ХВОРОБА МАДЕЛУНГА – РІДКІСНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ

Ключові слова: хвороба Маделунга, доброякісний симетричний ліпоматоз, діагностика, лікування, клінічний випадок

Key words: Madelung’s disease, benign symmetrical lipomatosis, diagnostics, treatment, clinical case

Реферат

Хвороба Маделунга (ХМ) (доброякісний симетричний ліпоматоз) – рідкісне захворювання невідомої етіології, що проявляється симетричними аномальними відкладеннями жирової тканини на голові, шиї та верхній частині тулуба. Мета – ознайомити спеціалістів-практиків з проблемою діагностики та лікування рідкісного захворювання жирової тканини – ХМ, надати приклад власного клінічного спостереження. Ми повідомляємо про випадок ХМ у 73-річної жінки, у якої прогресуюче накопичення жирової тканини спричинило сильну інспіраторну задишку, як атиповий симптом, та ураження шийно-грудного відділу хребта. Обговорюються етіопатогенетичні, клініко-діагностичні, хірургічні та терапевтичні аспекти лікування цього рідкісного захворювання. Діагноз ХМ повинен ґрунтуватися на фізичному огляді та клінічних ознаках, доповнених даними ультразвукового, радіологічного дослідження (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія), відповідних ділянок та зіставлятися з патоморфологічним діагнозом у складних випадках. Через прогресуюче збільшення розмірів жирової тканини ХМ має не лише естетичні, але й функціональні, а іноді й небезпечні для життя наслідки, які потребують лікування. Встановлення діагнозу вимагає диференціальної діагностики з іншими захворюваннями, які супроводжуються надлишком жирової тканини. Особливої уваги вимагає настороженість щодо можливої малігнізації ліпоми.

Abstract

Madelung's disease is a rare disease of adipose tissue. Rodionova V.V., Yatsuba O.O., Dmytrychenko V.V., Kovalenko O.Yu. Madelung’s disease (MD) (benign symmetrical lipomatosis) is a rare disease of unknown etiology, manifested by symmetrical abnormal deposits of adipose tissue on the head, neck and upper torso. The aim is to familiarize practitioners with the problem of diagnosis and treatment of a rare disease of adipose tissue – MD, and to provide an example of our own clinical observation. We report a case of MD in a 73-year-old woman in whom progressive accumulation of adipose tissue caused severe inspiratory dyspnea as an atypical symptom and damage to the cervico-thoracic spine. The etiopathogenetic, clinical-diagnostic, surgical and therapeutic aspects of the treatment of this rare disease are discussed. The diagnosis of MD should be based on physical examination and clinical signs, supplemented by ultrasound, radiological examination (computed tomography, magnetic resonance imaging), relevant areas and compared with the pathomorphological diagnosis in complex cases. Due to the progressive increase in the size of adipose tissue, MD has not only aesthetic, but also functional, and sometimes life-threatening consequences that require treatment. Establishing the diagnosis requires differential diagnosis with other diseases that are accompanied by excess adipose tissue. Special attention requires vigilance in terms of possible malignancy of lipoma.

Доброякісний множинний ліпоматоз, дифузна ліпома шиї, дифузний симетричний ліпоматоз, головогрудна ліподистрофія, синдром Лонуа-Бансода (за французькими лікарями Р.Е. Launois, 1856-1914; R. Bensaude, 1866-1938) – численні назви захворювання, яке увійшло в наукову медичну літературу як хвороба Маделунга (ХМ). Уперше захворювання було описано в 1846 році Бенджаміном Броді, який назвав його «синдро­мом жирної шиї». У 1888 році Отто фон Маделунг повідомив про серію з 33 пацієнтів з ліпомами, виникнення яких він пов’язував з хронічним алкоголізмом, а вже наступного року Лануа та Бансо оприлюднили дані 65 пацієнтів з по­дібними ознаками ліпом [1]. Досить цікавим фактом є те, що хоча свою офіційну назву захворювання дістало в 1888 р. після повідом­лення Отто фон Маделунга, однак, за даними Noushif Medappil [2], ще раніше подібний фенотип був зображений на різьблених зобра­женнях цариці Пунта (поблизу Єгипту), яка померла майже 34 століття тому (рис. 1, наведено за Camillo O. Di Cicco, 2005) [3].

У 1970 році Greene M.L. et al. повідомили, що серед європейців було виявлено 150 випадків захворювання [4]. На сьогодні приблизний під­рахунок описаних у літературі випадків ХМ ста­новить близько 400, що досі не дає змоги достовірного встановлення механізму розвитку цієї досить рідкісної патології [5].

Мета дослідження – ознайомити спеціалістів-практиків з проблемою діагностики та лікування рідкісного захворювання жирової тканини – хвороби Маделунга (доброякісного множинного ліпоматозу), надати приклад власного клінічного спостереження.

Дослідження проведено відповідно до прин­ципів біоетики, викладених у Гельсінській декла­рації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людей» та «Загальній декларації про біоетику та права людини (ЮНЕСКО)» (протокол № 21 від 18.09. 2024 р.) та біомедичної етики Дніпровського державного медичного універси­тету (протокол № 36 від 11.03.2026 р.). Пацієнтка надала згоду на оприлюднення особистих даних та фотографій.

Актуальність проблеми зумовлена рідкістю зустрічальності та нез’ясованими досі етіологіч­ними аспектами ХМ. Більшість авторів повідом­ляє, що основною причиною ХМ є тривале вживання алкоголю. Захворювання частіше зустрічається в Середземномор’ї, у літературі було опубліковано понад 200 випадків, з яких 90% пацієнтів мали в анамнезі алкоголізм. Але захворювання також було зафіксовано в не­алкоголіків та жінок [6, 7, 8]. Захворювання спос­терігається переважно в дорослих чоловіків у віковій групі 30-60 років. Співвідношення пацієн­тів чоловічої та жіночої статі становить 15:1-30:1. В огляді, який включав 286 пацієнтів з ХМ, Liu Q. et al. зазначили, що 89,5% пацієнтів тривало зловживали алкоголем та в 53% ви­падків були курцями в анамнезі [9]. Хоча причинно-наслід­ковий зв’язок між алкоголем та ХМ залишається незрозумілим, Mevio E. et al. відзначили зв’язок з хронічним алкоголізмом у 69-90% пацієнтів [10].

Достеменно патогенез ХМ досі не з’ясований, її виникнення пов’язують з дисфункцією мітохон­дрій жирової тканини, відкладенням жиру, індукованим катехоламінами, зниженням актив­ності цитохромоксидази та зниженням активності індукованої синтази оксиду азоту [11]. У новіших патофізіологічних дослідженнях спостерігалися порушення ліпідного обміну на мітохондріаль­ному рівні, що виявило численні патологічні субсарколемальні скупчення мітохондрій у попе­реково-смугастих м’язових волокнах у пацієнтів з ХМ. Крім того, Southern blott-тести виявили численні делеції мітохондріальної ДНК [12]. З’ясовано, що тривале вживання алкоголю при­зводить до мутацій мітохондріальної ДНК, її передчасного окиснення та, зрештою, до дис­функції мітохондріальних клітин [13]. Також були повідомлення про мутації в генах LIPE, LMNA, CAPSL та MFN2, які пов’язані з енер­гетичним дисбалансом та накопиченням дис­функціональних мітохондрій [14, 15, 16, 17]. Крім того, хронічне споживання алкоголю може при­звести до зниження активності та кількості бета-адренергічних рецепторів, а отже, і до синтезу тріацилгліцеролів [18]. Крім того, етанол під­вищує активність цитохрому P450 у жировій тканині, що зрештою призводить до апоптозу та запалення жирової тканини [19].

Досить цікавим вважається припущення про генетичну схильність до розвитку захворювання. Переважний тип успадкування – автосомно-домінантний. При цьому носій дефектного гена страждає на патологію сам і передає її половині своїх нащадків. Хлопчики та дівчатка хворіють однаково часто. Описані родинні випадки ХМ, зумовлені мутаціями мітохондріальної ДНК, за яких захворювання передається жіночою лінією дітям обох статей. Описані випадки виявлення па­тології в дітей і жінок, які не вживають алкоголь, але число цих випадків мізерно мале [1].

Разом із хронічним вживанням алкоголю роз­глядають наявність таких факторів, як гіперури­кемія, гіперліпідемія, цукровий діабет, захворю­ван­ня печінки, гіпотиреоз, нирковий тубулярний аци­доз [9, 20]. Парадоксально, але при ХМ концентра­ція холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) у сироватці крові зазвичай висока [11, 21].

Можливим здається порушення нейротрофіч­них впливів на жирову тканину, ураження нерво­вої системи внаслідок травми чи інтоксикації призводить до порушення балансу гормонів залоз внутрішньої секреції та позначається на обміні ліпідів в організмі несприятливим чином.

Дослідження показали, що уражена тканина при ХМ не являє собою гіпертрофію вже існуючої жирової тканини, а радше проліферацію жирових клітин [5]. Цей факт був підтверджений Ko­dish M.E. et al., які продемонстрували, що різні стимуляційні та навантажувальні тести із сомато­тропним гормоном, кортизолом, інсуліном або глюкагоном призводять до пригнічення вивіль­нення вільних жирних кислот з ліпоматозної тканини у відповідь на фізіологічні стимули [23]. Вони виявили, що це відбувається, незважаючи на нормальний рівень ліполітичних гормонів, і може бути пов’язано з функціональною денервацією ураженої жирової тканини. Припускають, що функціональна симпатична денервація при­зво­дить до гіпертрофії бурого жиру [23], особливо враховуючи, що розподіл і тип адипоцитів при ХМ подібні до бурої жирової тканини [13]. Однак, з гістологічної точки зору, відкладення жирової тканини не відрізняються від зрілого жиру, за винятком різного ступеня фіброзу та, рідко, кальцифікації [24]. Крім того, головні адипоцити в пацієнтів з ХМ менші за розміром, і спосте­рігається підвищений вміст судинної та фіброзної тканин порівняно з нормальним рівнем [25].

Іноді ХМ вважають захворюванням шийних лімфовузлів з наслідком аденоліпозу. Ураження лімфатичних вузлів відбувається з поступовим заміщенням лімфоїдної тканини на жирову. Однак аденоліпоз зачіпає переважно поверхнево розташовані лімфовузли та розвивається си­метрично по обидва боки тіла [26].

Незважаючи на існування численних гіпотез, точна етіологія та патофізіологічні шляхи, що призводять до розвитку захворювання, зали­шаються неясними [27]. Всі ці фактори не є доведеними як остаточні детермінанти. Алкоголь, на думку ряду дослідників, стає тим «пусковим» фактором, який дозволяє реалізуватися генетич­ної схильності, що є в пацієнта [1, 28].

Існують повноцінні описання клінічної карти­ни цієї патології. Нещодавно ХМ була визнана у двох клінічних фенотипах. Тип 1 уражає пере­важно чоловіків і характеризується накопиченням жирової тканини навколо шиї, потилиці, верхньої частини спини, плечей. Тип 2 уражає як чоловіків, так і жінок, призводячи до перебільшеного роз­поділу жирової тканини в жінок у верхній частині спини, дельтоподібній ділянці, плечах, стегнах та верхній частині стегон [1].

ХМ характеризується появою множинних, безболісних утворень, розподілених по всьому тілу, які є дифузними та симетричними. Через дуже складну анатомічну структуру щелепно-лицевої ділянки ділянки шиї та обличчя ура­жаються найбільше, і в цих випадках рівень захворю­ваності високий [29]. У літературі по­відомляється, що при виникненні утворення на шиї в пацієнтів можуть розвиватися такі симп­томи, як обмежене обертання шиї, здавлення ди­хальних шляхів або дисфагія (рис. 2, приведено за даними [1]). Якщо жирова тканина проникає в привушну залозу, у пацієнтів можуть розвиватися деформації обличчя. Інвазія дна ротової порож­нини може обмежувати рухи язика та спричиняти дисфагію. Крім того, інвазія язика може при­звести до розвитку «мегаязика» [30].

Пацієнти зазвичай звертаються зі скаргами на косметичні проблеми, хоча вони також можуть відчувати труднощі з ковтанням та поворотом голови, а також скаржаться на біль у шиї або симптоми, пов’язані з органами середостіння [31]. Деякі пацієнти стикаються з ризиками, що загрожують життю, такими як трахеобронхіальна обструкція, дисфагія, дисфонія, медіастинальний синдром або вегетативна нейропатія [32-35].

При обстеженні в більшості пацієнтів за­звичай виявляються захворювання печінки, такі як цироз або жирові дегенеративні зміни [9]. Водночас дані комп’ютерної томографії (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ), пов’я­зані з обстеженням уражених ділянок при ХМ, не були добре описані.

Деякі автори вважають, що діагноз ХМ ґрунтується на (I) клінічних проявах, (II) візуа­лізаційному дослідженні КТ, МРТ або допплеро­графії та (III) тривалому анамнезі вживання алкоголю пацієнтом [14, 36], інші вважають гісто­логічне дослідження важливим у первинній діагностиці захворювання [25].

Доплерівське ультразвукове дослідження наразі є діагностичним інструментом першої лінії для ХМ [37] та виявляє нерівності й дифузне потовщення підшкірної жирової тканини без наявності капсул [38].

КТ-дослідження виявляє скупчення множин­них підшкірних утворень, чітко окреслених та низької щільності, які стискають або навіть деформують сусідні структури [39], підшкірних шарах, тоді як класичні ліпоми виглядають як м’які тканинні маси з високою інтенсивністю сигналу та низькою інтенсивністю сигналу фіброзними перегородками. Завдяки чудовій роздільній здатності контрастування м’яких тканин МРТ-дослідження є діагностичним стан­дартом [40], дозволяючи оцінити площини розмежування між ліпомою, м’язами та судинами [41], що особливо важливо у випадках розташу­вання на шиї та щелепно-лицевій ділянці. Вико­ристання контрастної речовини має вирішальне значення при підозрі на саркоматозну дегене­рацію, оскільки воно краще оцінює як краї пухлини, так і нерегулярну васкуляризацію [42]. Також МРТ-дослідження цінне не лише для оцінювання змін жирової тканини та розташо­ваних поряд органів і тканин, але й для під­твердження відсутності підозрілих ознак злоякіс­ності, можливості перед­операційного планування [19].

Диференціальна діагностика ХМ включає інші подібні стани, такі як ліпоматоз, ангіоліпома, ліподистрофія, ліпосаркома, гіперкортицизм, дифузне збільшення щитоподібної залози, за­хворювання слинних залоз, синдром Фреліха, хвороба Деркума, нейрофіброми та синдром Кушинга [43, 44, 45]. Завжди важливо пам’ятати про можливість спонтанної трансформації жиро­вого утворення в ліпосаркому [46, 47]. Так, є повідомлення про виникнення раку голови та шиї, зокрема плоскоклітинного раку гіпофаринкса, у пацієнтів з ХМ [48]. Tiziane et al. описали виникнення інтраміксоїдної саркоми після шести років спостереження [46], тоді як інші автори задокументували кілька рідкісних випадків транс­формації в ліпосаркому [47, 49]. Однак, врахо­вуючи поширені канцерогенні фактори ризику (алкоголь та куріння), саме ці фактори, більш імовірно, відповідають за розвиток пухлин.

Метою лікування при ХМ є зменшення пору­шення функції м’язів та покращення фізичного вигляду пацієнтів [17]. Варіанти лікування ХМ включають ліпектомію, ліпосакцію або локальне введення ліків задля ліполізу [50, 51, 52]. Серед них перші два є основними класичними варіан­тами лікування ХМ, хоча їхня ефективність залишається невизначеною, оскільки ліпоми неінкапсульовані, тому ліпектомія або ліпосакція не можуть досягти повного видалення, рецидив після хірургічного лікування ліпом є поширеним явищем [50]. Liu Q. et al. повідомили у своєму огляді, що ліпектомія була найпоширенішим методом лікування (69,5%, n=308), наступними були ліпосакція (24,2%) та комбінація ліпосакції та ліпектомії (6,1%). У тому ж дослідженні рівень рецидивів був подібним як для ліпектомії, так і для ліпосакції, із середнім часом рецидиву 6,3 року (від 7 місяців до 10 років) [9]. Крім того, рецидив найчастіше спостерігався в ділянці шиї, ймовірно, через труднощі з повним видаленням жирових відкладень у цій ділянці. Зазвичай вибір хірургічного методу повинен ураховувати тяж­кість захворювання (об’єм відкладень), розташу­вання пухлинних мас, очікування пацієнта та досвід хірурга. Однак більшість хірургів [53, 54] віддають перевагу відкритій ліпектомії, за допо­могою якої жирові грудки можна безпечно видалити під безпосереднім спостереженням, тим самим захищаючи тканинні структури та запобігаючи надмірній кровотечі [55]. Оскільки жирові відкладення неінкапсульовані та дифузно інфільтрують м’язи та судини без чіткої площини дисекції, деякі автори вважають відкриту операцію обов’язковою в певних анатомічних ділянках [56]. Ліпосакція зазвичай показана для ліпом, розташованих у грудній, черевній або кінцівковій ділянках, і рідко використовується для ліпом у шийному відділі [57].

У випадку великих пухлинних мас хірургічне втручання є найефективнішим методом лікуван­ня, оскільки воно зменшує симптоми компресії, покращує локальну дисфункцію та відновлює фізичний вигляд, тим самим покращуючи якість життя пацієнта [38]. Крім того, ліпектомія дозволяє точно ідентифікувати та безпосередньо візуалізувати життєво важливі структури, а також здійснити ефективний гемостаз [53]. У таких випадках розсічення жирових мас зазвичай вико­нується одним хірургічним втручанням. Однак через широкий спектр уражень, що спосте­рігаються в цих пацієнтів, деякі автори рекомен­дують метод поетапної резекції, щоб уникнути посилення кровотечі під час операції [58].

Щодо підшкірного введення ліполітичних розчинів (мезотерапія), таких як лецитин або фосфатидилхолін, ці методи лікування можуть мати певні позитивні результати. Однак наявний найбільш тривожний побічний ефект, такий як розвиток нейропатії, перешкоджає регулярному використанню цієї методики [59, 60].

Усім пацієнтам також рекомендується припи­нити вживання алкоголю, оскільки дослідження показали, що утримання від алкоголю може уповільнити збільшення жирових утворень та зменшити ризик рецидиву [19].

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Клінічний випадок.

Хвора К, 1952 р.н., була направлена на кон­сультацію у зв’язку зі скаргами на задишку, біль у шийному відділі хребта, неможливість ви­конання рухів у шийному відділі хребта, виник­нення пухлиноподібних утворень, що зростають у потиличній ділянці та у верхній частині спини, м’язову слабкість, погіршення самосприйняття.

З’ясовано, що ці утворення з’явилися при­близно 5 років потому. Їхнє виникнення змусило звернутися за медичною допомогою до лікаря-дерматолога, у зв’язку із порушенням естетич­ного вигляду. Пацієнтці було запропоновано використання дієти з обмеженням жирів та вуглеводів, застосування лікувальної фізичної гімнастики, спрямованої на збільшення об’єму рухів у шийному відділі хребта та верхньому плечовому поясі. Оскільки змін у стані пацієнтки не відбулося, було надано направлення на консультацію до лікаря-хірурга, який запропо­нував проведення ліпосакції на задній поверхні шиї. Пацієнтка від проведення операції від­мовилася через побоювання ускладнень. Через певний час пацієнтка помітила подальше зрос­тання утворень на задній поверхні шиї, масивне розростання у верхній частині спини. В останні місяці приєднався постійний тягнучий біль у ділянці пухлин на шиї, біль у шийному та грудному відділі хребта, з’явились задишка, м’язова слабкість у руках.

З анамнезу з’ясовано, що хвора протягом життя вживала лише слабоалкогольні напої в обмеженій кількості (не більше 50-70 мл) 1-2 рази на місяць або рідше, ніхто в родині пацієнтки не мав ознак ХМ або будь-яких ліпом. У 2005 р. перенесла операцію – холецистектомію. Рік потому при обстеженні виявлено підвищення рівня глюкози в крові, встановлений діагноз цукрового діабету ІІ типу, лікується метфор­міном. Страждає на гіпертонічну хворобу ІІ ст., 3 ст., гіпертензивне серце, серцеву недостатність стадії С зі збереженою фракцією викиду (62%), хронічну серцеву недостатність ІІ-А стадії, ІІІ функціональний клас за NYHA.

Дані при обстеженні: статури нормостенічної, загальне ожиріння (індекс маси тіла – 38,6 кг/м²), колір шкіри звичайний, слизові оболонки блідо-рожеві. Незначна осиплість голосу. Лімфатичні вузли не пальпуються. На задньобоковій поверхні шиї є м’яко-еластичне утворення (ліпома) без чітких меж, щільна жирова клітковина інтимно підпаяна до м’язів шиї. Ліпома поширюється до середини спини. На обох плечах по внутрішній поверхні – симетричні ліпоми. По передній по­верхні верхньої третини обох передпліч – ана­логічні утворення. Шкіра над ліпомами не змінена (рис. 3). Молочні залози без особли­востей. При аускультації в легенях дихання везикулярне, рівномірно послаблене. Проведення перкусії грудної клітки неможливе через великий об’єм ліпоми. Частота дихання 18 за 1 хв. Межі серцевої тупості розширені вліво на 1,5 см від середньоключичної лінії. Тони серця при аус­куль­тації глухі, ритм правильний. Артеріальний тиск 180/100-150/95 мм рт. ст., частота серцевих скоро­чень (ЧСС) 78-82 за 1 хв. Живіт м’який, без­боліс­ний при пальпації. Печінка пальпується біля краю реберної дуги, селезінка не пальпується. Перифе­ричних набряків на нижніх кінцівках немає. Фізіологічні відправлення без особливостей.

Незначна деформація променево-зап’ясткових суглобів. Після рентгенологічного дообстеження суглобів установлений діагноз двостороннього арт­розу суглобів зап’ястя та променево-зап’яст­кових суглобів (різке нерівномірне звуження суглобових щілин, субхондральний остеосклероз, крайові остеофіти променево-зап’ясткових суглобів).

Хворій проведено лабораторне обстеження. Загальний аналіз крові (2024 р.): гемоглобін (Hb) – 141 г/л; еритроцити (Ер.) – 4,73 Т/л; лейко­цити (Л.) – 7,39 Г/л; сегментоядерні нейтрофіли (С/яд. нейт.) – 60%, лімфоцити (Лімф.) – 33%, моноцити (Мон.) – 7%, швидкість осідання ери­троцитів (ШОЕ) – 3 мм/год.

Загальний аналіз крові (2025 р.): Hb – 144 г/л; Eр. – 4,62 Г/л; Л. – 6,30 Г/л; С/яд. нейт. – 74%, Лімф. – 20%, Мон. – 6%, ШОЕ – 2 мм/год.

Біохімічний аналіз крові (2024 р.): креатинін – 86 мкмоль/л (референтні значення (реф. знач.) 44-80); сечова кислота – 438 мкмоль/л (реф. знач. 150-350), азот сечовини – 2,3 ммоль/л (реф. знач. 2,1-7,1), глюкоза – 4,25 ммоль/л (реф. знач. 4,0-5,5); білок загальний – 67,8 г/л (реф. знач. 60-85); біліру­бін загальний – 13,6 мкмоль/л (реф. знач. 5,0 до 20,5), аспартатамінотрансфераза (АСТ) – 31 Од/л (реф. знач. <32), аланінамінотрансфераза (АЛТ) – 33 Од/л (реф. знач. <33), загальний хо­лестерин – 4,03 ммоль/л (реф. знач. 5,0-5,2), β-ліпо­протеїди (β-ЛП) – 56.1 у.о. (реф. знач. 35-55 умов­них од.), ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) – 1,00 ммоль/л (реф. знач. 1,2-1,4), ліпо­про­теїди низької щільності (ЛПНЩ) – 2,15 ммоль/л (реф. знач. 3,3-4,8), коефіцієнт атеро­генності – 3,03 (реф. знач. <5,0), глюкоза крові 4,7 ммоль/л, глікований гемоглобін – 5,9% (реф. знач. 4-5,7).

Біохімічний аналіз крові (2025 р.): креатинін – 98 мкмоль/л; сечовина – 5,8 ммоль/л (реф. знач. 2,5-8,3), азот сечовини – 2,7 ммоль/л, загальний білок – 68 г/л; білірубін загальний – 1,4 ммоль/л, АСТ – 50 Од/л, АЛТ – 42 Од/л, загальний холес­терин – 4,58 ммоль/л, β-ЛП – 54,6 у.о., тригліце­риди – 1,77 ммоль/л (реф. знач. <1,7), ЛПВЩ – 0,92 ммоль/л, ЛПНЩ – 0,8 ммоль/л, коефіцієнт атерогенності – 3,98.

Індекс HOMA – 10,33 (реф. знач. 2,5-2,7), інсулін – 23,98 мкМОд/мл (реф. знач. 2,6 до 24,9), глюкоза крові – 9,69 ммоль/л, тиреотропний гор­мон – 2,84 мкМОд/мл (реф. знач. 0,4-4,0), адрено­кортикотропний гормон – 11,24 пг/мл (реф. знач. 0-46), глікований гемоглобін – 6,68%, 25-гідро­ксикальциферол (25-OH-D) – 22,69 (реф. знач. 20-30) нг/мл, кортизол слини: 12,41 нг/мл (реф. знач. 3,0-10,0), кальцій іонізований – 1,13 ммоль/л (реф. знач. 1,15-1,33), калій – 4,50 (реф. знач. 3,5-5,1) ммоль/л, натрій – 138,0 (реф. знач. 136,0-145,0) ммоль/л, хлор – 101,0 (реф. знач. 98,0-107,0) ммоль/л.

Коагулограма (2024 р.): протромбіновий індекс (ПтІ) – 88% (реф. знач. 80-110), протромбіновий час (ПтЧ) – 17 сек. (реф. знач. 11-13,5), фібриноген (ФГ) – 3,96 г/л (реф. знач. 2-4).

Коагулограма (2025 р.): ПтІ – 88%, ПтЧ – 17 сек., ФГ – 5,5 г/л.

Показники загального аналізу сечі в межах референтних значень.

Електрокардіограма (2024, 2025 рр.): елек­трична вісь серця відхилена вліво. Ритм сину­совий, правильний. ЧСС 72 удари за хв. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

Ультразвукове дослідження (УЗД) органів че­ревної порожнини (2025 р.): виявлені помірні дифузні зміни в паренхімі обох нирок. Пери­пельвікальні кісти лівої нирки. Сольовий діатез. Ознаки хронічного циститу. Гепатоз, компенса­торне розширення холедоху, ознаки хронічного панкреатиту.

Консультація ендокринолога (2025 р.): цукро­вий діабет 2 типу, уперше виявлений, у стадії субкомпенсації. Діабетична нефропатія 3 ст. (швидкість клубочкової фільтрації за формулою СКD-EPI – 50 мл/хв/1,73м²). Діабетична поліней­ропатія. Ожиріння ІІ ст. Ознаки гіперкортицизму. Дисліпідемія.

Консультація професора-терапевта (2025 р.): у хворої визначено хворобу Маделунга ІІ типу (дорсоцервікальна ліпогіпертрофія).

Консультація хірурга (2025 р.): дорсоцерві­кальна ліпогіпертрофія.

МРТ грудної порожнини (21.05.2025 р.): легені розправлені. У плевральних порожнинах випоту немає. Ознак альвеолярної консолідації чи солідних утворень у легенях не виявлено. Ребра правильної форми. Ознак набряку реберно-хре­бетних суглобів не визначається. Грудина без патологічних МР-сигналів. Немає ознак медіасти­нальної лімфаденопатії, середостіння не зміщене, структури середостіння без ознак патології. Ознаки мінімального випоту в порожнині пери­карда – до 4-8 мм завтовшки. На всій поверхні спини визначається потовщення підшкірної жирової клітковини до 90 мм, без ознак інкап­сульованих елементів, без ділянок обмеження дифузії, без набряку, без ознак наявності вира­жених перетинок (септ).

Висновок: ознаки протяжного дифузного по­товщення підшкірної жирової клітковини спини, типу прояв ліпоматозу, без вираженої капсули та без солідного компонента (рис. 4, 5).

Відповідно до клінічних проявів, результатів МРТ та результатів консультації фахівців (тера­певта, хірурга), діагноз ХМ був установлений остаточно. Зважаючи на обсяг ліпоматозного утворення, наявність супутніх захворювань, проведення оперативного втручання з видалення утворення, або проведення ліпосакції, пацієнтці не показано. Хворій рекомендовані дієта з виклю­ченням вуглеводів, що легко засвоюються, утри­мання від прийому їжі після 18 годин і повна від­мова від алкоголю, фізична гімнастика за можливості.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

ХМ вважається доброякісним захворюванням, а аномальне відкладення жиру зазвичай не призводить до подальшої малігнізації. Однак на сьогоднішній день є дані, що в пацієнтів може бути малігнізація, де найбільш поширеними є рак травного тракту, рак легень та рак щито­подібної залози [46, 47, 48], що відрізняється від епідеміологічних даних, які показали, що тривале інтенсивне куріння та зловживання алкоголем, а також негативні харчові звички є загальними факторами ризику розвитку ХМ та злоякісних новоутворень, а їх синергетичний ефект може бути механізмом збільшення захворюваності на злоякісні пухлини в пацієнтів з ХМ [1, 28]. Оскільки це рідкісне захворювання, поки не існує загальноприйнятих систематичних діагностичних критеріїв, що ускладнює клінічну діагностику ХМ і певною мірою збільшує частоту помилкової діагностики та пропущених діагнозів. Діагноз ХМ переважно ґрунтується на фізичному огляді та клінічних ознаках, доповнених візуальними до­слідженнями, та зіставляється з патологічним діагнозом. Більшість пацієнтів з ХМ мають анамнез алкоголізму, а зовнішній вигляд характе­ризується симетричним розподілом жирової тканини. Наявність типових «хом’ячих щік», «кінських нашийників» та «буйволячих горбів» допомагає в діагностиці. Дані УЗД, КТ та МРТ показують симетрично розподілені неінкапсульо­вані жирові відкладення в підшкірній клітковині чи просторах між м’язами. Післяопераційна гісто­логія не виявляє інкапсульованої ліпоми. При диференціальній діагностиці необхідно виклю­чити інші захворювання з надлишком жирової тканини, такі як морбідне ожиріння, інкапсульо­вана ліпома, ліпосаркома, синдром Кушинга, захворювання слинних залоз, зоб, рак щито­подібної залози та кісти шиї. Пацієнти часто приходять до лікарні для оцінювання безболісних мас у таких ділянках, як шия, груди чи спина. Більшість пацієнтів з ХM не мають очевидних симптомів, а в деяких пацієнтів спостерігаються більші маси, які здавлюють верхнє середостіння, що призводить до серйозних симптомів, таких як астма, хропіння, симптоми обструктивного апное сну й задишка. В описаному випадку обґрунту­вання діагнозу спиралося на клінічні прояви та дані МРТ, що збігається з думкою авторів [14, 36] та відрізняється від інших, які вважають гістологічне дослідження важливим у первинній діагностиці захворювання [25].

На цей час немає специфічного препарату для лікування ХM. Повідомлялося, що пероральні β2-агоністи (такі як сальбутамол) та лікування фібра­тами запобігають відкладенню жиру та сприяють ліполізу, але їх ефективність не під­тверджена [43, 50]. Хірургічне втручання, як і раніше, є найбільш обґрунтованим методом лікування ХM. Звичайні хірургічні процедури включають ліпотомію та ліпосакцію. Необхідні нові методи лікування, щоб поєднати переваги двох методів для досягнення кращих терапев­тичних ефектів.

Особливостями представленого випадку є те, що більшість пацієнтів звертаються за медичною допомогою з естетичних причин через прогре­суючі косметичні деформації, в описаному випадку пацієнтка звернулася до лікаря через обмеження рухів шиї, спричинені великими поти­лично-шийними жировими масами, прогресу­вання задишки, біль у шийному та грудному відділі хребта, слабкість м’язів рук. Діагноз був установлений пацієнтці у віці 73 років, досить запізно, тоді як при ХМ цей стан частіше діагно­стується в людей середнього віку [1]. Більшість авторів, зокрема Liu Q. et al., Mevio E. et al. [9, 10], описують ХМ як таку, що виникає переважно в чоловіків, хронічних споживачів алкоголю, але ми стикнулися з випадком хвороби в жінки, яка прак­тично не вживала алкоголь, що не збігається з біль­шістю описаних у науковій літературі випадків [1].

ВИСНОВКИ

1. Хвороба Маделунга є рідкісним захворю­ванням жирової тканини з досі невідомою етіоло­гією та патогенезом.
2. Діагноз хвороби Маделунга повинен ґрунту­ватися на фізичному огляді та клінічних ознаках, доповнених даними комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії або доплеро­графії відповідних ділянок, та зіставлятися з па­томорфологічним діагнозом у складних випадках.
3. Встановлення діагнозу вимагає диферен­ціальної діагностики з іншими захворюваннями, які супроводжуються надлишком жирової тка­нини (морбідне ожиріння, інкапсульована ліпома, ліпосаркома, синдром Кушинга, захворювання слинних залоз, зоб, рак щитоподібної залози та кісти шиї й ін.).
4. Особливої уваги вимагає настороженість щодо можливої малігнізації ліпоми.
5. Хірургічні втручання – ліпотомія та ліпо­сакція, є найбільш обґрунтованими методами лікування хвороби Маделунга. Вибір хірургіч­ного методу повинен ґрунтуватися на об’ємі та місцезнаходження жирових відкладень, перено­симості пацієнтами операції та психологічних очікуваннях пацієнтів. Рекомендується багато­етапний хірургічний підхід, як для зменшення післяопераційних ускладнень, так і для забезпе­чення кращої реабілітації.
6. Специфічних терапевтичних препаратів для лікування хвороби Маделунга не існує.
7. Лікарям загальної практики, до яких зазвичай звертаються пацієнти, рекомендуємо проводити комплексне обстеження, оцінювання їх супутніх захворювань для розробки інди­відуальних та комплексних планів лікування.

Внески авторів:

Родіонова В.В. – курація даних, написання і підготовка тексту публікації, рецензування та редагування;

Яцуба О.О. – ресурси;

Дмитриченко В.В. – перегляд і редагування, візуалізація;

Коваленко О.Ю. – адміністрування.

Фінансування. Дослідження не має зовнішніх джерел фінансування.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

REFERENCES

1. Cucu AI, SavaA, BobuAM, Costea CF, Har­tie VL, Patrascanu E, et  A case report of madelung’s disease in Romania. Diagnostics. 2025 Feb 13;15(4):459. doi: https://doi.org/10.3390/diagnostics15040459   
2. MedappilN, Vasu Madelung’s disease: a spot diagnosis. Indian J Plast Surg. 2010 Jul;43(2):227-8. doi: https://doi.org/10.4103/0970-0358.73472
3. Camillo O. Di Cicco. Queen of Punt – history of dermatology. Egyptian Dermatology Online Jour­nal.   [Internet]. 2005 [cited 2025 Dec 12];1(2):7. Available from: http://www.edoj.org.eg/vol001/00102/07/paper.pdf
4. Greene ML, Glueck CJ, Fujimoto WY, Seegmil­ler JE. Benign symmetric lipomatosis (launois-bensaude adenolipomatosis) with gout and hyperlipoproteinemia. AmJ 1970 Feb;48(2):239-46. doi: https://doi.org/10.1016/0002-9343(70)90120-8
5. Wanke J, Yongjing F. A case report of Madelung’s disease in China. Radiol Case Rep. 2022;17:320-5. doi: https://doi.org/10.1016/j.radcr.2021.10.035
6. Busetto L, Sträter D, Enzi G, Coin A, Sergi G, Inelmen EM, et al. Differential clinical expression of multiple symmetric lipomatosis in men and women. Int J Obes Relat Metab Disord. 2003 Nov;27(11):1419-22. doi: https://doi.org/10.1038/sj.ijo.0802427
7. Harsch IA, Michaeli P, Hahn EG, et al. Launois-Bensaude syndrome in a female with type 2 diabetes. Med Sci Monit. 2002;9:5-8. PMID: 12601297
8. Jang JH, Lee A, Han SA, Ryu JK, Song JY. Mul­tiple symmetric lipomatosis (Madelung's disease) presen­ting as bilateral huge gynecomastia. J Breast Cancer. 2014 Dec;17(4):397-400. doi: https://doi.org/10.4048/jbc.2014.17.4.397
9. Liu Q, Lyu H, Xu B, Lee JH. Madelung disease epidemiology and Clinical characteristics: a systemic review. AestheticPlast 2021;5:977-86. doi: https://doi.org/10.1007/s00266-020-02083-5
10. Mevio E, Sbrocca M, Mullace M, Viglione S, Me­vio N. Multiple symmetric lipomatosis: a review of 3 cases. Case Rep Otolaryngol. 2012;2012:910526. doi: https://doi.org/10.1155/2012/910526
11. Lee HW, Kim TH, Cho JW, Ryu BY, Kim HK, Choi CS. Multiple symmetric lipomatosis: Korean expe­rience. Dermatol2003;29:235-40. doi: https://doi.org/10.1046/j.1524-4725.2003.29056.x
12. Кlopstock T, Naumann M, Schalke B, Bischof F, Seibel P, Kottlors M, et al. Multiple symmetric li­pomatosis: abnormalities in complex IV and multiple deletionsin mitochondrial DNA. Neurology. 1994;44:862-6. doi: https://doi.org/10.1212/WNL.44.5.862
13. Enzi G, Busetto L, Sergi G, Coin A, Inelmen EM, Vindigni V, et al. Multiple symmetric lipomatosis: a rare disease and its possible links to brown adipose tissue. Nutr Metab Cardiovasc Dis. 2015;25:347-53. doi: https://doi.org/10.1016/j.numecd.2015.01.010
14. Moonen MPB, Nascimento EBM, van Kroonen­burgh MJPG, Brandjes D, van Marken Lichtenbelt WD. Absence of 18 F-fluorodeoxyglucose uptake using positron emission tomography/computed tomography in made­lung’s disease: a case report. Clin Obes. 2019 Jun;9(3):e12302. doi:  https://doi.org/10.1111/cob.12302
15. Sanna M, Borgo C, Compagnin C, Favaretto F, Vindigni V, Trento M, et al. White adipose tissue expan­sion in multiple symmetric lipomatosis is associated with upregulation of CK2, AKT and ERK1/2. Int J Mol Sci. 2020Oct26;21(21):7933. doi: https://doi.org/10.3390/ijms21217933
16. LindnerA, MarbachF, Tschernitz S, Ortner C, Ber­neburg M, Felthaus O, et  Calcyphosine-like (CAPSL) is regulated in multiple symmetric lipomatosis and is involved in adipogenesis. Sci Rep. 2019 Jun 11;9(1):8444. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-019-44382-1
17. FrąkW, GocelO, Sieniawski K, Sieniawska J, Wło­darczyk M, Dziki  Multiple symmetrical lipomatosis: a literature review and case report of a patient with Madelung’s disease. Pol Przegl Chir. 2023 Oct 13;96(0):130-4. doi: https://doi.org/10.5604/01.3001.0053.5997
18. Grigoraş A, Amalinei C, Balan RA, Giuşcă SE, Avă­dănei ER, Lozneanu L, et al. Adipocytes spectrum — from homeostasia to obesity and its associated pathology. Ann2018 Sep;219:102-20. doi: https://doi.org/10.1016/j.aanat.2018.06.004
19. Chen CY, Fang QQ, Wang XF, Zhang MX, Zhao WY, Shi BH, et al. Madelung’s disease: lipecto myor liposuction? Biomed Res Int. 2018 Feb 21;2018:3975974. doi: https://doi.org/10.1155/2018/3975974
20. Sebastian BM, Roychowdhury S, Tang H, Hil­lian AD, Feldstein AE, Stahl GL, et al. Identification of a Cytochrome P4502E1/Bid/C1q-Dependent Axis Media­ting Inflammationin Adipose Tissue after Chronic Ethanol Feedingto Mice. J Biol Chem. 2011 Oct 14;286(41):35989-97. doi: https://doi.org/10.1074/jbc.M111.254201
21. Verna G, Kefalas N, Boriani F, Carlucci S, Choc I, Boc­chiotti MA. Launois-bensaude syndrome: an unusual lo­ca­lization of obesity disease. Obes Surg. 2008;18(10):1313-7. doi: https://doi.org/10.1007/s11695-008-9502-2
22. Trandafir D, Gogălniceanu D, Trandafir V, Popes­cu E, Costan VV, Vicol C. Sindromul launois-bensaude si rolul chirurgiei cervico-faciale [Internet]. J Chir. 2009 [ci­ted 2025 Dec 12];5(4):359-64. Available from: https://jurnaluldechirurgie.ro/jurnal/docs/jurnal409/art%2006_vol%205_2009_nr%204.pdf
23. Kodish ME, Alsever RN, Block MB. Benign Sym­metric lipomatosis: functional sympathetic denervation of adipose tissue and possible hypertrophy of brown fat. Metabolism.1974 Oct;23(10):937-45. doi: https://doi.org/10.1016/0026-0495(74)90043-2
24. Weiss SW, Goldblum JR. Benign lipomatous tumors. in: enzingerand weiss’s soft tissue tumors. Mosby: St. Louis, MO, USA; 2001. p. 571-637.
25. Ramos S, Pinheiro S, Diogo C, Cabral L, Cru­zeiro C. Madelung disease: a not-so-rare disorder. Ann Plast2010;64:122-4. doi: https://doi.org/10.1097/SAP.0b013e31819bd729
26. Milisavljevic D, Zivic M, Radovanovic Z, Stan­kovic P. Severe dyspnea as atypical presenting symptom of Madelung's disease. Hippokratia. 2010;14:133-5. PMID: 20596272. PMCID: PMC2895283
27. Plummer C, Spring PJ, Marotta R, Chin J, Tay­lor G, Sharpe D, et al. Multiple symmetrical lipomatosis – a mitochondrial disorder of brown fat. Mitochondrion. 2013 Jul;13(4):269-76. doi: https://doi.org/10.1016/j.mito.2013.03.003
28. Enzi G, Inelmen EM, Baritussio A, Dorigo P, Pro­sdocimi M, Mazzoleni F. Multiple symmetric lipomatosis: a defectin adrenergic-stimulated lipolysis. J Clin Invest. 1977 Dec;60(6):1221-9. doi: https://doi.org/10.1172/JCI108881
29. Knöbber D, Feidt H, Hornberger W. [Madelung’s lipomatosis of the neck – Expression of an alcohol-induced endocrine disorder?] HNO. 1986 Nov;34(11):474-6. German. PMID: 3804801.
30. Katou F, Shirai N, Motegi K, Satoh R, Satoh S. [Symmetrical lipomatosis of the tongue manifesting as macroglossia. a report of two cases]. J Craniomaxillofac Surg.1993;21(7):298-301. doi: https://doi.org/10.1016/S1010-5182(05)80351-8
31. Milisavljevic D, Zivic M, Radovanovic Z, Stan­kovic P. Severe dyspnea as atypical presenting symptom of Madelung's disease. Hippokratia. 2010;14:133-5. PMID: 20596272. PMCID: PMC2895283.
32. Torres M, Rodrıguez J, Salvatierra B, Gilsanz F. Airway management with the airtraqina patient with launois-bensaude syndrome. Rev Esp Anestesiol Reanim. 2009;56:579-81. doi: https://doi.org/10.1016/S0034-9356(09)70467-0
33. Mégevand C, Savoy J, Boudrama A, Meier D. [Madelung disease and obstructive sleep apnea syndrome: apropos of a case]. Schweiz Med Wochenschr. 2000;116:123S-126S. French. PMID: 10780092.
34. Fedriani JJ. Two different airway-management strategiesin patients with launois-bensaude lipomatosis. rev esp anestesiol. Reanim. 2014;61:353-4. doi: https://doi.org/10.1016/j.redar.2013.07.008
35. Conroy JP. Airway management: a patient with madelung disease. J Am Assoc Nurse 2006;74:281-4. PMID: 16918119.
36. Jaźwiec P, Pawłowska M, Czerwińska K, Porę­ba M, Gać P, Poręba R. Madelung’s disease as an example of a metabolic disease associated with alcohol abuse — diagnostic importance of computed tomography. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(9):5168. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph19095168  
37. Gozzo C, Galioto F, Palmucci S, Signorelli SS, Basile A. A non–alcohol-related case of madelung’s di­sease: challenging patient with progressive jugular vein distension. Radiol Case Rep. 2021 Mar 19;16(5):1183-7. doi: https://doi.org/10.1016/j.radcr.2021.02.050
38. El Ouahabi H, Doubi S, Lahlou K, Boujraf S, Ajdi F. Launois-bensaude syndrome: a benign symmetric lipomatosis without alcohol association. Ann Afr Med. 2017;16:33-4. doi: https://doi.org/10.4103/1596-3519.202082
39. Szewc M, Sitarz R, Moroz N, Maciejewski R, Wierzbicki R. Madelung’s disease — progressive, exces­sive, and symmetrical deposition of adiposetis sue in the subcutaneous layer: case report and literature review. Diabetes Metab Syndr Obes. 2018 Nov 26;11:819-25. doi: https://doi.org/10.2147/DMSO.S181154
40. Pricop MO, Balica NC, Poenaru M, Goţia SL, Baderca F, Petrescu PH, et al. Lipomas of cervical area — clinical and pathological considerations. Rom J Morphol Embryol Rev. 2018;59:533-42. PMID: 30173259.
41. Salvatore C, Antonio B, Del VecchioW, LanzaA, Tartaro G, Giuseppe  Giant infiltrating lipoma of the face: CT and MR imaging findings. Am J Neuroradiol. 2003;24:283-6. PMID: 12591650. PMCID: PMC7974129.
42. MunkPL, LeeMJ, Janzen DL, Connell DG, Lo­gan PM, Poon PY, et  Lipoma and Liposarcoma: eva­luation  using CT and MR imaging. Am J Roentgenol. 1997;169:589-94. doi: https://doi.org/10.2214/ajr.169.2.9242783
43. TsilivigkosC, MastronikolisS, Lygeros S, Tsilim­poti D, Papadas  Multiple symmetric lipomatosis (made­lung’s disease)  with symptoms and signs of hypertension, lipodystrophy, and dyspnea: a case report and literature review. Clin Case Rep. 2021 Jun 24;9(6):e04288. doi: https://doi.org/10.1002/ccr3.4288
44. ArdeleanuV, ChicosS, Georgescu C, Tutunaru  Multiple benign symmetric lipomatosis — a differential diagnosis of obesity. Chirurgia (Bucur). 2013 Jul-Aug;108(4):580-3. PMID: 23958107.
45. ZeitlerH, Ulrich-MerzenichG, Richter DF, Vet­ter H, Walger  Multiple benign symmetric lipomatosis – a differential diagnosis of obesity. Is Therea Rationale for Fibrate Treatment? Obes Surg. 2008 Oct;18(10):1354-6. doi: https://doi.org/10.1007/s11695-008-9491-1
46. TizianC, BergerA, Vykoupil  Malignant de­generation in madelung’s disease (benign lipomatosis of the neck): case report. Br J Plast Surg. 1983 Apr;36(2):187-9. doi: https://doi.org/10.1016/0007-1226(83)90089-9
47. BorrielloM, LucidiA, Carbone A, Iannone V, Ferrandina  Malignant transformation of madelung’s disease in a patient with a coincidental diagnosis of breast cancer: a case report. Diagn Pathol. 2012 Sep 1;7:116. doi: https://doi.org/10.1186/1746-1596-7-116
48. RuzickaT, VielufD, Landthaler M, Braun-Fal­co  Benign symmetric lipomatosis launois-bensaude. Report of Ten cases and review of the literature. J Am Acad Dermatol. 1987 Oct;17(4):663-74. doi: https://doi.org/10.1016/s0190-9622(87)70253-9
49. SalinasLMC, Sanchez-Dela Torre Madelung’s disease with polyneuropathy in a non-alcoholic mexican-american male. Med Case Rep Rev. 2018;2:1-3. doi: https://doi.org/10.15761/MCRR.1000121
50. ZeitlerH, Ulrich-MerzenichG, Richter DF, Vet­ter H, Walger  Multiple benign symmetric lipomatosis--a differential diagnosis of obesity: is there a rationale for fibrate treatment? Obes Surg. 2008;18(2):240-2. doi: https://doi.org/10.1007/s11695-008-9491-1
51. TrempM, WettsteinR, Tchang L, Schaefer D, Rieger U, Kalbermatten  Power-assisted liposuction (PAL) in multiple symmetric lipomatosis (MSL) – a longitudinal study. Surg Obes Relat Dis. 2015;11(1):155-60. doi: https://doi.org/10.1016/j.soard.2014.05.004
52. LiR, WangC, Bu Q, Pu W, Zhou B, Che L, et  madelung's disease: analysis of clinical characteristics, fatty mass distribution, comorbidities and treatment of 54 patients in china. Diabetes Metab Syndr Obes. 2022 Aug 6;15:2365-75. doi: https://doi.org/10.2147/DMSO.S363836
53. PintoCI, CarvalhoPJ, Correia  Madelung’s disease: revision of 59 surgical cases. Aesthetic Plast Surg. 2017 Apr;41(2):359-68. doi: https://doi.org/10.1007/s00266-016-0759-x
54. González-GarcíaR, Rodríguez-CampoFJ, Sastre-Pérez J, Muñoz-Guerra  Benign symmetric lipo­matosis (madelung’s disease): case reports and current management. Aesthetic Plast Surg. 2004;28(2):108-12; doi: https://doi.org/10.1007/s00266-004-3123-5
55. UjpálM, NémethZS, Reichwein A, Szabó  Long-term results following surgical treatment of benign symmetric lipomatosis (BSL). Int J Oral Maxillofac Surg. 2001 Dec;30(6):479-83. doi: https://doi.org/10.1054/ijom.2001.0162
56. Brea-GarcíaB, Cameselle-TeijeiroJ, Couto-Gon­zález I, Taboada-Suárez A, González-Álvarez  Made­lung’s disease: comorbidities, fatty mass distribution, and response to treatment of 22 patients. Aesthetic Plast Surg. 2013 Apr;37(2):409-16. doi: https://doi.org/10.1007/s00266-012-9874-5
57. MihetiuA, SanduA, Fluture F, Dută  Madelung disease — between lipectomy and liposuction. Report of a Case and Literature Review. Acta Medica Transilv. 2021;26:36-40. doi: https://doi.org/10.2478/amtsb-2021-0031
58. Zielińska-KaźmierskaB, LewickiM, Manows­ka  Madelung disease. adv dermatol allergol. 2015;32(5):400-3. doi: https://doi.org/10.5114/pdia.2015.54750
59. Rohrich Mesotherapy: What is it? Does it work? Plast Reconstr Surg. 2005;115:1425. doi:https://doi.org/10.1097/01.PRS.0000162243.34988.90
60. RotundaAM, Kolodney Mesotherapy and phosphatidylcholine injections: historical clarification and review. Dermatol Surg. 2006;32:465-80. doi: https://doi.org/10.1111/j.1524-4725.2006.32100.x