. Endocr Pract. 2021;27(3):254-60. doi: https://doi.org/1016/j.eprac.2021.02.002
3. Liu YC, Yeh CT, Lin KH. Molecular Functions of Thyroid Hormone Signaling in Regulation of Cancer Pro­gres­sion and Anti-Apoptosis. Int J Mol Sci. 2019;20(20):4986. doi: https://doi.org/3390/ijms20204986
4. Tang M, Huang H, Li S, Zhou M, Liu Z, Huang R, et al. Hippocampal proteomic changes of susceptibility and resilience to depression or anxiety in a rat model of  chronic   mild stress. Transl Psychiatry. 2019;9(1):260. doi: https://doi.org/10.1038/s41398-019-0605-4
5. Rodynskyi OH, Demchenko OM, Zaichen­ko OYu. [The role of thyroid hormones in shaping the adaptive response of rats in early ontogeny]. Dnipro: LIRA; 2020. 178 p. Ukranian. Available from: https://repo.dma.dp.ua/6749/1/Тези%20%282%29%20Збірник%201-2%20жовтня%202020Д%20Н%20УС.%20171-173.pdf
6. Lanzolla G, Marcocci C, Marinò M. Oxidative Stress in Graves Disease and Graves Orbitopathy. Eur Thyroid J. 2020;9(Suppl 1):40-50. doi: https://doi.org/10.1159/000509615
7. Sirenko VA, Pavlova OO. [Іnfluence of prolonged stress of female rats on indicators oxidant-antioxidant homeostasis of the sub-gastic tissue glands and blood in their offspring]. Grail of Science. 2022;(16):514-8. Ukranian. doi: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.06.2022.084
8. Noushad S, Ahmed S, Ansari B, Mustafa UH, Sa­leem Y, Hazrat H. Physiological biomarkers of chronic stress: A systematic review. Int J Health Sci (Qassim). 2021;15(5):46-59.Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8434839/
9. Begni V, Sanson A, Pfeiffer N, Brandwein C, Inta D, et al. Social isolation in rats: Effects on animal welfare and molecular markers for neuroplasticity. PLOS ONE. 2020;15(10):e0240439. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0240439
10. Strilchuk LM. [Malondialdehyde and its role in the pathogenesis of unstable forms of coronary heart disease]. Medytsyna sohodni i zavtra. 2020;87(2):20-5. Ukranian. doi: https://doi.org/10.35339/msz.2020.87.02.02
11. Ketsa OV, Marchenko MM. [Іntensity of lipid peroxidation in the microsomal fraction of rat liver under the effects of sodium benzoate and ascorbic acid]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy). 2022;14(2):93-9. Ukranian. doi: https://doi.org/10.31861/biosystems2022.02.093
12. Kras SI, Tarasiuk SI. [Fabric specificity of func­tioning antioxidant system and peroxidation lipids in Amur carp of different age groups]. Ukr Biochem J 2011;83(4):77-83. Ukrainian. 
13. Wei J. The adoption of repeated measurement of variance analysis and Shapiro-Wilk test. Front Med. 2022;16(4):659-60.
    doi: https://doi.org/1007/s11684-021-0908-8
14. Vrbin CM. Parametric or nonparametric statistical tests: Considerations when choosing the most appropriate option for your data. Cytopathology. 2022;33(6):663-7. doi: https://doi.org/1111/cyt.13174
15. Perme MP, Manevski D. Confidence intervals for the Mann-Whitney test. Stat Methods Med Res. 2019;28(12):3755-68. doi: https://doi.org/10.1177/0962280218814556
16. Pripp AH. Pearsons eller Spearmans korrelasjons koeffisienter [Pearson's or Spearman's correlation coefficients]. Tidsskr Nor Laegeforen. 2018;138(8). Norway. doi: https://doi.org/10.4045/tidsskr.18.0042
17. White NM, Balasubramaniam T, Nayak R, Bar­nett AG. An observational analysis of the trope "A p-value of < 0.05 was considered statistically significant" and other cut-and-paste statistical methods. PLoS One. 2022;17(3):e0264360. doi: https://doi.org/1371/journal.pone.0264360
18. Mas-Bargues C, Escrivá C, Dromant M, Borrás C, Viña J. Lipid peroxidation as measured by chroma­tographic determination of malondialdehyde. Human plasma reference values in health and disease. Arch Biochem Biophys. 2021;709:108941. doi: https://doi.org/10.1016/j.abb.2021.108941
19. Baghcheghi Y, Hosseini M, Beheshti F, Sal­mani H, Anaeigoudari A. Thymoquinone reverses learning and memory impairments and brain tissue oxidative damage in hypothyroid juvenile rats. Arq Neuropsiquiatr. 2018;76(1):32-40. doi: https://doi.org/10.1590/0004-282X20170182
20. Huaiyu S, Jiaai L, Buajieerguli M, et al. Cir­cula­ting malondialdehyde level in patients with epilepsy: A meta-analysis. Seizure. 2022;99:113-9. doi: https://doi.org/1016/j.seizure.2022.05.015
21. Pan Q, Zhang Y, Zhang W, Hu Y, Chen Z, Liu A, et al. The Prevalence of Euthyroid Hypertriiodo­thyro­ninemia in Newly Diagnosed Multiple Myeloma and its Clinical Characteristics. Endocr Pract. 2021;27(3):236-40. doi:https://doi.org/10.1016/j.eprac.2020.09.004
22. Denefil OV, Medynskyi MI. [Effect of stress on the development of lipid peroxide oxidation in rats with different motor activity]. Visnyk medychnykh i bio­lohichnykh doslidzhen. 2022;1(11):28-33. Ukranian. doi: https://doi.org/11603/bmbr.2706-6290.2022.1.12968
23. Jîtcă G, Fogarasi E, Ősz BE, Vari CE, Tero-Ves­can A, Miklos A, et al. A Simple HPLC/DAD Method Validation for the Quantification of Malondialdehyde in Rodent's Brain. Molecules. 2021;26(16):5066. doi: https://doi.org/10.3390/molecules26165066
24.  

Переглянути:

Войченко Я.С. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: voykoyarik2@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7371-1298 

Родинський О.Г. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна

https://orcid.org/0000-0002-8011-6104

Войченко Я.С., Родинський О.Г. Клінічний перебіг прооксидантних процесів у структурах головного мозку в щурів за умов експериментальної гіпертироксинемії у віковій динаміці. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 4-11. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288923

Clinical course of pro-oxidant processes in brain structures in rats under conditions of experimental hyperthyroxinemia in age-related dynamics

0

Препарат "Варфарин натрію" відноситься до анти­коагулянтів непрямої дії. У його складі є лише одна речовина – варфарин натрію, токсикологічні показники якого досліджувалися в багатьох країнах, тому діапазон показників DL₅₀ для нього дуже великий. Проте варфарин натрію ще не був досліджений в Україні, його гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони не встановлена. Значні обсяги виробництва та застосування препарату «Варфарин натрію» на території України зумовлюють необхідність уточнення його основних токсикологічних показників та встановлення гранично допустимої концентрації в повітрі робочої зони, яке включає декілька етапів. Перший з них є метою цієї роботи, а саме: в умовах гострого експерименту встановити DL₅₀ при внутрішньошлунковому введенні препарату «Варфарин натрію» двом видам тварин. Піддослідні тварини (60 нелінійних білих щурів та 70 нелінійних білих мишей) були розподілені на 9 груп. Шести групам вводили препарат «Варфарин натрію» в різних дозах: першій групі (щури-самиці) – 58 мг/кг на тварину, другій (також щури-самиці) – 29 мг/кг, третій (щури-самці) – 323 мг/кг, четвертій (також щури-самці) – 161,5 мг/кг, п’ятій (миші обох статей) – 374 мг/кг, шостій (також миші обох статей) – 187 мг/кг. Три контрольні групи (в одній – 6 щурів-самців, у другій – 6 щурів-самиць, у третій – 14 мишей) отримували дистильовану воду. У результаті були отримані показники летальності піддослідних тварин, на основі яких, з використанням методу пробіт-аналізу, було визначено показник токсичності DL₅₀ для щурів-самок (15,85 мг/кг), щурів-самців (398,11 мг/кг) та мишей (645,65 мг/кг). Установлена DL₅₀ для щурів-самців при внутрішньошлунковому введенні препарату «Варфарин натрію» може свідчити про підвищення їх стійкості до препарату, а це зумовлює доцільність періодичних повторних гострих дослідів з метою перевірки актуальності попередньо встановлених DL₅₀ варфарину натрію_. За показником DL₅₀ при внутрішньошлунковому введенні варфарину натрію щурам-самицям, які є найчутливішим до нього видом тварин, варфарин натрію відноситься до високонебезпечних речовин.

Ключові слова: варфарин натрію, антикоагулянти, токсикологічні показники, DL₅₀, внутрішньошлункове введення

1. Elango K, Javaid A, Khetarpal BK, et al. The Ef­fects of Warfarin and Direct Oral Anticoagulants on Systemic Vascular Calcification: A Review. Cells. 2021;10(4):773. doi: https://doi.org/10.3390/cells10040773
2. Gulati S, Gulati A. Anticoagulant rodenticide poisoning. Indian J Med Spec. 2018;9(3):150-3. doi: https://doi.org/10.1016/j.injms.2018.04.010
3. Assessment report Warfarin product type 14 (rodenticides). Directive 98/8/EC concerning the placing biocidal product on the market. Inclusion of active substances in annex I or IA to Directive 98/8/EC. European Chemicals Agency, Ireland; 2009. 61 p. Available from: https://circabc.europa.eu/sd/a/5bcfe8f9-228c-4bff-a347-556018a9af30/2009-09-16%20BPD%20Warfarin%20AR.pdf
4. PubChem [Internet]. Bethesda (MD): National Library of Medicine (US), National Center for Bio­technology Information; 2004. PubChem Compound Summary for CID 16204922, Warfarin Sodium; [cited 2023 Apr 01]. Available from: https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/Warfarin-Sodium
5. Warfarin sodium. Certificate of quality control department. Cadila Healthcare Limited [Internet]. 2018 [cited 2023 Jun 21]. Available from: https://www.zyduscadila.com/
6. [On approval of guidelines "Justification of the maximum permissible concentrations of drugs in the air of the working area and the atmospheric air of populated areas". Order of the MH of Ukraine dated 2005 Oct 21 No. 544] [Internet]. 2005 [cited 2023 Jun 21]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0544282-05#Text
7. [On the approval of methods for conducting research on the specific activity, safety, quality (efficacy) of disinfectants and their testing in practice. Order of the MH of Ukraine dated 2020 Sept 03 No. 2024] [Internet]. 2020 [cited 2023 Jun 21]. Ukrainian. Available from: https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-03092020--2024-pro-zatverdzhennja-metodiv-provedennja-doslidzhen-specifichnoi-aktivnosti-bezpechnosti-jakosti-efektivnosti-dezinfekcijnih-zasobiv-ta-ih-viprobuvannja-na-praktici
8. [On approval of hygienic regulations for the permissible content of chemical and biological substances in the air of the working area. Order of the MH of Ukraine dated 2020 Jul 14 No. 1596] [Internet]. 2020 [cited 2023 Jun 21]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0741-20#Text
9. Smith AJ. Guidelines for planning and conducting high-quality research and testing on animals. Lab Anim Res. 2020;21. doi: https://doi.org/10.1186/s42826-020-00054-0
10. Erhirhie EO, Ihekwereme CP, Ilodigwe EE. Ad­vances in acute toxicity testing: strengths, weaknesses and regulatory acceptance. Interdiscip Toxicol. 2018;11(1):5-12. doi: https://doi.org/10.2478/intox-2018-0001
11. Halmi MI, Rahim MB, Othman AR. Estimation of LC50 and its Confidence Interval for the Effect of Ferrous Sulphate on Catla catla. JEMAT. 2018;6(1):21-3. doi: https://doi.org/10.54987/jemat.v6i1.402
12. [On the approval of the Methodological Guidelines "Justification of the permissible exposure limits (PELs) of chemical substances in the atmospheric air of populated areas". Order of the MH of Ukraine dated 2004 Oct 07 No. 485]. [Internet]. 2004 [cited 2023 Jun 21]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0485282-04#Text 
13. Dutta S, Sharma PK, Misra AK, et al. A Case Report on Warfarin Induced Skin Necrosis: Drug-drug Interaction or Inappropriate Therapy. J Pharm Sci Therap. 2018;4(1):230-3. doi: https://doi.org/10.18314/jpt.v4i1.1445
14. Nsaful J, Adjei YO, Dedey F, et al. Warfarin-induced skin necrosis: a rare condition. Ghana Med J. 2020;54(4):269-73. doi: https://doi.org/10.4314/gmj.v54i4.10
15. Dearden JC, Hewitt M. Prediction of Human Lethal Doses and Concentrations of MEIC Chemicals from Rodent LD50 Values: An Attempt to Make Some Re­paration. Altern Lab Anim. 2021;49(1-2):10-21. doi: https://doi.org/10.1177/0261192921994754 

Переглянути:

Главачек Д.О. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Украна,
e-mail: glavachek@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-0512-6927

Кондратенко О.Є. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Украна
https://orcid.org/0000-0002-9504-7228

Главачек Д.О., Кондратенко О.Є. Визначення впливу препарату «Варфарин натрію» на показники токсичності в умовах гострого експерименту. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 12-18. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288925

Determining the effect of drug "Warfarin sodium" on toxicity indicators in an acute experiment

0

Увага науковців щодо ролі епігеному в розвитку захворювань людини пов’язана з відкриттям все нових молекул некодуючих РНК епігеному, що впливають на експресію генів зі зміною функції білків і розвитком захворювань. У дослідженні зроблений аналіз сучасних наукових даних про вплив окисного стресу, індукованого кадмієм, на регуляторні механізми епігеному, результатом чого є розвиток патологічних змін в організмі. Результати дослідження показали, що кадмій виявляє свою токсичність шляхом окиснення мікроРНК та довгих РНК, які регулюють експресію генів без зміни комплексів ДНК/гістонів. Показано, що епігенетичні порушення під впливом кадмій-індукованого окисного стресу можуть передаватися потомству без зміни генотипу, і ці аберантні зміни патернів експресії некодуючих РНК пов'язані зі старінням, раком, нейродегенеративними, серцево-судинними захворюваннями тощо. Повідомляється, що циркулюючі мікроРНК, чутливі до окисного стресу, є потенційними біомаркерами серцево-судинних захворювань, включаючи інфаркт міокарда, гіпертрофію, ішемію/реперфузію та серцеву недостатність. Багато досліджень спрямовані на використання мікроРНК у терапевтичних цілях. Досліджували повний профіль експресії мікроРНК в атеросклеротичних бляшках людини, виявлені механізми, що впливають на їх формування. Специфічні мікроРНК та активні форми кисню ідентифікувалися як потенційні біомаркери при злоякісних пухлинах людини, що розширює можливості їх застосування як терапевтичних мішеней. На відміну від мікроРНК, експресія довгих РНК має тканинну та видову специфічність, що робить їх важливими кандидатами специфічних маркерів захворювань. Активно досліджується роль цих РНК у кан­церогенезі. Велика їх кількість порушена при різних типах раку й може відігравати важливу роль у виникненні, метастазуванні та терапевтичній відповіді онкозахворювань. Таким чином, окисний стрес, індукований кадмієм, впливає на некодуючі РНК, що порушує регуляторні механізми епігеному і впливає на розвиток серцево-судинних, онкологічних, легеневих та інших хвороб людини. Пошук впливу некодуючих РНК епігеному постійно зростає і має велику наукову та практичну перспективу в медицині.

Ключові слова: кадмій, окисний стрес, некодуючі РНК епігеному, розвиток онкологічних та серцево-судинних захворювань

1. Yan L-J, Allen DC. Cadmium-Induced Kidney Injury: Oxidative Damage as a Unifying Mechanism. Biomolecule.2021;11:1575. doi: https://doi.org/10.3390/biom11111575
2. Sweef O, Yang C, Wang Z. The Oncogenic and Tumor Suppressive Long Non-Coding RNA–microRNA–Messenger RNA Regulatory Axes Identified by Analyzing Multiple Platform Omics Data from Cr(VI)-Transformed Cells and Their Implications in Lung Cancer. Biomedicine. 2022;10(10):2334. doi: https://doi.org/10.3390/biomedicines10102334
3. Gibb EA, Brown CJ, Lam WL. The functional role of long non-coding RNA in human carcinomas. Molecular Cancer.2011;10:38.
   doi: https://doi.org/10.1186/1476-4598-10-38
4. Krol J, Loedige I, Filipowicz W. The widesp­read regulation of microRNA biogenesis, function and decay. Nature Reviews Genetics. 2010;11(9):597-610. doi: https://doi.org/10.1038/nrg2843
5. Sufianov A, Begliarzade S, Kudriashov V, Nafi­kova R, Ilyasova T, Liang Y. Role of міРНК in vascular development. Non-coding RNA Research. 2023;8(1):1-7. doi: https://doi.org/10.1016/j.ncrna.2022.09.010
6. Quinn JJ, Chang HY. Unique features of long non-coding RNA biogenesis and function. Nature Reviews Genetics.2016;17:47-62. doi: https://doi.org/10.1038/nrg.2015.10
7. Fromm B, Billipp T, Peck LE, Johansen M, Tar­ver JE, King BL, et al. A Uniform System for the Anno­tation of Vertebrate microRNA Genes and the Evolution of the Human microRNAome. Annual Review of Genetics. 2015;49:213-42.
   doi: https://doi.org/10.1146/annurev-genet-120213-092023
8. Friedman RC, Farh KK, Burge CB, Bartel DP. Most mammalian mRNAs are conserved targets of microRNAs. Genome Research. 2009;19:92-105. doi: https://doi.org/10.1101/gr.082701.108
9. Wang JX, Gao J, Ding SL, Wang K, Jiao JQ, Wang Y, et al. Oxidative Modification of miR-184 Enables It to Target Bcl-xL and Bcl-w. Molecular Cell. 2015;59(1):50-61. doi: https://doi.org/10.1016/j.molcel.2015.05.003
10. Yu C, Yang C, Song X, Li J, Peng H, Qiu M, et al. Long Non-coding RNA Expression Profile in Broiler Liver with Cadmium-Induced Oxidative Damage. Biological Trace Element Research. 2021;199:3053-61. doi: https://doi.org/10.1007/s12011-020-02436-w
11. Wallace DR, Taalab YM, Heinze S, Lova­ković T, Pizent B, Renieri A, et al. Toxic-Metal-Induced Alteration in miRNA. Expression Profile as a Proposed Mechanism for Disease Development. Cells. 2020;9:901. doi: https://doi.org/10.3390/cells9040901
12. Li H, Fagerberg B, Sallsten G, Borné Y, Hed­blad B, Engström G, et al. Smoking-induced risk of future cardiovascular disease is partly mediated by cadmium in tobacco: Malmö Diet and Cancer Cohort Study. Environ­mental 2019;18(1):56. doi: https://doi.org/10.1186/s12940-019-0495-1
13. D’Oria R, Schipani R, Leonardini A, Natalic­chio A, Perrini S, Cignarelli A, et al. The Role of Oxidative Stress in Cardiac Disease: From Physiological Response to Injury Factor. Oxidative Medicine and Cellular Longevity. 2020;2020:5732956. doi: https://doi.org/10.1155/2020/5732956
14. Toro R, Pérez-Serra A, Mangas A, Campuzano O, Sarquella-Brugada G, Quezada-Feijoo M, et al. MiR-16-5p Suppression Protects Human Cardiomyocytes against En­doplasmic Reticulum and Oxidative Stress-Induced Injury. International J of Molecular Sciences. 2022;23:1036. doi: https://doi.org/10.3390/ijms23031036
15. Handy DE, Castro R, Loscalzo J. Epigenetic mo­difications: basic mechanisms and role in cardiovascular disease. Circulation.2011;123(19):2145-56. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.110.956839
16. Climent M, Viggian G, Chen YW, Coulis G, Cas­taldi A. MicroRNA and ROS Crosstalk in Cardiac and Pul­monary Diseases. International J of Molecular Sciences. 2020;21(12):4370. doi: https://doi.org/10.3390/ijms21124370
17. Alonso-Villa E, Bonet F, Hernandez-Torres F, Campuzano Ó, Sarquella-Brugada G, Quezada-Feijoo M, et al. The Role of MicroRNAs in Dilated Cardiomyopathy: New Insights for an Old Entity. International J of Mo­lecular Sciences. 2022;23(21):13573. doi: https://doi.org/10.3390/ijms232113573
18. Kura B, Szeiffova Bacova B, Kalocayova B, Sy­kora M, Slezak J. Oxidative Stress-Responsive Mic­roRNAs in Heart Injury. International J of Molecular Sciences.2020;21:358. doi: https://doi.org/10.3390/ijms21010358
19. Aavik Einari, Henri Lumivuori, Olli Leppänen, Wirth T, Häkkinen S-K, Bräsen J-H, et al. Global DNA methylation analysis of human atherosclerotic plaques reveals extensive genomic hypomethylation and reacti­vation at imprinted locus 14q32 involving induction of a miRNA cluster. European Heart J. 2015;36(16):993-1000. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu437
20. Costantino S, Paneni F. The Epigenome in Athero­sclerosis. Handb Exp Pharmacol. 2022;270:511-35. doi: https://doi.org/10.1007/164_2020_422
21. Tong K, Tan KE, Lim YY, Tien XY, Wong PF. CircRNA-miRNA interactions in atherogenesis. Molecular and Cellular Biochemistry. 2022;477(12):2703-33. doi: https://doi.org/10.1007/s11010-022-04455-8
22. Carbonell T, Gomes AV. MicroRNA in the regu­la­tion of cellular redox status and its implications in myocardial ischemia-reperfusion injury. Redox Biology. 2020;36:101607. doi: https://doi.org/10.1016/j.redox.2020.101607
23. Jeffries MA. The Development of Epigenetics in the Study of Disease Pathogenesis. Advances in Expe­rimental Medicine and Biology. 2020;1253:57-94. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-15-3449-2_2
24. Martinez-Zamudio R, Ha HC. Environmental epi­genetics in metal exposure. Epigenetics. 2011;6:820-7. doi: https://doi.org/10.4161/epi.6.7.16250
25. Ren C, Ren L, Yan J, Bai Z, Zhang L, Zhang H, et al. Cadmium causes hepatopathy by changing the status of DNA methylation in the metabolic pathway. Toxicology Letters.2021;340:101-13. doi: https://doi.org/10.1016/j.toxlet.2020.12.009
26. Mortoglou M, Buha Djordjevic A, Djordjevic V, Collins H, York L, Mani K, et al. Role of microRNAs in response to cadmium chloride in pancreatic ductal adenocarcinoma. Archives of Toxicology. 2022;96:467-85. doi: https://doi.org/10.1007/s00204-021-03196-9
27. Hernández-Cruz EY, Arancibia-Hernández YL, Loyola-Mondragón DY, Pedraza-Chaverri J. Oxidative Stress and Its Role in Cd-Induced Epigenetic Modi­fications: Use of Antioxidants as a Possible Preventive Strategy. 2022;2(2):177-212. doi: https://doi.org/10.3390/oxygen2020015
28. Liu Y, Qiang W, Xu X, Dong R, Karst AM, Liu Z, et al. Role of miR-182 in response to oxidative stress in the cell fate of human fallopian tube epithelial cells. Oncotarget.2015;6:38983-98. doi: https://doi.org/10.18632/oncotarget.5493
29. Fernandez M, Miguel V, Lamas S. Role of redo­ximiRs in fibrogenesis. Redox Biology. 2016;7:58-67. doi: https://doi.org/10.1016/j.redox.2015.11.006
30. Meseguer S, Martinez-Zamora A, Garcia-Aru­mi E, et al. The ROS-sensitive microRNA-9/9 controls the expression of mitochondrial tRNA-modifying enzymes and is involved in the molecular mechanism of MELAS syndrome. Human Molecular Genetics.2015;24:167-84. doi: https://doi.org/10.1093/hmg/ddu427
31. Lan J, Huang Z, Han J, Shao J, Huang C. Redox re­gulation of microRNAs in cancer. Cancer Letters. 2018;418:250-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.canlet.2018.01.010
32. Lin YH. MicroRNA Networks Modulate Oxi­dati­ve Stress in Cancer. International J of Molecular Sciences. 2019;20(18):4497. doi: https://doi.org/10.3390/ijms20184497
33. Haque MM, MuraleDP, Lee  Role of microRNA and Oxidative Stress in Influenza A Virus Pathogenesis. International J of Molecular Sciences. 2020;21(23):8962. doi: https://doi.org/10.3390/ijms21238962
34. He R, Xie X, Lv L, Huang Y, Xia X, Chen X, et al. Comprehensive investigation of aberrant microRNAs expression in cells culture model of MnCl2-induced neurodegenerative disease. Biochemical and Biophysical Research 2017;486:342-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2017.03.041
35. Wen Q, Verheijen M, Wittens MM, Czuryło J, Engelborghs S, Hauser D, et al. Lead-exposure associated міРНК in humans and Alzheimer's disease as potential biomarkers of the disease and disease processes. Scientific Reports.2022;12(1):15966. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-022-20305-5
36. Wang PS, Wang Z, Yang C. Dysregulations of long non-coding RNAs – The emerging “lnc” in environ­mental carcinogenesis. Seminars in Cancer Biology. 2021;76:163-72. doi: https://doi.org/10.1016/j.semcancer.2021.03.029
37. Ren C, Ren L, Yan J, Bai Z, Zhang L, Zhang H, et al. Cadmium causes hepatopathy by changing the status of DNA methylation in the metabolic pathway. Toxicology Letters.2021;340:101-13. doi: https://doi.org/10.1016/j.toxlet.2020.12.009
38. Miguel V, Lamas S, Espinosa-Diez C. Role of non-coding-RNAs in response to environmental stressors and consequences on human health. Redox Biology. 2020;37:101580. doi: https://doi.org/10.1016/j.redox.2020.101580
39. Po-Shun W, Zhishan W, Chengfeng Y. Dysre­gulations of long non-coding RNAs – The emerging “lnc” in environmental carcinogenesis. Seminars in Cancer Biology.2021;76:163-72. doi: https://doi.org/10.1016/j.semcancer.2021.03.029
40. Ramírez-Moya J, Wert-Lamas L, Riesco-Eiza­guirre G, Santisteban P. Impaired microRNA processing by DICER1 downregulation endows thyroid cancer with increased aggressiveness. Oncogene. 2019;38:5486-99. doi: https://doi.org/10.1038/s41388-019-0804-8
41. He J, Jiang BH. Interplay between reactive oxygen species and microRNAs in cancer. Current Pharmacology Reports.2016;2:82-90. doi: https://doi.org/10.1007/s40495-016-0051-4
42. Tan W, Liu B, Qu S, Liang G, Luo W, Gong C. MicroRNAs and cancer: Key paradigms in molecular therapy.Oncology  2018;15:2735-42. doi: https://doi.org/10.3892/ol.2017.7638
43. Manić L, Wallace D, Onganer PU, Taalab YM, Farooqi AA, Antonijević B, et al. Epigenetic mechanisms in metal carcinogenesis. Toxicology Reports. 2022;9:778-87. doi: https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2022.03.037
44. Waalkes M. Cadmium carcinogenesis in review. J ofInorganic  2000;79:241-4. doi: https://doi.org/10.1016/S0162-0134(00)00009-X
45. Grioni S, Agnoli C, Krogh V, Pala V, Rinaldi S, Vinceti M, et al. Dietary cadmium and risk of breast cancer subtypes defined by hormone receptor status: A prospective cohort study. International J of Cancer. 2019;144:2153-60. doi: https://doi.org/10.1002/ijc.32039
46. Kim TH, Kim JH, Kim Le, Suh MD, Kim WD, Yeon JE, et al. Exposure assessment and safe intake gui­delines for heavy metals in consumed fishery products in the Republic of Korea. Environmental Science and Pollution Research. 2020;27:33042-51. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-020-09624-0
47. Wang Y, Mandal AK, Son Y-O, Pratheeshku­mar P, Wise JT, Wang L, et al. Roles of ROS, Nrf2, and autophagy in cadmium-carcinogenesis and its prevention by sulforaphane. Toxicology and Applied Pharmacology. 2018;353:23-30. doi: https://doi.org/10.1016/j.taap.2018.06.003
48. Wang Z, Wu J, Humphries B, Kondo K, Jiang Y, Shi X, et al. Upregulation of histone-lysine methyltrans­ferases plays a causal role in hexavalent chromium-induced cancer stem cell-like property and cell transfor­mation. Toxicology and Applied Pharmacology. 2018;342:22-30. doi: https://doi.org/10.1016/j.taap.2018.01.022
49. Statello L, Guo C-J, Chen L-L, Huarte M. Gene regulation by long non-coding RNAs and its biological functions. Nature Reviews Molecular Cell Biology. 2020:1-23. doi: https://doi.org/10.1038/s41580-020-00315-9
50. Tsagakis I, Douka K, Birds I, Aspden JL. Long non-coding RNAs in development and disease: conservation to mechanisms. The J of pathology. 2020;250(5):480-95. doi: https://doi.org/10.1002/path.5405
51. Rinn JL, Chang HY. Long noncoding RNAs: mo­lecular modalities to organismal functions. Annual Review of Biochemistry. 2020;89:283-308. doi: https://doi.org/10.1146/annurev-biochem-062917-012708
52. Huang Q, Lu Q, Chen B, Shen H, Liu Q, Zhou Z, et al. LncRNA-MALAT1 as a novel biomarker of cad­mium toxicity regulates cell proliferation and apoptosis. Toxicology 2017;6(3):361-71. doi: https://doi.org/10.1039/C6TX00433D
53. Zhou Z, Huang Z, Chen B, Lu Q, Cao L, Chen W. LncRNA-ENST00000446135 is a novel biomarker of cad­mium toxicity in 16HBE cells, rats, and Cd-exposed wor­kers and regulates DNA damage and repair. Toxicology Research.2020;9(6):823-34. doi: https://doi.org/10.1093/toxres/tfaa088
54. Brzóska MM, Borowska S, Tomczyk M. Antioxi­dants as a Potential Preventive and Therapeutic Strategy for Cadmium. Current Cancer Drug Targets. 2016;17:1350-84. doi: https://doi.org/10.2174/1389450116666150506114336
55. Bishop KS, Ferguson LR. The interaction between epigenetics, nutrition and the development of cancer. Nutrients.2015;7:922-47. doi: https://doi.org/10.3390/nu7020922
56. García-Guede А, Vera O, Ibáñez-de-Caceres I. When Oxidative Stress Meets Epigenetics: Implications in Cancer Development. Antioxidants. 2020;9:4684. doi: https://doi.org/10.3390/antiox9060468
57. Yoshioka Y, Ohishi T, Nakamura Y, Fukutomi R, Miyoshi N. Anti-Cancer Effects of Dietary Polyphenols via ROS-Mediated Pathway with Their Modulation of MicroRNAs. Molecules. 2022;27(12):3816. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27123816

Переглянути:

Островська С.С.  ТОВ «Європейський медичний університет», Дніпро, Україна
e-mail: s.ostr2018@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-0373-3491

Дичко Є.Н. ТОВ «Європейський медичний університет», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0001-6633-4028

Шумна Т.Є. ТОВ «Європейський медичний університет», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0557-6714

Тітов Г.І. ТОВ «Європейський медичний університет», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5460-0728

Трушенко О.С. ТОВ «Європейський медичний університет», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-1719-1451

Герасимчук П.Г. ТОВ «Європейський медичний університет», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0001-9698-1912

Бурега І.Ю. ТОВ «Європейський медичний університет», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0001-6425-4286

Островська С.С., Дичко Є.Н., Шумна Т.Є., Тітов Г.І., Трушенко О.С., Герасимчук П.Г., Бурега І.Ю. Роль окиснених некодуючих РНК епігеному в розвитку захворювань людини (огляд літератури).  Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 19-27.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288926

The role of oxidized non-coding RNAs of the epigenome in the development of human diseases (literature review)

0

В оглядовій статі підсумована та оновлена інформація щодо участі епігенетичних механізмів у схильності та розвитку цукрового діабету (ЦД), а також проаналізовано дані щодо причинно-наслідкового зв'язку між епігенетичними модифікаціями та формуванням різних метаболічних фенотипів. Великомасштабні генетичні дослідження дозволили виділити групу генів, які зумовлюють високий ризик захворювання на ЦД. Однак багато даних вказують на ключову роль у взаємодії між генами та середовищем так званих епігенетичних модифікацій, які виникають у процесі онтогенезу на основі існуючого генотипу під впливом зовнішніх факторів. Ці модифікації не зачіпають первинну послідовність ДНК, але впливають на експресію генів шляхом хімічної модифікації та зміни вторинної структури молекул ДНК і хроматину. Епігенетичні механізми можуть програмувати патологічні фенотипи в наступних поколіннях. Основні молекулярні механізми епігенетичних модифікацій – метилювання ДНК, модифікація гістонів та мікроРНК. Зміни експресії генів, які забезпечують синтез ключових ферментів та регуляторних молекул, призводять до порушення головних сигнальних шляхів метаболізму. Дерегуляція генів, що відповідають за запальні, атеросклеротичні та інші патологічні процеси, зокрема призводить до ендо­теліальної дисфункції та розвитку ускладнень діабету, таких як серцево-судинні захворювання, діабетична нефропатія, ретинопатія, нейропатія. Медіаторами в патогенезі цукрового діабету 2 типу та його ускладнень виступають гіперглікемія, оксидативний стрес та запальні фактори. Оскільки епігенетичні модифікації мають оборотний характер, на процес метилювання можна впливати за допомогою фізичних вправ, зміни дієти та способу життя, фармакологічних засобів, таких як донори метильних груп. Наприклад, S-аденозилметіонін через участь у реакціях метилювання може модулювати функцію фолатного циклу та вироблення гомоцистеїну – ендотелій-токсичної речовини. Отже, вивчення молекулярних модифікацій структури хроматину й особливостей активації та інгібування різних сигнальних шляхів є актуальним завданням, вирішення якого дозволить глибше зрозуміти патогенез цукрового діабету і розробити підходи до корекції метаболічних порушень.

Ключові слова: діабет 2 типу, епігенетичні модифікації, експресія генів, метилювання ДНК

1. Korpachev VV, Prybyla OV, Korpacheva-Zi­nych OV, Kushnareva NM, Gurina NM, Kovalchuk AV. [Anthropometric, hormonal and biochemical markers of metabolic phenotype in patients with type 2 diabetes]. [Internet]. Universum: medicine and pharmacology: electron scientific magazine. 2016 [cited 2023 Apr 17];1-2(24). Russian. Availablefrom: https://7universum.com/pdf/med/1-2(24)/Korpachev.pdf
2. Cavalli G, Heard E. Advances in epigenetics link genetics to the environment and disease. Nature. 2019 Jul;571(7766):489-99. doi: https://doi.org/10.1038/s41586-019-1411-0
3. Glotka LI. [Role of genetic and epigenetic factors in formation of obesity and cardiometabolic disorders in boys]. Ukrainian Journal of Pediatric Endocrinology. 2020;4:4-7. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.30978/UJPE2020-4-4
4. Savelyeva-Kulik NA. [Obesity and diabetes: reversible epigenetics and lifestyle – the key to success?]. Ukrainian medical journal. 2019;05:02. Russian. doi: https:// doi.org/www.umj.com.ua.02.05.2019
5. Wang L, Dong C, Lu C, Li S, Fu L, Cong B. A stu­dy of strong nucleosomes in the human genome. Science. 2022 Jun 13;25(7):104593. doi: https://doi.org/10.1016/j.isci.2022.104593
6. Hale PJ, López-Yunez AM, Chen JY. Genome-wide meta-analysis of genetic susceptible genes for Type 2 Diabetes. BMC Syst Biol. 2012;6(Suppl 3):S16. doi: https://doi.org/10.1186/1752-0509-6-S3-S16
7. DeForest N, Majithia AR. Genetics of Type 2 Diabetes: Implications from Large-Scale Studies. Curr Diab Rep. 2022 May;22(5):227-35. doi: https://doi.org/10.1007/s11892-022-01462-3
8. Wu Y, Tian H, Wang W, Li W, Duan H, Zhang D. DNA methylation and waist-to-hip ratio: an epigenome-wide association study in Chinese monozygotic twins. J Endocrinol 2022 Dec;45(12):2365-76. doi: https://doi.org/10.1007/s40618-022-01878-4
9. ElSayed NA, Aleppo G, Aroda VR, Bannuru RR, Brown F, Bruemmer D, et al. on behalf of the American Diabetes Association. Diabetes Technology: Standards of Care in Diabetes-2023. Diabetes Care. 2023;46(Suppl 1):S19-S40. doi: https://doi.org/10.2337/dc23-S007
10. Dashti M, Nizam R, Hebbar P, Jacob S, Sumi E, Channanath A, et al. Differentially methylated and expres­sed genes in familial type 1 diabetes. Sci Rep. 2022;12:11045. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-022-15304-5
11. Piko P, Werissa NA, Fiatal S, Sandor J, Adany R. Impact of genetic factors on the age of onset for type 2 diabetes mellitus in addition to the conventional risk factors. JPers  2020;11(1):6. doi: https://doi.org/10.3390/jpm11010006
12. Touré M, Samb A, Sène M, Thiam S, Mané CA, et al. Impact of the interaction between the polymorphisms and hypermethylation of the CD36 gene on a new biomarker of type 2 diabetes mellitus: circulating soluble CD36 (sCD36) in Senegalese females. BMC Med Genomics. 2022;15(1):186. doi: https://doi.org/10.1186/s12920-022-01337-2
13. Ling CJ, Rönn T. Epigenetics in human obesity and type 2 diabetes. Cell Metab. 2019;29:1028-44. doi: https://doi.org/10.1016/j.cmet.2019.03.009
14. Ling CJ. Epigenetic regulation of insulin action and secretion – role in the pathogenesis of type 2 diabetes. Intern 2020 Aug;288(2):158-67. doi: https://doi.org/10.1111/joim.13049
15. Suárez R, Chapela SP, Álvarez-Córdova L, Bau­tista-Valarezo E, Sarmiento-Andrade Y, Verde L, et al. Epigenetics in Obesity and Diabetes Mellitus: New Insights. Nutrients. 2023;15(4):811. doi: https://doi.org/10.3390/nu15040811
16. Parveen N, Dhawan S. DNA Methylation Patter­ning and the Regulation of Beta Cell Homeostasis. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:651258. doi: https://doi.org/10.3389/fendo.2021.651258
17. Maden SK, Walsh B, Ellrott K, Hansen KD, Thompson RF, Nellore A. recountmethylation enables flexible analysis of public blood DNA methylation array data. Bioinform Adv. 2023 Feb 20;3(1):vbad020. doi: https://doi.org/10.1093/bioadv/vbad020
18. Zatterale F, Raciti GA, Prevenzano I, Leone A, Campitelli M, De Rosa V, et al. Epigenetic Reprogram­ming of the Inflammatory Response in Obesity and Type 2 Diabetes. Biomolecules. 2022 Jul 14;12(7):982. doi: https://doi.org/10.3390/biom12070982
19. Akbari M, Hassan-Zadeh V. The inflammatory effect of epigenetic factors and modifications in type 2 diabetes. Inflammopharmacology. 2020 Apr;28(2):345-62. doi: https://doi.org/10.1007/s10787-019-00663-9
20. Wang X, Yang W, Zhu Y, Zhang S, Jiang M, Hu J, et al. Genomic DNA methylation in diabetic chronic complications in patients with type 2 diabetes mellitus. Front 2022;13:896511. doi: https://doi.org/10.3389/fendo.2022.896511
21. Zhang H, Han X, Wang M, Hu Q, Li S, Wang M, et al. The association between genomic DNA methylation and diabetic peripheral neuropathy in patients with type 2 diabetes mellitus. J Diabetes Res. 2019;2019:2494057. doi: https://doi.org/10.1155/2019/2494057
22. Vaiserman A, Lushchak O. Developmental ori­gins of type 2 diabetes: Focus on epigenetics. Ageing Res Rev. 2019 Nov;55:100957. doi: https://doi.org/10.1016/j.arr.2019.100957
23. Novak A, Bowman P, Kraljevic I, Tripolski M, Houghton JA, De Franco E, et al. Transient Neonatal Diabetes: An Etiologic Clue for the Adult Diabetologist. Can J Diabetes. 2020 Mar;44(2):128-30. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcjd.2019.05.002
24. Khan AI. Do second generation sequencing tech­niques identify documented genetic markers for neonatal diabetes mellitus? Heliyon. 2021 Aug 30;7(9):e07903. doi: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e07903
25. Tolstikova OO, Aharkov SF. [Modern views on metabolic syndrome in children and adolescents]. Likarska sprava.2019;5-6:27-39.  doi: https://doi.org/10.31640/JVD.5-6.2019(3)
26. Meyre D, Andress EJ, Sharma T, Snippe M, Asif H, Maharaj A, et al. Contribution of rare coding mutations in CD36 to type 2 diabetes and cardio-meta­bolic complications. Sci Rep. 2019 Nov 20;9(1):17123. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-019-53388-8
27. Mansour A, Mousa M, Abdelmannan D, Tay G, Hassoun A, Alsafar H. Microvascular and macrovascular complications of type 2 diabetes mellitus: Exome wide association analyses. Front Endocrinol (Lausanne). 2023 Mar 23;14:1143067. doi: https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1143067
28. Reznikov OG, Sachynska OV, Falіush OA, Lyma­ryeva AA, Perchyk IG. [Endocrine disruptors — prenatal factors of reproductive health disorders]. Endokrynologia. 2023;28(1):21-35. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.31793/1680-1466.2023.28-1.21
29. Kern B, Podkrajšek K, Kovač J, Šket R, Bizjan B, Tesovnik T, et al. The role of epigenetic modifications in late complications in type 1 diabetes. Genes. 2022;13(4):705. doi: https://doi.org/10.3390/genes13040705
30. Sokolova LK, Pushkarev VM, Kovzun EI, Push­karev VV, Tronko ND. [Metabolic-associated diseass and the role of epigenetics and epigenetic age in their preven­tion]. Ukrainian J Cardiol. 2017;6:104-15. Ukrainian. doi: http://doi.org/nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_6_13
31. Shtanko VA, Tikhonova SA, Khyzhnyak OV, Ma­rish MYu, Tesliuk GB. [The role of genetic and epigenetic factors in the formation of hypertensive phenotype and associated metabolic disorders in patients with arterial hypertension]. Integrative Anthropology. 2015;1:38-41. Ukrainian.
32. Kumric M, Ticinovic Kurir T, Borovac JA, Bo­zic J. Role of novel biomarkers in diabetic cardio­myo­pathy. World J Diabetes. 2021;12(6):685-705. doi: https://doi.org/10.4239/wjd.v12.i6.685
33. Prandi F, Lecis D, Illuminato F, Milite M, Celot­to R, Lerakis S, et al. Epigenetic modifications and non-coding RNA indiabetes-mellitus-induced coronary artery disease: pathophysiological link and new therapeutic frontiers. IntJ Mol  2022;23:4589. doi: https://doi.org/10.3390/ijms23094589  
34. Geng T, Zhu K, Lu Q, Wan Z, Chen X, Liu L, et al. Healthy lifestyle behaviors, mediating biomarkers, and risk of microvascular complications among individuals with type 2 diabetes: A cohort study. PLoS Med. 2023 Jan 10;20(1):e1004135. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1004135
35. Rönn T, Volkov P, Davegårdh C, Dayeh T, Hall E, et al. A six months exercise intervention influences the genome-wide DNA methylation pattern in human adipose tissue. PloS Genet. 2013;9(6):e1003572. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pgen.1003572
36. Garcia LA, Zapata-Bustos R, Day SE, Campos B, Hamzaoui Y, Wu L, et al. Can exercise training alter human skeletal muscle DNA methylation? Metabolites. 2022;12(3):222. doi: https://doi.org/10.3390/metabo12030222
37. Światowy WJ, Drzewiecka H, Kliber M, Sąsia­dek M, Karpiński P, Pławski A, et al. Physical Activity and DNA Methylation in Humans. Int J Mol Sci. 2021 Nov 30;22(23):12989. doi: https://doi.org/10.3390/ijms222312989
38. Sun C, Förster F, Gutsmann B, Moulla Y, Stroh C, Dietrich A, et al. Metabolic effects of the waist-to-hip ratio associated locus GRB14/COBLL1 are related to GRB14 ex­pression in adipose tissue. Int J Mol Sci. 2022;23(15):8558. doi: https://doi.org/10.3390/ijms23158558
39. Nicoletti CF, Roschel H, Merege-Filho C, Lima AP, Gil S, Pinhel MA, et al. Exercise training and DNA me­thy­la­tion profile in post-bariatric women: Results from an ex­plo­ratory study. Front Sports Act Living. 2023 Feb 8;5:1092050. doi: https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1092050
40. Hunter DJ, James LS, Hussey B, Ferguson RA, Lindley MR, Mastana SS. Impacts of Eccentric Resistance Exercise on DNA Methylation of Candidate Genes for Inflammatory Cytokines in Skeletal Muscle and Leu­kocytes of Healthy Males. Genes (Basel). 2023 Feb 13;14(2):478. doi: https://doi.org/10.3390/genes14020478
41. Garcia LA, Zapata-Bustos R, Day SE, Campos B, Hamzaoui Y, Wu L, et al. Can exercise training alter hu­man skeletal muscle DNA methylation? Metabolites. 2022;12(3):222. doi: https://doi.org/10.3390/metabo12030222
42. Raghubeer S, Matsha T. Methylenetetrahydro­fo­late (MTHFR), the one-carbon cycle, and cardiovascular risks. Nutrients. 2021;13(12):4562. doi: https://doi.org/10.3390/nu13124562
43. Zhao M, Yuan M, Yuan L, Huang LL, Liao JH, Yu XL, et al. Chronic folate deficiency induces glucose and lipid metabolism disorders and subsequent cognitive dysfunction in mice. PLoS One. 2018;13(8):e0202910. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0202910
44. Elias MF, Brown CJ. New Evidence for Homo­cysteine Lowering for Management of Treatment-Resis­tant Hypertension. Am J Hypertens. 2022 Apr 2;35(4):303-5. doi: https://doi.org/10.1093/ajh/hpab194
45. Smyth L, Kilner J, Nair V, Liu H, Brennan E, Kerr K, et al. Assessment of differentially methylated loci in individuals with end-stage kidney disease attributed to diabetic kidney disease: An exploratorystudy. Clin. Epigenetics 2021;13(1):99. doi: https://doi.org/10.1186/s13148-021-01081-x
46. Singh R, Chandel S, Dey D, Ghosh A, Roy S, Ra­vichandiran V, et al. Epigenetic modification and thera­peutic targets of diabetes mellitus. Biosci Rep. 2020 Sep 30;40(9):BSR20202160. doi: https://doi.org/10.1042/BSR20202160
47. Shuprovych A, Trofymenko O. Shuprovych A, Trofymenko O. [Significance of folate cycle gene poly­morphisms and their epigenetic modifications in the pathogenesis of type 2 diabetes and its complications]. Endokrynolohiia. 2022 Sep 30;27(3):243-50. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.31793/1680-1466.2022.27-3.243
48. Kolesnikova OV, Zaprovalna OE, Potapenko AV. [Metabolic-associated diseases and the role of epigenetics, eoigenetic age in their prevention]. Therapeutic Journal. 2020;3:52-60. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.30978/UTJ2020-3-52
49. Zinych OV, Shuprovich AA, Prybyla OV, Kush­na­reva NM, Kovalchuk AV, Korpachev VV, et al. [Pecu­liarities of anabolic-catabolic balance in type 2 diabetic patients with different metabolic phenotypes]. 2023;80(1):22-9. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.21856/j-PEP.2023.1.03

Переглянути:

Зінич О.В. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна,
e-mail: o.v.zinych@gmail.com
 https://orcid.org/0000-0002-0516-0148

Шупрович А.А. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна,
e-mail: angelaanat7070@gmail.com 
https://orcid.org/0000-0002-7437-0309

Трофименко О.М. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0512-7997

Комісаренко К.П. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-6318-755X

Зінич О.В., Шупрович А.А., Трофименко О.М., Комісаренко К.П. Роль епігенетичних модифікацій у формуванні гетерогенних фенотипів при цукровому діабеті (літературний огляд). Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 28-35.
DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288928

The role of epigenetic modifications in the formation of heterogeneous phenotypes in diabetes mellitus (a literature review)

1

Тяжка хронічна кропив’янка (ТХК) є поширеним захворюванням, яке обтяжує життя мільйонів людей, знижує якість їхнього життя та накладає значний економічний тягар не лише на систему охорони здоров’я, але й безпосередньо на пацієнта. На сьогодні не визначений єдиний підхід щодо оптимального дозування омалізумабу в цій когорті пацієнтів. Мета роботи: на підставі оцінки якості життя пацієнтів з ТХК та динамічного клініко-лабораторного спостереження вивчити ефективність та довести доцільність застосування мінімальної для омалізумабу дози 150 мг за схемою кожну 21 добу внутрішньом’язово тричі, що дозволить оптимізувати тактику лікування цих хворих та зменшити економічний тягар вартості їх лікування. У проспективне одноцентрове дослідження тривалістю 33 тижні було включено 104 пацієнти з діагнозом ТХК. Усім пацієнтам проводили загальноклінічне обстеження, вивчали показники якості життя за допомогою опитувальника SKINDEX-29; визначали рівень триптази крові одноразово до початку лікування за допомогою ImmunoCAP, загального IgE сироватки крові за допомогою імунохімічного методу з електрохемілю­мі­несцентною детекцією до та після завершення лікування. Пацієнтів було розподілено на дві групи: група 1 (54 особи) мала рецидив кропив’янки в терміни від 3 до 6 місяців після завершення курсу блокаторів гістамінових H1-рецепторів другого покоління й отримувала курс омалізумабу в дозі 150 мг внутрішньом’язово кожні три тижні тричі. Група 2 (50 осіб) мала рецидив кропив’янки не раніше ніж через 6 місяців після попереднього курсу блокаторів гістамінових H1-рецепторів другого покоління та отримувала дезлоратадин 5 мг протягом перших чотирьох тижнів та 20 мг протягом наступних чотирьох тижнів. Показники активності кропив’янки (UAS7) та якість життя (SKINDEX-29) пацієнтів визначали до початку лікування та на кожному з візитів (на 10, 31 та 52 добу застосування терапії при лікуванні омалізумабом та через п’ять і дев’ять тижнів від ініціації терапії дез­лоратадином), також UAS7 оцінювали через шість місяців після закінчення лікування. Для обробки отриманих даних застосовували методи описової та аналітичної статистики. Нами встановлено, що в пацієнтів 1 та 2 груп спостереження після проведеного лікування рівень загального IgE сироватки крові статистично значуще знизився. У пацієнтів групи 1 призначення омалізумабу в мінімальній дозі дозволило забезпечити контроль симптомів кро­пив’янки вже після першої ін’єкції в 15% випадків, а після третьої ін’єкції була стійка ремісія з відсутністю симп­томів кропив’янки протягом шести місяців у 92,3% пацієнтів проти наявних 24% досліджуваних групи 2, які після терапії за оцінкою UAS7 мали дуже тяжкі та тяжкі симптоми. Після завершення лікування в пацієнтів групи 2 через дев’ять тижнів від ініціації терапії дезлоратадином за опитувальником SKINDEX-29 у 44% випадків збері­гались тяжкий та в 46% дуже тяжкий негативний вплив кропив’янки на емоційну сферу й функціонування від­повідно та в 46% випадків - низька якість життя за узагальнюючою оцінкою впливу захворювання на рівні «тяж­ка». У той же час, серед хворих групи 1 після завершення терапії омалізумабом на 52 добу спостереження не було зареєстровано жодного випадку тяжкого або дуже тяжкого негативного впливу кропив’янки на якість життя за жодним з доменів. Таким чином, підтверджена ефективність та обґрунтована доцільність призначення ліку­вання омалізумабом у дозі 150 мг з інтервалом 21 доба тричі у хворих на ТХК, які мають рецидив хронічного дерма­тозу в строки від 3 до 6 місяців після проведеної терапії блокаторами гістамінових H1-рецепторів другого покоління.

Ключові слова: кропив’янка, хронічні форми дерматозу, якість життя, висип, свербіж, імуноглобулін E, моноклональні антитіла, антигістамінні препарати, триптаза сироватки крові

1. Zuberbier T, Abdul Latiff AH, Abuzakouk M, Aquilina S, Asero R, Baker D, et al. The international EAACI/GA2LEN/EuroGuiDerm/APAAACI guideline for the definition, classification, diagnosis, and management of urticaria. Allergy.2022;77(3):734-66. doi: https://doi.org/10.1111/all.15090
2. Denysenko OI. [Modern approaches to the treat­ment of chronic spontaneous urticaria in adult patients]. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmeto­lohii. 2020;2:34-40. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-2-34
3. Kolkhir P, Giménez-Arnau AM, Kulthanan K, Peter J, Metz M, Maurer M. Urticaria. Nat Rev Dis Primers.2022;8(1):1-22. doi: https://doi.org/10.1038/s41572-022-00389-z
4. Schoepke N, Asero R, Ellrich A, et al. Biomarkers and clinical characteristics of autoimmune chronic spon­taneous urticaria: Results of the PURIST Study. Allergy. 2019;74:2427-36. doi: https://doi.org/10.1111/all.13949
5. Gonçalo M, Gimenéz-Arnau A, Al-Ahmad M, Ben-Shoshan M, Bernstein JA, Ensina LF, et al. The global burden of chronic urticaria for the patient and society. BrJ  2021;184(2):226-36. doi: https://doi.org/10.1111/bjd.19561
6. Maurer M, Staubach P, Raap U, Richter-Huhn G, Bauer A, Ruëff F, et al. H1-antihistamine-refractory chro­nic spontaneous urticaria: it's worse than we thought – first results of the multicenter real-life AWARE study. Clin Exp Allergy.2017;47(5):684-92. doi: https://doi.org/10.1111/cea.12900
7. Tharp MD, Bernstein JA, Kavati A, Ortiz B, MacDonald K, Denhaerynck K, et al. Benefits and Harms of Omalizumab Treatment in Adolescent and Adult Patients With Chronic Idiopathic (Spontaneous) Urticaria: A Meta-analysis of "Real-world" Evidence. JAMA Der­matol.2019;155(1):29-38. doi: https://doi.org/10.1001/jamadermatol.2018.3447
8. Curto-Barredo L, Spertino J, Figueras-Nart I, Ex­pósito-Serrano V, Guilabert A, Melé-Ninot G, et al. Oma­lizumab updosing allows disease activity control in patients with refractory chronic spontaneous urticaria. Br J Dermatol. 2018;179(1):210-2. doi: https://doi.org/10.1111/bjd.16379
9. Metz M, Vadasz Z, Kocatürk E, Giménez-Ar­nau AM. Omalizumab Updosing in Chronic Spontaneous Urticaria: an Overview of Real-World Evidence. Clin Rev Allergy 2020;59(1):38-45. doi: https://doi.org/10.1007/s12016-020-08794-6
10. Maurer M, Weller K, Bindslev-Jensen C, et al. Un­met clinical needs in chronic spontaneous urticaria. A GA2LEN task force report. Allergy. 2011;66(3):317-30. doi: https://doi.org/10.1111/j.1398-9995.2010.02496.x
11. Lacour JP, Khemis A, Giordano-Labadie F, et al. The burden of chronic spontaneous urticaria: unsatis­factory treatment and healthcare resource utilization in France (the ASSURE-CSU study). Eur J Dermatol. 2018;28(6):795-802. doi: https://doi.org/10.1684/ejd.2018.3446
12. Hawro T, Ohanyan T, Schoepke N, et al. The Urticaria Activity Score-Validity, Reliability, and Respon­siveness. J Allergy Clin Immunol Pract. 2018;6(4):1185-90.e1. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaip.2017.10.001
13. Botto N, Raffi J, Trivedi M, Ramirez F, Allen IE, Chren MM. Validating a Quality-of-Life Instrument for Allergic Contact Dermatitis. Dermatitis. 2019;30(5):300-5. doi: https://doi.org/10.1097/DER.0000000000000515
14. Immunoglobulin E (IgE), Individual Quant [Inter­net]. [cited 2023 Apr 02]. Available from: https://www.healthcare.uiowa.edu/path_handbook/rhandbook/test1094.html
15. Pagano M, Gauvreau K, Mattie H. Principles of Biostatistics. CRC Press; 2022. 735 p.
16. Agache I, Rocha C, Pereira A, et al. Efficacy and safety of treatment with omalizumab for chronic spontaneous urticaria: A systematic review for the EAACI Biologicals Guidelines. Allergy. 2021;76:59-70. doi: https://doi.org/10.1111/all.14547

Переглянути:

Дитятковська Є.М. Дніпровський державний медичний університет; КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР, Дніпро, Україна,
e-mail: allergy@i.ua 
https://orcid.org/0000-0001-9007-8634

Недогибченко Н.О.  Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: N_nedogibchenko@meta.ua 
https://orcid.org/0000-0001-9644-0614

Дитятковська Є.М., Недогибченко Н.О. Оптимізація лікування хворих на тяжку хронічну кропив’янку. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 36-45. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288930

Optimization of the treatment of patients with severe chronic urticaria

?

За останніми оцінками ВООЗ, хронічна інфекція вірусу гепатиту В є однією з основних причин смерті та інвалідності пацієнтів з інфекційними захворюваннями. У світі щорічно реєструється від 780 тис. до 1 млн смертей унаслідок цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми. Патогенетичні особливості перебігу та результатів хронічного гепатиту В визначаються імунологічними, генетичними факторами хазяїна, а також молекулярно-біологічною структурою вірусу. Мета дослідження — вивчити взаємодію поліморфних локусів генів цитокінів SMAD 7 (rs4939827), TNFα (rs1800620), IL-10 (rs1800896), IL-4 (rs2243250) та ступінь структурних змін печінки на основі неінвазивної методики Fibrotest у хворих на хронічний гепатит В у рамках пошуку можливих предикторів схильності до швидкого прогресування фіброзу печінки. Обстежено 82 хворих на хронічний гепатит В. Оцінку морфологічних змін (ста­дію фіброзу) проводили методом неінвазивної діагностики FibroScan, який є альтернативою пункційній біопсії печінки. Припускають, що гомозиготні алелі СС IL-4 (rs2243250), GG TNFα (rs1800620), член сімейства СС SMAD 7 (rs4939827) мають протекторну дію на перебіг хронічного гепатиту В, оскільки ці варіанти алельного поліморфізму генів цитокінів виявлялися переважно у хворих на ХГВ зі ступенем фіброзу F0-F1. Гетерозиготні генотипи СТ IL-4 (rs2243250) та GA TNFα (rs1800620), мутантний гомозиготний ТТ сімейства SMAD 7 (rs4939827) мають профіброзну дію на перебіг хронічного гепатиту В, оскільки виявляються переважно у хворих на хронічний гепатит B зі ступенем фіброзу F3. Установлений зв’язок між стадією фіброзу печінки за шкалою METAVIR та поліморфізмом генів цитокінів SMAD 7 (rs4939827), TNFα (rs1800620) та IL-4 (rs2243250) дав змогу створити прогностичну шкалу для оцінки індивідуального ризику швидкого прогресування фіброзу печінки. Запропонована шкала завдяки комплексній оцінці поліморфізму алелей генів цитокінів та стадії фіброзу печінки за шкалою METAVIR дає змогу провести індивідуальну оцінку ризику прогресування хронічного гепатиту та, можливо, скласти індивідуальний план лікування для пацієнта. Кодування досліджуваних поліморфізмів і подальший підрахунок можуть бути автоматизованими, що не вимагає значних фінансових вкладень. Доведено можливості прогностичної шкали на прикладі групи пацієнтів, які отримували антифіброзний засіб «Біциклол», порівняно з контрольною групою.

Ключові слова: хронічний гепатит В, фіброз печінки, прогноз, алельний поліморфізм генів цитокінів SMAD 7 (rs4939827), TNFα (rs1800620), IL-10 (rs1800896), IL-4 (rs2243250), протифібротична терапія, біциклол

1. [Public Health Center. Viral hepatitis 2020. Re­port]. [Internet]. Kyiv; 2021 [cited 2022 Dec 12]. 24 р. Ukrainian. Available from: https://phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/A4_zvit_gepatit1021_online_zamina.pdf
2. Pashkov IV, Fedorova SF. [Immediate results of treatment with nucleotide/nucleoside analogues in patients with chronic hepatitis В]. Mizhnarodnyi medychnyi zhurnal. 2019;2(25):76-80. Ukrainian.
3. Lytovka SL, Batsiura HV, Berezenko VS, Bido­vanets OIu, Holubovska OA, Dyba MB, et al. [Viral hepa­titis B evidence-based clinical guidelines]. [Internet]. 2020. [cited 2022 Dec 12]. 159 р. Ukrainian. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/01/2021_48_49_kn_vgv.pdf
4. European association for study of the liver. EASL 2017 Clinical Practice Guidelines on the management of hepatitis B virus infection. J Hepatology. 2017;67:370-98. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2017.03.021
5. Herasun BA, Herasun OB. [Mutations of hepatitis B virus]. Hepatolohiia. 2019;2:45-52.
6. Afify SM, Hassan G, Osman A, et al. Metastasis of Cancer Stem Cells Developed in the Microenvironment of Hepatocellular Carcinoma. Bioengineering (Basel). 2019;6(3):E73. doi: https://doi.org/10.3390/bioengineering6030073
7. Calès P, Boursier J, Oberti F, et al. A 176 single blood test adjusted for different liver fibrosis targets im­proves fibrosis staging and especially cirrhosis diagnosis. Hepatol 2018;2(4):455-66. doi: https://doi.org/10.1002/hep4.1161
8. Moroz LV, Bondaruk IYu. [Diagnostic value of non-invasive markers of liver fibrosis in patients with chronic viral hepatitis C]. Hepatolohiia. 2019;2(44):28-34. Ukrainian.
9. Karsdal MA, et al. Collagen biology and non‐invasive biomarkers of liver fibrosis. Liver Int. 2020;40:736-50. doi: https://doi.org/10.1111/liv.14390
10. Usychenko EN, Usychenko EM. [Model of pre­diction of the progress of liver fibrosis on the basis of biochemical and genetic criteria in patients with chronic hepatitis С]. Georgian medical news. 2020;11(308):63-7. Russian.
11. Capelle C, Spit M, Dijke P. Current perspectives on inhibitory SMAD7 in health and disease. Critical Reviews in Biochemistry and Molecular Biology. 2020;55(6):691-715. doi: https://doi.org/10.1080/10409238.2020.1828260
12. [Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care for viral hepatitis B in adults. Order of the Ministry of Health of Ukraine 2016 Jun 21 No. 613]. Kyiv; 2016. 46 p. Ukrainian.
13. Lioznov DA, Geivandova NI, Morozov VG, et al. [Evaluation of the effectiveness of the original hepatoprotective drug Bicyclol in patients with chronic viral hepatitis C]. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2014;6(104):14-7. Russian.
14. [New opportunities in the treatment of chronic hepatitis. Bicyclol – 15 years of effective therapy!] [Internet]. [cited 2022 Dec 12]. Ukrainian. Available from: http://bicyclol.com/wp-content/uploads/reprint_Bicyclol.indd_.pdf
15. Hurianov VH, Liakh YuYe, Parii VD, Korot­kyi OV, Chalyi OV, Chalyi KO, et al. [Handbook of biostatistics. Analysis of medical research results in the EZR package (R–statistics)]. Kyiv: Vistka; 2018. 208 р. Ukrainian.
16. Moroz LV, Yatsyk IV, Ocheredko OM, Liv­shyts LA, Pampukha VM, inventors. [The method of predicting the rate of progression of liver fibrosis in patients with chronic hepatitis C]. Patent Ukrainy No. u201503954. 2015 Dec 10. Ukrainian.

Переглянути:

Усиченко К.М. Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна,
e-mail: usichenko2006@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7314-7914

Усиченко К.М. Використання генетичних маркерів як можливість прогнозування швидкості прогресування фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит В. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 45-54. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288931

The using of genetic markers as a possibility of predicting the rate of progress of liver fibrosis in patients with chronic hepatitis B

0

Метою цієї роботи було визначення кількісної активності iNOS і Arg1 та макрофагів фенотипів М1, М2 у жінок з ендометріоїдною хворобою для встановлення їхньої ролі в патогенезі ендометріозу. Проспективне дослідження виконано в гінекологічних відділеннях лікувальних установ міста Полтави. Добровільну участь у дослідженні взяли 140 жінок репродуктивного віку, які склали основну групу (110 жінок з ендометріоїдною хворобою) та контрольну групу (30 жінок без ендометріоїдної хвороби). Усім жінкам було проведене заплановане хірургічне лікування щодо наявної гінекологічної патології. Жінки перед оперативним лікуванням були обстежені згідно з чинними наказами МОЗ України. Для визначення ензимних маркерів макрофагів (в ендометрії та перитонеальній рідині), поляризованих у М1(iNOS) та М2 (Arg1) фенотипи, використовувався спектрофотометричний метод. Тип макрофагів визначений індивідуально в кожної пацієнтки за співвідношеннями: при iNOS>Arg1 – превалював тип макрофагів М1, при Arg1>iNOS – превалював тип макрофагів М2. При дослідженні зразків ендометрія в жінок з основної групи показник iNOS був в 1,4 раза більший, ніж у жінок контрольної групи. Отримані результати на етапі входження в черевну порожнину показали, що жінки з основної групи в значно більшій кількості страждали на злуковий процес органів малого таза, особливо 3 та 4 стадій. Серед отриманих результатів вагомою була й збільшена кількісна активність в перитонеальній рідині як iNOS, так і Arg1 у жінок основної групи порівняно з контрольною. При порівнянні стадій ендометріоїдної хвороби з показниками кількісних активностей ензимних маркерів макрофагів (у перитонеальній рідині) було виявлено, що з під­вищенням стадії хвороби (з 3 до 4 стадії) виникає зростання кількісної активності Arg1 в 1,9 раза та зменшення кількісної активності iNOS у 2,9 раза. Отже, планування оперативного втручання в жінок з ендометріоїдною хворобою має враховувати значний відсоток злукового процесу органів малого таза, особливо тяжких стадій. Ініціація хронічного асептичного запального процесу при ендометріоїдній хворобі зумовлена підвищеною кількісною активністю iNOS в ендометрії. У патогенезі ендометріоїдної хвороби важливою є не тільки наявність макрофагів фенотипу М2 в перитонеальній рідині, а більш важливим є факт переключення фенотипів макрофагів з прозапальної субпопуляції на протизапальну. 

Ключові слова: ендометріоз, індуцибельна NO-синтаза, аргіназа 1, макрофаги фенотипу М1, макрофаги фенотипу М2

1. Zondervan KT, Becker CM, Missmer SA. Endo­metriosis. N Engl J Med. 2020 Mar 26;382(13):1244-56. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMra1810764
2. de Freitas Fonseca M, Aragao LC, Sessa FV, Dut­ra de Resende JA Jr, Crispi CP. Interrelationships among endometriosis-related pain symptoms and their effects on health-related quality of life: a sectional ob­servational study. Obstet Gynecol Sci. 2018Sep;61(5):605-14. doi: https://doi.org/10.5468/ogs.2018.61.5.605 
3. Hwang H, Chung YJ, Lee SR, Park HT, Song JY, Kim H, et al. Clinical evaluation and management of endo­metriosis: guideline for Korean patients from Korean Society of Endometriosis. Obstet Gynecol Sci. 2018 Sep;61(5):553-64. doi: https://doi.org/10.5468/ogs.2018.61.5.553
4. Abd El–Kader AI, Gonied AS, Lotfy Moha­med M, Lotfy Mohamed S. Impact of endometriosis–rela­ted adhesions on quality of life among infertile women. Int J Fertil Steril. 2019 Apr;13(1):72-6. doi: https://doi.org/10.22074/ijfs.2019.5572
5. Mehdizadeh Kashi A, Moradi Y, Chaichian S, Najmi Z, Mansori K, Salehin F, et al. Application of the World Health Organization Quality of life instrument, short form (WHOQOL–BREF) to patients with endo­metriosis. Obstet Gynecol Sci. 2018 Sep;61(5):598-604. doi: https://doi.org/10.5468/ogs.2018.61.5.598
6. Likhachov VK, Shymanska YV, Savelieva YS, Va­shchenko VL, Dobrovolska LМ. Changes of psycho-emotional state in the infertile pregnant females due to the anamnesis and IVF. Wiad Lek. 2019;72(4):562-7. doi: https://doi.org/10.36740/WLek201904111
7. Vallvé–Juanico J, Houshdaran S, Giudice LC. The endometrial immune environment of women with endo­metriosis. Human Reproduction Update. 2019; 25(5):565-92. doi: https://doi.org/10.1093/humupd/dmz018
8. Korchynska OO, Mashtepa AM, Voloshyna UV, Petrenko TG. [Endometriosis as one of contemporary problems in gynecology and obstetrics (analytical survey of scientific literature)]. Ukraina. Zdorovia natsii. 2015;2:104-15. Ukrainian.
9. Ramírez-Pavez TN, Martínez-Esparza M, Ruiz-Alcaraz AJ, Marín-Sánchez P, Machado-Linde F, García-Peñarrubia P. The Role of Peritoneal Macrophages in Endometriosis. Int J Mol Sci. 2021 Oct 6;22(19):10792. doi: https://doi.org/10.3390/ijms221910792
10. Orlova YuA, Hromova AM, Akimov OYe, Keto­va OM. [The role of the macrophage polarization type in the pathogenesis of endometrioid disease]. Zaporozhskyi medytsynskyi zhurnal. 2021;23(5):644-50. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.5.233689
11. de Campos GY, Oliveira RA, Oliveira-Brito PK, Roque-Barreira MC, da Silva TA. Pro-inflammatory res­ponse ensured by LPS and Pam3CSK4 in RAW 264.7 cells did not improve a fungistatic effect on Cryptococcus gattii infection. Peer 2020 Nov 25;8:e10295. doi: https://doi.org/10.7717/peerj.10295
12. Kumar S, Gupta E, Gupta N, Kaushik S, Srivas­tava VK, Kumar S, et al. Functional role of iNOS-Rac2 interaction in neutrophil extracellular traps (NETs) induced cytotoxicity in sepsis. Clin Chim Acta. 2021 Feb;513:43-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.cca.2020.12.004
13. Tanaka H, Kumasawa K, Kakigano A, Mimura K, Endo M, Tomimatsu T, et al. Arginase controls soluble vascular endothelial growth factor receptor 1 (sFlt1) to maintain pregnancy homeostasis. Biochem Biophys Res Commun. 2018 May 5;499(2):150-5. doi: https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2018.03.086
14. [On the approval and implementation of medical and technological documents on the standardization of medical care for genital endometriosis. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 2016 Apr 06 No. 319] [Internet]. 2016 [cited 2023 Apr 21]. Ukrainian. Available from:https://www.dec.gov.ua/mtd/genitalnyj-endometrioz/
15. Becker CM, Bokor A, Heikinheimo O, Horne A, Jansen F, Kiesel L, et al. ESHRE guideline: endometriosis. Hum Reprod Open. 2022 Feb 26;2022(2):hoac009. doi: https://doi.org/10.1093/hropen/hoac009
16. Yadav G, Rao M, Gothwal M, Singh P, Kathu­ria P, Sharma PP. Detection of nerve fibers in the eutopic endometrium of women with endometriosis, uterine fib­roids and adenomyosis. Obstet Gynecol Sci. 2021 Sep;64(5):454-61. doi: https://doi.org/10.5468/ogs.21114
17. Skrypnyk I, Maslova G, Lymanets T, Gusa­chen­ko I. L-arginine is an effective medication for prevention of endothelial dysfunction, a predictor of anthracycline cardiotoxicity in patients with acute leukemia. Exp Oncol. 2017 Dec;39(4):308-11. doi: https://doi.org/10.31768/2312-8852.2017.39(4):308-311
18. Yelins’ka AM, Akimov OYe, Kostenko VO. Role of AP-1 transcriptional factor in development of oxidative and nitrosative stress in periodontal tissues during systemic inflammatory response. The Ukrainian Biochemical Journal.2019;91(1):80-5. doi: https://doi.org/10.15407/ubj91.01.080
19. Akimov OYe, Kostenko VO. Role of NF-κB trans­criptional factor activation during chronic fluoride intoxication in development of oxidative-nitrosative stress in rat’s gastric mucosa. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology. 2020;61:126535. doi: https://doi.org/10.1016/j.jtemb.2020.126535
20. Akimov OYe, Kostenko VO. Functioning of nitric oxide cycle in gastric mucosa of rats under excessive combined intake of sodium nitrate and fluoride. The Ukrainian Biochemical Journal. 2016;88(6):70-5. doi: https://doi.org/10.15407/ubj88.06.070
21. Antomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. Kyiv: Medinform; 2018. 579 p. Russian.
22. The American Fertility Society classifications of adnexal adhesions, distal tubal occlusion, tubal occlusion secondary to tubal ligation, tubal pregnancies, 201 mul­lerian anomalies and intrauterine adhesions. Fertil Steril. 1988 Jun;49(6):944-55. doi: https://doi.org/10.1016/S0015-0282(16)59942-7
23. Burns KA, Thomas SY, Hamilton KJ, Young SL, Cook DN, Korach KS. Early Endometriosis in Females Is Directed by Immune-Mediated Estrogen Receptor α and IL-6 Cross-Talk. Endocrinology. 2018 Jan 1;159(1):103-18. doi: https://doi.org/10.1210/en.2017-00562
24. Tanbo T, Fedorcsak P. Endometriosis-associated infertility: aspects of pathophysiological mechanisms and treatment options. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017 Jun;96(6):659-67. doi: https://doi.org/10.1111/aogs.13082
25. Suschek CV, Schnorr O, Kolb-Bachofen V. The role of iNOS in chronic inflammatory processes in vivo: is it damage-promoting, protective, or active at all? Curr Mol Med. 2004 Nov;4(7):763-75. doi: https://doi.org/10.2174/1566524043359908
26. Kvaskoff M, Mahamat-Saleh Y, Farland LV, Shi­gesi N, Terry KL, Harris HR, et al. Endometriosis and can­cer: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2021 Feb 19;27(2):393-420. doi: https://doi.org/10.1093/humupd/dmaa045
27. Kielbik M, Szulc-Kielbik I, Klink M. The Poten­tial Role of iNOS in Ovarian Cancer Progression and Chemoresistance. Int J Mol Sci. 2019 Apr 9;20(7):1751. doi: https://doi.org/10.3390/ijms20071751

Переглянути:

Орлова Ю.А. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна,
e-mail: 13Vollmond13@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-8839-1840

Громова А.М. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0002-7396-7023

Кетова О.М. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9538-0784

Ляховська Т.Ю. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5001-406X

Мартиненко В.Б. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7465-0215

Крутікова Е.І. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9403-3000

Орлова Ю.А., Громова А.М., Кетова О.М., Ляховська Т.Ю., Мартиненко В.Б., Крутікова Е.І. Асептичне запалення як ключова ланка в патогенезі ендометріоїдної хвороби. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 55-61. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288961

Aseptic inflammation as the essential link in the pathogenesis of endometrioid disease

3

Мета роботи – вивчення змін показників неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції, актуальних для ранньої лабораторної діагностики вторинного перитоніту. За період 2016-2022 рр. у відділенні хірургії комунального неприбуткового підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» проліковано 192 пацієнти з післяопераційним перитонітом. Серед них зміни показників неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції були вивчені в 69 (35,9%) пацієнтів. Ці дослідження проведені в лабораторії кафедри біологічної і медичної хімії Івано-Франківського національного медичного університету. Вміст у крові CD3⁺-лімфоцитів хворих на вторинний перитоніт при надходженні становив 35,49±3,39%, що в 1,8 раза менше, ніж у групі порівняння (p<0,002), з їхнім подальшим зниженням на третю добу захворювання до 31,00±2,88% (p<0,002). При визначенні CD4⁺-лімфоцитів на першу добу спостереження їхні показники були 21,49±3,11% менше на 56%, ніж у групі порівняння (p<0,002). На третю добу захворювання спостерігалось незначне зростання цього показника – до 23,90±3,26% (p<0,01). Дослідження рівня CD8⁺-лімфоцитів показало, що при надходженні в стаціонар їхній рівень у сироватці крові становив 13,92±1,05%, що в 1,6 раза нижче, ніж у пацієнтів групи порівняння (p<0,002). Їхнє зниження спостерігалося й надалі, та на третю добу цей показник був 8,08±2,28% (p<0,002). При вторинному перитоніті вміст CD11а⁺-клітин при госпіталізації становив 11,32±0,54%, що в понад 6 разів менше, ніж у групі порівняння (p<0,002). Вміст CD162⁺-клітин у крові при госпіталізації був 21,49±3,11%, що в 3,1 раза менше, ніж у групі порівняння (p<0,002). Вміст CD16⁺-клітин у крові при госпіталізації становив 10,83±0,87% (p<0,002). Суттєве зростання вмісту IL у сироватці крові на початковій стадії вторинного перитоніту з подальшимим патологічними змінами є сприятливими факторами в порушенні імунної відповіді організму. Вміст IL-6 при надходженні був 759,72±28,06%, що майже в 3,4 раза вище показників у групі порівняння (p<0,002). Після оперативного втручання цей показник поступово знижувався та на сьому добу становив 438,63±19,84% (p<0,002). Отримані результати за такими показниками неспе­цифічної резистентності та цитокінової регуляції, як CD3+, CD4+, CD8+, CD11a, CD162, CD95, CD16, HLA-DR+, IL-2, IL-4, IL-6, показали їх достовірні відмінності між підгрупами, які досліджували (р<0,002), що вказує на їх високу чутливість для діагностики та прогнозування розвитку вторинного перитоніту.

Ключові слова: вторинний перитоніт, неспецифічна резистентність, цитокінова регуляція

1. Dumitrascu CO, Gherghe M, Costache M, Cre­tu B, Cirstoiu C. The Role of Serum and Peritoneal Biomarkers in Predicting Sepsis and Septic Multiorgan Failure in Patients With Secondary Peritonitis. Cureus. 2023;15(7):e41724. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.41724
2. Grondman I, Pirvu A, Riza A, Ioana M, Netea MG. Biomarkers of inflammation and the etiology of sepsis. Biochem Soc Trans. 2020;48(1):1-14. doi: https://doi.org/10.1042/BST20190029
3. Dong C. Cytokine Regulation and Function in T   Cells. Annu Rev Immunol. 2021;39:51-76. doi: https://doi.org/10.1146/annurev-immunol-061020-053702
4. Tolonen M, Kuuliala K, Kuuliala A, et al. The Association Between Intra-abdominal View and Systemic Cytokine Response in Complicated Intra-abdominal In­fections. JSurg  2019;244:436-43. doi: https://doi.org/10.1016/j.jss.2019.06.081
5. Liu D, Huang SY, Sun JH, Zhang HC, Cai QL, Gao C, et al. Sepsis-induced immunosuppression: mecha­nisms, diagnosis and current treatment options. Mil Med Res. 2022;9(1):56. doi: https://doi.org/10.1186/s40779-022-00422-y
6. Clements TW, Tolonen M, Ball CG, Kirkpat­rick AW. Secondary Peritonitis and Intra-Abdominal Sepsis: An Increasingly Global Disease in Search of Better Systemic Therapies. Scand J Surg. 2021;110(2):139-49. doi: https://doi.org/10.1177/1457496920984078
7. Montravers P, Assadi M, Gouel-Cheron A. Priori­ties in peritonitis. Curr Opin Crit Care. 2021;27(2):201-7. doi: https://doi.org/10.1097/MCC.0000000000000805
8. Sartelli M, Abu-Zidan FM, Labricciosa FM, Klu­ger Y, Coccolini F, Ansaloni L, et al. Physiological para­meters for Prognosis in Abdominal Sepsis (PIPAS) Study: a WSES observational study. World J Emerg Surg. 2019;14:34. doi: https://doi.org/10.1186/s13017-019-0253-2
9. Martin-Loeches I, Timsit JF, Leone M, de Waele J, Sartelli M, Kerrigan S, et al. Clinical controversies in abdominal sepsis. Insights for critical care settings. Crit Care.2019;53:53-8. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcrc.2019.05.023
10. Koshelev RV, Vatazin AV, Zulkarnayev AB, Faen­ko AP. The state of the immune system in abdominal sepsis. Ter 2019;91(2):82-6. doi: https://doi.org/10.26442/00403660.2019.02.000064
11. Hecker A, Reichert M, Reuß CJ, Schmoch T, Rie­del JG, Schneck E, et al. Intra-abdominal sepsis: new definitions and current clinical standards. Langenbecks Arch Surg. 2019;404(3):257-71. doi: https://doi.org/10.1007/s00423-019-01752-7
12. Hanslin K, Sjölin J, Skorup P, Wilske F, Fri­thiof R, Larsson A, et al. The impact of the systemic inflammatory response on hepatic bacterial elimination in experimental abdominal sepsis. Intensive Care Med Exp. 2019;7(1):52. doi: https://doi.org/10.1186/s40635-019-0266-x
13. Godínez-Vidal AR, Verónica RH, Montero-Gar­cía PJ, Martínez-Martínez AR, Zavala-Castillo JC, Graci­da-Mancilla NI. Evaluation of the serum procalcitonin level as an indicator of severity and mortality in abdominal sepsis due to secondary peritonitis. Cir Cir. 2019;87(3):255-9. doi: https://doi.org/10.24875/CIRU.18000301
14. Bensken WP, Ho VP, Pieracci FM. Basic In­troduction to Statistics in Medicine, Part 2: Comparing Data. Surg Infect (Larchmt). 2021;22(6):597-603. doi: https://doi.org/10.1089/sur.2020.430
15. Coccolini F, Sartelli M, Sawyer R, et al. Source control in emergency general surgery: WSES, GAIS, SIS-E, SIS-A guidelines. World J Emerg Surg. 2023;18(1):41. doi: https://doi.org/10.1186/s13017-023-00509-4
16. Ho VP, Kaafarani H, Rattan R, Namias N, Evans H, Zakrison TL. Sepsis 2019: what surgeons need to know. SurgInfect (Larchmt). 2020;21(3):195-204. doi: https://doi.org/10.1089/sur.2019.126
17. Kao AM, Cetrulo LN, Baimas-George MR, Pra­sad T, Heniford BT, Davis BR, et al. Outcomes of open abdo­men versus primary closure following emergent lapa­rotomy for suspected secondary peritonitis: a propensity-matched analysis. J Trauma Acute Care Surg. 2019;87(3):623-9. doi: https://doi.org/10.1097/TA.0000000000002345

Переглянути:

Дроняк М.М. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна, 
e-mail: droniak@i.ua
https://orcid.org/0000-0001-7976-0384

Шевчук І.М. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна  
https://orcid.org/0000-0001-6684-946X

Сніжко С.С. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна  
https://orcid.org/0000-0001-5418-7825

Садовий І.Я. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна  
https://orcid.org/0000-0003-1476-7555

Федорків Н.Б. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна  
https://orcid.org/0000-0002-0987-0286

Кузенко Р.Т. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна 
https://orcid.org/0000-0003-1031-8787

Дроняк М.М., Шевчук І.М., Сніжко С.С., Садовий І.Я., Федорків Н.Б., Кузенко Р.Т. Значення показників неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції для ранньої діагностики вторинного перитоніту. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 61-67. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288963 

The values of indices of non-specific resistance and cytokine regulation for early diagnosis of secondary peritonitis

0

Наукове дослідження мало на меті дослідити практичне застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) в радіології та травматології для виявлення переломів, а також оцінити їхню загальну ефективність у сучасній медицині. В останні роки штучний інтелект набув значного поширення в галузі охорони здоров'я, дозволяючи аналізувати клінічні дані пацієнтів і полегшуючи діагностику, моніторинг, оцінку ризиків та можливості хірургічного втручання. Актуальність наукової роботи полягає в поступовому розширенні практичного застосування технологій штучного інтелекту в медицині, зокрема в радіології для діагностики переломів. Метою дослідження було вивчення практичної ефективності технології штучного інтелекту у виявленні переломів на прикладі лікарні ортопедії та травматології в м. Рига, Латвія. Мето­дологічний підхід поєднував системний аналіз впровадження системи ШІ в сучасних медичних установах для створення рентгенівських зображень з клінічним дослідженням досвіду діагностики переломів у Лікарні ортопедії та травматології в м. Рига, Латвія. Переломи виявляли рентгенологи, лікарі та програма зі штучним інтелектом, а потім порівнювали їхні результати. Результати були проаналізовані для оцінки ефективності програми. Результати дослідження продемонстрували високу ефективність технологій штучного інтелекту у виявленні переломів. Застосування цих систем у клінічній практиці привело до значного скорочення діагностичних помилок (у 2-3 рази) і підвищення точності діагностики (з 78,1% до 85,2%). Крім того, системи ШІ виявились здатними виявляти переломи, які не були спочатку ідентифіковані під час рутинних оглядів пара­медиками та лікарями-практиками. Це підкреслює доцільність розширення використання цих систем у клінічній практиці. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при розробці про­грамних комплексів на основі ШІ, спрямованих на покращення діагностики переломів у медичних закладах. Отри­мані результати надали цінну інформацію для подальшого розвитку технологій на основі ШІ для виявлення переломів.

Ключові слова: травматологія, радіологія, клінічні дослідження, флюороскопія, ортопедична діагностика

1. Hrubar YuO, Hrubar MYu. Tactics choice of treat­ment of shoulder calcific tendinitis taking into account the phase of the disease. Bulletin of Medical and Biological Research.2021;9(3):17-23. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12230
2. Sandris Rūsiņš A. DRB was the first in Latvia to use artificial intelligence in diagnostics [Internet]. Nasha. 2022[cited 2023 Jun 7]. Available from: https://nasha.la.lv/drb-pervaya-v-latvii-stala-ispolzovat-iskusstvennyj-intellekt-pri-diagnostike
3. Duron L, Ducarouge A, Gillibert A, Lainé J, Al­louche C, Cherel N, et  al. Assessment of an AI aid in detection of adult appendicular skeletal fractures by emer­gency physicians and radiologists: A multicenter cross-sectional diagnostic study. Radiology. 2021;300(1):120-9. doi: https://doi.org/10.1148/radiol.2021203886
4. Boginskis V. Effectiveness of artificial intel­ligen­ce in fracture diagnosis. Riga: University of Latvia; 2022.
5. Yokota H, Goto M, Bamba C, Kiba M, Yama­da K. Reading efficiency can be improved by minor mo­dification of assigned duties: a pilot study on a small team of general radiologists. Jpn J Radiol. 2017;35(5):262-8. doi: https://doi.org/10.1007/s11604-017-0629-8
6. Hayashi D, Kompell AJ, Ventre J, Ducarouge A, Nguyen T, Regnard N-E, et al. Automated detection of acute appendicular skeletal fractures in pediatric patients using deep learning. Skeletal Radiol. 2022;51(11):2129-39. doi: https://doi.org/10.1007/s00256-022-04070-0
7. Guermazi A, Tannoury C, Kompel AJ, Mura­ka­mi AM, Ducarouge A, Gillibert A, et al. Improving radio­graphic fracture recognition performance and efficiency using artificial intelligence. Radiology. 2021;302(3):1-10. doi: https://doi.org/10.1148/radiol.210937
8. Aung YYM, Wong DCS, Ting DSW. The promise of artificial intelligence: a review of the opportunities and challenges of artificial intelligence in healthcare. Br Med Bull.2021;139(1):4-15. doi: https://doi.org/10.1093/bmb/ldab016
9. Medical Diagnostic Information System [Internet]. 2022 [cited 2023 Jul 7]. Available from: https://datamed.lv/
10. Backer HC, Wu CH, Strauch RJ. Systematic re­view of diagnosis of clinically suspected scaphoid fractures.J Wrist  2020;9(1):81-9. doi: https://doi.org/10.1055/s-0039-1693147
11. Sakaguchi T, Tanaka M, Sake N, Latka K, Fuji­wara Y, Arataki S, et al. The Most Significant Factor Affecting Gait and Postural Balance in Patients’ Acti­vities of Daily Living Following Corrective Surgery for Defor­mity of the Adult Spine. Medicina (Lithuania). 2022;58(8):1118.
    doi: https://doi.org/10.3390/medicina58081118
12. Canoni-Meynet L, Verdot P, Danner A, Calame P, Aubry S. Added value of an artificial intelligence solution for fracture detection in the radiologist’s daily trauma emer­gencies workflow. Diagn Interv Imaging. 2022;103(12):594-600. doi: https://doi.org/10.1016/j.diii.2022.06.004
13. Al-Sani F, Prasad S, Panwar J, Stimec J, Khos­roawshahi A, Mizzi T, et al. Adverse events from emer­gency physician pediatric extremity radiograph interpre­tations: A prospective cohort study. Acad Emerg Med. 2020;27(2):128-38. doi: https://doi.org/10.1111/acem.13884
14. Alberich-Bayarri A, Marti-Bonmati L, Angeles Pérez M, Sanz-Requena R, Lerma-Garrido JJ, García-Martí G, et al. Assessment of 2D and 3D fractal dimension measurements of trabecular bone from high-spatial reso­lution magnetic resonance images at 3 T. Med Phys. 2010;7(9):4930-7. doi: https://doi.org/10.1118/1.3481509
15. Kuo RYL, HarrisonC, Curran TA, Jones B, Freethy A, Cussons D, et al. Artificial intelligence in frac­ture detection: A systematic review and meta-analysis. Radiology. 2022;304(1):50-62. doi: https://doi.org/10.1148/radiol.211785
16. Aliaga I, Vera V, Vera M, Garcia E, Pedrera M, Pajares G. Automatic computation of mandibular indices in dental panoramic radiographs for early osteoporosis detection.Artif Intell  2020;103:101816. doi: https://doi.org/10.1016/j.artmed.2020.101816
17. Reichert G, Bellamine A, Fontaine M, Nai­peanu B, Altar A, Mejean E, et al. How can a deep learning algorithm improve fracture detection on x-rays in the emergencyroom? J  2021;7(7):1-10. doi: https://doi.org/10.3390/jimaging7070105
18. Rosenberg GS, Cina A, Schiró GR, Giorgi PD, Gueorguiev B, Alini M, et Artificial intelligence ac­curately detects 39 traumatic thoracolumbar fractures on sagittal radiographs. Medicina. 2022;58(8):1-12. doi: https://doi.org/10.3390/medicina58080998
19. Tarantino U, Giai Via A, Macrì E, Eramo A, Marino V, Marsella LT. Professional liability in ortho­paedics and traumatology in Italy. Clin Orthop Relat 2013;471(10):3349-57. doi: https://doi.org/10.1007/s11999-013-3165-6
20. Rebours C, Glatre R, Plaisance P, Dohan A, Tru­chot J, Chauvin A. Diagnostic errors of nasal fractures in the emergency department: A monocentric retrospective study.World J Emerg  2022;13(2):120-3. doi: https://doi.org/10.5847/wjem.j.1920-8642.2022.014
21. Khan IH, Jamil W, Lynn SM, Khan OH, Mark­land K, Giddins G. Analysis of NHSLA claims in ortho­pedic surgery. Orthopedics. 2012;35(5):726-31. doi: https://doi.org/10.3928/01477447-20120426-28

Переглянути:

Богінскіс В. Лікарня травматології та ортопедії, Рига, Латвія,
e-mail: valtsboginskis3@gmail.com
https://orcid.org/0009-0001-1320-8471

Задорожніс С. Лікарня травматології та ортопедії, Рига, Латвія,
e-mail: Sergejs.zadoroznijs@outlook.com 
https://orcid.org/0009-0000-5207-3576 

Чернавська І. Лікарня травматології та ортопедії, Рига, Латвія,
e-mail: : Ilzecernavska@proton.me 
https://orcid.org/0009-0006-7429-543X

Бейкмане Д. Ризький університет імені Страдіня, Рига, Латвія
e-mail: dagne_beikmane@outlook.com 
https://orcid.org/0009-0003-0322-4093

Саука Я. Лікарня травматології та ортопедії, Рига, Латвія,
e-mail: J.sauka31@proton.me 
https://orcid.org/0009-0003-2422-2994

Богінскіс В., Задорожніс С., Чернавська І., Бейкмане Д., Саука Я. Ефективність штучного інтелекту у виявленні переломів. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 68-78. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.288965

Artificial intelligence effectivity in fracture detection

6

Метою цього дослідження було оцінити відмін­ності в інтраопераційних та післяопераційних результатах холецистектомій з використанням роботичної платформи Senhance та лапароскопічної холецистектомії. Був проведений ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів, які перенесли холецистектомію з грудня 2021 до лютого 2022 р. Результати лікування хворих на хронічний калькульозний холецистит, яким виконувалась роботична холецистектомія (РХ), зіставлялися з результатами лапароскопічної холецистектомії (ЛХ). Роботична холецистектомія проводилася за допомогою роботичної платформи Senhance. Групи РХ та ЛХ були зіставлені за віком, індексом маси тіла, порівнювалась за статтю, тривалістю оперативного втручання та перебування в лікарні (усі пацієнти були виписані на другу добу перебування). Для нормально розподілених даних були застосовані середнє значення та стандартне відхилення, визначені за допомогою тесту Шапіро-Вілка (значення p>0,05). Також були використані медіана та між­квартильний розмах (IQR). Різниця між когортами – довірчий інтервал 95% (95% Confidence Interval), були оцінені для нормально розподілених даних. Аналіз даних був проведений за допомогою стандартної підсумкової статистики на платформі Jamovi 2.2.5. Дані оброблялися з використанням пакетів прикладних програм. Усі оперативні втручання  виконувалися двома хірургами Одеського національного медичного університету. Вісімнадцяти пацієнтам було виконано роботичну та 20 пацієнтам – лапароскопічну холецистектомію. Не було статистичних відмінностей між групами щодо тривалості перебування в стаціонарі, крововтрати чи ускладнень. Пошкоджень жовчних протоків, інтраопераційних ускладнень, конверсій у жодній групі не було. Єдиною статистичною значущістю був загальний час перебування хворого під наркозом (p>0,05), що був довшим у групі з роботичною холецистектомією. Холецистектомія з використанням роботичної платформи Senhance виявилась безпечною, середній час оперативного втручання становив 35,2±5,0 хв., тривалість лапароскопічної холецистектомії становила 32,2±3,3 хв. Результати дослідження показали, що роботизована холецистектомія з використанням системи Senhance є безпечною та ефективною. Використання роботизо­ваних систем може покращити точність та контроль під час операції, зменшити крововтрату та ускладнення.

Ключові слова: хірургічна система Senhance, холецистектомія, мініінвазивна хірургія, роботична хірургія

1. Hutchins AR, Manson RJ, Lerebours R, et al. Objective assessment of the early stages of the learning curve for the senhance surgical robotic system. J Surg Educ.2019;76:201-14. doi: https://doi.org/10.1016/j.jsurg.2018.06.026
2. Keller DS, Jenkins CN. Safety with innovation in colon and rectal robotic surgery. Clin Colon Rectal Surg. 2021 Sep;34(5):273-9.
   doi: https://doi.org/10.1055/s-0041-1726352
3. Wee IJ, Kuo LJ, Ngu JC. A systematic review of the true benefit of robotic surgery: Ergonomics. Int J Med Robot. 2020 Aug;16(4):e2113. doi: https://doi.org/10.1002/rcs.2113
4. Satava RM, Stefanidis D, Levy JS, et al. Proving the effectiveness of the Fundamentals of Robotic Surgery (FRS) skills curriculum. Annals of Surgery. 2020;272(2):384-92. doi: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000003220
5. McKechnie T, Khamar J, Daniel R, Lee Y, Park L, Doumouras AG, et al. The Senhance Surgical System in Colorectal Surgery: A Systematic Review. J Robot Surg. 2023 Apr;17(2):325-34. doi: https://doi.org/10.1007/s11701-022-01455-0
6. Aggarwal R, Winter Beatty J, Kinross J, von Roon A, Darzi A, Purkayastha S. Initial Experience With a New Robotic Surgical System for Cholecystectomy. Surg Innov.2020 Apr;27(2):136-42. doi: https://doi.org/10.1177/1553350619890736
7. Samalavicius NE, Kaminskas T, Zidonis Z, Janu­sonis V, Deduchovas O, Eismontas V, et al. Robotic cho­lecystectomy using Senhance robotic platform versus laparoscopic conventional cholecystectomy: a propensity score analysis. Acta Chir Belg. 2022 Jun;122(3):160-3. doi: https://doi.org/10.1080/00015458.2021.1881332
8. Stephan D, Sälzer H, Willeke F. First Experiences with the New Senhance® Telerobotic System in Visceral Surgery. Visc 2018 Feb;34(1):31-6. doi: https://doi.org/10.1159/000486111
9. Spinelli A, David G, Gidaro S, et al. First expe­rience in colorectal surgery with a new robotic platform with haptic feedback. Colorectal Dis. 2018;20:228-35. doi: https://doi.org/10.1111/codi.13882
10. Willuth E, Hardon SF, Lang F, et al. Robotic-as­sisted cholecystectomy is superior to laparoscopic chole­cystectomy in the initial training for surgical novices in an ex vivo porcine model: a randomized crossover study. Surg Endosc.2022 Feb;36(2):1064-79. doi: https://doi.org/10.1007/s00464-021-08373-6
11. Milone M, Vertaldi S, Bracale U, D'Ambra M, Cassese G, Manigrasso M, et al. Robotic cholecystectomy for acute cholecystitis: Three case reports. GD.Medicine (Baltimore). 2019 Jul;98(30):e16010. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000016010
12. Melling N, Barr J, Schmitz R, Polonski A, Miro J, Ghadban T, et al. Robotic cholecystectomy: first expe­rience with the new Senhance robotic system. J Robot Surg.2019 Jun;13(3):495-500. doi: https://doi.org/10.1007/s11701-018-0877-3
13. Peacock JL, Peacock PL. Oxford Hadbook of Me­dical Statistics. 2nd ed. Oxford University Press, UK; 2020. 640 p. doi: https://doi.org/10.1093/med/9780198743583.001.0001

Переглянути:

Каштальян М.А. Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2945-2161

Квасневський Є.А. Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна
e-mail: arztev@icloud.com 
https://orcid.org/0000-0002-0753-7666

Квасневський О.А. Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна
https://orcid.org/0000-0001-6630-0143

Каштальян М.А., Квасневський Є.А., Квасневський О.А. Перший досвід використання роботичної хірургічної системи «Senhance» при холецистектомії. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 79-85. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289167 

The first experience of using the "Senhance" robotic surgical system during cholecystectomy

0

Феномен власної неповноцінності, як ключове поняття Адлерівської теорії психології, може сприяти виникненню соціальної тривоги. Оскільки і тривога, і почуття неповноцінності мають вплив на психічне та соматичне здоров’я, то метою роботи було дослідження асоціації феномена власної неповноцінності з почуттям тривоги. У рамках дослідження було проведено дослідження методом анкетного опитування 612 здобувачів закладів вищої освіти м. Львова протягом жовтня-листопада 2021 року. Для анкетування використано два опитувальники: порівняльного індексу почуття неповноцінності та шкали тривоги Бека. Аналіз отриманих даних проведено за допомогою методів описової (медіана, 25% і 75% квартилі, відсотки з 95% довірчими інтервалами) та аналітичної статистики (критерій Краскела-Уолліса, пост-хок попарний тест Дана, критерій Пірсона). Дослідженням установлено, що почуття тривоги характерне для 54,95% [45,67-64,07] опитаних осіб з індексом надцінності (Index of Superiority), 48,84% [34,17-63,61] осіб з індексом неповноцінності (Index of Іnferiority) та 43,91% [39,60-48,28] опитуваних з відсутністю феномена зміненої самооцінки (Norma). Медіанні значення балів за шкалою тривоги Бека були суттєво вищими в осіб з індексом надцінності – 8,5 [5; 16,3] балів. Порівняння наявності почуття тривоги за статтю засвідчило, що в жінок значно частіше зустрічаються тривожні прояви, ніж у чоловіків: 57,85% [51,82-63,77] проти 37,04% [32,07-42,15] відповідно, р<0,001. Найбільш часто тривога притаманна жінкам з індексом надцінності – її мали 76,67% [60,16-89,79]) жінок цієї групи. Цінність отриманих результатів зумовлена тим, що в Україні це перше наукове дослідження щодо вивчення асоціації феномена власної неповноцінності та тривоги серед дорослого населення з використанням перевірених валідних опитувальників, якими активно користуються вчені всього світу.

Ключові слова: феномен власної неповноцінності, почуття тривоги, індекс неповноцінності, індекс надцінності, відсутність феномена зміненої самооцінки

1. Adler A. Compulsion neurosis. International Jour­nal of Individual Psychology. 1936;2:3-22.
2. Strano DA, Dixon PN. The Comparative Feeling of Inferiority Index. Individual Psychology: The Journal of Adlerian Theory, Research & Practice. 1990;46(1):29-42.
3. Akdoğan R, Çimşir E. Linking inferiority feelings to subjective happiness: Self-concealment and loneliness as serial mediators. Personality and Individual Differences. 2019;149:14-20. doi: https://doi.org/10.1016/j.paid.2019.05.028
4. Li J, Jia S, Wang L, Zhang M, Chen S. Relation­ships among inferiority feelings, fear of negative evaluation, and social anxiety in Chinese junior high school students. Front Psychol. 2023;13:1015477. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1015477
5. Liu Y, Xu C, Kuai X, Deng H, Wang K, Luo Q. Analysis of the causes of inferiority feelings based on so­cial media data with Word2Vec. Sci Rep. 2022;12(1):5218. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-022-09075-2
6. Wang S, Shi X, Zhu Y, Wang Z. Factor structure of the Chinese version of the Screen for Adult Anxiety Related Disorders (SCARRED). Asian J Psychiatr. 2022;73:103159. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajp.2022.103159
7. Akdogan R, Aydın M, Eken H. Understanding the contribution of abnormal inferiority feelings on insecure attachment through gender and culture: A study of university students seeking psychological support. The Journal of Individual Psychology. 2018;74(1):96-116. doi: https://doi.org/10.1353/jip.2018.0006
8. Filts O, Fitkalo O, Lyzak O, Berezyuk O, Mysha­kivska  O, Samsonova L, et al. Toward a cohesive clinical in­terpretation of mental disorders in SARS-CoV-2 pan­demic: An expert opinion Proceedings of the Shev­chenko Scientific Society. Medical Sciences. 2021;64(1):155-60. doi: https://doi.org/10.25040/ntsh2021.01.15
9. Robinson OJ, Pike AC, Cornwell B, Grillon C. The translational neural circuitry of anxiety. J Neurol Neurosurg 2019;90(12):1353-60. doi: https://doi.org/10.1136/jnnp-2019-321400
10. Andreescu C, Lee S. Anxiety Disorders in the Elderly. Adv Exp Med Biol. 2020;1191:561-76. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-32-9705-0_28
11. Penninx BW, Pine DS, Holmes EA, Reif A. An­xiety disorders. Lancet. 2021;397(10277):914-27. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)00359-7
12. Pang Z, Tu D, Cai Y. Psychometric Properties of the SAS, BAI, and S-AI in Chinese University Students. Front 2019;10:93. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00093
13. Beck AT, Steer RA. Beck Anxiety Inventory ma­nual. San Antonio; TX: Psychological Corporation, 1993.
14. Garcia JM, Gallagher MW, O'Bryant SE, Medi­na LD. Differential item functioning of the Beck Anxiety Inventory in a rural, multi-ethnic cohort. J Affect Disord. 2021;293:36-42. doi: https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.06.005
15. Akdoğan R, Çimşir E. Collectivistic ambivalence: A potential source of social anxiety for individuals with higher inferiority feelings, International Journal of Inter­cultural Relations. 2022;89:195-207. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijintrel.2022.07.003
16. Berezyuk O, Filts O, Hrabchak V, Sirko R. Ques­tionnaire of comparative feeling of inferiority index: trans­lation, validation and experience of use in Ukrai­ne. Reports of Vinnytsia National Medical University. 2022;26(4):633-6. doi: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2022-26(4)-20
17. Belka B, Muzyka I, Gutor T, Zayachkivska O. Comparable Characteristics Of Biologically Driven Eating Behavior In Different Ethnic Groups Of Medical Students. Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci. 2020;59(1):137-43. doi: https://doi.org/10.25040/ntsh2020.01.15
18. Schober P, Vetter TR. Analysis of Variance in Medical Research. Anesth Analg. 2020;131(2):508-9. doi: https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000004839
19. Sedykh KV, Filts OO, Bantser VI, et al. [Basics of psychotherapy: a study guide]. Alma-mater. Akademiia. 2017. 192 p. Ukrainian.
20. Gilbert P, McEwan K, Bellew R, Mills A, Gale C. The dark side of competition: How competitive behaviour and striving to avoid inferiority are linked to depression, anxiety, stress and self-harm. Psychol Psychother. 2009;82(Pt2):123-36. doi: https://doi.org/10.1348/147608308X379806
21. Kumaraswamy N. Academic Stress, Anxiety and Depression among College Students- A Brief Review. International Review of Social Sciences and Humanities. 2013;5(1):135-43.
22. Si Yu, Chunyang Zhang, Yuyang Zhou, Yiwei Shi, Wei Xu. Longitudinal relationship between inferiority and maladjustment among college students: The mediation of dispositional mindfulness and moderation of left-behind experience. Children and Youth Services Review. 2020;116:105249. doi: https://doi.org/10.1016/j.childyouth.2020.105249

Переглянути:

Березюк О.Р. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, Україна,
e-mail: berezyukoleh8@gmail.com 
https://orcid.org/0000-0003-4554-4928

Фільц О.О. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5350-8305

Березюк О.Р., Фільц О.О. Асоціація почуття тривоги та феномена власної неповноцінності. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 86-93. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289202 

Association of the feeling of anxiety and the phenomenon of inferiority

0

У статті наведено результати дослідження модальностей стресоподолання в здобувачів вищої освіти в умовах війни. Обстежено 174 здобувачі вищої освіти, з них: 144 студенти 4-6 курсів медичного факультету й факультету медицини і фармації Дніпровського державного медичного університету за спеціальністю 222 «Медицина» (основна група) та 30 студентів 4-5 курсів Українського державного університету науки та технологій (група порівняння). Метою дослідження було визначення модальностей стресоподолання в здобувачів вищої освіти в умовах війни. У дослідженні застосовувався психодіагностичний метод з використанням багатовимірної моделі стресопо­долання «BASIC Ph». Досліджувався розподіл модальностей, їхній ступінь вираженості (у балах), гендерні особливості розподілу модальностей та їхні кореляційні зв’язки. У переважної більшості здобувачів вищої освіти домінувала одна модальність стресоподолання (94% – в основній групі, 100% – у групі порівняння), яка виявилась когнітивною (основна група – 64%, група порівняння – 67%) як найбільш зрілий, адаптивний та конструктивний спосіб подолання кризи саме під час війни. У 6% досліджених основної групи виявлено доміну­вання двох модальностей, серед яких когнітивна стратегія знову ж таки була провідною (89%). Виявлені деякі гендерні особливості використання стратегій стресоподолання. Так, спостерігалася статистично значуща різниця між показниками модальностей «Віра», «Емоції» та «Соціальна підтримка» серед чоловіків і жінок основної групи й «Емоції» та «Уява» в групі порівняння (p<0,05). При аналізі гендерних особливостей кореля­ційних зв’язків модальностей стресоподолання більш багатогранну модель виявлено в студентів-медиків чоловічої статі. Отримані дані сприяють більш глибокому розумінню здобувачами вищої освіти своїх сильних сторін особистості та залученню менш розвинених, що направлено на посилення та збагачення їхніх ресурсів для стресоподолання кризи війни. Таким чином, результати дослідження слід враховувати при розробці психоосвітніх і психокорекційних заходів та при проведенні психологічного супроводу здобувачів вищої освіти в умовах війни та повоєнного часу.

Ключові слова: стресоподолання, ресурси, здобувачі вищої освіти, копінг-стратегії, модальності, Basic Ph, війна

1. van Voren R, Andreescu C. Ukrainian Mental Health – A Report From the War. Am J Geriatr Psychiatry. 2022 Aug;30(8):940-3. doi: https://doi.org/10.1016/j.jagp.2022.04.004
2. Riad A, Drobov A, Krobot M, Antalová N, Alka­saby MA, Peřina A, et al. Mental Health Burden of the Russian-Ukrainian War 2022 (RUW-22): Anxiety and Depression Levels among Young Adults in Central Euro­pe. Int J Environ Res Public Health. 2022 Jul 9;19(14):8418. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph19148418
3. Maruta N, Panko T, Fedchenko V, Semikina O. Internally displaced persons and their mental health status. European Psychiatry. Cambridge University Press. 2021;64(S1):S406. doi: https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2021.1088
4. Danese A, Martsenkovskyi D. Editorial: Measu­ring and Buffering the Mental Health Impact of the War in Ukraine in Young People. J Am Acad Child Adolesc Psychiatry. 2023 Mar;62(3):294-6. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaac.2022.11.001
5. Yuryeva LM, Sharun AI. Аdjustment disorder among students, who has suffered psychoemotional stress: systematic review of diagnostics, treatment and preventive care. Medicni 2021;4:47-51. doi: ttps://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248082
6. Sampson K, Priestley M, Dodd AL, Broglia E, Wykes T, Robotham D, et al. Key questions: research priorities for student mental health. BJPsych Open. 2022 May 10;8(3):e90.
   doi: https://doi.org/10.1192/bjo.2022.61
7. Sattar K, Yusoff MSB, Arifin WN, Yasin MAM, Nor MZM. Effective coping strategies utilised by medical students for mental health disorders during undergraduate medical education-a scoping review. BMC Med Educ. 2022 Feb 23;22(1):121. doi: https://doi.org/10.1186/s12909-022-03185-1 Erratum in: BMC Med Educ. 2022 Mar 10;22(1):164. doi: https://doi.org/10.1186/s12909-022-03223-y
8. Sharun AI, Yuryeva LM. Clinical-Psycho­patholo­gical and Psychometric Features of Maladaptive Disorders which are a Characteristic of Students who Have Expe­rien­ced Psycho-Emotional Stress. Medicni perspektivi. 2022;2:88-95. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.2.260257
9. Pascoe MC, Hetric SE, Parker AG. The impact of stress on students in secondary school and higher educa­tion. IntJ Adoles  2020;25(1):104-12. doi: https://doi.org/10.1080/02673843.2019.1596823
10. Ang WHD, Shorey S, Hoo MXY, Chew HSJ, Lau Y. The role of resilience in higher education: A meta-ethnographic analysis of students' experiences. J Prof Nurs. 2021 Nov-Dec;37(6):1092-109. doi: https://doi.org/10.1016/j.profnurs.2021.08.010
11. The Universal Declaration on Bioethics and Human Rights. International Social Science Journal [Internet]. 2005 Dec [cited 2022 Oct 29];57(186):745-53. doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-2451.2005.00592
12. World Medical Association Declaration of Helsinki. JAMA [Internet]. 2013 Nov 27 [cited 2022 Oct 29];310(20):2191. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
13. Ajdukovic D, Kimhi S, Lahad M. Resiliency: En­hancing Coping with Crisis and Terrorism: IOS Press BV. 2015. 236 p.
14. Cataldo R, Arancibia M, Stojanova J, Papu­zinski C. General concepts in biostatistics and clinical epidemiology: Observational studies with cross-sectional and ecological designs. Medwave. 2019 Sep 25;19(8):e7698. doi: https://doi.org/10.5867/medwave.2019.08.7698
15. Lahad M. From victim to victor: The development of the BASIC PH model of coping and resiliency. Traumatology.2017;23(1):27-34. doi: https://doi.org/10.1037/trm0000105

Переглянути:

Огоренко В.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0549-4292

Ніколенко А.Є. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5523-8858

Шустерман Т.Й. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна

https://orcid.org/0000-0001-5422-1624

Кокашинський В.О. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
e-mail: viltord.koka16@gmail.com 
https://orcid.org/0000-0002-6191-3757

Огоренко В.В., Ніколенко А.Є., Шустерман Т.Й., Кокашинський В.О. Ресурсоорієнтована модель стресоподолання в здобувачів вищої освіти в умовах війни. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 94-109. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289204 

The integrative model of resiliency in higher education seekers in war conditions

2

Постраждалі з закритою тупою травмою під’язиково-гортанного комплексу нерідко стають об’єктом судово-медичної експертизи. Мета роботи: судово-медичне визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу за матеріалами спеціалізованої отоларингологічної клініки для встановлення шляхів підвищення ефективності судово-медичної діагностики. Опрацьовано 62 медичні карти пацієнтів, що знаходились на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в Харківській міській клінічній отоларингологічній лікарні № 30 протягом 2011-2021 рр. з приводу травм під’язиково-гортанного комплексу. Механізм виникнення травм під’язиково-гортан­ного комплексу був такий: у 51 (82,3%) випадку мали місце удари тупими твердими предметами в шию (удари кулаками та іншими предметами), в 11 (17,7%) випадках – стиснення шиї руками або тупими твердими предметами. Проведено визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу в судово-медичному відношенні за спостереженнями пацієнтів спеціалізованого стаціонару. Як тяжкі тілесні ушкодження оцінені травми під’язиково-гортанного комплексу в 3 (4,8%) пацієнтів при виникненні небезпечних для життя явищ, а саме гострої дихальної недостатності. Як ушкодження середньої тяжкості оцінені травми у 8 (12,9%) пацієнтів, переважно у випадках переломів хрящів гортані за відсутністю небезпеки для життя. Як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, оцінені травми в 38 (61,3%) пацієнтів переважно у випадках ушкоджень м’яких тканин гортані (гематом, геморагій, набряклості). Як легкі тілесні ушкодження оцінені травми в 13 (20,9%) пацієнтів у випадках виникнення гострих посттравматичних ларингітів без виражених морфологічних змін. Визначено, що додатковими діагностичними критеріями визначення тяжкості травм під’язиково-гортанного комплексу, які необхідно враховувати, слід вважати: динаміку та терміни відновлення післятравматичних морфо-клінічних, функціональних змін, виникнення небезпечних для життя явищ. Проведена наукова робота дозволила визначити шляхи подальшого удосконалення діагностики при судово-медичному визначенні тяжкості досліджуваних травм.

Ключові слова: судово-медична експертиза, травма під’язиково-гортанного комплексу, діагностичні критерії, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень

1. Tamilmani K. Practical Guide for Forensic Medi­cine and Toxicology. 2nd. Delhi: Jaypee Brothers Medical Publishers (P) Ltd; 2021. 260 p.
2. Chand S. Essentials of Forensic Medicine and Toxi­cology. 2nd. Elsevier Health Sciences, India; 2023. 650 p.
3. Famokunwa B, Kemp S, Selby J, Madani G, San­dhu G, Hull JH. Life‐threatening laryngeal injury in Elite Rugby Union: Prevention and management laryngeal trauma in rugby. Clin Case Rep. 2021;9:494-8. doi: https://doi.org/10.1002/ccr3.3565
4. Viejo-Moreno R, García-Fuentes C, Mudarra-Reche C, Terceros-Almanza LJ, Chico-Fernández M. La­ryngeal injury in closed cervical traumatism Med Intensiva. 2019;43:503-7. doi: https://doi.org/10.1016/j.medin.2018.01.003
5. Dubey PK, Singh K, Bharti AK. Point-of-Care Ultrasonography for Evaluation of Blunt Tracheal Injury. Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia. 2021;35(8):2545-6. doi: https://doi.org/10.1053/j.jvca.2021.01.015
6. Shi J, Uyeda JW, Duran-Mendicuti A, Potter CA, Nunez DB. Multidetector CT of Laryngeal Injuries: Prin­ciples of Injury Recognition. Radiographics. 2019;39(3):879-92. doi: https://doi.org/10.1148/rg.2019180076
7. Dhattarwal SK, Jakhar JK, Yadav N. Practical as­pects of Forensic Medicine For MBBS and MD Students Paperback. Bhilai: OrangeBooks Publication; 2021. 240 p.
8. [On the development and improvement of the forensic medical service of Ukraine. Rules of forensic medical determination of the severity of bodily injuries. Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 6 of 1995 Jan 17]. Kyiv; 1995. 220 p. Ukrainian.
9. Biswas S, Saran M. Blunt trauma to the neck presenting as dysphonia and dysphagia in a healthy young woman; a rare case of traumatic laryngocele. Bull Emerg Trauma.2020;8(2):129-31. doi: https://doi.org/10.30476/BEAT.2020.46455
10. Max Houck Forensic Pathology (Advanced Foren­sic Science Series). 1st Edition. USA; 2016. 436 p.
11. Payne-James J, Jones RM. Simpson's Forensic Medicine. 14th Edition. USA, Boca Raton: CRC Press; 2019. 353 p.
12. Stewart ME, Erath BD. Investigating Blunt Force Trauma to the Larynx: the role of inferior-superior vocal fold displacement on phonation. Journal of Biomechanics. 2020;18:1-28. doi: https://doi.org/10.1016/j.jbiomech.2021.110377
13. Aksakal C, Karaca I. Isolated vocal cord he­matoma developing after blunt neck trauma. Turkish Journal of Emergency Medicine. 2019;19:30-2. doi: https://doi.org/10.1016/j.tjem.2018.08.004
14. Moser JB, Stefanidis K, Vlahos I. Imaging eva­luation of tracheobronchial injuries. Radiographics. 2020;40:515-28. doi: https://doi.org/10.1148/rg.2020190171
15. [Medical care protocols "Otolaryngology". Nor­mative production-practical edition]. Kyiv: MNIATs medychnoi statystyky; MVTs «Medinform»; 2009. 104 p. Ukrainian.

Переглянути:

Губін М.В. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна,
e-mail: n-gubin@ukr.net 
https://orcid.org/0000-0002-2383-3211

Ольховський В.О. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0003-2843-2692

Гарюк Г.І. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0344-8997

Губін В.М. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
https://orcid.org/0009-0009-8795-5152 

Губін М.В., Ольховський В.О., Гарюк Г.І., Губін В.М. Судово-медичне визначення тяжкості закритих травм під’язиково-гортанного комплексу за даними спеціалізованої клініки. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 110-116. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289205 

Forensic-medical determination of the severity of closed injuries of the hyoid-laryngeal complex according to the data of a specialized clinic

0

Переміжна кульгавість є поширеним симптомом захворювання периферичних артерій, що уражає до 50% пацієнтів старше 50 років і характеризується болем, дискомфортом і судомами в м’язах ніг під час фізичної активності. Переміжна кульгавість є поширеним симптомом захворювання артерій нижніх кінцівок, яке значно впливає на якість жит­тя пацієнтів і призводить до витрат на охорону здоров’я. Сучасні методи лікування переміжної куль­гавості часто є неадекватними, що призводить до необхідності більш ефективного лікування. Розробка нових методів лікування має вирішальне значення для покращення результатів для пацієнтів і полегшення наслідків захворювання для громадського здоров’я. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб представити вплив комплексної фізіотерапії, що проводилася самостійно під наглядом фізіотерапевта протягом 14 тижнів, на пацієнта з інтермітуючою кульгавістю, спричиненою захворюванням периферичних артерій. Терапія включала тренування на велосипеді у формі домашньої лікувальної фізичної культури (ЛФК) в поєднанні з глибокою осциляційною терапією. Глибока осциляційна терапія передбачала використання електростатичного поля з частотою від 5 до 250 Гц. Поле було застосовано за методикою лімфодренажу. У цьому випадку спостерігалося статистично значуще та сприятливе збільшення виміряних змінних, таких як збільшення щиколотково-плечового індексу з 0,65 до 0,8, підвищення тканинної перфузії, виміряної за допомогою лазерної доплерівської флоуметрії, з 12,3% до 61% залежно від місця вимірювання та збільшення дистанції безболісної ходьби на 451%. Вимірювання TcPO₂ на ураженій нозі зросло з 31 до 48 мм рт.ст. Використання домашньої фі­зичної терапії в поєднанні з глибокою осциляцією показало поліпшення в дистанції безболісного ходьби, індексу гомілково-плечового тиску та інших показників у пацієнтів з периферійною артеріальною хворобою. Терапія глибокою осциляцією демонструвала потенційні анальгетичні ефекти, але також викликала питання щодо мож­ливого ушкодження нервів. Дослідження показало, що домашня фізична терапія може служити альтернативою наглядовій фізичній терапії, але має обмеження, такі як мала вибірка та відсутність прямих порівнянь.

Ключові слова: фізична медицина, мікроциркуляція, переміжна кульгавість, фізична підготовка, захворювання судин

1. Jawień A, Filipiak KJ, Bręborowicz A, Mrozi­kiewicz-Rakowska B, Szymanski FM, Terlecki P, et al. Recommendations for the management of lower extremity artery disease (LEAD) based on ESVS/ /ESC 2017 guidelines. Position document of PTChN, PTNT, PTLR and SFSN PTK experts. Acta Angiologica. 2019;25:219-69. doi: https://doi.org/10.5603/AA.2019.0015
2. Nowakowski P, Buszman P, Janas A, Kiesz S, Buszman P. Five-year outcomes after revascularization of superficial femoral artery occlusion using Ocelot catheter. Advances in Interventional Cardiology. 2019;15(4):472-6. doi: https://doi.org/10.5114/aic.2019.90222
3. Bielecka-Dabrowa A, Lewek J, Sakowicz A, Pa­duszyńska A, Dąbrowa M, Orszulak-Michalak D, et al. Effects of Implementing Personalized Health Education in Ambulatory Care on Cardiovascular Risk Factors, Com­pliance and Satisfaction with Treatment. Journal of Personalized Medicine. 2022;12(10):1583. doi: https://doi.org/10.3390/jpm12101583
4. Kotseva K, De Backer G, De Bacquer D, Rydén L, Hoes A, Grobbee D, et al. Primary prevention efforts are poorly developed in people at high cardiovascular risk: A report from the European Society of Cardiology Euro­bservational Research Programme EUROASPIRE V survey in 16 European countries. European Journal of Preventive Cardiology. 2021;28(4):370-9. doi: https://doi.org/10.1177/2047487320908698
5. Kapusta J, Irzmański R. The Impact of Controlled Physical Training with Hydrotherapy on Changes in Swel­ling and Claudication Distance in Patients with Athe­rosclerotic Ischemia of the Lower Limbs. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022;19(23):15715. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph192315715
6. Pogorzelska J, Zaglaniczny D, Zmyślna A, Kiebzak W. Observation of deep oscillation usage and its effectiveness on burn scars – a case report. Medical Studies. 2017;33(1):46-50. doi: https://doi.org/10.5114/ms.2017.66956
7. Opuchlik A, Biskup M, Włoch A, Lipińska-Stań­czak M, Lipińska A. Methods of physiotherapeutic mana­gement used in the treatment of secondary lymphoedema in the Holycross Cancer Centre in Kielce. Medical Studies. 2014;30(2):123-30. doi: https://doi.org/10.5114/ms.2014.43606
8. Belmonte R, Tejero M, Ferrer M, Muniesa JM, Duarte E, Cunillera O, et al. Efficacy of low-frequency low-intensity electrotherapy in the treatment of breast cancer-related lymphoedema: a cross-over randomized trial. Clinical Rehabilitation. 2012;26(7):607-18. doi: https://doi.org/10.1177/0269215511427414
9. Hammad TA, Smolderen KG, Spertus JA, Jones PG, Shishehbor MH. Associations of exercise an­kle–bra­chial index, pain-free walking distance and maxi­mum wal­king distance with the Peripheral Artery Ques­tion­naire: Finding from the PORTRAIT PAD Registry. Vascular Medicine (United Kingdom). 2019;24(1):32-40. doi: https://doi.org/10.1177/1358863X18785026
10. Banerjee D, Kamuren J, Baird GL, Klinger JR, Ventetuolo CE. The Modified Borg Dyspnea Scale does not predict hospitalization in pulmonary arterial hyper­tension. Pulmonary Circulation. 2017;7(2):384-90. doi: https://doi.org/10.1177/2045893217695568
11. Vaidya A, Kleinegris M-C, Severens JL, Ten Cate H, Joore MA. Comparison of EQ-5D and SF-36 in untreated patients with symptoms of intermittent claudication. Jour­nal of Comparative Effectiveness Research. 2018;7(6):535-48. doi: https://doi.org/10.2217/cer-2017-0029
12. Morris CJ, Zawieja DC, Moore JE. A multiscale sliding filament model of lymphatic muscle pumping. Biomechanics and Modelling in Mechanobiology. 2021;20(6):2179-202. doi: https://doi.org/10.1007/s10237-021-01501-0
13. Hur S, Kim J, Ratnam L, Itkin M. Lymphatic Inter­vention, the Frontline of Modern Lymphatic Medicine: Part I. History, Anatomy, Physiology, and Diagnostic Imaging of the Lymphatic System. Korean Journal of Radiology. 2023;24(2):95-108. doi: https://doi.org/10.3348/kjr.2022.0688
14. Ma KF, Kleiss SF, Schuurmann RCL, Nijboer TS, El Moumni M, Bokkers RPH, et al. Laser Doppler Flow­metry Combined with Spectroscopy to Determine Pe­ripheral Tissue Perfusion and Oxygen Saturation: A Pilot Study in Healthy Volunteers and Patients with Peripheral Arterial Disease. J Pers Med. 2022 May 24;12(6):853. doi: https://doi.org/10.3390/jpm12060853
15. Shiba S, Shiba A, Hatada A. Differences in Physi­cal Activity between Patients with Peripheral Artery Disease and Healthy Subjects. Journal of Ageing Research. 2020;2020:5093528. doi: https://doi.org/10.1155/2020/5093528
16. McDermott MM, Dayanidhi S, Kosmac K, Saini S, Slysz J, Leeuwenburgh C, et al. Walking Exercise Therapy Effects on Lower Extremity Skeletal Muscle in Peripheral Artery Disease. Circ Res. 2021 Jun 11;128(12):1851-67. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.121.318242
17. Аntoaneta B, Magdalena GZ. Deep oscillation – a modern additional physical modality for analgesia in pa­tients with back pain. Praemedicus. 2013;29:85-90.
18. Szymczak M, Oszkinis G, Majchrzycki M. The Im­pact of Walking Exercises and Resistance Training upon the Walking Distance in Patients with Chronic Lower Limb  Ischaemia. BioMed Res Int. 2016;2016:7515238. doi: https://doi.org/10.1155/2016/7515238
19. McDermott MM, Spring B, Tian L, Treat-Jacob­son D, Ferrucci L, Lloyd-Jones D, et al. Effect of Low-Intensity vs High-Intensity Home-Based Walking Exercise on Walk Distance in Patients with Peripheral Artery Disease: The LITE Randomized Clinical Trial. JAMA. 2021 Apr 6;325(13):1266-76. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2021.2536.1276
20. Waddell A, Seed S, Broom DR, McGregor G, Bir­kett ST, Harwood AE. Safety of home-based exercise for people with intermittent claudication: A systematic review. Vascular Medicine. 2022;27(2):186-92. doi: https://doi.org/10.1177/1358863X211060388
21. Leslie R, May S, Scordis C, Isgar V, Poulton P, Garnham A. Outcomes following supervised exercise and home-based exercise for patients with intermittent claudication. Journal of Vascular Nursing: Official Publication of the Society for Peripheral Vascular Nursing. 2022;40(4):157-61. doi: https://doi.org/10.1016/j.jvn.2022.09.006
22. Jansen SCP, Hoeks SE, Nyklíček I, Scheltin­ga MRM, Teijink JAW, Rouwet EV. Supervised Exercise The­rapy is Effective for Patients with Intermittent Claudication Regardless of Psychological Constructs. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery. 2022;63(3):438-45. doi: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2021.10.027
23. Pymer S, Ibeggazene S, Palmer J, Tew GA, Ing­le L, Smith GE, et al. An updated systematic review and meta-analysis of home-based exercise programs for individuals with intermittent claudication. Journal of Vascular Surgery. 2021;74(6):2076-85. doi: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2021.03.063
24. Afridi A, Rathore FA. What are the effects of dif­ferent modes of exercise training for intermittent claudi­cation? – A Cochrane Review summary with commentary. Journal of Rehabilitation Medicine. 2021;53(4):2778. doi: https://doi.org/10.2340/16501977-2820
25. Hageman D, Fokkenrood HJ, Gommans LN, van den Houten MM, Teijink JA. Supervised exercise therapy versus physical therapy at home versus walking advice for intermittent claudication. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2018;4(4):CD005263. doi: https://doi.org/10.1002/14651858.CD005263.pub4
26. Sakibaev KS, Nikityuk DB, Alekseyeva NT, Klo­chkova SV, Tashmatova NM. Characteristics of muscle mass in women of different constitutions. Research Journal of Pharmacy and Technology. 2019;12(12):6193-7. doi: https://doi.org/10.5958/0974-360X.2019.01075.8
27. Doszhanova GN, Abduldayeva AA. Hygienic as­ses­sment of nutrition status of the population of the geronto­lo­gical group. Gigiena i Sanitariya. 2017;96(11):1084-7. doi: https://doi.org/10.18821/0016-9900-2017-96-11-1084-1087
28. Mamontov IN. Results of treatment for mirizzi syndrome. Klinichna Khirurhiia. 2016;9:25-7. doi: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30265472/
29. Shakiyeva R, Abduldayeva A, Akhmetova K, Tu­leshova G, Dosmambetova K, Maltabarova N, et al. The structure of a daily food ration of the inhabitants over 40 years old in the Republic of Kazakhstan. Iranian Journal of Public Health. 2018;47(8):1215-7.
30. Hajiyeva NN. Clinical presentations of pain synd­rome depending on the grade of CNS lesions at newborns. Azerbaijan Medical Journal. 2008;3:50-2.
31. Sakibaev K, Kozuev K, Atabaev I, Alimbekova A, Argynbaeva A. Somatotypological Indicators of Physical Development in Residents of Kyrgyzstan. Iranian Journal  of War and Public Health. 2022;14(3):279-85. doi: https://doi.org/10.29252/ijwph.14.3.279
32. Schapovalova O, Gorlova A, de Munter J, Sheve­leva E, Eropkin M, Gorbunov N, et al. Immunomodulatory effects of new phytotherapy on human macrophages and TLR4- and TLR7/8-mediated viral-like inflammation in mice. Frontiers in Medicine. 2022;9:952977. doi: https://doi.org/10.3389/fmed.2022.952977
33. Altayeva AA, Issenova SS, Machtejeviene E, Bo­dykov GZ, Bishekova BN. Results of using the robson classification in Kazakhstan. Open Access Macedonian Journal of Medical Sciences. 2021;9:663-9. doi: https://doi.org/10.3889/oamjms.2021.6398
34. Tápanes SH, Fernández MJS, Iturralde Y, Fer­nández AS. The effect of deep oscillation therapy in fibro­cystic breast disease. A randomized controlled clinical trial. International Archives of Medicine. 2018;11(14):1-10. doi: https://doi.org/10.3823/2555
35. Sakibaev KS, Nikityuk DB, Atabaev IN, Sat­tarov AE, Nuruev MK. Somatotypological features of the physique of ethnic Kyrgyz women of different ages. Asia Life Sciences. 2020;Supp 22(2):185-200.
36. Von Stengel S, Teschler M, Weissenfels A, Wil­lert S, Kemmler W. Effect of deep oscillation as a recovery method after fatiguing soccer training: A randomized cross-over study. Journal of Exercise Science and Fitness. 2018;16(3):112-7. doi: https://doi.org/10.1016/j.jesf.2018.10.004
37. Jahr S, Schoppe B, Reisshauer A. Effect of treat­ment with low-intensity and extremely low-frequency electrostatic fields (Deep Oscillation) on breast tissue and pain in patients with secondary breast lymphoedema. Journal of Rehabilitation Medicine. 2008;40(8):645-50. doi: https://doi.org/10.2340/16501977-0225
38. Boisnic S, Branchet MC. Anti-inflammatory and draining effect of the Deep Oscillation device tested clinically and on a model of human skin maintained in survival condition. European Journal of Dermatology. 2013;23(1):59-63. doi: https://doi.org/10.1684/ejd.2012.1904
39. Ayazbekov A, Nurkhasimova R, Khudaiber­geno­va SS, Zhunussov D, Zulpukharov A. Puberty Start of Girls Residing in Urban and Rural Areas of the Turkestan Region. Advances in Gerontology. 2022;12(1):47-55. doi: https://doi.org/10.1134/S2079057022010040
40. Mamed-zade GT. Congenital development disor­der: the system of data collection. Georgian medical news. 2009;166:21-5. PMID: 19202212

Переглянути:

Трибульський Р. Верхньосілезька академія, Катовіце, Польща,
e-mail: roberttrybulski49@gmail.com 
https://orcid.org/0000-0002-4276-4813

Біолік Г. Сілезький медичний університет, Катовіце, Польща
https://orcid.org/0000-0001-8223-9370

Кучмік В. Сілезький медичний університет, Катовіце, Польща
https://orcid.org/0000-0002-0927-0977

Івасик Н. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, Львів, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0053-2854

Тиравська О. Львівський державний університет фізичної культури ім. Івана Боберського, Львів, Україна
https://orcid.org/0000-0002-4555-7756

Трибульський Р., Біолік Г., Кучмік В., Івасик Н., Тиравська О. Застосування глибокої осциляційної терапії в лікуванні захворювань периферичних артерій. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 116-127. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289207 

Application of deep oscillation therapy in the treatment of peripheral arterial diseases

1

Питання вдосконалення про­токолів стоматологічної допомоги дітям із множинним (декомпенсованим) та ускладненим карієсом постійних зубів, їх повноцінна реабілітація є особливо актуальним, особливо в періоди соціальних катаклізмів (пандемія COVID-19, воєнний стан тощо). Метою цього дослідження була оцінка поширеності та інтенсивності, аналіз сучасних підходів до діагностики, лікування, профілактики та реабілітації ускладненого карієсу постійних зубів серед дітей м. Києва. Матеріалом дослідження були дані історій хвороби 236 дітей віком 7-18 років. Під час аналізу отриманих даних обчислювалися поширеність та інтенсивність карієсу, частка випадків скарг на зубний біль та відсоток потреби в заміні або корекції реставрацій після лікування ускладненого карієсу. Поширеність карієсу постійних зубів серед 7-18-річних дітей (n=236) у період 2020-2023 рр. дорівнювала 42-95%, інтенсивність – 1,73-6,4, частота діагностики ускладненого карієсу – 4,8%-37,1%, поширеність скарг на зубний біль – 31%, відсоток потреби в заміні реставрацій після лікування ускладненого карієсу – 62%. Отримані по­казники підтверджують відсутність тенденції до зниження порівняно з аналогічними даними за понад 15-річний термін спостережень. Діагностика, лікування та повноцінна реабілітація ускладненого карієсу постійних зубів у дітей є складними, багатоетапними та вимагає практичного досвіду й терпіння лікаря-стоматолога та застосування найсучасніших матеріалів та технологій. На сьогодні відсутні чіткі науково обґрунтовані протоколи відновлення постійних зубів, зокрема із незавершеним формуванням кореня, після проведення ендодонтичного лікування. Застосування сучасних технологій ортопедичної стоматології та матеріалознавства (3D-сканера, 3D-принтера, T-scan, полімерів) дозволить значно підвищити якість ком­плексного лікування та реабілітації дітей із ускладненнями карієсу постійних зубів.

Ключові слова: постійні зуби, карієс, діти, тверді тканини зубів, реставрація зуба, ендодонтичне лікування, цифрова стоматологія

1. Rechmann P, Chaffee B, Rechmann B, et al. Ca­ries Management by Risk Assessment: Results from a Practice-Based Research Network Study. J Calif Dent Assoc. 2019 Jan;47(1):15-24. doi: https://doi.org/10.1080/19424396.2019.12220742
2. Horokhivskyi VV, Dienha OV. [Dental status of children with dental caries under the influence of deve­loped preventive measures including mineralol]. Innovatsii v stomatolohii. 2022;1:39-42. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.35220/2523-420X/2022.1.6
3. Mandziuk TB, Goncharenko VA, Kaskova LF. Comparative characteristics of dental caries indices in children at the first period of changeable occlusion. The scientific heritage. 2018;23(Р 2):31-4.
4. Hodovanets OI, Kotelban AV. [Caries incidence rates of permanent teeth in children aged 12 and 15]. Visnyk stomatolohii. 2020;2(111),36:80-4. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-80-84
5. Danyltsiv LO, Rozhko MM. [Dental status of 15-year-old schoolchildren in the Ivano-Frankivsk region]. Klinichna Stomatolohiia. 2022;4:39-43. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12660
6. Savychuk NO. [Innovative approaches to the pre­vention of dental caries in children and pregnant women]. Sovremennaia stomatolohyia. 2013;5:50-4. Ukrainian.
7. Kaskova LF, Mandziuk ТB, Ulasevych LP, et al. Correlation relations of caries and socio-hygienic factors. Problemy ekolohii ta medytsyny. 2019;23(3-4):9-12. doi: https://doi.org/10.31718/mep.2019.23.3-4.03
8. Hryhorenko HM, Khomenko LO, Soro­chen­ko HV. [In vitro study of the enamel surface layer of permanent teeth in the period of secondary mineralization]. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2015;1:11-5. Ukrainian.
9. Al‑Halabi M, Salami A, Alnuaimi E, et al. As­sessment of paediatric dental guidelines and caries mana­gement alternatives in the post COVID‑19 period. A cri­tical review and clinical recommendations. European Archives of Paediatric Dentistry. 2020;21:543-56. doi: https://doi.org/10.1007/s40368-020-00547-5
10. Khomenko LO, Ostapko OI, Trachuk YuM, [The main indicators of dental morbidity in 12-15-year-old children in Kyiv]. Aktualni problemy medytsyny ta byolohyy. 2005;1(33):200-6. Ukrainian.
11. Sorochenko HV, Ishutko IF, Karachevska KO. [Condition of hard tissues of permanent teeth in children of Kyiv]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2016;1,2(127):267-9. Ukrainian.
12. Hruzieva TS, Lekhan VM, Ohniev VA, Haliien­ko LI, Kriachkova LV, Palamar BI, et al. [Biostatistics]. Vinnytsia: New Book; 2020. 384 p. Ukrainian.
13. Pavlenko OV, Lystopad OP. [In vitro study of the enamel surface layer of permanent teeth in the period of secondary mineralization]. Sovremennaia stomatolohyia. 2014;2:100-3. Ukrainian.
14. Borysenko AV, Nespriadko VP, Klitynskyi YV, et al. [Computer simulation of stresses in mandibular incisors with different restoration designs]. Sovremennaia stoma­tolohyia. 2013;2:90-2. Ukrainian.
15. Chua DR, Tan BL, Nazzal H, et al. Outcomes of preformed metal crowns placed with the conventional and Hall techniques: A systematic review and meta‐analysis. International Journal of Paediatric Dentistry. 2022;33,2:141-57. doi: https://doi.org//10.1111/ipd.13029  
16. Ayedun OS, Oredugba FA, Sote EO. Comparison of the treatment outcomes of the conventional stainless steel crown restorations and the hall technique in the treatment of car-ious primary molars. Niger J Clin Pract. 2021;24(4):584-94. doi: https://doi.org//10.4103/njcp.njcp_460_20
17. Vamshi NS, Agarwal A, Sachanandani HM, et al. Revolution in Pediatric Dentistry: A Review. Journal of Advanced Medical and Dental Sciences Research. 2021;9,11:47-51. doi: https://doi.org//10.21276/jamdsr

Переглянути:

Прощенко Н.С. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7317-6590 

Сороченко Г.В. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна,
e-mail: anticaries15@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-0559-6080

Остапко О.І. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-6777-5116

Плиска О.М. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-3843-5582

Трохимець Ю.В. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0004-2936-9263 

Прощенко Н.С., Сороченко Г.В., Остапко О.І. Плиска О.М., Трохимець Ю.В. Ускладнений карієс постійних зубів у дітей: стан проблеми та сучасні шляхи вирішення. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 128-136. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289211 

Complicated caries of permanent teeth in children: status of the problem and modern solution ways

0

У світі 5-7% глобальних смертей пов’язані із захворюваннями професійної етіології та виробничими травмами. Витрати суспільства, пов’язані з професійними захворюваннями, досягають 2-14% валового національного продукту (ВНП) у різних країнах. Мета дослідження – проаналізувати показники та динаміку професійної захворюваності, пов’язаної з нею непрацездатності та інвалідності в Україні порівняно з країнами світу. Проведено аналіз звітних матеріалів Державної служби України з питань праці (Держпраці), звітів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародної організації праці (МОП). За даними Держкомстату України, кількість пра­цівників в основних галузях економіки в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам, становить 836,6 тис. осіб, або 28,4% від облікової кількості штатних працівників. Отримані в дослідженні результати свідчать про невідповідність статистичних даних щодо професійної захворюваності та її наслідків реальному стану: рівень професійної захворюваності в Україні є в 17 разів нижчим за середній по Європі, при тому, що умови праці на більшості з підприємств не відповідають гігієнічним нормативам. Найбільш поширеними професійними захворюваннями в Україні є захворювання від впливу виробничого пилу: пневмо­коніози, хронічні бронхіти, хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), що формують 39% у структурі професійної захворюваності. Глобальний показник років здорового життя, втрачених через інвалідність (DALYs – Disability Adjusted Life Year) від впливу професійних чинників, у світі (5,1%) у 3 рази вищий за аналогічний в Україні (1,53%). Показник років життя, прожитих з інвалідністю (YLDs – Years lived with disability) внаслідок впливу факторів виробничого середовища, в Україні становить 0,38 на 100 тис. населення, і є значно меншим за аналогічний показник у більшості європейських країн та США. Викривлення статистичних показників професійної захворюваності та пов’язаних з нею наслідків призводить до невідповідності визначення прі­оритетних напрямів діяльності в галузі охорони здоров’я. У зв’язку з реінтеграцією України в Європейський Союз вимоги до санітарно-гігієнічних умов праці, медико-санітарного обслуговування працівників, системи визнання, реєстрації та про­філактики професійних захворювань мають адаптуватись до міжнародних вимог і рекомендацій.

Ключові слова: професійні захворювання, непрацездатність, інвалідність

1. Nahorna AM. [Occupational morbidity in Ukraine during the COVID-19 pandemic: an epidemiological analysis]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2022;18(1):12-21. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.33573/ujoh
2. GehannoJ-F, Letalon S, Gislard A, Rollin L. Inequities in occupational diseases recognition in France. Rev Epidemiol Sante Publique. 2019;67(4):247-52. doi: https://doi.org/10.1016/j.respe.2019.04.054
3. Basanets AV. [The state of occupational morbidity in Ukraine: realities and trends]. Promyslova bezpeka. 2014;12(75):50-2. Ukrainian. doi:
4. Nahorna AM. [Medico-social and demographic characteristics of the formation of occupational morbidity in Ukraine in the pre-war period and during martial law]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2022;18(3):171-80. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.33573/ujoh2022.03
5. [Labor of Ukraine. Statistical collection]. Kyiv; TOV “Avhust Treid”, 2020. Ukrainian. Available from: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/08/zb_Pracia2019.pdf
6. Nahorna AM, Sokolova MP, Vitte PM. [The state of occupational morbidity during the period of legislative changes in Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2016;1:3-17. Ukrainian.
7. Basanets AV, Bulavko MM. [Labor conditions and peculiarities of the clinical course of deforming arthrosis in workers of mining industry]. Medicni perspektivi.2018;23(3):6-11.  doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142326
8. Palacios NavaVE, Moreno Sánchez AR, Paz Román MDP, García JJ, Nava Hernández Situation of occupational and environmental health in Mexico. Ann Glob Health. 2018;84(3):348-59. doi: https://doi.org/10.29024/aogh.2317
9. Saha Occupational health in India. Ann Glob Health.2018;84(3):330-3. doi: https://doi.org/10.29024/aogh.2302
10. Murray CJ. GBD 2015 Risk Factors Collaborators Global, regional, and national comparative risk assessment of 79 behavioural, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks, 1990–2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet.2016;388:1659-724. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31679-8
11. Rushton The Global Burden of Occupational Disease Curr Environ Health Rep. 2017;4(3):340-8. doi: https://doi.org/10.1007/s40572-017-0151-2
12. Boirysova IS. [Disability status due to occu­pational diseases: Ukraine 2015-2018]. Medicni pers­pektivi.2021;26,(1):232-8.  doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228021
13. GBD Compare [Internet]. IHME, University of Washington; 2019 [cited 2023 Apr 14]. Available from: https://vizhub.healthdata.org/gbd-compare/
14. Van der Molen HF, de Vries S, Sluiter JK. Oc­cupational diseases among workers in lower and higher socioeconomic positions. Int J Environ Res Public Health. 2018;15(12):2849. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph15122849
15. Global, regional, and national comparative risk assessment of 84 behavioural, environmental and oc­cupational, and metabolic risks or clusters of risks for 195 countries and territories, 1990-2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet. 2018;392(10159):1923-94. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32225-6
16. Arustamiam OM, Tkachyshin VS, Kondratiuk VYe, Korzh AV. [Modern problems of oc­cupational pathology in Ukraine]. Dovkillia ta zdorovia. 2017;4(84):62-7. doi: https://doi.org/10.32402/dovkil2017.04.062
17. Basanets AV. Work-related diseases: problems and solutions. Svet rada. 2017;14(4):524-9.
18. Basanets AV, Andrysyshyna IM, Lashko OM. [Essential elements role in pathogenesis of occupational chronic lumbosacral radiculopathy in coal miners]. Medicni perspektivi. 2020;25(2):71-7. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.2.206365
19. Obermeyer LK, John SM, Skudlik C. Occupa­tional skin diseases. MMW Fortschr Med. 2021;163(18):56-63. doi: https://doi.org/10.1007/s15006-021-0292-y
20. HerlochV, Elsner The (new) occupational disease no. 5101: "Severe or recurrent skin diseases. J Dtsch Dermatol Ges. 2021;19(5):720-41. doi: https://doi.org/10.1111/ddg.14537
21. Thomas L. Diepgen Occupational skin diseases. J Dtsch Dermatol Ges. 2012;10:297-315. doi: https://10.1111/j.1610-0387.2012.07890
22. Total WHO/ILO Joint Estimates of the Work–related Birden of Disease and Injury, 2000-2016: Global Monitoring Report [Internet]. [cited 2023 Apr 14].  Available from: https://www.who.int/publications-detail-redirect/9789240034945
23. Takala J. Eliminating occupational cancer. Indust Hlth. 2015;53:307-9. doi: https://doi.org/10.2486/indhealth.53-307
24. Perlman DM, Maier LA. Occupational lung disease. Med Clin North Am. 2019;103(3):535-48. doi: https://doi.org/10.1016/j.mcna.2018.12.012
25. Chen KH, Su SB, Chen KT. An overview of occupational noise-induced hearing loss among workers: epidemiology, pathogenesis, and preventive measures. EnvironHealth Prev  2020;25(1):65. doi: https://doi.org/10.1186/s12199-020-00906-0
26. Ntlhakana L, Nelson G, Khoza-Shangase KS. Es­timating miners at risk for occupational noise-induced hearing loss: a review of data from a South African platinum mine. Afr J Commun Disord. 2020;67(2):e1-e8. doi: https://doi.org/10.4102/sajcd.v67i2.677
27. Diagnostic and exposure criteria for occupational diseases - Guidance notes for diagnosis and prevention of the diseases in the ILO List of Occupational Diseases (revised 2010) [Internet]. [cited 2023 Apr 14]. Available from: https://www.ilo.org/global/topics/safety-and-health-at-work/resources-library/
28. Disability-adjusted life years (DALYs) (who.int) [Internet]. [cited 2023 Apr 14]. Available from: http://www.who.int/data/gho/indicator-metadata-registry/imr-details/158
29. Raulf M. Occupational respiratory allergy: risk factors, diagnosis, and management. Handb Exp Pharmacol.2022;268:213-25. doi: https://doi.org/10.1007/164_2021_472
30. Ochmann U, Mueller-Lisse UG. Occupational diseases of the airways and the lungs. Nowak Internist (Berl). 2021;62(9):906-20. doi: https://10.1007/s00108-021-01109-7
31. Si S, Lewkowski K, Fritschi L, Heyworth J, Liew D, Li I. Productivity burden of occupational noise-induced hearing loss in Australia: a life table modelling study. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(13):4667. doi: https://10.3390/ijerph17134667
32. Roio LC, Mizutani RF, Pinto RC, Terra-Filho M, Santos UP. Work-related asthma. J Bras Pneumol. 2021;47(4):e20200577.
    doi: https://10.36416/1806-3756/e20200577
33. Kundiiev YuI, Varyvonchyk DV, Remennyk OI. [Occupational cancer: state and prospects of study in Ukraine]. Onkolohiia. 2010;12(3):224-8. Ukrainian.
34. Varyvonchyk DV, Ejibiya OM, Kopach KD. Modern approaches for improving prevention, screening and early diagnosis of head and neck tumors of occupational genesis. Ukrainian journal of occupational health.2020;16(3):187-201. doi: https://10.33573/ujoh2020.03.187
35. ViegiG, Maio S, Fasola S, Baldacci Global burden of chronic respiratory diseases. J Aerosol Med Pulm Drug Deliv. 2020;33(4):171-7. doi: https://10.1089/jamp.2019.1576
36. Prevalence and attributable health burden of chronic respiratory diseases, 1990-2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. LancetRespir  2020;8(6):585-96. doi: https://10.1016/S2213-2600(20)30105-3
37. SafiriS, Carson-Chahhoud K, Noori M, Nejad­ghaderi SA, Sullman MJM, Heris Burden of chronic obstructive pulmonary disease and its attributable risk factors in 204 countries and territories, 1990-2019: results from the Global Burden of Disease Study 2019. BMJ. 2022;378:e069679. doi: https://10.1136/bmj-2021-069679
38. Murgia N, Gambelunghe A. Occupational COPD – The most under-recognized lung disease? Respirology. 2022;27(6):399-410. doi: https://10.1111/resp.14272
39. Nowak-Pasternak J, Lipińska-Ojrzanowska A, Świą­tkowska B. Epidemiology of silicosis reported to the central register of occupational diseases over last 20 years in Poland. Int J Occup Med Environ Health. 2022;35(5):561-70. doi: https://10.13075/ijomeh.1896.01950
40. Fazen LE, Linde B, Redlich CA. Occupational lung diseases in the 21st century: the changing landscape and future challenges. Curr Opin Pulm Med. 2020;26(2):142-8. doi: https://10.1097/MCP.0000000000000658
41. Hoy RF, Chambers DC. Silica-related diseases in the modern world. Eur J Allergy Clin Immunol. 2020;75(11):2805-17.doi: https://doi.org/10.1111/all.14202
42. Qi XM, Luo Y, Song MY, Liu Y, Shu T, Liu Y, et al. Pneumoconiosis: current status and future prospects. Chin Med J (Engl). 2021;134(8):898-907. doi: https://10.1097/CM9.0000000000001461
43. Shimin ChenS, Liu M, Xie Global and national burden and trends of mortality and disability-adjusted life years for silicosis, from 1990 to 2019: results from the Global Burden of Disease study 2019. BMC Pulm Med. 2022;22(1):240. doi: https://10.1186/s12890-022-02040-9
44. Shydlovska TV, Shydlovska TA, Shevtsova TV, Kozak YuM. [Diagnosis and prevention of early auditory disorders due to exposure to industrial noise in machine-building industry workers]. Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. 2012;6:19-23.
45. WangD, Liang R, Yang M, Ma J, Li W, Mu M, et al. Incidence and disease burden of coal workers' pneu­moconiosis worldwide, 1990-2019: evidence from the Global Burden of Disease Study 2019. Eur Respir J. 2021;58(5):2101669. doi: https://10.1183/13993003.01669-2021
46. Pal A, Dasgupta A, Sanjoy K, Sadhukhan SK, Ban­dyopadhyay L, Paul B, et al. How common are aches and pains among garment factory workers? A work‑related musculoskeletal disorder assessment study in three factories of south 24 Parganas district, West Bengal. Journal of Family Medicine and Primary Care. 2021;10(2):91. doi: https://10.4103/jfmpc.jfmpc_55_20
47. Baur X. Asbestos-related disorders in Germany: background, politics, incidence, diagnostics and compensation. Int J Environ Res Public Health. 2018;15(1):143. doi: https://10.3390/ijerph15010143

Переглянути:

Проданчук М.Г. ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України", Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9229-9761

Басанець А.В. ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України", Київ, Україна
e-mail: a_basanets@meta.ua 
https://orcid.org/0000-0001-8236-4251

Кравчук О.П. ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України", Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-3608-5555

Гашинова К.Ю. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0003-2955-9687

Гвоздецький В.А. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-4663-141X

Проданчук М.Г., Басанець А.В., Кравчук О.П., Гашинова К.Ю., Гвоздецький В.А. Аналіз динаміки професійної захворюваності та її наслідків в Україні порівняно з країнами світу. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 137-152. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289217 

Analysis of the dynamics of occupational morbidity and its consequences in Ukraine in comparison with other countries of the world

2

В умовах постійного зростання тягаря хронічних неінфекційних захворювань діяльність Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) спрямована на розробку політики й стратегії в галузі профілактики неінфекційних хвороб (НІЗ) та постійно розвивається. Робота присвячена розгляду послідовної політики ВООЗ, викладеної в документах щодо зв’язку харчування з розвитком НІЗ. Мета роботи: визначити основні етапи політики ВООЗ щодо здорового харчування як головної передумови запобігання розвитку неінфекційних захворювань та окреслити відповідні заходи в Україні. Матеріали й методи: інформаційні, бібліографічні, нормативно-правові. Використано методи: системно-струк­турний, формально-логічний, бібліографічний та метод неформалізованого (традиційного) аналізу. Основні результати. Проведено аналіз політики ВООЗ щодо здорового харчування як фактора запобігання розвитку хронічних неінфекційних захворювань. Визначено ключові етапи політики та ухвалення рішень на глобальному рівні протягом останніх трьох десятиліть. Установлено, що еволюція ролі харчування в рамках політики ВООЗ відбулася від заклику до урядів країн розробити державні політики щодо харчування населення та створити національні плани дій у 90-х роках минулого століття до глобальних стратегій і дій, які відбулися у ХХІ сто­літті. Розглянуто базові документи ВООЗ щодо зв’язку харчування з розвитком хронічних захворювань та розширення розуміння змісту та необхідності здорового харчування. Висвітлено питання реалізації політики ВООЗ в Україні: розроблено і впроваджено «Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку на період до 2030 року» (2018), який став дорожньою картою для розробки низки керівних документів. Важливіші з них стосуються організації та норм здорового харчування дітей. Однак формування вітчизняної нормативно-правової бази щодо здорового харчування остаточно ще не завершено. Висновки. Визначено, що Україна потребує удосконалення політики щодо обмеження використання насичених жирів, промислово вироблених трансжирних кислот, обмеження орієнтованого на дітей маркетингу нездорової їжі та безалкогольних напоїв. Існує необхідність проведення широких інформаційних та просвітницьких заходів у межах просування рекомендацій ВООЗ щодо здорового харчування.

Ключові слова: здорове харчування, профілактика хронічних захворювань, політика ВООЗ, законодавчі та нормативно-правові акти України, здорові харчові звички

1. Food and health in Europe: WHO regional pub­lications european series [Internet]. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; WHO Regional Publications European Series 96. 2004 [cited 2023 Jul 15]; 385 p. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/272255/9789289013635-eng.pdf?sequence=3
2. Murray CJ, Aravkin AY, Zheng P, et al. Global burden of 87 risk factors in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet [Internet]. 2020 Oct [cited 2023 Jul 15];396(10258):1223-49. doi: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(20)30752-2
3. Diet, nutrition, and the prevention of chronic diseases. World Health Organization technical report series, 797 [Internet]. Geneva: World Health Organization; 1990 [cited 2023 Jul 15]; 203 p. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/39426
4. Martini D, Tucci M, Bradfield J, Di Giorgio A, Marino M, Del Bo' C, et al. Principles of Sustainable Healthy Diets in Worldwide Dietary Guidelines: Efforts So Far and Future Perspectives. Nutrients [Internet]. 2021 May 27 [cited 2023 Jul 9];13(6):1827. doi: https://doi.org/10.3390/nu13061827
5. Afshin A, Sur PJ, Fay KA, et al. Health effects of dietary risks in 195 countries, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. The Lancet [Internet]. 2019 May [cited 2023 Jul 15];393(10184):1958-72. doi: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(19)30041-8
6. International Conference on Nutrition : final report of the Conference, Rome, December 1992 [Internet]. Geneva: World Health Organization; 1992 [cited 2023 Jul 15]; 65 p. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/61254
7. Diet, nutrition and the prevention of chronic diseases. Report of a Joint WHO/FAO Expert Consultation [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2003 [cited 2023 Jul 15]; WHO Technical Report Series, No. 916. Available from: http://whglibdoc.who.int/trs/WHO_TRS_916.pdf
8. Comparative Analysis of Nutrition Policies in WHO European Member States [Internet]. World Health Organization. Regional Office for Europe; 1998 Oct [cited 2023 Jul 15]; 72 p. EUR/ICP/LVNG 01 02 01. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/108120
9. Gassner L, Zechmeister-Koss I, Reinsperger I. National Strategies for Preventing and Managing Non-communicable Diseases in Selected Countries. Frontiers in Public Health [Internet]. 2022 Feb 10 [cited 2023 Jul 9];10. doi: https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.838051
10. Djojosoeparto SK, Kamphuis CB, Vande­vijve­re S, Murrin C, Stanley I, Romaniuk P, et al. Strength of EU-level food environment policies and priority recom­mendations to create healthy food environments. European Journal of Public Health [Internet]. 2022Mar 9 [cited 2023 Jul 12]. doi: https://doi.org/10.1093/eurpub/ckac010
11. Rao P, Rodriguez RL, Shoemaker SP. Addressing the sugar, salt, and fat issue the science of food way. npj Science of Food [Internet]. 2018Jul 16 [cited 2023 Jun 28];2(1). doi: https://doi.org/10.1038/s41538-018-0020-x
12. Milajerdi A, Djafarian K, Shab-Bidar S. Dose–response association of dietary sodium intake with all-cause and cardiovascular mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. Public Health Nutrition [Internet]. 2018 Oct 22 [cited 2023Jun 28];22(2):295-306. doi: https://doi.org/10.1017/s1368980018002112
13. Jessri M, Hennessey D, Bader Eddeen A, Ben­nett C, Zhang Z, Yang Q, et al. Sodium, Added Sugar and Saturated Fat Intake in Relation to Mortality and Cardiovascular Disease Events in Adults: Canadian National Nutrition Survey Linked with Vital Statistics and Health Administrative Databases. British Journal of Nutrition [Internet]. 2022 Apr 8 [cited 2023 Jun 28]:1-33. doi: https://doi.org/10.1017/s000711452200099x
14. Khendel NV. [Organizational and legal aspects of the World Health Organization as a coordinating universal organization]. Aktualni problemy polityky [Internet]. 2020Jan 23 [cited 2023 Jul 12];(64):145-58. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.32837/app.v0i64.193
15. Holdenberh TV. [The main directions of interna­tional legal cooperation of the Ukraine with the World Health Organization]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Yurysprudentsiia [Inter­net]. 2018[cited 2023 Jul12];36(2):179-82. Ukrainian. Available from: https://vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc36/part_2/44.pdf
16. World Health Organization (WHO) [Internet]. [cited 2023 Jul14]. Available from: https://www.who.int/
17. European Union [Internet]. [cited 2023 Jul14]. Available from: https://european-union.europa.eu/
18. S. Food and Drug Administration [Internet]. [cited 2023 Jul14]. Available from: https://www.fda.gov/
19. [Ministry of Health of Ukraine]. [Internet]. [cited 2023 Jul14]. Ukrainian. Available from: https://moz.gov.ua
20. National Library of Ukraine named after VI.Ver­nadskyi [Internet]. [cited 2023 Jul 14]. Ukrainian. Available from: http://nbuv.gov.ua/
21. Sountrywide integrated noncommunicable disease intervention (CINDI) phogramme [Internet]. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 1996 [cited 2023 Jul14]. 200 p. Available from: http://whqlibdok.who.int/hq/1994/EUR_ICP_CINDI_94.02_PB04.pdf
22. CINDI dietary guide [Internet]. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2000 [cited 2023 Jul14]. 32 p. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/108342
23. Nishida C, Uauy R, Kumanyika S, Shetty P. The Joint WHO/FAO Expert Consultation on diet, nutrition and the prevention of chronic diseases: process, product and policy implications. Public Health Nutrition [Internet]. 2004Feb [cited 2023 Jun 28];7(1a):245-50. doi: https://doi.org/10.1079/phn2003592
24. Li C, Cobb LK, Vesper HW, Asma S. Global Sur­veillance of trans-Fatty Acids. Preventing Chronic Disease [Internet]. 2019 Oct 31 [cited 2023 Jun 28];16. doi:https://doi.org/10.5888/pcd16.190121
25. World Health Organization (WHO) [Internet]. Noncommunicable diseases; 2022 Sep 16 [cited 2023 Jun 27]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/noncommunicable-diseases
26. 23. Global strategy on diet, physical activity and health [Internet]. [place, publisher, date unknown]. WHA55.23 [cited 2023 Jun 27]. Available from: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA57/A57_R17-en.pdf
27. The First Action Plan for Food and Nutrition Policy. WHO European Region 2000-2005 [Internet]. Co­penhagen: WHO Regional Office for Europe; 2001 [cited 2023 Jun27]. 41 p. EUR/01/5026013. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/108379
28. WHO European Action Plan for Food and Nutrition Policy 2007–2012 [Internet]. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2008 [cited 2023 Jun 27]. 28 p. 4245-44004-62047. WHO/EURO:2008. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/349767?search-result=true&amp;query=second+action+plan&amp;current-scope=10665/107133&amp;rpp=10&amp;sort_by=score&amp;order=desc
29. European food and nutrition action plan 2015-2020 [Internet]. Copenhagen: World Health Organization; 2014 [cited 2023 Jun27]. 24 p. EUR/RC64/14 EUR/RC64/Conf.Doc./8. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/337971/64wd14e-FoodAndNutritionAP-140426.pdf?sequence=1&amp;isAllowed=y
30. Thirteenth general programme of work 2019–2023 [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2018 [cited 2023Jun 27]. 53 p. WHO/PRP/18.1. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/thirteenth-general-programme-of-work-2019-2023
31. Garde A, Zrilič J. International Investment Law and Non-Communicable Diseases Prevention. The Journal of World Investment & Trade [Internet]. 2020Oct 14 [cited 2023 Jul 12];21(5):649-73. doi: https://doi.org/10.1163/22119000-12340190
32. Global action plan for the prevention and control of noncommunicable diseases 2013-2020 [Internet]. Geneva: WHO Document Production Services; 2013 [cited 2023 Jul12]. 55 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241506236
33. Cena H, Calder PC. Defining a Healthy Diet: Evidence for the Role of Contemporary Dietary Patterns in Health and Disease. Nutrients [Internet]. 2020 Jan 27 [cited 2023 Jul12];12(2):334. doi: https://doi.org/10.3390/nu12020334
34. Framework for Action. In: Second International Conference on Nutrition; 2014 Nov19-21; Rome, Italy. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations/World Health Organization; 2014. p. 1-8.
35. World Health Organization (WHO) [Internet]. Healthy diet; 2020 Apr 29 [cited 2023 Jun27]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/healthy-diet
36. Guideline: Sugars intake for adults and children [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2015.59 p. WHO/NMH/NHD/15.2. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241549028
37. Guideline: Sodium intake for adults and children [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2012.56 p. WHO/NMH/NHD/13.2. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/77985/9789241504836_eng.pdf
38. Messerli FH, Hofstetter L, Syrogiannouli L, Rex­haj E, Siontis GC, Seiler C, et al. Sodium intake, life expectancy, and all-cause mortality. European Heart Journal [Internet]. 2020Dec 22 [cited 2023 Jun 28]. Available from: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa947
39. Li C, Cobb LK, Vesper HW, Asma S. Global Surveillance of trans-Fatty Acids. Preventing Chronic Disease [Internet]. 2019 Oct 31 [cited 2023Jun 28];16. Available from: https://doi.org/10.5888/pcd16.190121
40. Guidelines: Saturated fatty acid and trans-fatty acid intake for adults and children [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2018. 101 p. Available from: https://cdn.who.int/media/docs/default-source/nutritionlibrary/cfs-vgfsyn/draft-who-sfa-tfa-guidelines-public-consultation.pdf?sfvrsn=dc29c6af_5
41. Technical consultation on setting global sodium benchmarks for different food categories: report of a virtual meeting [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2022.36 p. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/353331
42. Grosso G, Di Cesare M. Dietary factors and non-communicable disease risk in Europe: evidence for Euro­pean nutritional guidelines? European Journal of Public Health [Internet]. 2021Oct 1 [cited 2023 Jul 9];31(Suppl 3). doi: https://doi.org/10.1093/eurpub/ckab164.185
43. Ahmad R, Akter F, Haque M. Editorial: Diet and nutrition for non-communicable diseases in low and middle-income countries. Frontiers in Nutrition [Internet]. 2023Mar 28 [cited 2023 Jul 12];10. doi: https://doi.org/10.3389/fnut.2023.1179640
44. Mikkelsen B, Williams J, Rakovac I, Wickrama­singhe K, Hennis A, Shin HR, et al. Life course approach to prevention and control of non-communicable diseases. BMJ [Internet]. 2019 Jan 28 [cited 2023 Jul15]:l257. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.l257
45. Fanzo J, Rudie C, Sigman I, Grinspoon S, Ben­ton TG, Brown ME, et al. Sustainable food systems and nutrition in the 21st century: A report from the 22nd annual harvard nutrition obesity symposium. The American Journal of Clinical Nutrition [Internet]. 2021Sep 15 [cited 2023 Jul 15]. doi: https://doi.org/10.1093/ajcn/nqab315
46. Buoncristiano M, Spinelli A, Williams J, Nar­done P, Rito AI, García‐Solano M, et al. Childhood over­weight and obesity in Europe: Changes from 2007 to 2017. Obesity Reviews [Internet]. 2021Aug 10 [cited 2023 Jul 15]. doi: https://doi.org/10.1111/obr.13226
47. Report of the commission on ending childhood obesity [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2016 [cited 2023Jul 15]. 65 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241510066
48. WHO European Childhood Obesity Surveillance Initiative (‎COSI)‎ Report on the fourth round of data collection, 2015–2017 [Internet]. Copenhagen: World Health Organization. Regional Office for Europe; 2021 [cited 2023Jul 15]. 90 p. 2495-42251-58349. WHO/EURO:2021. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/341189
49. Chrissini MM, Panagiotakos DB. Public health inter­ventions tackling childhood obesity at European level: A literature review. Preventive Medicine Reports [Internet]. 2022Dec [cited 2023 Jun 28];30:102068. doi: https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2022.102068
50. Romanelli R, Cecchi N, Carbone MG, Dinardo M, Gaudino G, Miraglia del Giudice E, et al. Pediatric obesity: prevention is better than care. Italian Journal of Pediatrics [Internet]. 2020Jul 24 [cited 2023 Jul 15];46(1). doi: https://doi.org/10.1186/s13052-020-00868-7
51. [Resolution adopted by the General Assembly on 1 April 2016. United Nations Decade of Action on Nutrition (2016-2025)]. [Internet]. Geneva: World Health Orga­nization; 2016 [cited 2023Jul 15]. 3 p. 70/259. Rus­sian. Available from: http://cawater-info.net/pdf/n1609308.pdf
52. Baker P, Hawkes C, Wingrove K, Demaio AR, Par­khurst J, et al. What drives political com­mitment for nutrition? A review and framework synthesis to inform the United Nations Decade of Action on Nutrition. BMJ Global Health [Internet]. 2018Feb [cited 2023 Jul 15];3(1):e000485. doi: https://doi.org/10.1136/bmjgh-2017-000485
53. Breda J, Castro LS, Whiting S, Williams J, Jewell J, Engesveen K, et al. Towards better nutrition in Europe: Evaluating progress and defining future directions. Food Policy [Internet]. 2020Oct [cited 2023 Jun 28];96:101887. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodpol.2020.101887
54. Use of nutrient profile models for nutrition and health policies: meeting report on the use of nutrient profile models in the WHO European Region, September 2021 [Internet]. Copenhagen: World Health Organization. Regional Office for Europe; 2022 [cited 2023 Jun 28]. 78 p. 6201-45966-66383. WHO/EURO:2022. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/363379
55. Nutrition labelling: policy brief [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2022 [cited 2023Jun 28]. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/355295
56. Reformulation of food and beverage products for healthier diets: policy brief [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2022 [cited 2023Jun 28]. 21 p. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/355755
57. REPLACE trans fat: an action package to eliminate industrially produced trans-fatty acids [Internet]. World Health Organization; 2019 [cited 2023Jun 28]. 7 p. WHO/NMH/NHD/18.4. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240021105
58. Countdown to 2023: WHO report on global trans-fat elimination 2022 [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2023 [cited 2023Jun 28]. 62 p. Available from:https://www.who.int/publications/i/item/9789240067233
59. WHO global report on sodium intake reduction [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2023 [cited 2023Jun 28]. 99 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240069985
60. He FJ, Brown M, Tan M, MacGregor GA. Re­ducing population salt intake –An update on latest evidence and global action. The Journal of Clinical Hypertension [Internet]. 2019 Aug 26 [cited 2023Jul 12];21(10):1596-601. doi: https://doi.org/10.1111/jch.13664
61. Smyrnov IP, editor. [Principles of healthy nut­rition: a guide to improving the quality of work]. Kyiv: CINDI- Ukraina; 2001. 29 p. Ukrainian.
62. [On the approval of the Concept of improving the food supply and quality of nutrition of the population. Order Kabinet of the Ministers of Ukraine dated 2004May 26, No. 332-r: as of 2020 Sept 26]. [Internet]. [cited 2023 Jun 01]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2004-р#Text
63. Serdiuk A, Gulich M, Polka N. [The prevention of non-infectious diseases related to lifestyle, nutrition and physical activity is an important direction of the national strategy of health protection of the population of Ukraine]. Zhurnal Akademii medychnykh nauk Ukrainy. 2010;16(2):299-307. Ukrainian.
64. Brych V, Bilak-Lukianchuk V, Slabkyi H, Hut­sol I, Potokii N, editors. [Healthy nutrition: a collection of materials for health care workers kharchuvannia] [Internet]. Uzhhorod: FOP SabovM; 2020. 64 p. Ukrainian. Available from: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/29992/1/інформ.Харч.%20збірник%20нові%20поля.pdf
65. [Pro On the approval of the Norms of physiological needs of the population of Ukraine in basic nutrients and energy. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 2017 Sept3, No. 1073]. [Internet]. [cited 2023 Jun 1]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text
66. [Pro On the approval of the National Action Plan for non-communicable diseases to achieve the global goals of sustainable development. Order Cabinet of the Ministers of Ukraine dated 2018 Jul26, 530]. [Internet]. [cited 2023 Jun 1]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2018-р#Text
67. [On the approval of norms and the Procedure for the organization of meals in educational institutions and children's health and recreation institutions. Decree of the Cabinet of Ministers of the Ministers of Ukraine dated 2021 Mar 24 No. 305: as of 2021 Sept 1]. [Internet]. 2021 [cited 2023 Jun 1]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2021-п#Text
68. [On the National Strategy for the Development of a Safe and Healthy Educational Environment in a New Ukrainian School. Decree of the President of Ukraine dated 2020May 25, 195/2020]. [Internet], 2020 [cited 2023 Jun 1]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/195/2020#Text
69. [On the approval of the Sanitary Regulations for general secondary education institutions. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 2020 Sept25 No. 2205: as of 2022 Sept 9]. [Internet], 2020 [cited 2023 Jun 1]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#Text
70. [Information bulletin Ukraine. Food habits of adults aged 18-69 years. Key findings from the STEPS study]. [Internet]. Geneva: World Health Organization; 2022. 4 p. Ukrainian. Available from: https://cdn.who.int/media/docs/librariesprovider2/ukraine/ukraine-factsheet-dietary-habits-of-adults-aged-18-69-years-highlights-from-steps-ukr.pdf?sfvrsn=23409983_7&amp;download=true
71. Serdyuk AM, Gulich MP, Petrenko OD, Lyubars­kaya LS, Koblyanskaya AV. The awareness and con­sciousness of young students about the threat of risk factors of development of non-infectious diseases – modern status of the problem. Medicni perspektivi [Internet]. 2019 Apr 2 [cited 2023 Jun28];24(1):4-14. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.1.162168
72. Gulich MP, Petrenko OD, Liubarska LS. Compe­tences acquired at school age and their role in formation of food behavior in young people. Environment & Health [Internet]. 2021Jun [cited 2023 Jun 28];99(2):22-7. doi: https://doi.org/10.32402/dovkil2021.02.022
73. [Monitoring the implementation of obligations to combat non-communicable diseases in Europe as of 2021]. [Internet]. Kopenhahen: Evropeiskoe rehyonalnoe biuro VOZ; 2021 [cited 2023Jun 28]. 64 p. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/350461/WHO-EURO-2021-4479-44242-62495-rus.pdf?sequence=1&amp;isAllowed=y
74. Branca F, Lartey A, Oenema S, Aguayo V, Stordalen GA, Richardson R, et al. Transforming the food   system to fight non-communicable diseases. BMJ   [Internet]. 2019Jan 28 [cited 2023 Jun 28]:l296. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.l296
75. Bongaarts J. FAO, IFAD, UNICEF, WFP and WHOThe State of Food Security and Nutrition in the World 2020. Transforming food systems for affordable healthy dietsFAO, 2020, 320 p. Population and Deve­lopment Review [Internet]. 2021Jun [cited 2023 Jul 15];47(2):558. doi: https://doi.org/10.1111/padr.12418
76. Baker P, Machado P, Santos T, Sievert K, Backholer K, Hadjikakou M, et Ultra‐processed foods and the nutrition transition: Global, regional and  national trends, food systems transforma­tions   and  political economy drivers. Obesity Re­views [Internet]. 2020 Aug 6 [cited 2023 Jul 15];21(12). doi: https://doi.org/10.1111/obr.13126
77. Yu E, Malik VS, Hu FB. Cardiovascular Disease Prevention by Diet Modification. Journal of the American College of Cardiology [Internet]. 2018 Aug [cited 2023Jul 15];72(8):914-26. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.02.085
78. UN-Nutrition Strategy 2022–2030. One UN for nutrition [Internet]. Rome, Italy: UN-Nutrition; 2022 [cited 2023 Jul 15]. 22 p. Available from: https://www.unnutrition.org/sites/default/files/2023-03/UN-Nutrition-Strategy-2022-2030_WEB_28Oct2022_EN.pdf

Переглянути:

Гуліч М.П. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна,
е-mail: gumapa@ukr.net 
https://orcid.org/0000-0002-1708-3012

Петренко О.Д. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5819-1901

Гуліч М.П., Петренко О.Д. Здорове харчування як фактор запобігання захворювань: політика ВООЗ та вітчизняний досвід (до 75-річчя діяльності ВООЗ в Україні). Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 152-162. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289218 

Healthy nutrition as a disease prevention factor: WHO Policy and National Experience (to mark the 75th anniversary of WHO in Ukraine)

3

На сьогодні діоксид хлору почав ширше впроваджуватися в технології водопідготовки на річкових водопроводах України. На Дні­провському водопроводі м. Києва діоксид хлору використовується в традиційній технології водопідготовки як для первинної, так і вторинної обробки води. Мета – проаналізувати результати вмісту небезпечних хлоритів у водопровідній питній воді окремих районів міста Києва та розрахувати й оцінити неканцерогенний ризик від вживання цієї води для здоров'я людей. Показано, що в питній воді з водопровідних мереж Святошинського, Шевченківського, Оболонського, Подільського районів міста, в які вона надходить після обробки діоксидом хлору з Дніпровського водопроводу, рівні хлоритів були найменшими зимою та навесні. У літній період концентрації хлоритів у воді з досліджуваних мереж були найбільшими і становили в середньому від 0,32 до 0,45 мг/дм³. Восени хлорити у воді з цих мереж реєструвалися на рівні 0,22-0,28 мг/дм³. Весною (травень) та особливо влітку рівні хлоритів у питній воді за середніми даними до 1,5-2 разів перевищували національний гігієнічний норматив (0,2 мг/дм³), але жодного разу вони не були вищими стосовно нормативу хлоритів (0,7 мг/дм³), рекомендованого ВООЗ. Виконаний нами аналіз санітарно-хімічних та мікробіологічних показників у питній воді показав, що впродовж усього періоду спостереження вода характеризувалася високою якістю та безпечністю. Оцінка ризику розвитку неканцерогенних ефектів для перорального шляху надходження хлоритів з питною водою із зазначених водопровідних мереж за середньорічними даними показав значення коефіцієнта небезпеки (HQ) на рівні 0,24-0,38, тобто був нижчим за 1,0. Проведено також визначення коефіцієнта небезпеки для вмісту хлоритів у питній воді на рівні 0,2 мг/дм³ та навіть 0,7 мг/дм³, який засвідчив, що вживання протягом життя питної води із таким вмістом хлоритів не несе загрози здоров'ю людини, оскільки коефіцієнт небезпеки знаходиться в межах 1,0, що є допустимим (прийнятним) ризиком за ступенем небезпеки. Таким чином, використання діоксиду хлору в традиційній технології водопідготовки забезпечує високу якість та безпечність питної води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками. Відмічається періодичне (в основному влітку) перевищення в питній воді вмісту хлоритів стосовно національного нормативу (0,2 мг/дм³), але його рівень у жодному разі не був вищим за норматив, рекомендований ВООЗ (0,7 мг/дм³). Показано, що наявні рівні хлоритів у питній воді та її вживання з таким токсичним навантаженням не створює загрози здоров'ю людей.

Ключові слова: питна вода, діоксид хлору, хлорити, якість питної води, неканцерогенний ризик

1. Directive (EU) 2020/2184 of the European Par­liament and of the Council of 16 December 2020 on the quality of water intended for human consumption (recast) [Internet]. [cited 2023 Apr 02]. Available from: http://data.europa.eu/eli/dir/2020/2184/oj
2. [On the approval of the State sanitary norms and rules "Safety indicators and separate indicators of the quality of drinking water in conditions of martial law and emergency situations of a different nature». Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 2022 Apr 22 No. 683] [Internet]. [cited 2023 Apr 02]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-22#Text
3. Prokopov VO, Lypovetska OB, Kulish TV, et al. [The use of chlorine dioxide in the drinking water pre­paration technology at the Dnipro water supply in Kyiv]. Dovkillia ta zdorovia. 2018;4(89):15-9. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.32402/dovkil2018.04.015
4. Human Health Risk Assessment [Internet]. [cited 2023 Apr 02]. Available from: https://www.epa.gov/risk/human-health-risk-assessment
5. Toxicological review of chlorine dioxide and chlorite. In Support of summary information on the integrated risk information system. EPA; 2000. 49 p. Available from: https://iris.epa.gov/static/pdfs/0496tr.pdf
6. [On the approval of methodological instructions "Assessment of the carcinogenic risk to the health of the population from the consumption of chlorinated drinking water." Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 2005 Oct 21 No. 545] [Internet]. [cited 2023 Apr 02]. Ukrainian. Available from: https://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=4448 
7. Antomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of medical and biological data]. 2-e izd. Kyiv; 2018. 579 p. Russian.
8. SrivastavA, Patel N, Chaudhary Disinfection by-products in drinking water: occurrence, toxicity and abatement. Environmental Pollution. 2020;267:115474. doi: https://doi.org/10.1016/j.envpol.2020.115474
9. GanW, Huang S, Ge Y, et al. Chlorite formation during ClO 2 oxidation of model compounds having various functional groups and humic substances. Water Research. 2019;159:348-57. doi: https://doi.org/10.1016/j.watres.2019.05.020
10. Prokopov VO. [Drinking water of Ukraine: medical-ecological and sanitary-hygienic aspects]. Kyiv: Medytsyna; 2016. 400 р. Ukrainian.
11. PadhiRK, Subramanian S, Satpathy Forma­tion, distribution, and speciation of DBPs (THMs, HAAs, ClO2-,and ClO3-) during treatment of different source water with chlorine and chlorine dioxide. Chemosphere. 2019;218:540-50. doi: https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2018.11.100
12. Özdemir K. Chlorine and chlorine dioxide oxi­dation of natural organic matter in water treatment plants. Environment Protection Engineering. 2020;46(4):87-97. doi: https://doi.org/10.37190/epe200407
13. Feretti D, Acito M, Dettori M, et al.  Genotoxicity of source, treated and distributed water from four drinking water treatment plants supplied by surface water in Sardinia, Italy. Environmental Research. 2020;185:109385. doi: https://doi.org/10.1016/j.envres.2020.109385

Переглянути:

Прокопов В.О. ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна,
e-mail: igme_voda@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-1611-8930

Липовецька О.Б. ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7096-1243

Куліш Т.В. ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна
https://orcid.org/0009-0009-9658-2570

Прокопов В.О., Липовецька О.Б., Куліш Т.В.  Гігієнічна оцінка небезпечних хлоритів в обробленій діоксидом хлору питній воді та ризик від її вживання для здоров'я населення. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 162-169. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289220 

Hygienic assessment of dangerous chlorites in drinking water treated with chlorine dioxide and the risk of its consumption to the health of the population

1

Атмосферне повітря може забруднюватися в результаті потрапляння в нього різних хімічних речовин, які шкідливо впливають на здоров'я людини, викликаючи загострення серцево-судинних, респіраторних захворювань, хвороб шлунково-кишкового тракту та ендокринної системи, а перевищення норм вмісту пилу в повітрі призводить до зростання захворюваності на алергію та бронхіальну астму. Актуальність цієї теми полягає в дослідженні джерел забруднення атмосферного повітря, оскільки саме вони призводять до підвищення рівня захворюваності та смертності серед населення. Це, у свою чергу, вимагає докорінної зміни способу життя людей, а також вживання конкретних заходів щодо забезпечення зниження рівня забруднення атмосферного повітря. У зв'язку з цим метою дослідження було проведення комплексного аналізу еколого-гігієнічного стану атмосферного повітря та оцінка його впливу на здоров'я людини внаслідок забруднення. Для аналізу викидів речовин-забруднювачів, оцінки рівня захворюваності населення та проведення кореляційно-регресійного аналізу були використані емпіричні методи дослідження, такі як емпіричний опис і порівняння, а також кореляційно-регресійний аналіз. Для дослідження забруднення атмосферного повітря та його впливу на здоров'я населення були використані офіційні дані Державного комітету Узбекистану зі статистики та наукові праці, а також методи статистичного аналізу та логічних міркувань. У дослідженні проаналізовано показники викидів речовин-забруднювачів в атмосферу в цілому по Республіці Узбекистан та окремо по регіонах. Крім того, в роботі представлено детальний аналіз загальної захворюваності населення Республіки Узбекистан та показників захворюваності на серцево-судинні захворювання, на основі якого було проведено кореляційно-регресійний аналіз. Крім того, були проаналізовані показники захворюваності населення на хвороби органів дихання та хвороби очей по всій Сирдар'їнській області. Дослідження показало, що в Узбекистані спостерігається високий рівень забруднення навколишнього середовища, при цьому виявлено прямий зв'язок між забруднювачами атмосфери й захворюваністю на серцево-судинні захворювання, хвороби органів дихання та очей. Для захисту атмосфери необхідно скорочувати викиди речовин-забруднювачів і впроваджувати принципи сталого розвитку, такі як модернізація промисловості та використання альтернативних джерел енергії. Отримані результати під­креслюють важливість визначення типів речовин-забруднювачів, їхніх властивостей та умов викидів для ефективної оцінки забруднення. Практичне значення цього дослідження полягає в оптимізації даних екологічного моніторингу забруднення міського повітря в Республіці Узбекистан, де в цілому спостерігається високий рівень речовин-забруднювачів в атмосфері, що впливає на здоров'я населення.

Ключові слова: урбанізація, патологічний стан, атмосфера, загальна смертність, промисловість

1. Liu H, Huang B, Zhan Q, Gao S, Li R, Fan Z. The influence of urban form on surface urban heat island  and its planning implications: Evidence from 1288 urban clusters in China. Sustain Cities Soc. 2021;71:102987. doi: https://doi.org/10.1016/j.scs.2021.102987
2. Roxon J, Ulm FJ, Pellenq RM. Urban heat island impact on state residential energy cost and CO2 emissions in the United States. Urban Climate. 2020;31:100546. doi: https://doi.org/10.1016/j.uclim.2019.100546
3. Li X, Stringer LC, Dallimer M. The spatial and temporal characteristics of urban heat island intensity: Im­plications for East Africa’s urban development. Cli­mate. 2021;9(4):51. doi: https://doi.org/10.3390/cli9040051
4. Barwise Y, Kumar P. Designing vegetation bar­riers for urban air pollution abatement: A practical review for appropriate plant species selection. NPJ Clim Atmos Sci. 2020;3:12. doi: https://doi.org/10.1038/s41612-020-0115-3
5. Yakhshieva ZZ, Ahmadjonova YT, Ahmadjo­no­va UT. Impact of vehicle emissions on the environment and human health. Science and Education Scientific Journal. 2021;2(6):119-23.
6. Adam MG, Tran PT, Balasubramanian R. Air qua­zlity changes in cities during the COVID-19 lockdown: A critical review. Atmos Res. 2021;264:105823. doi: https://doi.org/10.1016/j.atmosres.2021.105823
7. Iravani H, Rao V. The effects of new urbanism on public health. J Urban Des. 2020;25(2):218-35. doi: https://doi.org/10.1080/13574809.2018.1554997
8. Degirmenci K, Desouza KC, Fieuw W, Wat­son RT, Yigitcanlar T. Understanding policy and techno­logy res­ponses in mitigating urban heat islands: A literature review and directions for future research. Sustain Cities Soc. 2021;70:102873. doi: https://doi.org/10.1016/j.scs.2021.102873
9. Jacobs L, Emmerechts J, Hoylaerts MF, Mat­hieu C, Hoet PH, Nemery B, et al. Traffic air pollution and oxidized LDL. PLoS One. 2011;6(1):e16200. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0016200
10. Brook RD, Bard RL, Burnett RT, Shin HH, Vet­te A, Croghan C, et al. Differences in blood pressure and vascular responses associated with ambient fine particulate matter exposures measured at the personal versus com­munity level. Occup Environ Med. 2011;68(3):224-30. doi: https://doi.org/10.1136/oem.2009.053991
11. Lipsett MJ, Ostro BD, Reynolds P, Goldberg D, Hertz A, Jerrett M, et al. Long-term exposure to air pol­lution and cardiorespiratory disease in the California teachers study cohort. Am J Respir Crit Care Med. 2011;184(7):828-35. doi: https://doi.org/10.1164/rccm.201012-2082OC
12. Zhang P, Dong G, Sun B, Zhang L, Chen X, Ma NY, et al. Long-term exposure to ambient air pollution and mortality due to cardiorespiratory disease and cerebrovascular disease in Shenyang, China. PLoS One. 2011;6(6):e20827. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0020827
13. De Paula Santos U, Braga ALF, Giorgi DMA, Pe­reira LAA, Grupi CJ, Lin CA, et al. Effects of air pollution on blood pressure and heart rate variability: A panel study of 78 vehicular traffic controllers in the city of Sao Paulo, Brazil. EurHeart  2005;26(2):193-200. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehi035
14. World Health Organization. 2021 [Internet]. [cited 2023 Apr 20]. Available from: https://www.who.int/
15. United Nations Environment Programme [Inter­net]. 2022 [cited 2023 Apr 20]. Available from: https://www.unep.org/interactive/air-pollutionnote/?gclid=CjwKCAiAheacBhB8EiwAItVO28FdQ8FyDFWCxALLulpPB6gu9M2F8y2qqqi7vqeiNPRTTAmcml4UqhoCWpEQAvD_BwE
16. State Committee of the Republic of Uzbekistan on Statistics [Internet]. 2021 [cited 2023 Apr 20]. Available from: https://ru.knoema.com/atlas/sources/STAT-UZThe
17. Dong R, Li S, Zhang Y, Tan X, Fu X. Analysis of urban environmental problems based on big data from the urban municipal supervision and management information system. Ecol 2018;94:52-69. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2016.09.020
18. Ulpiani G. On the linkage between urban heat island and urban pollution island: Three-decade literature review towards a conceptual framework. Sci Total Environ.2021;751:141727. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.141727
19. Czernych R, Badyda AJ, Kozera G, Zagożdżon P. Assessment of Low-Level Air Pollution and Cardio­vascular Incidence in Gdansk, Poland: Time-Series Cross-Sectional Analysis. J Clin Med. 2023;12(6):2206. doi: https://doi.org/10.3390/jcm12062206
20. Wang F, Chen T, Chang Q, Kao YW, Li J, Chen M, et al. Respiratory diseases are positively asso­ciated with PM2.5 concentrations in different areas of Taiwan. PloS 2021;16(4):e0249694. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0249694
21. Yujing G, Qian Z, Kin L, Yingqin Z, Shubin W, Zhang W. The impact of urban transportation infra­structure on air quality. Sustainability. 2020;12:5626. doi: https://doi.org/10.3390/su12145626
22. Rapa M, Gobbi L, Ruggieri R. Environmental and economic sustainability of electric vehicles: Life cycle assessment and life cycle costing evaluation of electricity sources. Energies.2020;13:6292. doi: https://doi.org/10.3390/en13236292
23. Gehring U, Wijga AH, Koppelman GH, Vonk JM, Smit HA, Brunekreef B. Air pollution and the develop­ment of asthma from birth until young adulthood. Eur Respir 2020;56(1):2000147. doi: https://doi.org/10.1183/13993003.00147-2020
24. Holst GJ, Pedersen CB, Thygesen M, Brandt J, Geels C, Bonlokke JH, et al. Air pollution and family related determinants of asthma onset and persistent whee­zing in children: Nationwide case-control study. BMJ. 2020;370:m2791. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m2791
25. Lizogub VG, Kramarova VN, Polonska LN, Ka­minska TM, Melnychuk IO, Tyrayska YV. Dietary correction of hyperinsulinemia and hemostasis parameters in overweight arterial hypertension patients. World of Medicine and Biology. 2020;73(3):65-69. doi: https://doi.org/10.26724/2079-8334-2020-3-73-65-69
26. Wrobel A, Zapala L, Kluz T, Rogowski A, Mi­siek M, Juszczak K, et al. The Potential of Asiatic Acid in the Reversion of Cyclophosphamide-Induced Hemorrhagic Cystitis in Rats. International Journal of Molecular Sciences. 2021;22(11):5853. doi: https://doi.org/10.3390/ijms22115853
27. Tyravska Y, Savchenko O, Lizogub V, Raksha N, Savchuk O. Blood Plasma Serotonin and von Willebrand Fac­tor as Biomarkers of Unstable Angina Progression Toward Myocardial Infarction. Galician Medical Journal. 2021;28(1):202112. doi: https://doi.org/10.21802/gmj.2021.1.2

Переглянути:

Комілова Н. Національний університет Узбекистану імені Мірзо Улугбека, Ташкент, Республіка Узбекистан,
e-mail: nilufark254@gmail.com 
https://orcid.org/0000-0003-2618-6010 

Егамкулов Х. Гулістанський державний університет, Гулістан, Республіка Узбекистан,
e-mail: K.Egamkulov@outlook.com 
https://orcid.org/0009-0004-7030-0233

Хамроєв М. Ургенчський державний університет, Ургенч, Республіка Узбекистан,
e-mail: mukhtor.hamroyev@proton.me  
https://orcid.org/0009-0005-8044-4334

Халілова Х. Регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників народної освіти Ташкентської області, Нурафшон, Республіка Узбекистан, e-mail: K-Khalilova@hotmail.com 
https://orcid.org/0009-0006-7639-5426

Зайнутдінова Д. Самаркандський державний університет, Самарканд, Республіка Узбекистан,
e-mail: Zaynutdinova17@protonmail.com 
https://orcid.org/0009-0002-8987-1947

Комілова Н., Егамкулов Х., Хамроєв М., Халілова Х., Зайнутдінова Д. Вплив забруднення повітря міст на здоров’я людини. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 170-179. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289221 

The impact of urban air pollution on human health

5

У статті розкрито питання продовження правової охорони прав інтелектуальної власності на лікарські засоби (ЛЗ). Мета дослідження – проведення узагальнення проблематики запровадження сертифікату додаткової охорони (СДО) в національному законодавстві та шляхів її вирішення, а також формування висновків та пропозицій щодо покращення нормативного регулювання СДО ЛЗ. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: діалектичний, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, а також метод моделювання, аналізу та синтезу, які в сукупності сприяли організації, плануванню та проведенню наукового дослідження. В основу праці покладено наукові публікації з баз даних та пошукових систем (PubMed, JAMA, Scopus, Springer, BMC, Oxford Academic), міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти, статистичні дослідження міжнародних організацій (Precedence Research), патенти на винаходи, об’єктами яких є ЛЗ, рекомендаційні роз’яснення на рішення національних державних органів, приписи та настанови міжнародних та вітчизняних експертів. Зважаючи на аналіз статистичних даних розробки та впровадження ЛЗ, визначено, що оригінальні біологічні ЛЗ є основним фактором зростання цін на лікування цукрового діабету, онкологічних захворювань тощо. Розглянуто приклади патентів на ЛЗ, власниками яких є світові фармацевтичні компанії (Gilead, Bayer Intellectual Property Gmbh тощо), які забезпечили їм комерційний успіх та конкурентні переваги. Установлено, що патентна охорона надає правовласнику можливість здійснювати монополію на ринку, тим самим, за рахунок отриманого прибутку, компенсувати час, витрачений на розробку та дослідження оригі­нальних ЛЗ. Визначено законодавчі підходи регулювання відносин щодо додаткової охорони винаходів, об’єктом яких є ЛЗ у формі СДО в Україні та ЄС. Окреслено строки ексклюзивності даних (захист регуляторних даних) для нового ЛЗ в ЄС. На підставі проведеного дослідження резюмується, що застосування механізму СДО є інструментом у досягненні дотримання балансу між захистом прав інтелектуальної власності та доступом до оригінальних ЛЗ, оскільки своєчасне виведення на ринок генериків і біосимілярів впливає на зниження ринкової ціни, але при цьому негативно позначається на прибутковості виробників оригінальних ЛЗ. Звернено увагу на проблемні аспекти законодавчого впровадження механізму СДО в Україні, що спричиняє неправильне тлу­мачення та реалізацію відповідних положень та потребує оновлення. У зв’язку із наведеним, нагальною по­требою сучасності є впровадження в Україні, оновлення та удосконалення законодавчого механізму регулювання СДО.

Ключові слова: лікарські засоби, інтелектуальна власність, сертифікат додаткової охорони, правовий захист, патент

1. Wouters OJ, McKee M, Luyten J. Estimated Re­search and Development Investment Needed to Bring a New Medicine to Market, 2009-2018. JAMA. 2020 Mar 3;323(9):844-53. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2020.1166
2. [On protection of rights to inventions and utility models. Law of Ukraine dated 1993 Dec 15, No. 3687-XII: as of 2023 Apr 15]. [Internet]. 2023 [cited 2023 May 14]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#Text
3. Androshchuk H. [New opportunities for European generic companies]. [Internet]. Yurydychna Hazeta online. 2019;27(681) [cited 2023 May 14]. Ukrainian. Available from: https://yur-gazeta.com/publications/practice/zahist-intelektualnoyi-vlasnosti-avtorske-pravo/novi-mozhlivosti-evropeyskih-generichnih-kompaniy.html
4. Rabotiahova LI, Androshchuk HO. [Extending the term of validity of a patent for an invention: the inter­national legal aspect of regulation]. Pytannia intelektualnoi vlasnosti: zbirnyk naukovykh prats. 2018;15:89-108. Ukrainian.
5. Kodynets A, Doroshenko O, Volynets I, Do­rozh­ko G, Petrenko V, Belitsky V. [Protection from unfair competition on the pharmaceutical market in the conditions of the COVID-19 pandemic]. Medicni Perspektivi. 2022;27(4):231-8. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.4.271235
6. Hu Y, Eynikel D, Boulet P, Krikorian G. Supple­mentary protection certificates and their impact on access to medicines in Europe: case studies of sofosbuvir, trastuzumab and imatinib. Journal of pharmaceutical policy and practice. 2020;13:1. doi: https://doi.org/10.1186/s40545-019-0198-6
7. Vidal-Quadras M. Analysis of EU Regulation 2019/933 on the SPC Manufacturing Waiver Excep­tion. IIC - International Review of Intellectual Property and Competition Law. 2019;50(8):971-1005. doi: https://doi.org/10.1007/s40319-019-00860-7
8. Seuba X. The export and stockpiling waivers: new exceptions for supplementary protection certifi­cates. Journal of Intellectual Property Law & Practice. 2019;14(11):876-86. doi: https://doi.org/10.1093/jiplp/jpz108
9. Lamping M, Henrique D, Batista P, Correa JI, Hilty RM, Kim D, et al. Revisiting the Framework for Compulsory Licensing of Patents in the European Union – Reflections on the European Commission’s Initiative. GRUR 2023;72(5):471-82. doi: https://doi.org/10.1093/grurint/ikad029
10. Kunst M, Kaufmann U. Authorized Generics and Biosimilars as Part of Drug Life Cycle Management. GRUR 2020;69(11):1105-12. doi: https://doi.org/10.1093/grurint/ikaa116
11. Whitehead B, Jackson S, Kempner R. Managing generic competition and patent strategies in the pharma­ceutical industry. Journal of Intellectual Property Law & Practice. 2008;3(4):226-35. doi: https://doi.org/10.1093/jiplp/jpn013
12. Biologics Market Size to Worth Around US$ 719.84 Bn by 2030.  GlobeNewswire News Room [In­ternet]. 2022 Apr 20 [cited 2023 May 14]. Available from: https://www.globenewswire.com/en/news-release/2022/04/20/2425668/0/en/Biologics-Market-Size-to-Worth-Around-US-719-84-Bn-by-2030.html
13. Sciberras J, Zammit R, Bonanno PV. The Euro­pean framework for intellectual property rights for biological medicines. Generics and Biosimilars Initiative Journal. 2021;10(4):172-83. doi: https://doi.org/10.5639/gabij.2021.1004.022
14. Niggins-Dunn N. The top 15 blockbuster patent expirations coming this decade. Fierce Pharma [Internet]. 2021 Jul 12 [cited 2023 May 14]. Available from: https://www.fiercepharma.com/special-report/top-15-blockbuster-patent-expirations-coming-decade
15. Several blockbuster patents to expire in 2023. BioStock [Internet]. 2022 Dec 16 [cited 2023 May 14]. Available from: https://www.biostock.se/en/2022/12/several-blockbuster-patents-to-expire-in-2023/
16. Pope C. What is the cost of Sovaldi? Why is it so expensive? [Internet]. 2023 Apr 13 [cited 2023 May 14]. Available from: https://www.drugs.com/medical-answers/cost-sovaldi-expensive-3538358/#:~:text=Sovaldi%20is%20expensive.&amp;text=This%20means%20a%2012-week,with%20other%20treatments,%20never%20alone
17. First-Ever US. Patent Challenges Dispute Gi­lead’s Monopoly on Hepatitis C Drugs that Blocks Mil­lions from Treatment. I-MAK [Internet]. 2017 Oct 25 [cited 2023 May 14]. Available from:https://www.i-mak.org/2017/10/25/first-ever-us-patent-challenges-gilead-hepatitis-c/
18. [Composition (options) and method (options) of treatment of viral hepatitis C. Рat. Ukraine No. a201405757. 2017 Apr 25]; 2017. Ukrainian.
19. Benke K, inventor; Bayer Intellectual Property GmbH, assignee. B Solid, orally administrable pharma­ceutical composition. Рatent US No. 9.415,053 B2. 2016 Aug 16. [Internet]. [cited 2023 May 14]. Available from: https://patentimages.storage.googleapis.com/84/62/13/63f0bf483d00bb/US9415053.pdf 
20. Misselwitz F, Kubitza D, Son-Mi Park, Weh­ling K, inventors; Bayer Intellectual Property GmbH, assignee. Prevention and treatment of thromboembolic disorders. Рatent  US No. 9,539,218 B2. 2017 Jan 10. [Internet]. [cited 2023 May 14]. Available from: URL: https://patentimages.storage.googleapis.com/d8/a7/13/45e4c6d6fffa52/US9539218.pdf
21. [Substituted oxazolidinones and their use to prevent blood coagulation. Pat. Ukraine No. 2002076161. 2005 Jul 15]. Ukrainian.
22. Alkousaa R, Macfie N. Bayer wins EU patent extension for best-selling Xarelto drug. Reuters [Internet]. 2021 Oct 29 [cited 2023 May 14]. Available from: https://www.reuters.com/business/healthcare-pharmaceuticals/bayer-wins-eu-patent-extension-best-selling-xarelto-drug-2021-10-29/
23. Thompson MJ, Bader MA, Gassmann O. Patent Management: Protecting Intellectual Property and Innovation. Springer International Publishing 1. Auflage. Cham: Springer; 2021. 264 р.
24. Generic Drugs Market Size, Trends, Growth, Report 2022 to 2030. Precedence Research - Market Research Reports & Consulting Firm [Internet]. [cited 2023 May 14]. Availablefrom:https://www.precedenceresearch.com/generic-drugs-market 
25. Kapitsa Yu. [Certificate of additional protection of EU medicinal products and extension of the validity period of the patent for an invention in Ukraine]. Theory and practice of intellectual property. 2016;5:69-57. Ukrainian.
26. Regulation (EC) No. 469/2009 of the European Parliament and of the Council of 6 May 2009 concerning the supplementary protection certificate for medicinal products (Codified version). EUR-Lex [Internet]. [ci­ted 2023 May 14]. Available from: https://eur-lex.eu­ropa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=­CELEX%3A32009R0469
27. Regulation (EU) 2019/933 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2019 amending Regulation (EC) No. 469/2009 concerning the supple­mentary protection certificate for medicinal products. EUR-Lex [Internet]. [cited 2023 May 14]. Available from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32019R0933
28. Whittaker S, Johnson R, Walker A. Pharma­ceutical Patent Term Extension: An Overview. Pharma & Biotech Consulting | R&D & Business Support [Internet]. [cited 2023 May 14]. Available from: https://www.alacrita.com/whitepapers/pharmaceutical-patent-term-extension-an-overview#:~:text=The%20maximum%20term%20extension%20is,expiration%20(with%20term%20extension
29. Regulation (EC) No. 1901/2006 of the European Parliament and of the Council of 12 December 2006 on medicinal products for paediatric use and amending Regulation (EEC) No. 1768/92, Directive 2001/20/EC, Directive 2001/83/EC and Regulation (EC) No. 726/2004. EUR-Lex [Internet]. [cited 2023 May 14]. Available from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32006R1901
30. Frequently Asked Questions: Patents. WIPO - World Intellectual Property Organization [Internet]. [cited 2023 May 14]. Available from: https://www.wipo.int/patents/en/faq_patents.html
31. Regulation (EC) 726/2004 of the European Par­liament and of the Council of 31 March 2004 laying down Community procedures for the authorisation and supervision of medicinal products for human and ve­terinary use and establishing a European Medicines Agency. EUR-Lex [Internet]. [cited 2023 May 14]. Available from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/­EN/TXT/?uri=CELEX%3A32004R0726
32. Regulation (EU) 2019/5 of the European Par­liament and of the Council of 11 December 2018 amending Regulation (EC) No. 726/2004 laying down Community procedures for the authorisation and supervision of medicinal products for human and veterinary use and establishing a European Medicines Agency, Regulation (EC) No. 1901/2006 on medicinal products for paediatric use and Directive 2001/83/EC on the Community code relating to medicinal products for human use. EUR-Lex [Internet]. [cited 2023 May 14]. Available from: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2019/5/oj
33. Doyle-Rossi M, Dirkzwager R, Beley L. EU Phar­ma Legislation Review Series: Unitary Supplementary Protection Certificates and Recast. Inside EU Life Sciences [Internet]. 2023 May 05 [cited 2023 May 14]. Available from: https://www.insideeulifesciences.com/2023/05/05/eu-pharma-legislation-review-series-unitary-supplementary-protection-certificates-and-recast/
34. Unitary Patent to Enter Into Operation on 1 June 2023: Successful Completion of the Necessary Ratification Procedures. IP Helpdesk [Internet]. 2023 Feb 20 [cited 2023 May 14]. Available from: https://intellectual-pro­perty-helpdesk.ec.europa.eu/news-events/news/unitary-patent-enter-operation-1-june-2023-successful-completion-necessary-ratification-procedures-2023-02-20_en
35. [Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand. Agreement Ukraine dated 2014 Jun 27: as of 2022 Oct 25. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text
36. Kashyntseva O. [Search for a legal compromise in the implementation of certificates of additional protection of inventions]. Theory and practice of intellectual property. 2019;3:28-31. Ukrainian.
37. Supplementary protection of inventions for the object of medicinal product. UNBA [Internet]. 2023 [cited 2023 May 14]. Available from: https://drive.google.com/file/d/16aIlMxcRm7LdAQAAJRcLGm5GiPTv90-C/view?fbclid=IwAR1E4dSyKs9xMshyzhWhV8y_hmMJs6hHYF1YuRgjRFObFY3_0ZiAznXjesI
38. Prokhoda Yu. [Problems of SPC. Supplementary protection of inventions for the object of medicinal product. Round Table]. Kyiv; 2023. 12 p. Ukrainian. Available from: https://drive.google.com/drive/folders/1DVux7EoLNhK-mEnVF4H4-2EbVI-PJOhl?fbclid=IwAR2zh7iUBhICA9s_PsEjil-ATR2u-a4_RjAu_99Zywt74Atqiwp3e9UT_Qw
39. Kislyi T. [The beginning of the application of the SPC regime: controversial issues. Supplementary protection of inventions for the object of medicinal product. Round Table]. Kyiv; 2023. 12 p. Ukrainian. Available from: https://drive.google.com/drive/folders/1DVux7EoLNhK-mEnVF4H4-2EbVI-PJOhl?fbclid=IwAR2zh7iUBhICA9s_PsEjil-ATR2u-a4_RjAu_99Zywt74Atqiwp3e9UT_Qw
40. [On approval of the Rules for drawing up, submitting and conducting examination of an application for an invention and an application for a utility model. Notice of publication of the draft order of the Ministry of Economy of Ukraine. Ministry of Economy of Ukraine]. [Internet]. 2022 Feb 18 [cited 2023 May 14]. Available from: https://me.gov.ua/Do­cuments/Detail?lang=uk-UA&isSpecial=True&id=­11b0bc41-5349-49a6-8453-9eb51d594ca2&title=Povi­domlenniaProOpriliudnenniaProktuNakazuMinisterstvaEkonomikiUkrainiproZatverdzhenniaPravilSkladannia-PodanniaTaProvedenniaEkspertiziZaiavkiNaVinakhidIZaiavkiNaKorisnuModel

Переглянути:

Кодинець А.О. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна,
e-mail: a_kodynets@ukr.net 
https://orcid.org/0000-0002-0954-1474 

Дорошенко О.Ф. Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, Київ, Україна, e-mail: alfeddor@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-2542-2328 

Волинець І.П. Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2029-2165 

Дорожко Г.К. Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-6506-3203

Петренко В.О. Український державний університет науки і технологій, Інститут промислових та бізнес технологій, Дніпро, Україна, e-mail: petrenko_v@email.ua
https://orcid.org/0000-0001-5017-1674 

Білецький В.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: Vyacheslav.Belitsky@gmail.com 
https://orcid.org/0000-0002-2841-7372

Кодинець А.О., Дорошенко О.Ф., Волинець І.П., Дорожко Г.К., Петренко В.О., Білецький В.В. Додаткова охорона прав інтелектуальної власності на лікарські засоби. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 180-189. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289223 

Supplementary protection of intellectual property rights for medicines

1

Орієнтація світової медичної спільноти, й України зокрема, на підвищення якості надання медичних послуг передбачає впровадження сучасних інструментів та методів із регулювання якості у сфері охорони здоров’я. Спрямованість досліджень на модернізацію надання медичних послуг, способів і форм організації лікувально-діагностичного процесу, а також орієнтація на світовий досвід регулювання якості послуг, що надаються відповідними установами, безперечно, сприяє переходу Української системи охорони здоров’я на новий рівень. Одним з найбільш потужних та сучасних шляхів удосконалення медичної системи охорони здоров’я є впровадження стандартизації формату та змісту медичних даних. Якісна реалізація програми стандартизації є провідним чинником удосконалення якості надання медичних послуг, таких як: раннє виявлення захворювань та невідкладних станів, визначення нових терапевтичних цілей, підвищення якості результатів клінічних випробувань, покращення оцінки якості надання медичних послуг, роботи лікарів та середнього медичного персоналу, удосконалення ефективності програм охорони здоров'я, підвищення безпечності використання медичних приладів, прогнозування медичних наслідків, зменшення адміністративних витрат, інтеграцію штучного інтелекту в систему охорони здоров'я тощо.

Ключові слова: стандартизація даних, загальна модель даних, eHealth, Observational Medical Outcomes Partnership Common Data Model (OMOP CDM)

1. Informatics The Book of OHDSI [Internet]. Ohdsi.github.io. 2022 [cited 2022 Apr 14]. Available from: https://ohdsi.github.io/TheBookOfOhdsi/
2. SchneiderF, Maurer C, Friedberg  Interna­tional Organization for Standardization (ISO) 15189. Ann Lab Med. 2017 Sep;37(5):365-70. doi: https://doi.org/10.3343/alm.2017.37.5.365
3. RodriguesJM, Kumar A, Bousquet C, Trom­bert  Standards and biomedical terminologies: the CEN TC 251 and ISO TC 215 categorial structures. A step towards increased interoperability. Stud Health Technol Inform. 2008;136:857-62. PMID: 18487839.
4. Caring about health and safety [Internet]. ISO. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from: https://www.iso.org/caring-about-health-and-safety.html
5. Home [Internet]. Who.int. 2022 [cited2022 Apr 14]. Available from: https://www.who.int/
6. International Classification of Diseases (ICD) [Internet]. Who.int. 2022 [cited cited 2022Apr 14]. Available from: https://www.who.int/standards/classifications/classification-of-diseases
7. SNOMED Home page [Internet]. SNOMED. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from:https://www.snomed.org/
8. LOINC version 2.72 is now available – LOINC % [Internet]. LOINC. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from: https://loinc.org/news/loinc-version-2-72-is-now-available/
9. International Introduction to HL7 Standards | HL7 International [Internet]. Hl7.org. 2022 [cited 2022 Apr 14]. Available from:https://www.hl7.org/implement/standards/
10. RxNorm [Internet]. Nlm.nih.gov. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from: https://www.nlm.nih.gov/research/umls/rxnorm/index.html
11. DICOM [Internet]. DICOM. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from: https://www.dicomstandard.org/
12. ISCO – International Standard Classification of Occupations [Internet]. Ilo.org. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from: https://www.ilo.org/public/english/bureau/stat/isco/isco08
13. What is Clinical Document Architecture (CDA)? – Definition from WhatIs.com [Internet]. SearchHealthIT. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from: https://searchhealthit.techtarget.com/definition/Clinical-Document-Architecture-CDA
14. Evans Electronic Health Records: Then, Now, and in the Future. Yearb Med Inform. 2016 May 20;(Suppl 1):S48-61. doi: https://doi.org/10.15265/IYS-2016-s006
15. Caring about health and safety [Internet]. ISO. 2022 [cited 2022Apr 13]. Available from: https://www.iso.org/caring-about-health-and-safety.html
16. ChenL, Liu T, Zhao  Inferring anatomical the­rapeutic chemical (ATC) class of drugs using shortest path and random walk with restart algorithms. Biochim Biophys  Acta Mol Basis Dis. 2018;1864(6 Pt B):2228-40. doi: https://doi.org/10.1016/j.bbadis.2017.12.019
17. Fast Healthcare Interoperability Resources^® (FHIR^®)|eCQI Resource Center [Internet]. Ecqi.healthit.gov. 2022 [cited 2022Apr 13]. Available from: https://ecqi.healthit.gov/fhir
18. SDTM|CDISC [Internet]. Cdisc.org. 2022 [cited 2022Apr 13]. Available from: https://www.cdisc.org/standards/foundational/sdtm
19. Amatayakul American National Standards In­stitute (ANSI) Healthcare Informatics Standards Planning Panel. Subcommittee on Scope of Medical Record Standards. Stud Health Technol Inform. 1993;6:66-9. PMID: 10163825.
20. ChuteCG, Cohn SP, Campbell KE, et al. The con­tent coverage of clinical classifications. For The Com­puter-Based Patient Record Institute's Work Group on Codes & Structures. J Am Med Inform Assoc. 1996 May-Jun;3(3):224-33. doi: https://doi.org/10.1136/jamia.1996.96310636 
21. S. Department of Health and Human Services Centers for Disease Control and Prevention National Center for Health Statistics. National committee on vital and health statistics report, 2003-2004. Hyattsville, MD.: U.S. Dept. of Health and Human Services; 2005.
22. Millar The Need for a Global Language – SNOMED CT Introduction. Stud Health Technol Inform. 2016;225:683-5. PMID: 27332304.
23. ChangE, Mostafa  The use of SNOMED CT, 2013-2020: a literature review. J Am Med Inform Assoc. 2021 Aug 13;28(9):2017-26. doi: https://doi.org/10.1093/jamia/ocab084 
24. DrenkhahnC, Ingenerf  The LOINC Content Mo­del and Its Limitations of Usage in the Laboratory Domain. Stud Health Technol Inform. 2020 Jun 16;270:437-42. doi: https://doi.org/10.3233/SHTI200198
25. FiebeckJ, Gietzelt M, Ballout S, et al. Imple­menting LOINC: Current Status and Ongoing Work at the Hannover Medical School. Stud Health Technol Inform. 2019;258:247-8. PMID: 
26. BhargavaA, Kim T, Quine DB, Hauser  A 20-Year Evaluation of LOINC in the United States' Largest Integrated Health System. Arch Pathol Lab Med. 2020 Apr;144(4):478-84. doi: https://doi.org/10.5858/arpa.2019-0055-OA 
27. PetersLB, Bodenreider  Approaches to Sup­porting the Analysis of Historical Medication Datasets with RxNorm. AMIA Annu Symp Proc. 2015 Nov 5;2015:1034-41. PMID: 26958241.
28. DhavleAA, Ward-Charlerie S, Rupp MT, Kil­bourne J, Amin VP, Ruiz  Evaluating the implementation of RxNorm in ambulatory electronic prescriptions. J Am Med Inform Assoc. 2016 Apr;23(e1):e99-e107. doi: https://doi.org/10.1093/jamia/ocv131 
29. The DAMA Dictionary of Data Management | Guide books [Internet]. Guide books. 2022 [cited 2022Apr 14]. doi: https://doi.org/10.5555/1796076
30. GliklichRE, Leavy MB, Dreyer  Registries for Evaluating Patient Outcomes: A User's Guide [Inter­net]. PubMed. 2022 [cited 2022 Apr 15]. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24945055
31. AbdelhakM, Grostick S, Hanken MA, Jacobs  Health Information: Management of a Strategic Resource [Internet]. Find-more-books. 2022 [cited 2022 Apr 15]. Available from: https://every-book.com/t/en/b/health-information-management-strategic-resource-mervat-abdelhak-rhia-fahima-sara-grostick-rhia-fahima-mary-alice-hanken-chps-rhia-ellen-jacobs--9781416030027
32. OHDSI – Observational Health Data Sciences and Informatics [Internet]. Omop.org. 2022 [cited 2022Apr 15]. Available from: http://omop.org/
33. Sentinel Initiative [Internet]. Mini-sentinel.org; 2022 [cited 2022Apr 15]. Available from: http://www.mini-sentinel.org/
34. About – The National Patient-Centered Clinical Research Network [Internet]. The National Patient-Cen­tered Clinical Research Network; 2022 [cited 2022Feb 1]. Available from: https://pcornet.org/about/
35. RossTR, Ng D, Brown JS, et al. The HMO re­search network virtual data warehouse: a public data model to support collaboration. EGEMS. 2014;2(1):1049. doi: https://doi.org/10.13063/2327-9214.1049
36. Clinical Data Interchange Standards Consortium (CDISC) Experience | PPD Inc [Internet]. PPD Inc.; 2022 [cited 2022Apr 15]. Available from: https://www.ppd.com/our-solutions/clinical/phase-ii-iv-clinical-trial-management/data-management/clinical-data-interchange-standards-consortium-cdisc-experience
37. Harmonization of Various Common Data Models and Open Standards for Evidence Generation [Internet]. ASPE. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from: https://aspe.hhs.gov/harmonization-various-common-data-models-open-standards-evidence-generation
38. About the Food and Drug Administration (FDA) Sentinel Initiative | Sentinel Initiative [Internet]. Senti­nelinitiative.org. 2022 [cited 2022Apr 13]. Available from: https://www.sentinelinitiative.org/about
39. TenenbaumJD, Christian V, Cornish MA, et al. The MURDOCK Study: a long-term initiative for disease reclassification through advanced biomarker discovery and integration with electronic health records. Am J Transl Res. 2012;4(3):291-301. Epub 2012 Jul  PMID: 22937207.
40. GarzaM, et al. Evaluating common data models for use with a longitudinal community registry. Journal of biomedical informatics. 2016;64:333-41. doi: https://doi.org/10.1016/j.jbi.2016.10.016
41. com. [Internet]. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from: http://www.rhoworld.com/wp-content/up­loads/2020/02/Data_Standards__Clinical_Data_Interchange_Standards_Consortium_CDISC.pdf
42. Park CDISC Transformer: a metadata-based trans­formation tool for clinical trial and research data into CDISC standards. KSII Transactions on Internet and Information Systems. 2011;5(10). doi: https://doi.org/10.3837/tiis.2011.10.009
43. Network – The National Patient-Centered Clinical Research Network [Internet]. The National Patient-Cen­tered Clinical Research Network. 2022 [cited 2022Apr 13]. Available from: https://pcornet.org/network/
44. ForrestCB, McTigue KM, Hernandez AF, Co­hen LW, Cruz H, Haynes K, et al. PCORnet® 2020: cur­rent state, accomplishments, and future directions. J Clin Epidemiol. 2021 Jan;129:60-7. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2020.09.036
45. Informatics The Common Data Model. The Book of OHDSI. Chapter 4. [Internet]. Ohdsi.github.io. 2022 [cited 2022 Apr 13]. Available from: https://ohdsi.github.io/TheBookOfOhdsi/CommonDataModel.html
46. IencaM, Vayena  On the responsible use of digital data to tackle the COVID-19 pandemic. Nat Med. 2020;26(4):463-4.
    doi: https://doi.org/10.1038/s41591-020-0832-5
47. HripcsakG, Duke JD, Shah NH, et al. Obser­vational Health Data Sciences and Informatics (OHDSI): Opportunities for Observational Researchers. Stud Health Technol Inform. 2015;216:574-8. PMID: 
48. Society for Clinical Data Management – SCDM 2021 Annual Conference [Internet]. TSNN. 2022 [cited 2022Apr 15]. Available from: https://www.tsnn.com/events/society-clinical-data-management-scdm-2021-annual-conference
49. Athena [Internet]. Athena.ohdsi.org. 2022 [cited 2022Apr 14]. Available from: https://athena.ohdsi.org/search-terms/terms
50. ShawT, McGregor D, Brunner M, Keep M, Jans­sen A, Barnet  What is eHealth (6)? Development of a Conceptual Model for eHealth: Qualitative Study with Key Informants. J Med Internet Res. 2017 Oct 24;19(10):e324. doi: https://doi.org/10.2196/jmir.8106
51. YenPY, McAlearney AS, Sieck CJ, Hefner JL, Huerta  Health Information Technology (HIT) Adap­tation:Refocusing on the Journey to Successful HIT Im­plementation. JMIR Med Inform. 2017;5(3):e28. doi: https://doi.org/110.2196/medinform.7476
52. [On the approval of the Concept of quality management of medical care in the field of health care in Ukraine for the period up to 2010. Order Ministry of Health of Ukraine No.166 of 2008 Mar ] [Internet]. 2008 [cited 2022 Sept 14]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/go/v0166282-08
53. [How the National Health Service of Ukraine will work] [Internet]. 2022 [cited 2022Apr 13]. Ukrainian. Available from: https://moz.gov.ua/article/news/jak-pra­cjuvatime-nacionalna-sluzhba-zdorovja-ukraini
54. [About state financial guarantees of medical care for the population. Law of Ukraine No.2168-VIII. from 2017 Oct 19] [Internet]. 2017 [cited 2022 Oct 23]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text
55. [Electronic healthcare system eHealth. Autho­ri­zation portal] [Internet]. 2022 [cited 2022April15]. Ukrainian. Available from: http://nhs-auth-web.hero­kuapp.com/sign-in/
56. ua [Internet]. 2022 [cited 2022Apr 13]. Ukrainian. Available from: https://ezdorovya.ua/
57. [On the public health system No. 2573-IX of 2022 Sept 06. Law of Ukraine] [Internet]. [cited 2022 Nov 29]. Ukrainian. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text

Переглянути:

Кадук Д.Є. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0003-1516-4545

Александрова Т.М. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9279-3559

Талапова П.С. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна,
е-mail: polina.talapova@sciforce.tech  
https://orcid.org/0000-0003-4147-1485

Агєєва І.Б. IT-компанія SciForce, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-8787-9569

Ведь М.М. IT-компанія SciForce, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0003-2702-6852

Трофименко М.О. IT-компанія SciForce, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9347-5982

Колесник М.Р. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9682-149X

Несміян Т.С. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0001-8140-2180

Кадук Д.Є., Александрова Т.М., Талапова П.С., Агєєва І.Б., Ведь М.М., Трофименко М.О., Колесник М.Р., Несміян Т.С.  Сучасний стан та перспективи впровадження стандартизації даних у систему охорони здоров’я України (огляд літератури). Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 190-198. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289226 

Current state and prospects of implementation of data standardization in the health care system of Ukraine (literature review)

0

Гострі шлунково-кишкові кровотечі були й залишаються одним з тяжких невідкладних хірургічних захворювань як в Україні, так і в інших країнах. Вивчення епідеміології, а саме поширеності шлунково-кишкових кровотеч, є актуальним та дозволить інтенсифікувати діагностичний етап і створити більш чіткі алгоритми лікування цієї патології. Метою роботи було дослідження динаміки екстреної медичної допомоги хворим зі шлунково-кишковими кровотечами порівняно по Україні та Полтавській області. Було проведено статистичне ретроспективне дослідження показників екстреної медичної допомоги хворим зі шлунково-кишковими кровотечами по Україні та окремо Полтавській області згідно з даними офіційних джерел Центру медичної статистики МОЗ України. Спо­стерігали хвилеподібний характер зростання госпіталізації хворих зі шлунково-кишковими кровотечами як по Україні, так і по Полтавській області. Темпи приросту, отримані в результаті вирівнювання динамічного ряду, давали чітку тенденцію в бік прискорення спадання цього показника: від -1,25 до -1,36 по Україні; а по Полтавській області до підвищення темпу: від 4,85 до 3,62. Протягом усього досліджуваного періоду середній рівень госпіталізації пацієнтів зі шлунково-кишковими кровотечами пізніше 24 годин стабільно вищий був по Полтавській області, ніж по Україні (по Україні – 36,13% проти 43,16% по Полтавській області) (р<0,05). Показник післяопераційної летальності в цих хворих по Україні зростав (від 5,02% до 6,30%) (р<0,05) із поступовим гальмуванням (темп приросту зменшувався). По Полтавській області рівень показника перевищував загальнонаціональний рівень і вирівнювання динамічного ряду мало тенденцію до зниження (від 12,4% до 10,38%) (р<0,05). Таким чином, проблема шлунково-кишкових кровотеч залишається актуальною на теперішній час, оскільки продовжує залишатись одним з тяжких невідкладних хірургічних захворювань як в Україні в цілому, так і в окремих її регіонах, зокрема і в Полтавській області. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки продовжує залишатись першою нозологією, що викликає шлунково-кишкові кровотечі. Післяопераційна летальність залишається високою та коливається від 5% до 12%. Час від початку захворювання до над­ходження в стаціонар стабільно вищий по Полтавській області, ніж по Україні (середній рівень по Україні становить 36,13% проти 43,16% по Полтавській області) (р<0,05).

Ключові слова: гострі шлунково-кишкові кровотечі, екстрена медична допомога, епідеміологія, статистичне дослідження

1. Breznytskyi YaS, Sulyma VP, Yaroshenko KO. [Selection of the method of endoscopic hemostasis in acute gastrointestinal bleeding]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L.Ya. Kovalchuka. 2016;(2):108-11. Ukrainian.
2. Siau K, Chapman W, Sharma N, Tripathi D, Iqbal T, Bhala Management of acute upper gastrointestinal bleeding: an update for the general physician. J R Coll Physicians Edinb. 2017 Sep;47(3):218-30. doi: https://doi.org/10.4997/jrcpe.2017.303
3. DiGregorio AM, Alvey H. Gastrointestinal Blee­ding. 2022 Jun 11. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan.[cited 2023 Apr 01]. doi: https://doi.org/10.1353/ner.2022.0074
4. Uysal Y, Babus SB, Kose A, Ates F, Biricik S, Er­dogan S, et al. The prognostic significance of the risk scores at upper gastrointestinal bleeding. Niger J Clin Pract. 2019 Aug;22(8):1099-1108. doi: https://doi.org/10.4103/njcp.njcp_193_18
5. LiakhovskyiVI, Liulka OM, Kravtsiv MI, Zaiets  [Ways to prevent recurrence of gastrointestinal bleeding]. Klin khirurhiia. 2014;4:8-10. Ukrainian.
6. PerehinetsIB, redaktor.[Indicators of population health and use of health care resources in Ukraine for 2013-2014]. Kyiv; 2015. 325 Ukrainian
7. ZabolotkoVM, redaktor. [Indicators of surgical activity of health care institutions of the Ministry of Health of Ukraine]. Kyiv; 2022. 59 p. Ukrainian
8. Antomonov MY. [Mathematical processing and ana­lysis of medical-biological data]. Kiev: Publishing house "Malii Druk", 2006. 558 p.
9. Tham J, Stanley A. Clinical utility of pre-endos­copy risk scores in uppergastrointestinal bleeding. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2019 Dec;13(12):1161-7. doi: https://doi.org/10.1080/17474124.2019.1698292
10. Saade MC, Kerbage A, Jabak S, Makki M, Bara­da K, Shaib Y. Validation of thenew ABC score for pre­dicting 30-day mortality in gastrointestinal bleeding. BMC Gastroenterol. 2022 Jun 21;22(1):301. doi: https://doi.org/10.1186/s12876-022-02374-y
11. Trofimov NV, Kryshen VP, Barannik SI, Chu­kh­ryenko AV, ChabanenkoGN, Gayterov AN. [Clinical and statistical aspects of gastrointestinal bleeding course in pa­tients with cardiovascular system pathology]. Med. perspekt. [In­ternet]. 2019 Apr 12 [cited 2023Jan28];24(1):35-9. Russian.
    doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.1.162176
12. LaursenSB, Oakland K, Laine L, Bieber V, Mar­mo R, Redondo-Cerezo E, et al. ABC score: a new risk score that accurately predicts mortality in acute upper and lower gastrointestinal bleeding: an international multi­centre  Gut. 2021 Apr;70(4):707-16. doi: https://doi.org/10.1136/gutjnl-2019-320002
13. FeleshtynskyiYP, Oparin SO, Sorokin BV, Boiar­skaia MG, Lutsenko  Endoscopic hemostasis in ulcera­tive gastroduodenal bleeding using high-frequency biolo­gi­cal welding electroligation. Wiad Lek. 2021;74(9 cz 1):2159-62. doi: https://doi.org/10.36740/WLek202109123
14. Yaroshenko RA, Panasenko SI, Chorna IO, Liho­nenko OV. [Evolution of blood loss assessment methods]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. 2022;7(3):43-51. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.26693/jmbs07.03.043
15. StanleyAJ, Laine L, Dalton HR, Ngu JH, Schultz M, Abazi R, et  Comparison of risk scoring systems for patients presenting with upper gastrointestinal bleeding: international multicentre prospective study. BMJ. 2017 Jan 4;356:i6432. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.i6432
16. KawaguchiK, Yoshida A, Yuk T, Shibagaki K, Ta­naka H, Fujishiro H, et al. A multicenter prospective study of the treatment and outcome of patients with gastroduodenal peptic ulcer bleeding in Japan. Medicine (Baltimore). 2022;101(49):e32281. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000032281
17. Marks I, Janmohamed IK, Malas S, Mavrou A, Banister T, Patel N, et al. Derivation and validation of a novel risk score to predict need for haemostatic in­tervention in acute upper gastrointestinal bleeding (London Haemostat Score). BMJ Open Gastroenterology. 2023 Mar;10(1):e001008. doi: https://doi.org/10.1136/bmjgast-2022-001008

Переглянути:

Ярошенко Р.А. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5948-1916

Панасенко С.І. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0003-2952-1670

Чорна І.О. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна,
e-mail: mail@pdmu.edu.ua 
https://orcid.org/0000-0002-0371-8072

Хорош М.В. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2083-1333

Лігоненко О.В. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2772-2244

Ярошенко Р.А., Панасенко С.І., Чорна І.О., Хорош М.В., Лігоненко О.В. Епідеміологія шлунково-кишкових кровотеч порявняно в Україні та Полтавській області.  Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 198-204. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289227  

Epidemiology of gastrointestinal bleedings compared in Ukraine and in the Poltava region

0

Метою дослідження було вивчити можливості діагностичних засобів у верифікації Лайм-кардиту, дослідити генотип збудника у хворого на Лайм-кардит та проаналізувати перебіг захворювання в процесі етіотропного лікування. У статті описано клінічний випадок інфекційного міокардиту, асоційованого із хворобою Лайма, у хворого 49 років. Описано значення сучасних діагностичних технологій у встановленні діагнозу. Проаналізовано перебіг захворювання та результати лікування хворого. Методом холтерівського моніторування виявлено складні порушення ритму та провідності: AВ-блокада I ступеня, транзиторна AВ-блокада II ступеня (Mobitz 2) і III ступеня, політопна екстрасистолія. Морфологічні зміни в серці діагностовано за допомогою УЗД та МРТ серця з метою підтвердження діагнозу та спостереження за подальшим перебігом хвороби. Сумарні антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi sensu lato в сироватці крові визначали методом ІФА за допомогою тест-систем фірми Euroimmun AG (Німеччина). На другому етапі був застосований метод імуноблоту з вико­ристанням тест-системи EUROLINE Borrelia RN-AT. Завдяки своєчасній діагностиці, зокрема серологічній, призначеному етіотропному антибактеріальному лікуванню у хворого досягнуто суттєвого покращення як клінічного стану, так і позитивної серологічної та ЕКГ-динаміки з покращенням AВ-провідності. Застосування сучасних діагностичних технологій у хворих на міокардит дозволило визначити етіологічний фактор захворювання зі встановленням його генотипів, які зумовили Лайм-кардит. 

Ключові слова: хвороба Лайма, міокардит, AВ-блокада, серологічна діагностика, холтерівське моніторування, ультразвукова діагностика, магнітно-резонансна томографія

1. Socarras KM, Haslund-Gourley BS, Cramer NA, Comunale MA, Marconi RT, Ehrlich GD. Large-Scale Se­quencing of Borreliaceae for the Construction of Pan-Ge­nomic-Based Diagnostics. Genes (Basel). 2022;8,13(9):1604. doi: https://doi.org/10.3390/genes13091604
2. Andreichyn M, Shkilna M, Korda M. Dvoetapna diahnostyka Laim-boreliozu v pratsivnykiv lisovykh hospodarstv. Two-stage diagnosis of Lyme borreliosis in forestry workers. J of the NAMSU. 2019;25:71-6.
3. Shen RV, McCarthy CA. Cardiac Manifestations of Lyme Disease. Infectious Disease Clinics of North America.2022;36(3):553-61. doi: https://doi.org/10.1016/j.idc.2022.03.001
4. Andreychyn MA, Korda MM, Shkilna MI, Iva­khiv OL, et al. [Lyme borreliosis]. Ternopil: TNMU; 2021. 376 p. Ukrainian.
5. Mozzini C, Cominacini L, Casadei A, Schia­vone C, Soresi M. Ultrasonography in Heart Failure: A Story that Matters. Current problems in cardiology. 2019;44(4):116-36. doi: https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2018.05.003
6. Yeung C, Baranchuk A. Diagnosis and Treatment of Lyme Carditis: JACC Review Topic of the Week. J Am Coll 2019;73(6):717-26. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.11.035
7. Sanchez T, Thavendiranathan P, Udell J, Seid­man M, Hanneman K. Cardiac MRI Assessment of No­nischemic Myocardial Inflammation: State of the Art Review and Update on Myocarditis Associated with COVID-19 Vaccination. Radiology. Cardiothoracic imaging.2021;3(6):e210252. doi: https://doi.org/10.1148/ryct.210252 
8. Ammirati E, Veronese G, Bottiroli M, Wang D, Cipriani M, Garascia A, et al. Update on acute myocarditis. TrendsCardiovasc  2020;20:1050-738. doi: https://doi.org/10.1016/j.tcm.2020.05.008
9. Radesich C, Del Mestre E, Medo K, Vitrella G, Man­ca P, Chiatto M, et al. Lyme Carditis: From Patho­physiology to Clinical Management. Pathogens. 2022;11(5):582. doi: https://doi.org/10.3390/pathogens11050582
10. Matshela MR. The role of echocardiography in acute viral myocarditis. Cardiovascular journal of Africa. 2019;30(4):239-44.
    doi: https://doi.org/10.5830/CVJA-2018-069
11. Brown E, Lindner J. Ultrasound Molecular Ima­ging: Principles and Applications in Cardiovascular Medicine. Current cardiology reports. 2019;21(5):30. doi: https://doi.org/10.1007/s11886-019-1117-9
12. Fuster L, Gul E, Baranchuk A. Electrocardio­graphic progression of acute Lyme disease. Am J Emerg Med.2017;35(7):1040.e5-01040.e6. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajem.2017.02.052
13. Polte CL, Bobbio E, Bollano E, Bergh N, Polte C, Him­melman J, et al. Cardiovascular Magnetic Resonance in Myocarditis. Diagnostics (Basel, Swit­zerland).2022;2(2):399. doi: https://doi.org/10.3390/diagnostics12020399 
14. Tseng W, Su M, Tseng Y. Introduction to Cardio­vascular Magnetic Resonance: Technical Principles and Clinical Applications. Acta Cardiologica Sinica. 2016;32(2):129-44. doi: https://doi.org/10.6515/acs20150616a
15. Scheffold N, Herkommer B, Kandolf R, May A. Lyme carditis--diagnosis, treatment and prognosis. Deutsches Arzteblatt international. 2015;112(12):202-8. doi: https://doi.org/10.3238/arztebl.2015.0202
16. Lytvyn HO, Basa NR. [Infectious diseases, Lyme disease in children at the modern stage]. Infektsiini khvoroby.2021;2(104)73-83.  doi: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.2.11797
17. Popovych OO. [Lyme-borreliosis: a modern prob­lem of infectology (clinical lecture)]. Aktualna infek­tolohiia.2016;3(12):114-22.  doi: https://doi.org/10.22141/2312-413x.3.12.2016.81725
18. Błaut-Jurkowska J, Olszowska M, Kaźnica-Wiatr M.P. Lyme carditis. Podolec Pol Merkur Lekarski. 2015;39(230):111-5. doi: https://doi.org/10.20418/jrcd.vol3no3.266
19. Zadorozhna VI, Rudenko AO, Klius VYu. [Lyme-borreliosis is a particularly dangerous infection. Threats and risks]. Veterynarna medytsyna. 2017;103:30-2. Ukrainian.
20. Steinbrink A, Brugger K, Margos G, Kraiczy P, Klimpel S. The evolving story of Borrelia burgdorferi sensu lato transmission in Europe. Parasitol Res. 2022;121(3):781-803. doi: https://doi.org/10.1007/s00436-022-07445-3
21. Kostić T, Momčilović S, Perišić Z, Apostolović S, Cvetković J, Jovanović A, et al. Manifestations of Lyme carditis.Intern J  2017;232:24-32. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2016.12.169
22. Young S, Arshad O, Arikan Y, Mirzanejad Y. Lyme carditis: A can’t miss diagnosis. BCMJ Clinical Articles. 2020;62(10):368-72.
23. Radesich C, Del Mestre E, Medo K, Vitrella G, Manca P, Chiatto M, et Lyme Carditis: From Patho­physiology to Clinical Management. Pathogens. 2022;11(5):582. doi: https://doi.org/10.3390/pathogens11050582
24. Nebohatkin IV, Shulhan AM. [Epidemiological and epizootic features of Lyme disease in 2019 in Ukraine]. Aktualna infektolohiia. 2020;8(5-6):57-61. Ukrainian.
25. Caine JA, Coburn J. A short-term Borrelia burg­dorferi infection model identifies tissue tropisms and bloodstream survival conferred by adhesion pro­teins. Infect 2015;83:3184-94. doi: https://doi.org/10.1128/IAI.00349-15
26. Pietruszka K, Reagan F, Stążka J, Kozioł MM. Serologic Status of Borrelia burgdorferi sensu lato in Patients with Cardiovascular Changes. International Jour­nal of Environmental Research and Public Health. 2023;20(3):2239. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph20032239
27. Al-Akchar M, Shams P, Kiel J. Acute Myocar­ditis. 2022 Nov 27. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022 Jan. [cited 2022 Nov 21]. PMID: 28722877.

Переглянути:

Миндзів К.В. Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна
https://orcid.org/0000-0003-1025-973X

Ярема Н.І. Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна
https://orcid.org/0000-0002-4378-1084

Верещагіна Н.Я. Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5569-1334

Бондарчук В.І. Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна,
e-mail: bondarchykvi@tdmu.edu.ua 
https://orcid.org/0000-0001-6906-2494

Гевко У.П. Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5265-2842

Вайда О.В. Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Тернопіль, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2476-7850

Миндзів К.В., Ярема Н.І., Верещагіна Н.Я., Бондарчук В.І., Гевко У.П., Вайда О.В.  Застосування діагностичних методів у верифікації Лайм-кардиту (клінічний випадок). Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 205-212. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289228 

Application of diagnostic methods in the verification of Lyme carditis (clinical case)

1

Згідно із сучасними статистичними даними, захворюваність на цукровий діабет 2-го типу за останні кілька років значно зросла. Збільшується і кількість медикаментозних засобів, які призначаються для корекції вугле­водного обміну, з’являються нові групи гіпоглікемічних препаратів. Це спонукає до більш детального до­слідження та аналізу терапії, яка призначається. Однією з сучасних груп препаратів для лікування цукрового діабету 2-го типу є аналоги агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1, які, окрім корекції вуглевод­ного обміну, мають сприятливий вплив на ризик розвитку серцево-судинних подій. Незважаючи на це, існують дані про те, що їх застосування може бути пов’язане з розвитком небажаних побічних ефектів з боку підшлункової залози, зокрема панкреатитів, панкреатопатій або безсимптомних гіперферментемій. Метою нашої роботи був аналіз клінічного випадку безсимптомного підвищення рівня панкреатичних ферментів (синдром Гулло) у хворого на цукровий діабет 2-го типу, який застосовував для лікування аналог рецептора глю­кагоноподібного пептиду-1 за звичайною схемою (дулаглутид 0,75 мг підшкірно один раз на тиждень упродовж 2 років). Як результат, у пацієнта розвинувся побічний ефект, який міг бути пов’язаний з прийомом цього лікарського засобу. Це не призвело до відміни препарату, однак потребувало більш ретельного обстеження хворого та регулярного подальшого скринінгу для своєчасного виявлення розвитку можливої органічної патології підшлункової залози в майбутньому. Отже, проаналізувавши цей клінічний випадок, можна побачити можли­вість розвитку безсимптомної панкреатичної гіперферментопатії при лікуванні цукрового діабету 2 типу препа­ратами – аналогами агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1, що має бути взято до уваги і враховуватися при визначенні лікувальної тактики.

Ключові слова: безсимптомна панкреатична гіперферментемія, глюкагоноподібний пептид-1, цукровий діабет 2 типу 

1. Müller TD, Finan B, Bloom SR, D'Alessio D, Drucker DJ, Flatt PR, et al.
2. Glucagon-like peptide 1 (GLP-1) [Internet]. Mol Metab. 2019 Dec [cited 2023 Mar 24];30:72-130. doi: https://doi.org/10.1016/j.molmet.2019.09.010
3. Kuhre RE, Deacon CF, Holst JJ, Petersen N. What Is an L-Cell and How Do We Study the Secretory Mecha­nisms of the L-Cell? [Internet]. Frontiers in Endocrinology. 2021[cited 2023 Mar 24];12. doi: https://doi.org/10.3389/fendo.2021.694284
4. Gilbert MP, Pratley RE. GLP-1 Analogs and DPP-4 Inhibitors in Type 2 Diabetes Therapy: Review of Head-to-Head Clinical Trials [Internet]. Front Endocrinol (Lausanne). 2020 Apr 3 [cited 2023 Mar 24];11:178. doi: https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00178
5. Costa A, Ai M, Nunn N, Culotta I, Hunter J, Boudjadja MB, et al. Anorectic and aversive effects of GLP-1 receptor agonism are mediated by brainstem cholecystokinin neurons, and modulated by GIP receptor activation [Internet]. Molecular Metabolism. 2022 Jan [cited2023 Mar 24];55:101407. doi: https://doi.org/10.1016/j.molmet.2021.101407
6. Nauck MA, Quast DR, Wefers J, Meier JJ. GLP-1 receptor agonists in the treatment of type 2 diabetes – state-of-the-art [Internet]. Molecular Metabolism. 2021 Apr [cited2023 Mar 24];46. doi: https://doi.org/10.1016/j.molmet.2020.101102
7. Scheen AJ. Dulaglutide (Trulicity®), a new once-weekly agonist of glucagon-like peptide-1 receptors for type 2 diabetes [Internet]. Rev Med Liege. 2016 Mar [cited 2023 Mar 24];71(3):154-60. PMID: 27311248
8. Amaro A, Sugimoto D, Wharton S. Efficacy and safety of semaglutide for weight management: evidence from the STEP program [Internet]. Postgrad Med. 2022 Jan[cited 2023 Mar 24];134(Sup 1):5-17. doi: https://doi.org/10.1080/00325481.2022.2147326
9. Cabral Lopes A, Roque F, Lourenço O, Her­deiro MT, Morgado M. Gastrointestinal disorders poten­tially associated with Semaglutide: an analysis from the Eudravigilance Database [Internet]. Expert Opinion on  Drug Safety. 2023 Feb [cited 2023 Mar 24]2;1-7. doi: https://doi.org/10.1080/14740338.2023.2172159
10. Mehta P, Reddivari A. A Case Report of Benign Pancreatic Hyperenzymemia (Gullo’s Syndrome) [Inter­net]. Cureus. 2020 May [cited 2023 Mar 24];12(5):e8143. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.8143
11. Warshaw AL, Lee KH. Macroamylasemia and other chronic nonspecific hyperamylasemias: chemical od­dities or clinical entities? [Internet]. Am J Surg. 1978 Apr[cited 2023 Mar 24];135(4):488-93. doi: https://doi.org/10.1016/0002-9610(78)90025-9
12. Gullo L. Chronic nonpathological hyperamy­lasemia of pancreatic origin. [Internet]. Gastroenterology. 1996 Jun [cited 2023 Mar 24];110(6):1905-8. doi: https://doi.org/10.1053/gast.1996.v110.pm8964417
13. Gullo L. Benign pancreatic hyperenzymemia [In­ternet]. Dig Liver Dis. 2007 Jul [cited 2023 Mar 24];39(7):698-702. doi: https://doi.org/10.1016/j.dld.2007.03.005
14. Rycyk A, Furtak P, Mądro A, Kasztelan-Szczer­bińska B, Cichoż-Lach H. Gullo’s syndrome – what do we know? [Internet]. Gastroenterology Rev. 2021 [cited 2023 Mar 24];16(3):181-3. doi: https://doi.org/10.5114/pg.2020.101133
15. Huberhritz NB, Belyaeva NV, Lukashevich HM, Mozhyna TL. [Secrets, riddles, and mysteries of macro­amylasemia]. Visnyk klubu pankreatolohiv. 2020;2:12-22. Russian. doi: https://doi.org/10.33149/vkp.2020.01.02

Переглянути:

Саніна Н.А. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: nataliyasanina@gmail.com 
https://orcid.org/0000-0001-6603-0219

Гондуленко Н.О. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5683-7836

Паніна С.С. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0003-1080-7185

Шульга В.С. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7287-0046

Саніна Н.А., Гондуленко Н.О., Паніна С.С., Шульга В.С.  Клінічний випадок безсимптомної гіперферментемії підшлункової залози на фоні прийому глюкагоноподібного аналога пептиду-1 (GLP-1). Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 213-217. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289229 

A clinical case of asymptomatic pancreatic hyperenzymemia on the background of taking a Glucagon-like peptide-1 analogue (GLP-1)

0

Пігментний вілонодулярний синовіт – рідкісне проліферативне захворювання синовіальної оболонки, яке найчастіше уражає колінні суглоби. Хоча це захворювання є доброякісним, у той же час ця патологія часто є агресивною, і в деяких випадках поширюється на м’які тканини поза суглобом. На сьогодні відсутні стандарти ведення цього захворювання, як і немає ранніх маркерів виявлення пігментного вілонодулярного синовіту. У сучасних умовах більшості пацієнтів з рецидивуючим синовітом згідно зі стандартами діагностики буде проведене ультразвукове дослідження суглоба. Метою роботи було визначити можливості діагностики пігментного вілонодулярного синовіїту за допомогою ультразвукового дослідження суглобів, визначити показники жорсткості гіпертрофованої синовіальної оболонки в пацієнта з цією патологією за допомогою зсувнохвильової еластометрії та визначити можливість використання методу зсувнохвильової еластометрії як додаткового методу діагностики пігментного вілонодулярного синовіїту. Особливістю нашого клінічного випадку стало виявлення за допомогою ультра­звукового дослідження характерної симптоматики, а саме: нерівномірного потовщення синовіальної оболонки з вузловими утвореннями та ворсинчастими розростаннями, з довжиною ворсинок до 7 мм біля наколінника з поодинокими локусами кровотоку при проведенні енергетичного доплерівського картування. При проведенні зсувнохвильової еластометрії синовіальної оболонки було виявлено значне підвищення жорсткості синовіальної оболонки до 80 кПа, що може бути патогномонічним симптомом при такій патології. Діагноз вілонодулярного синовіїту був підтверджений гістологічно після проведеного оперативного лікування. У подальшому пацієнт переніс рецидив захворювання, який також вдалось виявити за допомогою ультразвукової діагностики. Таким чином, пігментний вілонодулярний синовіїт колінного суглоба є доволі рідкісною патологією, яка потребує диференційної діагностики із запальними захворюваннями суглобів. Остаточний діагноз ґрунтується на гісто­логічному дослідженні. Ультразвукова діагностика є неінвазивним методом, що з високою точністю дозволяє виявити цю патологію. Перевага ультрасонографії полягає в її доступності та неінвазивності. Виявлене нами підвищення жорсткості синовіальної оболонки на фоні її проліферації може слугувати додатковим критерієм вілонодулярного синовіту, і, за доступними нам даними, досі не було описане в літературі.

Ключові слова: вілонодулярний синовіт, ультразвукова діагностика, синовіальна оболонка, еластометрія

1. Asaad SK, Salih KM, Kakamad FH, Salih AM, Mohammed SH. Pigmented villonodular synovitis asso­ciated with developmental dysplasia of the hip: A case report. International journal of surgery case reports. 2020;74:260-2. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijscr.2020.07.078
2. Zadeh C, Henrichsen J, Fatemi N, Westermann R. Intra-labral pigmented villonodular synovitis: a rare case in two adult patients. Skeletal Radiol. 2023;52:1409-13. doi: https://doi.org/10.1007/s00256-022-04227-x
3. Spierenburg G, Suevos Ballesteros C, Stoel BC, Navas Cañete A, Gelderblom H, van de Sande MAJ, et al. MRI of diffuse-type tenosynovial giant cell tumour in the knee: a guide for diagnosis and treatment response asses­sment. Insights 2023;14(1):22. doi: https://doi.org/10.1186/s13244-023-01367-z
4. Sugandhi A, Kondaveeti SK, Sunder A. A Case of Pigmented Villonodular Synovitis. Cureus. 2022;14(6):e25957. doi: https://doi.org/10.7759/cureus.25957
5. Nelakurti DD, Rossetti T, Husbands AY, Pet­reaca RC. Arginine Depletion in Human Cancers. Cancers (Basel).2021;13(24):6274. doi: https://doi.org/10.3390/cancers13246274
6. Bernthal NM, Ishmael CR, Burke ZD. Manage­ment of Pigmented Villonodular Synovitis (PVNS): an Or­thopedic Surgeon’s Perspective. Curr Oncol Rep. 2020;22:63. doi: https://doi.org/10.1007/s11912-020-00926-7
7. Zhamardiy V, Shkola O, Tolchieva H, Saienko V. Fitness technologies in the system of physical qualities development by young students. Journal of Physical Edu­cation and Sport. 2020;20(1):142-9.
8. Fang Yushun, Zhang Qingsong. Recurrence of pigmented villonodular synovitis of the knee: A case report with review of literature on the risk factors causing recurrence. Medicine.2020;99(16):e19856. doi: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000019856
9. Koutalos AA, Ragias D, Rizniotopoulos E, Tsana­dis K, Xydias E, Tsoukalas N, et al. Diffuse pigmented villonodular synovitis of the knee joint: 3-year follow-up of a case report. Radiat Oncol J. 2022;40(4):270-5. doi: https://doi.org/10.3857/roj.2022.00122
10. Zhdan VM, Lebid VG, Ivanytskyi IV, Tkachen­ko MV, Isheykana YuO. [Effectiveness of treatment accor­ding to elastometry of the synovial membrane in patients with rheumatoid arthritis.] Aktualni problemy suchasnoy mediciny: Visnyk ukrainskoi medichnoi stomatologichnoi akademii. 2020;4(72):34-9. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.4.40
11. Коstogryz YО. [Pigmented villonodular synovitis of the knee joint: current state of the problem]. Visnyk ortopedii, travmatologii ta protezuvannya. 2018;1:57-63. Ukrainian.
12. Margad O, Boukhris J, Azriouil O, Daoudi M, Mortaji A, Koulali K. Villonodular synovitis of the knee: about 20 cases. Pan Afr Med J. 2017;28:86. doi: https://doi.org/10.11604/pamj.2017.28.86.9507
13. Sahin MS. Localized Pigmented Villonodular Synovitis of the Knee Joint: A Case Report. J Orthop Case Rep. 2022;12(4):44-8. doi: https://doi.org/10.13107/jocr.2022.v12.i04.2760
14. Luo D, Yu L, Yang L, Zhu Q, Ren H, Liu H. Aty­pical and bilateral pigmented villonodular synovitis of wrist in an adolescent patient: case report and literature review. Int J Clin Exp Pathol. 2021;14(3):383-8. PMID: 33786156; PMCID: PMC7994141
15. Ota T, Nishida Y, Ikuta K, Tsukushi S, Yamada K, Kozawa E, et al. Tumor location and type affect local re­currence and joint damage in tenosynovial giant cell tumor: a multi-center study. Scientific reports. 2021;11(1):17384. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-021-96795-6
16. Okamura H, Ishikawa H, Ohno T, Fujita S, Ina­gaki K. Localized Pigmented Villonodular Synovitis of the Bilateral Knee: A Case Report. Journal of orthopaedic case reports. 2022;12(7):18-21. doi: https://doi.org/10.13107/jocr.2022.v12.i07.2898
17. Kissel JA, Leonardelli C. Pigmented villonodular synovitis of the hip in a recreational runner: a case report. The Journal of the Canadian Chiropractic Association. 2021;65(3):344-9.
18. Ivanoski S, Nikodinovska VV. Sonographic asses­sment of the anatomy and common pathologies of clinically important bursae. J Ultrason. 2019;19(78):212-21. doi: https://doi.org/10.15557/JoU.2019.0032
19. Heo S, Park SY, Seo J, et al. Diffuse-Type Tenosy­novial Giant Cell Tumor of the Tendon Sheath in Both Wrists. Taehan Yongsang Uihakhoe Chi. 2021;82(1):250-4. doi: https://doi.org/10.3348/jksr.2020.0055
20. Fernandes TL, Videira LD, Sasaki SU, Natali­no RJ, Almeida AM, Pedrinelli A, et al. Bilateral localized pigmented villonodular synovitis of the knee: case report and review. Acta ortopedica brasileira. 2018;26(3):183-6. doi: https://doi.org/10.1590/1413-785220182603179623
21. Zhang YN, Fowler KJ, Ozturk A, Potu CK, Louie AL, Montes V, et al. Liver fibrosis imaging: A cli­nical review of ultrasound and magnetic resonance elastography. J Magn Reson Imaging. 2020;51(1):25-42. doi: https://doi.org/10.1002/jmri.26716
22. Kapustianskyi D, Ivanytskyi I, Ivanytska T, Zha­mardiy V, Donchenko V. Differential diagnosis of soft tissue tumors. Wiadomosci Lekarskie. 2022;LXXV(6):1596-9. doi: https://doi.org/10.36740/WLek202206131
23. Herasymenko SI, Kostohryz OA, Kosto­hryz YuO, Babko AM, Maiko VM. [Results of the surgical treatment of diffuse pigmented villonodular synovitis (diffuse-type tenosynovial giant-cell tumor) of the knee]. Zaporizkyi medychnyi zhurnal. 2021;5(128):656-63. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.5.230164 

Переглянути:

Ждан В.М. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0002-4633-5477

Іваницький І.В. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна,
e-mail: ivivanytskyi@gmail.com
 https://orcid.org/0000-0002-7234-6356

Бабаніна М.Ю. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
 https://orcid.org/0000-0002-6546-9454

Іваницька Т.А. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
 https://orcid.org/0000-0002-2556-7658

Кітура Є.М. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
 https://orcid.org/0000-0002-2636-4596

Волченко Г.В. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
 https://orcid.org/0000-0003-0151-3660

Ткаченко М.В. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
 https://orcid.org/0000-0002-0253-8686

Кирьян О.А. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
 https://orcid.org/0000-0003-4855-4208

Лебідь В.Г. Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
https://orcid.org/0000-0001-9382-2772

Ждан В.М., Іваницький І.В., Бабаніна М.Ю., Іваницька Т.А., Кітура Є.М., Волченко Г.В., Ткаченко М.В., Кирьян О.А., Лебідь В.Г. Можливості ультразвукової діагностики пігментного вілонодулярного синовіту. Клінічний випадок. Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 218-226. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289260 

Possibilities of ultrasonography in the diagnosis of pigmented villonodular synovitis. Clinical case

0

У статті подано опис рідкісного клінічного випадку менінгоенцефаліту Епштейна-Барр-вірусної (EBV) етіології в пацієнтки з нормальним імунним статусом. Метою роботи було ознайомлення спеціалістів-практиків з проблематикою діагностики та лікування EBV-нейроінфекції, особливостями перебігу та ведення EBV-менінгоенцефаліту. Пацієнтка 46 років., госпі­талі­зована у відділення реанімації та інтенсивної терапії з діагнозом «Отруєння грибами». Після проведених клініко-лабораторно-інструментальних досліджень був встановлений діагноз менінгоенцефаліту EBV-етіології. У лікворі методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) виявлено ДНК EBV, на зображеннях магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку – вогнищеві зміни лівої скронево-острівцевої ділянки з ознаками лептоменінгіту. Враховуючи особливості цього випадку, автори статті дійшли висновків: менінгоенцефаліт EBV-етіології в умовах психологічного й фізичного стресу може зустрічатись у людей з нормальним імунним статусом; відтермінування діагнозу менінгоенцефаліту на початку хвороби в цьому випадку пов’язане з переважанням клінічних проявів загальномозкового синдрому, помилково розцінених як симптоми інтоксикації та диспепсії на тлі харчового отруєння; менінгоенцефаліт EBV-етіології супроводжується ознаками судом­ного, атактичного й когнітивно-мнестичного синдромів; скронево-острівцева локалізація вогнищевих змін головного мозку може бути характерною для EBV-менінгоенцефаліту; лікування ацикловіром і глюко­корти­коїдами може мати переваги; обтяжений судинний анамнез, ліжковий режим і терапія глюкокортикоїдами передбачають підвищений ризик венозного тромбозу, який у цієї хворої реалізувався у вигляді гострого сурального флеботромбозу; розрішення лептоменінгіту та вогнищевих змін головного мозку з формуванням гліозу за даними МРТ відбулося на третьому місяці після маніфестації захворювання; гліозні вогнища в скроневій та острівцевій ділянках головного мозку можуть спричинити патологічні неврологічні наслідки й потребують медичного спостереження.

Ключові слова: вірус Епштейна-Барр, енцефаліт, менінгоенцефаліт, магнітно-резонансна томографія, ацикловір, глюкокортикоїди

1. Venkatesan A, Michael BD, Probasco JC, Geoca­din RG, Solomon T. Acute encephalitis in immuno­competent adults. Lancet. 2019;393:702-16. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32526-1
2. Andleeb S, Yasir Bari M, Gill I, Urooj S, Nau­sheen S. Incidence of Encephalitis in the Intensive Care Unit, a Tertiary Care Hospital, Pakistan: A 5-Year Retrospective Study. Turk J Anaesthesiol Reanim. 2020;48(4):288-93. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32526-1
3. Payal B Patel. BMJ Best Practice. Encephalitis. London: BMJ Publishing Group Ltd; 2023 [last updated: 2022 Aug 16].130 p. Available from: https://bestpractice.bmj.com/topics/en-gb/436/pdf/436/Encephalitis.pdf
4. Huang L, Zhang X, Fang X. Case report: Epstein–Barr virus encephalitis complicated with brain stem hemor­rhage in an immune-competent adult. Frontiers in immunology.2021;12:618830. doi: https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.618830
5. Rudenko AO, Muravska LV, Diachenko PA, Par­khomets BA, Klius VJ. [Clinical peculiarities of nervous system defeats in patients with EBV monoinfection and in assotiation with other herpesvirus in their reactivation and persistence]. Actual Infectology. 2017;5(6):260-4. Ukrainian.
   doi: https://doi.org/10.22141/2312-413x.5.6.2017.122136
6. Maltsev DV. [Herpesvirus neuroinfections in cli­nical cases]. Kyiv: Interservice; 2021. 224 p. Ukrainian.
7. Song DL, Wang JS, Chen LL, Wang Z. Chronic acti­ve Epstein-Barr virus infection treated with PEG-aspargase: A case report. World J Clin Cases. 2021;16;9(26):7845-9. doi: https://doi.org/10.12998/wjcc.v9.i26.7845
8. Cohen JI. Optimal treatment for chronic active Eps­tein-Barr virus disease. Pediatr Transplant. 2009;13(4):393-6. doi: https://doi.org/10.1111/j.1399-3046.2008.01095.x
9. Zarlasht F, et Encephalitis treatment–a case report with long-term follow-up of EBV PCR in cere­brospinal fluid. Int J of Gen Med. 2017;10:371-3. doi: https://doi.org/10.2147/IJGM.S143335
10. Tsuruyama Y, Mori N, Yoshida S, Hayashi T. Ep­stein-Barr virus-related encephalitis in a young woman: A case report. Journal of Infection and Chemotherapy. 2020;26(7):741-4. doi: https://doi.org/10.1016/j.jiac.2020.02.005 

Переглянути:

Попович О.О. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна, e-mail: popovich.sasha@gmail.com
  https://orcid.org/0000-0001-6278-6094

Мороз Л.В. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна
 https://orcid.org/0000-0002-7111-3155

Чабанов Ф.А. КНП «Вінницька міська клінічна лікарня № 1», Вінниця, Україна, e-mail: felixchabanov@gmail.com  
 https://orcid.org/0000-0001-9307-3679

Андросова О.С. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна
 https://orcid.org/0000-0003-3702-5589

Куляс С.М. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна
https://orcid.org/0009-0007-4336-8373

Чічірельо-Константинович К.Д. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна
 https://orcid.org/0000-0002-7403-636X

Плотиця Л.П. КНП «Вінницька міська клінічна лікарня № 1», Вінниця, Україна

Попович О.О., Мороз Л.В., Чабанов Ф.А. Андросова О.С., Куляс С.М., Чічірельо-Константинович К.Д., Плотиця Л.П. Клінічний випадок менінгоенцефаліту Епштейна-Барр-вірусної етіології в пацієнтки з нормальним імунним статусом.  Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 226-233. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289264 

Clinical case of meningoencephalitis of Epstein-Barr viral etiology in an immunocompetent patient

0

Прояви коронавірусної хвороби 2019, викликаної вірусом SARS-CoV-2, різноманітні й можуть варіюватися від безсимптомного перебігу до дихальної недостатності, що потребує інтенсивної терапії. Вакцини проти SARS-CoV-2, зосереджені на спайковому глікопротеїні, показали перспективу щодо зменшення поширення COVID-19. Однак побічні ефекти пов’язані з кожною вакцинацією. Наразі в літературі є повідомлення про деякі випадки червоного плескатого лишаю на тлі вакцинації проти COVID-19. Червоний плескатий лишай слизової оболонки порожнини рота є відносно поширеним імуноопосередкованим дерматологічним розладом, який може зустрічатися  ізольовано в порожнині рота або поєднуватися із проявами на шкірі. Поствакцинальний плескатий лишай раніше описувався в літературі як рідкісний побічний ефект після різних щеплень, особливо проти гепатиту А і В, грипу та вітряної віспи. Більшість таких пацієнтів мала класичні шкірні прояви захворювання, однак у деяких звітах наголошувалося переважно на ураженні слизової оболонки порожнини рота. Ми наводимо два рідкісні клінічні випадки ерозивно-виразкової форми червоного плескатого лишаю з ураженням слизової оболонки порожнини рота серед реципієнтів вакцини проти SARS-CoV-2. Перший пацієнт– це 67-річний чоловік, у якого через 5 днів після введення однодозової Ad26.COV2.S COVID-19 вакцини розвинулися симптоми червоного плес­катого лишаю з одночасним ураженням як слизової оболонки порожнини рота, так і шкіри. У другому випадку 56-річна жінка звернулася з приводу реактивації червоного плескатого лишаю порожнини рота через 2 дні після отримання першої дози COVID-19 вакцини Pfizer. Механізм зв’язку між вакцинацією та червоним плескатим лишаєм наразі достеменно не відомий, але його пов’язують із клітинним автоімунітетом. Хоча на цей час немає доказів причинно-наслідкового зв’язку між вакцинацією проти вірусу SARS-CoV-2 і червоним плескатим лишаєм, але наведені клінічні спостереження свідчать про те, що вакцина проти COVID-19 є можливою ключовою ініціюючою подією, що призводить до розвитку або рецидиву цього захворювання. 

Ключові слова: COVID-19, червоний плескатий лишай порожнини рота, вакцина проти SARS-CoV-2, клінічний випадок 

1. Virah MV, Rogach IM, Palko AI, Slyvka YI. [Analysis of current data on vaccination against COVID-19 and prospects for vaccination of the population of Ukraine]. Ukraina. Zdorovia natsii. 2021;1(63):56-62. Ukrainian.
   doi: https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2021.227155
2. Chernyshova LI, Chernyshov AV. [ Comparative characteristics of vaccines against COVID-19]. Aktualna infektolohiia.2021;9(2):5-9.  doi: https://doi.org/10.22141/2312-413Х.9.2.2021.236218  
3. Mavrutenkov VV, Revenko HO. [Vaccine pro­phylaxis: achievements, problems, perspectives of deve­lopment]. Medicni perspektivi. 2016;3:56-60. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2016.3.82025
4. Sinha A, Kumar R, Singh AR. Implication of mass COVID-19 vaccination on dermatology practice in 2021. Dermatol 2021 Mar;34(2):e14765. doi: https://doi.org/10.1111/dth.14765
5. Bozhik SO. [Clinical characteristics of the den­tal status of patients with oral lichen planus]. Medytsyna sohodni i zavtra. 2021;90(3):82-90. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.35339/msz.2021.90.3.boz  
6. Hasiuk NV, Cherniak VV, Klitynska OV, et al. [Additional methods of examination in dentistry]. Terno­pil: Palianytsia; 2017:44-47. Available from: http://repository.pdmu.edu.ua/bitstream/123456789/8780/1/Additional_methods.pdf
7. Rotaru DI, Sofineti D, Bolboacă SD, Bul­boacă AE. Diagnostic Criteria of Oral Lichen Planus: A Narrative Review. Acta Clin Croat. 2020 Sep;59(3):513-22. doi: https://doi.org/20471/acc.2020.59.03.16
8. Svyatenko ТV, Litus АI, Kаdenko ОА, Svis­tu­nov IV. Manifestative Papular Dermatoses: Lichen Ruber Planus of the Mucous Membrane of Oral Cavity. J Clin Investigat 2016;4(2):4. doi: https://doi.org/10.13188/2373-1044.1000026
9. Shavit E, Hagen K, Shear N. Oral lichen planus: a novel staging and algorithmic approach and all that is essential to know. F1000Res. 2020 Mar 24;9:F1000. doi: https://doi.org/12688/f1000research.18713.1
10. Mutafchieva MZ, Draganova-Filipova MN, Za­gor­chev PI, Tomov GT. Oral Lichen Planus – Known and Unknown: a Review. Folia Med. 2018 Dec 1;60(4):528-35. doi: https://doi.org/2478/folmed-2018-0017
11. Nosratzehi T. Oral Lichen Planus: an Overview of Potential Risk Factors, Biomarkers and Treatments. Asian Pac J Cancer Prev. 2018 May 26;19(5):1161-7. doi: https://doi.org/22034/APJCP.2018.19.5.1161
12. Lai YC, Yew YW. Lichen planus and lichenoid drug eruption after vaccination. Cutis. 2017 Dec;100(6):E6-E20. PMID: 29360907.
13. Troeltzsch M, Gogl M, Berndt R, Troeltzsch M. Oral lichen planus following the administration of vector-based COVID-19 vaccine (Ad26.COV2.S). Oral Dis. 2021Sep 30:14025. doi: https://doi.org/10.1111/odi.14025 
14. Picone V, Fabbrocini G, Martora L, Martora F. A Case of New-Onset Lichen Planus after COVID-19 Vac­cination. Dermatol Ther (Heidelb). 2022 Feb 15;12(3):801-5. doi: https://doi.org/10.1007/s13555-022-00689-y
15. Babazadeh A, Miladi R, Barary M, et al. COVID-19 vaccine-related new-onset lichen planus. Clin Case Rep. 2022 Feb 2;10(2):e05323. doi: https://doi.org/1002/ccr3.5323
16. Alrawashdeh HM, Al-Habahbeh O, Naser AY, et al. Lichen Planus Eruption Following Oxford-AstraZeneca COVID-19 Vaccine Administration: A Case Report and Review of Literature. Cureus. 2022 Feb 27;14(2):e22669. doi: https://doi.org/7759/cureus.22669
17. Hertel M, Schmidt-Westhausen AM, Wendy S, et al. Onset of Oral Lichenoid Lesions and Oral Lichen Planus Following COVID-19 Vaccination: A Retro­spective Analysis of about 300,000 Vaccinated Patients. Vaccines(Basel). 2022 Mar 20;10(3):480. doi: https://doi.org/10.3390/vaccines10030480  
18. Kaomongkolgit R, Sawangarun W. Oral lichen planus following mRNA COVID-19 vaccination. Oral Dis. 2022 Nov:10.1111/odi.14182. doi: https://doi.org/1111/odi.14182
19. McMahon DE, Kovarik CL, Damsky W, et al. Cli­nical and pathologic correlation of cutaneous COVID-19 vaccine reactions including V-REPP: a registry-based study. J Am Acad Dermatol. 2022 Jan;86(1):113-21. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaad.2021.09.002

Переглянути:

Самойленко А.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: 501_03@dmu.edu.ua
https://orcid.org/0000-0003-1758-6442

Орищенко В.Ю. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9372-2218

Стрельченя Т.М. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-6638-8859

Самойленко А.В., Орищенко В.Ю., Стрельченя Т.М. Червоний плескатий лишай слизової оболонки порожнини рота після вакцинації проти СOVID-19 (два клінічні випадки).   Медичні перспективи. 2023. Т. 28, № 3. С. 234-240. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289265 

Oral lichen planus post COVID-19 vaccination: report of two cases

0