https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227647

Continuing professional education – a priority direction of improving the professional competence of doctors: experience, achievements, problems and prospects

Ключові слова: безперервна освіта, клінічний досвід, онлайн-конференція, опитування слухачів 

Реферат. Непрерывное профессиональное образование – приоритетное направление повышения профессиональной компетентности врачей: опыт, достижения, проблемы и перспективы развития. Перцева Т.А., Курята А.В., Конопкина Л.И., Белослудцева К.О., Стадничук Г.М.  Непрерывное образование в разрезе повышения профессиональной компетентности врачей приобретает немалое значение. В мае 2020 года впервые в Украине в условиях карантина в связи с COVID-19 Общественной организацией «При­днепровская ассоциация врачей-интернистов» было организовано проведение в веб-формате 2-дневной международной конференции по вопросам внутренней медицины. Целью работы было организовать, провести, определить эффективность проведения международной конференции врачей-интернистов в онлайн-формате и проанализировать результаты опроса слушателей. Для получения обратной связи лекторами была разработана анкета, в которую вошли 28 тестовых заданий. Ответы были про­анализированы, рассмотрены причины возможных ошибок. Уровень усвоенных слушателями новых знаний в целом достаточно высок; впрочем, наиболее проблемными оказались вопросы современных методов диагностики в гастроэнтерологии, ЭКГ-диагностики, клинической фармакологии в кардиологии и пуль­монологии. Перспективой развития системы непрерывного профессионального образования для врачей-интернистов является усовершенствование методов обучения с последующим привлечением ведущих специалистов по различным терапевтическим направлениям к освещению актуальных вопросов медицинской науки и практики.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227711

An overview of the guideline from the British Society of Echocardiography 2020: what’s new?

Ключові слова: ехокардіографія, оцінка камер і функції серця, рекомендації Британського товариства ехокардіографії

Реферат. Обзор рекомендаций Британского общества эхокардиографии 2020: что нового? Бабкина Т.М., Смирнова А.С., Полищук Е.В., Гладка Л.Ю. Количественная оценка полостей и функции сердца является наиболее частой задачей эхокардиографии (ЭхоКГ). Достаточно сложно переоценить важность стан­дартизации ЭхоКГ измерений, поскольку их результаты влияют на принятие клинических решений. В январе 2015 года Американское эхокардиографическое общество совместно с Европейской ассоциацией по сердечно-сосудистой визуализации опубликовало обновление рекомендаций по количественной оценке структуры и функции камер сердца. С того момента были получены результаты новых исследований с использованием проспективных данных, на основании которых в конце февраля 2020 г. Британское общество эхокардиографии выпустило в свет новое руководство. Авторами рекомендаций была поставлена цель создания простого, легкого для повседневного использования руководства, которое поощряет целостность интерпретации измерений (ни одно число, по мнению ученых, не должно определять норму или патологию). Основываясь на этих данных, мы рассмотрели рациональную составляющую обновленных рекомендаций, акцентировали внимание на важных концептуальных изменениях в оценке структуры и функции сердца, предоставили новую терминологию для функции левого желудочка и размера левого предсердия, а также новый подход в оценке корня аорты, правого сердца и левого предсердия. Так, авторы руководства 2020 для получения корректного линейного размера левого желудочка (ЛЖ) рекомендуют производить запись изображения с парастернальной позиции по длинной оси ЛЖ в В-режиме. Согласно рекомендациям 2020, для получения размеров аорты рекомендуется выполнять запись изображения с парастернальной позиции по длинной оси в конце диастолы с помощью методики «от внутреннего края к внутреннему краю». При этом авторы добавляют: для ЭхоКГ лабораторий, использующих технику «от верхнего края до верхнего края», надо продолжить ее выполнение с целью соблюдения последовательности и преемственности.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227724

Intellectual systems in the management of medical technologies and quality of life

Ключові слова: медичний технологічний процес, інтелектуальні системи, штучний інтелект, якість життя, комплекс медичний експертний

Реферат. Интеллектуальные системы в управлении медицинскими технологиями и качеством жизни. Кижаев С.А, Петренко В.А., Мазур Н.В., Белецкий В.В., Мазур А.В., Дудникова Е.И. Статья посвящена развитию и использованию интеллектуальных систем в управлении медицинскими технологическими процессами и качеством жизни, связанным со здоровьем (HRQOL). Актуальность работы обусловлена необходимостью эффективного использования интеллектуальных систем в здравоохранении. Цель данной работы – исследование возможностей и перспектив применения информационных технологий и систем искусственного интеллекта в клинической медицине для повышения эффективности оказания медицинской помощи населению. Использованы: информационно-поисковый метод; теоретический анализ законодательно-нормативных документов, литературных источников, интернет-ресурсов, результатов научно-исследо­вательских работ; спектрально-динамический и математический анализ актуального состояния и оценка качества жизни индивидуума при помощи системы искусственного интеллекта «КМЭ». В работе проанали­зированы тенденции развития информационных технологий и систем искусственного интеллекта, а также особенности их использования в медицинских технологических процессах. В качестве примера кратко описаны технологические возможности интеллектуальной системы Комплекс Медицинский Экспертный.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227726

Effect of whole body vibration on bone nanocomposites organisation and prevention of loss of bone mineral density under conditions of modeling obesity and sedentary lifestyle: experimental study

Ключові слова: загальна вібрація, ремоделювання кісткової тканини, мінеральна щільність, остеопороз, рентгенівська дифракція 

Реферат. Вплив загальної вібрації на організацію кісткових нанокомпозитів та запобігання втрати мінеральної маси кісткової тканини за умови моделювання ожиріння та обмеженої рухомості: експериментальне дослідження. Костишин Н.М., Гжегоцький М.Р., Ярова О.А., Костишин Л.П., Кулик Ю.О. Це дослідження мало на меті дослідити вплив високочастотної загальної вібрації на метаболічні та структурні зміни кісткової тканини щурів за умови моделювання ожиріння та обмеженої рухомості. Поєднання цих двох факторів може представляти потенційні негативні наслідки для здоров'я та стану кісткової тканини зокрема. У літературі зустрічаються дані, що вказують на можливість застосування механічних коливань, з певним віброприскоренням, як засобу нефармакологічної корекції мінеральної щільності кістки. Для характеристики організації кісткових нанокомпозитів та запобігання втрат мінеральної маси застосовували рентгеноструктурний аналіз підготовленого кісткового порошку. Визначали цитокіни жирової тканини та маркери ремоделювання кісток у крові щурів: лептин, остеокальцин, тартратрезистентну кислу фосфатазу, лужну фосфатазу. Використовуючи висококалорійну дієту та модель з обмеженою рухомістю, ми довели, що мінеральна маса кісток зменшується вже з 8-го тижня експерименту. Слід зазначити, що зниження відносної кількості кристалічної фази (гідроксиапатиту) тривало протягом усього експерименту аж до 24-го тижня дослідження (р<0,05). Ці структурні зміни супроводжувалися зміною кількісних показників маркерів ремоделювання кісток. Щурі мали меншу мінеральну масу кісток порівняно з тими тваринами, які перебували на звичайному харчуванні та на яких додатково впливали загальними механічними коливаннями. При цьому спостерігали збільшення обсягу фракції кристалічного компонента з 84% до 93% (р<0,05) у групі з механічною стимуляцією та зниженням мінерального компонента у щурів з обмеженою рухливістю та висококалорійною дієтою. Установлено, що загальна вібрація покращує структурно-функціональний стан кісток і запобігає накопиченню жиру, про що свідчать зміни біохімічних маркерів у дослідних щурів. Тому фізичні навантаження є ефективним методом для поліпшення стану кісток та можуть використовуватися як доповнення до фармакологічної терапії остеопорозу. 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227729

Intracellular ways of development of Alzheimer's disease against the background of herpes viral infections (literature review)

Ключові слова: хвороба Альцгеймера, вірус герпесу, генетичні дослідження

Реферат. Внутриклеточные пути развития болезни Альцгеймера на фоне герпес вирусных инфекций (обзор литературы). Островская С.С., Шаторная В.Ф., Лихолетов Е.А. Концепция вирусной этиологии болезни Альцгеймера (БА) впервые была предложена в 1982 году. Её автор M.J. Ball предположил, что вирус простого герпеса (HSV1) может быть вовлечен в патогенез БА, обнаружив, что области мозга, по­врежденные при остром герпетическом энцефалите, такие же, как и те, которые поражаются при БА, а больные, пережившие энцефалит, обычно страдают от потери памяти и других когнитивных нарушений, типичных для БА. В последующем во всех посмертных образцах мозга (височная, лобная и гиппокампальная) были обнаружены вирусные последовательности гена вирусной тимидинкиназы в высокой пропорции (70-100%) как при БА, так и у пожилых людей без неё, при этом у молодых людей и детей вирус обнаруживался в очень низких величинах. Было высказано предположение, что HSV1 поступает из периферических ганглиев, где вирус может оставаться в неактивной форме в течение многих лет, затем поступает в головной мозг в более старшем возрасте, вследствие снижения активности иммунной системы. Высокий риск развития БА связан с наличием в головном мозге HSV1 и носительством специфического генетического фактора – аллеля-ε4 гена аполипопротеина E4 (APOE-ε4). Сами по себе ни HSV1, ни аллель APOE-ɛ4 не были обнаружены как факторы риска развития БА, однако их комбинация увеличивала риск развития БА в 12 раз и составляла 60% у пациентов с БА. Феноменами, вовлеченными в патофизиологию БА, являются нейродегенеративные изменения, которые возникают в результате фибриллизации и отложения амилоид-β-пептида (Aβ) и нейрофибриллярных клубков – скопления агрегированных фосфорилированных тау-белков (Р-тау), приводящие к атрофии мозга вследствие гибели нейронов. Традиционно Aβ характеризовался как катаболический побочный продукт. Однако недавно было показано, что Aβ-пептид обладает противовирусной активностью и защитными эффектами против HSV-инфекций в головном мозге. Шестнадцатилетнее исследование в Тайланде с участием более 33 000 пациентов показало, что длительное применение противогерпетических препаратов снижает риск развития деменции, в том числе у пациентов с БА, инфицированных HSV1. Больные с HSV1-инфекцией, получавшие антигерпетические препараты, показали пониженный риск всех типов деменции по сравнению с группой без лечения этими препаратами. Подтверждено их положительное влияние на прекращение накопления бета-амилоида и тау-белка в организме. В связи с этим предполагается, что вакцинация от HSV1 может быть полезной не только для лечения, но и для профилактики БА.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227731

Analysis of the krok1 and histology subtests dynamics of students of Dnipropetrovsk medical academy

Ключові слова: Крок 1, cубтести з гістології, студенти медичних ВНЗ

Реферат. Анализ динамики результатов Крок 1 и субтестов по гистологии студентов Днепропетровской медицинской академии. Потоцкая О.Ю., Шевченко Е.Н., Аверкина Л.И., Кобеза П.А. Объективный контроль уровня знаний в медицинский университетах является основой гарантии качества образования. Существует масса примеров универсальных систем, предназначенных для оценки успеваемости студентов-медиков в разных странах, включая USMLE, IFOM и другие; в частности, в Украине с 2005 года проводится лицензионный экзамен Крок 1. Результаты этого экзамена используются также и для ранжирования медицинских университетов на национальном уровне. Целью нашей работы было проведение сравнительного анализа результатов лицензионного экзамена Крок 1, в частности субтеста по гистологии, среди студентов специальностей 221 «Стоматология» и 222 «Медицина» разных языков обучения (украинский, русский, английский) в Днепропетровской медицинской академии. Мы обнаружили, что все проанализированные контингенты студентов (ДМА, а также Украины в целом) в большинстве периодов наблюдения с 2014 по 2019 год имели более низкие средние результаты по гистологии по сравнению со средними результатами Kрок 1. Это можно объяснить низкой квотой гистологических тестов для студентов специальности 222 «Медицина», которая составляет 4-6%, и отсутствием порогового уровня для прохождения каждого конкретного предмета. Эти условия не мотивируют студентов третьего курса повторять сложный предмет, который закончился более года назад. Еще одна проблема заключается в содержании якорных тестов в буклетах Kрок 1: количество таких вопросов распределено неравномерно среди буклетов разных годов и разных языков обучения. Как результат, студенты, обучающиеся на разных языках, поставлены в неравные условия. Кроме того, разница в количестве якорных тестов из года в год, отсутствие заявленной квоты таких тестов дезориентирует студентов и усложняет разработку алгоритмов подготовки к Kрок 1. 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227733

The overview and role of heat shock proteins (HSP) especially HSP 60 and 70 in reproduction and other pathologies (a literature review)

Ключові слова: невиношування, безпліддя, мимовільний аборт, автоімунітет, гомеостаз, реакція на стрес

Реферат. Визначення ролі білків теплового шоку (HSP 60 і 70) в репродукції та в розвитку інших патологій (огляд літератури). Берестовий В.О., Ахмад Махмуд, Венцківська І.Б., Гінзбург В.Г., Сокол І.В., Берестовий О.О., Говсєєв Д.О. У цьому огляді було проведено пошук рецензованих статей щодо білків теплового шоку (HSP), особливо HSP 60 та 70, щоб зрозуміти його роль у розвитку різних ускладнень, таких як: звичне невиношування, передчасні пологи, трубне безпліддя, спонтанний аборт, безпліддя, що потребує застосування ДРТ, чоловіче безпліддя, прееклампсія, онкологічні захворювання, гіперактивація імунної системи та автоімунні захворювання, ішемічна хвороба серця, порушення регуляції стероїдних гормонів та регуляція відповіді на стрес. ІФА, вестерн-блот, імунофлуоресценція та афінна хроматографія були найпоширенішими методами, які дослідники використовували для визначення та відокремлення HSP 60 та пов`язаних з ним антитіл. Білки теплового шоку відповідають за: нормальний фолдинг інших білків і запобігають їх аномальному згортанню, відіграють роль у деградації аномально складених білків, транспорті білків із мітохондрій, метаболізмі ДНК, регуляції апоптозу. HSP 60 є гомологом бактеріального HSP 60 (GroEL) і потребує ко-шапероніну HSP 10 для нормального функціонування. Аномальний рівень HSP 60 призводить до порушеного фолдингу, що, у свою чергу, є причиною некоректної конформації та функціонування білків, що призводить до клінічних проявів захворювань. Деякі дослідження вказали, що немає зв`язку між передчасними пологами та HSP 60 і 70. Антитіла до хламідійного HSP 60 викликають оклюзію маткових труб, призводять до виникнення прееклампсії, також рівень HSP 60 не залишається незмінним протягом усього менструального циклу, тоді як інші виступали проти цих висновків у своїх дослідницьких роботах. На думку деяких дослідників, HSP 60 є фактором ризику розвитку патологій, пов'язаних з вагітністю, а деякі інші виступали проти цієї теорії і вважали HSP 60 фактором безпеки для результату вагітності, згідно з цим оглядом шкідливий ефект HSP 60 домінуватиме, але в майбутньому для кращого розуміння потрібно провести подальші дослідження.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227734

Enriching the content of foreign medical students’ independent work by on-line courses on the edX platform

Ключові слова: онлайн-технології, онлайн-спецкурс, платформа edX, іноземні студенти-медики

Реферат. Збагачення змісту самостійної роботи іноземних студентів-медиків шляхом впровадження онлайн-спецкурсів на платформі edX. Гура О.І., Рагріна Ж.М. У статті з’ясовано переваги застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі та наголошено на їхній здатності збільшувати мотивацію іноземних студентів медичних закладів вищої освіти до навчання. Використання новітніх технологій у навчальному процесі – вимога часу. Метою такого використання є посилення інтересу до дисципліни та підвищення якості та рівня знань студентів. Обґрунтовано необхідність та значущість онлайн-освіти на сучасному етапі розвитку суспільства. Використання ефективних прийомів та методів онлайн-навчання, створення різноманітних онлайн-курсів, залучення студентів до самостійного творчого процесу – це оптимальний шлях оновлення внутрішніх резервів навчального процесу. Визначено роль самостійної роботи студентів у навчальному процесі. Зазначено, що самостійна робота студентів вимагає такої ж організації та методичного забезпечення, як і традиційна аудиторна робота. Розкрито особливості змісту самостійної роботи іноземних студентів-медиків та визначено їхні комунікативні потреби. Згідно з тематикою навчальних програм підготовки спеціалістів фахівців галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальності 222 «Медицина» та відповідно до комунікативних потреб обрано та охарактеризовано дистанційну платформу еdX для створення та впровадження онлайн-спецкурсів для самостійної роботи іноземних студентів на різних етапах навчання. Проаналізовано структуру окремих онлайн-спецкурсів, виокремлено мету, завдання та результати кожного з них. Охарактеризовано тематику, розподіл занять, структуру, мовний, мовленнєвий та комунікативний матеріал дистанційного онлайн-спецкурсу «Вступ до спеціальності: наукове мовлення». Розкрито специфіку, спрямованість, призначення та особливості завдання дистанційного онлайн-спецкурсу «Професійне спілкування: лікар – хворий». Зроблено висновки про необхідність та доречність застосування зазначених онлайн-спецкурсів у процесі підготовки іноземних студентів у медичних закладах вищої освіти.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227735

The effect of stress on the hematological indicators of rats Rattus norvegicus f. domesticus in the conditions of the biological experiment

Ключові слова: лабораторні щурі, стрес, морфологічні показники, гематологічні показники

Реферат. Влияние стресса на весовые и гематологические показатели крыс Rattus norvegicus f. domesticus в условиях биологического эксперимента. Шевчик Л.Е., Кравець Н.Я., Грод И.Н. Целью работы стала необходимость изучения изменения весовых и гематологических показателей крысы лабораторной как реакции-ответа на пребывание в сложных и неблагоприятных условиях эксперимента. Биологический эксперимент был проведен с соблюдением нормативных условий содержания крыс, в соответствии с этическими нормами и рекомендациями по гуманизации работы с лабораторными животными. С целью реализации поставленных задач крысы были разделены на две группы: контрольная – крысы находились в просторной клетке с комфортными условиями существования и экспериментальная – животные были расположены в малой клет­ке с ограниченной возможностью для свободного передвижения. С целью чистоты эксперимента кормовой рацион животных обеих групп был одинаковым. Весовые и гематологические показатели определяли по общепринятым в физиологии методикам. Было установлено, что ненадлежащие условия содержания, вызывая стрессовую ситуацию, негативно влияют на активность поедания кормов подопытными животными, что объясняет слабую корреляцию динамики веса животных контрольной и экспериментальной групп. Анализ абсолютной массы внутренних органов крыс продемонстрировал прямую зависимость их от веса тела и корреляцию этих параметров между животными обеих групп. В процессе исследования установлено, что количественные соотношения основных гематологических показателей каждого из грызунов строго индивидуальны. Тенденция к увеличению исследуемых параметров в экспериментальной группе по сравнению с контрольной носит симптоматический характер и может быть объяснена симпатично-вегетативными влияниями. Количество гемоглобина напрямую коррелируется с количеством эритроцитов. Сопоставление содержания гемоглобина, эритроцитов, лейкоцитов с массой тела показало обратно-пропорциональную зависимость между ними. Устойчивое преобладание доли лейкоцитов крови крыс обеих исследуемых групп, очевидно, генетически обусловлено.

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227934

Chronic monocytic leukemia with transformation into acute monocytic leukemia

Ключові слова: хронічний мієломоноцитарний лейкоз, дисплазія, гострий моноцитарний лейкоз

Реферат. Хронічний моноцитарний лейкоз з трансформацією в гострий моноцитарний лейкоз. Шпонька І.С., Пісоцька Л.А., Короленко Г.С., Гутнік І.О., Мурашевич Б.В., Ніконенко В.А. Хронічний мієломоноцитарний лейкоз (ХММЛ) діагностується рідко і складає щорічно 1 на 100 тис. дорослих, частіше в чоловіків старше 60 років. Представлений клінічний випадок складний для діагностики та лікування рідкісного, з тривалим перебігом мієлодиспластичного хронічного мієломоноцитарного лейкозу (МД-ХММЛ) у жінки середнього віку зі швидкою трансформацію в гостру моноцитарну лейкемію (ГМоЛ-М5в) з атиповим блискавичним перебігом. При ретроспективному аналізі перебігу захворювання звернено увагу на перенесений пацієнткою 19 років тому васкуліт з тяжким перебігом, що можна було розцінити як дебют ХММЛ, при наявності характерних патологічних змін у гемограмі. Невиражені клінічні прояви у вигляді помірної шийної лімфоаденопатії, ураження шкіри у вигляді минущих еритем, плямистих висипань протягом наступних 10 років укладалися в клінічну картину МД-ХММЛ. Розгорнута картина захворювання спостерігалася після вірусної інфекції, бронхіту. Не типовими для перебігу ГМоЛ-М5в були: відсутність значних бластемії і пригнічення нормального кровотворення при виражених екстрамедулярних проявах захворювання. Протягом декількох тижнів спостерігали поширення еритематозних елементів на всьому тулубі зі сверблячкою, що не зменшувалося за допомогою прийому антигістамінних і кортикостероїдних препаратів; поява плямисто-папульозних висипань, місцями зливних; дрібних крововиливів по типу васкуліту по всій поверхні шкіри. Примітним був розвиток вираженого геморагічного синдрому без значної тромбоцитопенії, істотних змін у коагулограмі, як прояв тяжкої коагулопатії.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227936

Influence of cardiopulmonary bypass on the erythrocyte membranes and the method of its protection

Ключові слова: фруктозо-1,6-дифосфат, штучний кровообіг, еритроцит, гемоліз, механічна резистентність, осмотична резистентність, кислотний гемоліз, проникність еритроцитів, фосфор

Реферат. Вплив штучного кровообігу на мембрани еритроцитів і спосіб їх захисту. Черній В.І., Собанська Л.О., Тополов П.О., Черній Т.В. Пошкодження еритроцитів при штучному кровообігу (ШК) залишається актуальною проблемою. Метою дослідження було вивчення впливу фруктозо-1,6-дифосфату на стан мембрани еритроцитів під час ШК і рівень фосфору в крові як маркера енергетичного потенціалу клітини. Пацієнти були розподілені на дві групи. Контрольну групу 1 (Gr 1) склали 75 осіб. До групи 2 (Gr 2) увійшли пацієнти, яким вводили фруктозо-1,6-дифосфат (ФДФ) за розробленою нами схемою таким чином: 10 г препарату розводили в 50 мл розчинника, 5 г препарату вводили внутрішньовенно з використанням перфузора безпосередньо перед початком ШК зі швидкістю 10 мл/хв і 5 г на 30-й хвилині ШК (перед етапом зігрівання) аналогічним чином. При порівнянні двох груп кращі результати гемолізу (р<0,01), механічної (р<0,01), осмотичної резистентності еритроцитів (p<0,01), часу кислотного гемолізу (p<0,01) і проникності мембран еритроцитів у постперфузійному періоді були в Gr 2. До операції на серці гіпофосфатемія була виявлена у 18% зі 150 пацієнтів і в 32% зі 150 пацієнтів виявлено нижню межу нормального вмісту фосфору в крові. Після ШК у Gr 1 вміст фосфору в крові становив 0,85±0,32 ммоль/л, а гіпофосфатемія була в 53% з 75 пацієнтів. Це свідчить про виражений енергетичний дефіцит у цій групі. У Gr 2 рівень фосфору був 1,7±0,31 ммоль/л, а гіпофосфатемії не було. У результаті ФДФ як ендогенний високоенергетичний проміжний метаболіт гліколітичного шляху збільшує резистентність до гемолізу, захищає мембрану еритроцита від ушкодження і збільшує енергетичний потенціал клітини під час ШК.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227941

Cerebral hemispheres – cerebellum – kidney interaction in patients with acute cerebral ischemia

Ключові слова: гострий ішемічний інсульт, міжпівкульна асиметрія, мозочок, концентраційно-фільтраційна функція нирок

Реферат. Взаємодія півкуль головного мозка та мозочку з нирками в умовах гострої церебральної ішемії. Кононець О.М., Ткаченко О.В., Каменецька О.О. Загальновідомим є той факт, що нервова система, зокрема автономна, постійно моніторує і контролює роботу внутрішніх органів, регулюючи та адаптуючи їх роботу до мінливих параметрів зовнішнього і внутрішнього середовищ. Між нервовою системою та нирками існує тісний полівекторний взаємозв´язок. Метою дослідження стало уточнення механізмів, клінічних та параклінічних характеристик асоціативного ураження структур нервової системи та нирок при гострих порушеннях мозкового кровообігу. Наведено результати одного з фрагментів комплексного обстеження 215 пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу за ішемічним типом. Середній вік хворих був 70±8,44 року. Серед них було 144 жінки та 71 чоловік. Комплексне обстеження пацієнтів включало: детальне клініко-неврологічне обстеження (з оцінкою ступеня тяжкості стану пацієнтів за шкалою NIHSS та шкалою Бартела на 1-й та 21-й день захворювання), лабораторне (з визначенням параметрів електролітного балансу, азотного обміну в динаміці на 1-й і 21-й день захворювання) та інструментальне дослідження (комп’ютерна томографія головного мозку, магнітно-резонансна томографія головного мозку). Для обробки даних було використано відповідні статистичні методи. У всіх пацієнтів з гострим ішемічним інсультом в правому каротидному басейні та в переважної більшості пацієнтів з гострим ішемічним інсультом у лівому каротидному басейні та у вертебробазилярному басейні в першу добу захворювання мав місце церебро-ренальний синдром у вигляді порушення фільтраційно-концентраційної функції нирок зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації. Виявлено достовірний зв'язок показників концентраційно-фільтраційної функції нирок з правопівкульною локалізацією ішемічного вогнища в пацієнтів з ішемічним інсультом, характеристики якої вимагають уточнення.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227943

Sarcopenia as a predictor of postoperative complications in patients with pancreatic cancer

Ключові слова: пухлини підшлункової залози, післяопераційні ускладнення, резекції підшлункової залози, саркопенія

Реферат. Саркопенія як фактор прогнозування розвитку післяопераційних ускладнень у хворих зі злоякісними пухлинами підшлункової залози. Копчак В.М., Перерва Л.О., Шкарбан В.П., Трачук В.І., Линник С.В. Ряд досліджень показав, що саркопенія може асоціюватись з підвищенням кількості післяопераційних ускладнень та з гіршим прогнозом у пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози. Згідно з даними Європейської робочої групи по саркопенії, саркопенія – це «прогресивна та генералізована втрата скелетної м’язової маси», яка характеризується втратою скелетної м’язової маси та функції. Метою нашого дослідження стало визначення впливу саркопенії на виникнення післяопераційних ускладнень після резекційних оперативних втручань на підшлунковій залозі (ПЗ) у пацієнтів зі злоякісними пухлинами ПЗ та периампулярної зони. Був проведений ретроспективний аналіз результатів лікування 152 пацієнтів, яким були виконані радикальні оперативні втручання. Саркопенія визначалась за допомогою передопераційної комп’ютерної томографії при розрахуванні середнього значення Hounsfield Unit Average Calculation (HUAC) великого поперекового м’яза на рівні третього поперекового хребця. Саркопенія була діагностована в 66 (43,4%) хворих. Із них ускладнення виникли в 41 (62,1%), летальність становила 6,1%, померло 4 хворих. У групі хворих без саркопенії ускладнення виникли в 29 (33,7%) із 86 хворих, летальність становила 2 (2,3%). Рівень після­операційних ускладнень у хворих з саркопенією був достовірно вищим (c²=12.1, p=0.0005). Післяопераційна летальність у хворих з саркопенією була вищою з недостовірною різницею (c²=1.3, p=0.24). Згідно з нашими даними, саркопенія достовірно впливає на рівень післяопераційних ускладнень та може бути використана для покращення селекції пацієнтів перед виконанням резекцій ПЗ при злоякісних новоутвореннях ПЗ.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227944

Reproductive health and contraception use by Ukrainian servicewomen in the current war zone: a questionnaire survey

Ключові слова: жінки-військовослужбовці, зона військових дій, методи контрацепції, незапланована вагітність, менструальне пригнічення, анкетоване опитування

Реферат. Репродуктивне здоров’я та застосування методів контрацепції українськими жінками-військовослужбовцями в зоні діючого збройного конфлікту: анкетоване опитування. Бурлака О.В., Вагнєр В.О. Метою дослідження було визначення рівнів поінформованості та використання жінками-військовослужбовцями різних методів контрацепції в зоні діючого збройного конфлікту на сході України. В анкетованому опитуванні взяли участь 507 жінок-військовослужбовців, що виконували обов’язки військової служби в районах проведення операції Об’єднаних сил, та 100 цивільних жінок з прикордонного регіону. Опитування було сфокусовано на питаннях обізнаності й застосування різних методів контрацепції та профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), жінками-військовослужбовцями в умовах військового конфлікту на Донбасі. Жінки, що виконували обов’язки військової служби, застосовували різні методи контрацепції у 48,3±4,3% випадків, що в 1,5 рази рідше за цивільних жінок (RR=1,5; 95%CI: 1.2–1.7, p=0,001). Серед тих, хто повідомив про використання контрацепції, гормональні методи обрали 8,2±3,4% військових жінок, що в два рази менше порівняно з цивільними (RR=2,1, 95% CI: 1.1-4.1, p=0,03). Низький рівень використання жінками-військовослужбовцями ефективних методів контрацепції, згідно з результатами проведеного опитування, одна з причин порушення гінекологічного здоров’я під час військових розгортань. Резервом збереження жіночого здоров’я у воєнному середовищі, крім доступу до сучасних методів кон­трацепції і консультацій, є покращення освіти військових медиків з гендер-специфічних питань репродук­тивного здоров’я і контрацепції.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228024

Comparative evaluation of different types of anesthesia in surgical treatment of children with congenital defects

Ключові слова: новонароджені, немовлята, природжені вади розвитку, комбінована анестезія, хірургічне лікування

Реферат. Сравнительная оценка различных видов анестезии при хирургическом лечении детей с врожденными пороками. Власов А.А. В детской анестезиологии при хирургических вмешательствах исполь­зуются различные методы комбинированной анестезии с сочетанием ингаляционного, регионального, внутривенного обезболивания. Предоставление качественного анестезиологического сопровождения при хирургической коррекции врожденных пороков внутренних органов у новорожденных и младенцев осложняется факторами риска, сопутствующими заболеваниями и фоновыми состояниями. Изучение факторов риска и их влияние на функциональные показатели жизнедеятельности ребенка при назначении анестезии на всех этапах операционного вмешательства помогут предотвратить реализацию осложнений и случаев смерти детей. Цель работы – провести сравнительную оценку различных видов анестезии при хирургической коррекции врожденных пороков развития у детей и создать прогностическую модель ассоциации факторов риска и смертельных случаев при выбранных методах анестезиологического сопро­вождения. В ретроспективное исследование были включены 150 новорожденных и младенцев с врожденными пороками развития хирургического профиля в зависимости от анестезии (ингаляционное + региональное обезболивание; ингаляционное + внутривенное обезболивание и тотальное внутривенное). После иденти­фикации и оценки прогностических переменных методом простой логистической регрессии с расчетом отношения шансов проведен пошаговый множественный логистический регрессионный анализ и создана прогностическая модель ассоциации факторов риска и смертельных случаев при различных видах анестезиологического сопровождения. При торакальных операциях чаще всего использовали комбинированную анестезию севораном и фентанилом – 20,4%. При абдоминальных операциях чаще всего применяли анестезио­логическое сопровождение севораном и региональным обезболиванием – 69,4%, тогда как при урологических операциях на первом месте была комбинированная тотальная внутривенная анестезия 2 препаратами – 18,4%. Достоверных различий между видами анестезии при различных оперативных вмешательствах по поводу врожденных патологий, между видами операции и смертельными случаями не обнаружили (р=0,863). Для предотвращения смертельных случаев при различных видах оперативного вмешательства и вариантах анестезиологического сопровождения новорожденных и младенцев с врожденными пороками целесообразно более тщательно контролировать показатели церебральной, периферической оксиметрии на всех этапах лечения и своевременно корректировать нарушенное состояние ребенка.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227948

The influence of the chosen method of anesthesia on the severity of postoperative cognitive dysfunction in patients with ophthalmic surgery

Ключові слова: післяопераційна когнітивна дисфункція, дексмедетомідин, шкала MMSE

Реферат.  Влияние выбранного метода обезболивания на выраженность послеоперационной когнитивной дисфункции у пациентов офтальмохирургического профиля. Дорофеева А.С.  Снижение когнитивных функций в послеоперационном периоде приобретает значение в контексте внедрения страховой медицины. А операционный стресс и анестезия являются факторами, которые повышают риск углубления и развития послеоперационных когнитивных дисфункций. Наиболее уязвимой к действиям общих анестетиков является функция краткосрочной памяти, функция внимания, скорость психомоторных когнитивных реакций. В данной работе проведено исследование влияния различных методов анестезии на когнитивные функции у офтальмохирургических пациентов после сквозной кератопластики. Наше особое внимание привлекло использование методики мультимодального обезболивания с сочетанием блокады крыло-небной ямки. Как один из компонентов мультимодального обезболивания нами был использован дексмедетомидин (селективный агонист α-адренорецепторов). Седативное действие этого препарата объясняется ингибированием нейрон­ной активности в голубом пятне ствола головного мозга. Также известно, что применение дексмедетомидина для седации пациентов позволило снизить количество использованного фентанила, необходимого для интра- и послеоперационного обезболивания. Наше исследование проводилось на базе КП «ДОКОЛ». Было обследовано 78 пациентов после операции по сквозной кератопластики возрастом от 18 до 60 лет. Критерии исключения из исследования: наличие сопутствующей патологии, неврологических заболеваний, употребление психотропных веществ и алкоголя менее чем за 6 месяцев до проведения исследования. Исследование проводилось с помощью нейропсихологического тестирования: шкала оценки психического статуса (MMSE), шкала лобной дисфункции (FAВ). Тестирование проводилось накануне операции, через 6 часов, 24 часа, 7 дней и 21 день. Пациенты были рандомизированы на две группы. В первую группу – группа k (n₁=45) вошли пациенты, которым анестезиологическое обеспечение было выполнено по следующей схеме: премедикация – ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг, сибазон 10 мг, фентанил 0,1 мг внутримышечно за 40 минут до вмешательства, индукция – пропофол 2-2,5 мг/кг фракционно до достижения клинических симптомов наркоза, фентанил 0,005% 0,1 мг интубация трахеи после релаксации на фоне атракурия безилата 0,3-0,6 мг/кг поддержка анестезии: кислородно – севофлурановая смесь FiO₂50-55%, севофлуран 1,4-1,8 об.% на выдохе (1-1,5 МАС) при потоке не более 1 л/мин. Показатели BIS удерживались на уровне 30-40, в течение оперативного вмешательства использовалось болюсное введение фентанила по 0,1 мг в/в при появлении гемодинамических реакций. Во второй группе – группа d (n₂=33) анестезиологическое обеспечение было выполнено с использованием инфузии дексмедетомидина за 40 мин., ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг. Индукция, выполнение релаксации и поддержка анестезии выполнялись как в предыдущей группе. Интраоперационный мониторинг пациентов в обеих группах включал: неинвазивное измерение артериального давления (АД), частоты сердечных сокращений (ЧСС), пульсоксиметрию, определение газов крови: кислорода, углекислого газа и ингаляционного анестетика на вдохе и выдохе. Контроль глубины наркоза проводился на основании BIS- ANI-мониторирования. Использование дексмедетомидина, как компонента мультимодального метода обезболивания, позволяет получить менее выраженные ПОКД за счет снижения количества использованных наркотических средств. Дальнейшее использование комбинации высоко селективных агонистов α2-адренорецепторов в офтальмохирургии является перспективным методом.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227950

The experience of using dexmedetomidine as an adjuvant of anesthesia in ophthalmic surgery

Ключові слова: дексмедетомідин, мультимодальна анестезія, післяопераційний біль

Реферат. Опыт применения дексмедетомидина в качестве адъюванта анестезиологического обеспечения в офтальмохирургии. Мынка Н.В., Кобеляцкий Ю.Ю. Для контроля послеоперационной боли у пациентов применяются различные техники, в том числе происходит постоянный поиск новых адъювантов анестезии. Целью исследования было оценить эффективность дексмедетомидина в качестве адъюванта анестезии в офтальмохирургии. В исследование было включено 80 пациентов, перенесших кератопластику. Пациенты были разделены на 2 группы: контрольная (группа К) – 30 человек и основная (группа Д) – 50 человек. В обеих группах была применена многокомпонентная анестезия, в группе К для седации использовали сибазон, в группе Д – дексмедетомидин. Основными критериями оценки результатов были приняты: гемодинамическая стабильность, количество затраченных опиатов, выраженность интраоперационной боли путем реги­страции индекса ANI (ANI – analgesia nociception index), выраженность послеоперационной боли и частота развития послеоперационной тошноты и рвоты (ПОТР). Обе схемы позволяли избежать выраженных колебаний показателей гемодинамики и газообмена на всех этапах исследования. Анализируя выраженность интраоперационной боли, нами было установлено, что в группе К обезболивание может считаться недостаточным в течение первых 7 минут наиболее травматичного этапа операции, тогда как в группе Д показатели индекса ANI не опускались ниже 50. Статистически значимые отличия получены на 1, 2, 5, 6 и 7 минутах этапа. При анализе качества обезболивания после операции было установлено, что уровень боли по Визуальной аналоговой шкале (ВАШ) после пробуждения в обеих группах был равен 0, на последующих трех этапах исследования (через 2 часа, 6 часов после операции и на утро следующего дня) уровень боли в группе К был достоверно выше, чем в группе Д. Кроме того, было установлено, что в группе К потребность в нарко­тических аналгетиках и количество эпизодов послеоперационной тошноты и рвоты было статистически значимо выше, чем в группе Д. Вышеописанные данные позволяют сделать вывод о том, что дексмедетомидин является эффективным адъювантом анестезии при трансплантации роговицы.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227953

Comparison of the efficacy and tolerability of inhaled hypertonic salines of sodium chloride in pediatric practice

Ключові слова: гіпертонічні розчини хлориду натрію, ефективність, переносимість, муковісцидоз, діти

Реферат. Сравнение эффективности и переносимости ингаляционных гипертонических растворов хлорида натрия в педиатрической практике. Ильченко С.И., Фиалковская А.А., Чергинец В.И., Скрябина Е.В. В современной педиатрической практике часто используются ингаляции гипертонических растворов хлорида натрия (ГРХН) разных концентраций в лечебных и диагностических целях. Однако при этом не прогнозируется потенциальное развитие серьезных побочных эффектов у детей. Целью исследования явилось определение эффективности и переносимости ингаляций ГРХН различных концентраций у детей с муковисцидозом (МВ). Обследовано 34 ребенка с МВ в возрасте от 6 до 18 лет (средний возраст – 13,0±4,4 го­да). Группу сравнения составили 27 детей (середний возраст – 7,8±2,3 года) без хронических заболеваний органов дыхания. Исследование включало три последовательные ингаляции. Стерильный 0,9% раствор NaCl использовали для первой ингаляции, 3% раствор NaCl для второй и 7% раствор NaCl для третьей ингаляции. Для детей младше 7 лет использовали запатентованную методику получения мокроты без принудительного откашливания. Спирометрия проводилась до и после каждой ингаляции, а также были проанализированы клинические изменения. Отмечено, что после ингаляций ГРХН кашель у пациентов становился более продук­тивным, над всей поверхностью легких чаще выслушивались влажные хрипы. Активность индуцированной секреции мокроты после ингаляции 3% и 7% раствора NaCl достоверно не отличалась. Однако после ингаляций 7% раствора NaCl побочные эффекты, такие как боль в горле, одышка, спастический кашель, аускультативные симптомы бронхоспазма, были зарегистрированы достоверно чаще по сравнению с меньшими концентрациями раствора. Снижение ОФВ₁ наблюдалось у 5,8% пациентов после ингаляции 3% раствора NaCl и у 11,8% пациентов после ингаляции 7% раствора NaCl, что имело достоверную связь с клиническими симптомами бронхоспазма. Ингаляции ГРХН имеют эффективное муколитическое действие у пациентов с МВ, однако необходимым является определение индивидуальной чувствительности пациента для прогнозирования положительного терапевтического эффекта.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227956

Prognosis of cellular energy metabolism shifts in adolescents with community-acquired pneumonia

Ключові слова: позалікарняна пневмонія, діти, клітинний енергетичнuй метаболізм

Реферат. Прогнозування зсувів у клітинному енергетичному метаболізмі при позалікарняній пневмонії в дітей підліткового віку. Зубаренко О.В., Стоєва Т.В., Коваль Л.І., Копійка Г.К., Папінко Р.М. Однією з найбільш тяжких форм респіраторної патології в дітей є пневмонія, що вносить істотну частку в дитячу смертність. Високий ризик хронізації бронхолегеневого процесу й інвалідизації дитини, у випадку тяжкого та ускладненого перебігу захворювання, вимагають ретельного аналізу патофізіологічних змін при позалікарняній пневмонії (ПП) у дітей. Зокрема, на часі є вивчення дизметаболічних явищ та розробка специфічних підходів щодо прогнозу розвитку таких розладів при ПП у дітей. Метою роботи є дослідження особливостей клітинно-енергетичного метаболізму (КЕМ) та розробка підходів до ранньої діагностики біоенергетичних порушень за умов позалікарняної пневмонії в дітей підліткового віку. Проведено обстеження 41 дитини віком 14-18 років із визначенням показників КЕМ, для розробки способу прогнозування розладів КЕМ при ПП було застосовано метод логістичної регресії. Визначено характеристики КЕМ у дітей, хворих на ПП. Конста­товано зниження активності сукцинатдегідрогенази та збільшення значення співвідношення лакта­т­дегідрогенази до сукцинатдегідрогенази при ПП відносно показників контрольної групи, що вказувало на пригнічення анаеробного шляху метаболізму. Запропоновано дві математичні моделі прогнозування розладів КЕМ при ПП на базі рівняння логістичної регресії. Перша математична модель складалась з анамнестичних даних, супутніх патологічних станів та характеристик клінічного перебігу ПП, при ROC-аналізі площа під кривою (AUC) становила 0.82, діагностична специфічність – 71%, діагностична чутливість – 90%. Друга модель включала в себе гематологічні показники, AUC – 0.78, діагностична специфічність – 69%, діагностична чутливість – 81%. Таким чином, установлено наявність зрушення КЕМ при ПП у дітей віком 14-18 років, розроблено два способи прогнозування розладів КЕМ при ПП у дітей, що може бути застосовано для вдо­сконалення медичної допомоги підліткам із урахуванням індивідуальних особливостей організму.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227957

The role of human β-defensin 2 (HbD-2) and cathelicidin (LL-37) in the local protection of the upper respiratory tract in children with allergic rhinitis and bronchial asthma

Ключові слова: бронхіальна астма, алергічний риніт, антимікробні пептиди, діти, кателіцидин, людський дефензин бета-2, LL-37, HbD-2

Реферат. Роль человеческого β-дефензина 2 (HbD-2) и кателицидина (LL-37) в местной защите верхних дыхательных путей у детей, больных аллергическим ринитом и бронхиальной астмой. Больбот Ю.К., Бордий Т.А., Виленский Я.В. Аллергические заболевания дыхательной системы серьезно влияют на психоло­гические, физические и социальные аспекты жизни больных детей, а также морально и финансово истощают членов их семей. Известно, что обострение аллергических заболеваний респираторного тракта возникают из-за взаимодействия с многочисленными триггерами, одним из которых является респираторная вирусная инфекция. В то же время широко известно, что больные с аллергическими заболеваниями дыхательных путей более подвержены заболеванию ОРВИ. Одной из причин такой склонности сегодня все чаще называют недостаточную активность неспецифических факторов местного иммунитета респи­раторной системы -амфифильних эндогенных антимикробных пептидов, в частности наиболее изученных их представителей – семейства дефензины и человеческого кателицидина. Современные исследования доказы­вают, что данные антимикробные пептиды характеризуются широкой противовирусной, противомикробной и иммуномоду­лирующей активностью. Целью данного исследования стало изучение концентраций факторов местного иммунитета - человеческого HbD-2 и LL-37 – в секрете слизистых оболочек верхних дыхательных путей у пациен­тов, страдающих бронхиальной астмой и аллергическим ринитом и выяснения их роли в защите от респираторных вирусных инфекций у данного контингента больных. Мы провели лабораторное и клиническое обследование 76 детей в возрасте от 7 до 18 лет, из которых у 24 был диагностирован аллер­гический ринит, у 28 детей - бронхиальная астма, а у 24 – бронхиальная астма и аллергический ринит. Группой контроля были 20 здо­ровых детей соответствующего пола и возраста. Кроме общеобразовательных клинических методов, были проанали­зированы паттерны респираторной заболеваемости и определены концентрации антимикробных пептидов: человеческого кателицидина (LL-37), β-дефензины 2 (HbD-2) в секрете верхних дыхательных путей методом ИФА и проведен статистический анализ. Было установлено, что для детей с аллергическими заболе­ваниями дыхательного тракта характерна большая частота ОРВИ с более частым вовлечением нижних дыха­тельных путей, что приводит к увеличению продолжительности заболеваний по сравнению с их здоровыми сверст­никами. У детей, больных аллергическим ринитом и бронхиальной астмой, выявлено существенное снижение кон­цен­траций обоих антимикробных пептидов в секрете верхних дыхательных путей при сравнении с контрольной группой.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227960

Effect of ibuprofen for hemodynamically significant patent ductus arteriosus closure on the development of acute kidney injury in preterm infants

Ключові слова: недоношені діти, відкрита артеріальна протока, ібупрофен, гостре пошкодження нирок

Реферат. Вплив ібупрофену для закриття гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки на розвиток гострого пошкодження нирок у недоношених дітей. Борисова Т.П., Оболонська О.Ю. Недоношені дети з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП) мають високий ризик розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН) у зв’язку із ренальною гіпоперфузією та використанням для закриття протоки ібупрофену. Мета роботи – оцінка впливу ібупрофену для закриття ГЗВАП на розвиток ГПН у недоношених дітей залежно від високої дози препарату в перший день життя. Обстежено 40 недоношених дітей з ГЗВАП, які надійшли під спостереження в першу добу життя. Для закриття артеріальної протоки діти отримували рестриктивну терапію. Крім того, 32 (80,0%) недоношеним у першу добу життя призначали ібупрофен: 19 дітям у високій дозі (20 мг/кг), 13 дітям у стандартній (10 мг/кг). Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених здійснювалось за загальноприйнятою мето­дикою. Ехокардіографія з доплерометрією виконувалася на 5-11 години життя і далі щодня для визначення ГЗВАП. Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН проводились за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчались концентрація сироваткового креатиніну та рівень діурезу. За результатами дослідження встановлено, що частота ГПН на третю та п’яту добу життя в недоношених з ГЗВАП, які на першу добу отримали ібупрофен у високій дозі (20 мг/кг), становила 73,7% та 84,2%, відповідно, що в 2,2 (OR=5,6; CI: 1,43-21,95; р<0,02) та 2,5 рази (OR=10,67; CI: 2,31-49,31; р<0,002) частіше, ніж у дітей без такої терапії. Висока доза ібупрофену на першу добу життя в недоношених з ГЗВАП найчастіше асоціюється з розвитком на третю-п'яту добу І стадії ГПН, яка була тимчасовою у третини пацієнтів. Використання ібупрофену у високій дозі для закриття ГЗВАП у першу добу життя в недоношених дітей значуще частіше асоціювалося з вогнищами інфекції в матері, великим розміром артеріальної протоки та застосуванням фуросеміду.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227962

The effect of continuous care model on sleep quality in patients with multiple sclerosis

Ключові слова: модель безперервного догляду, сон, розсіяний склероз

Реферат. Вплив моделі тривалого лікування на якість сну у хворих на розсіяний склероз. Аламдарі М.Б., Ахмаді Ф., Абдіні М. Розсіяний склероз є хронічним і непередбачуваним захворюванням та має тенденцію до зростання і, як й інші хронічні захворювання, впливає на якість життя людини. Оскільки якість сну є одним із вимірів якості життя, це дослідження мало на меті дослідити ефект від застосування моделі тривалого лікування на якість сну пацієнтів з РС у 2013 р. Це клінічне дослідження проводилось на 80 пацієнтах з розсіяним склерозом, яких було рандомізовано і віднесено до експериментальної та контрольної груп. Системи збору даних включали демографічний опитувальник, анкету Пітсбурзького індексу якості сну (PSQI) та впровадження моделі в чотири етапи (ознайомлення, сенсибілізація, контроль, оцінка). Модельні етапи виконувались індивідуально та в групах протягом трьох тижнів відповідно до потреб пацієнтів (сон, активність, ліки та харчування), а через два місяці спостережень, проводили контроль та оцінку. Дані аналізували за допомогою тесту хі-квадрат, незалежного t-тесту, програм повторного вимірювання ANOVA та програмного забезпечення SPSS 16. Статистичний дисперсійний аналіз (ANOVA) із повторними вимірами показав достовірну різницю між середнім значенням загального бала та оцінками показників якості сну в три рази між двома групами (р<0,05). Можна зробити висновок, що впровадження моделі безперервного догляду викликає значну різницю в якості сну пацієнтів з РС.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227996

Dynamics of pain syndrome and quality of life in the application of vertebroplasty in patients with vertebral fractures against osteoporosis

Ключові слова: остеопороз, хребець, вертебропластика, перелом

Реферат. Динамика болевого синдрома и качества жизни при применении вертебропластики у пациентов с переломами позвонков на фоне остеопороза. Сташкевич А.Т., Шевчук А.В., Улещенко Д.В., Мартыненко В.Г., Меленко В.И. В настоящее время вопросу необходимости антиостеопорозной терапии после проведения пункционной вертебропластики по поводу остеопоротических переломов позвонков уделяется недостаточно внимания, что приводит к преждевременному прекращению лечения и ухудшению результатов лечения у этой группы пациентов. Целью исследования было изучение результатов лечения больных с переломами тел позвонков на фоне остеопороза в зависимости от применения антиостеопорозной терапии. Проанали­зированы результаты пункционной вертебропластики 91 женщины в постменопаузе в возрасте от 50 до 90 лет в зависимости от применения антиостеопорозной терапии в послеоперационном периоде. Оценку проводили по динамике болевого синдрома по визуальной аналоговой шкале (VAS), шкале качества жизни J.R. Gaughen, по которой оценивались двигательная активность больного и необходимость применения обезболивающих препаратов. Результаты лечения оценивали через 3 и через 6 месяцев после пункционной вертебропластики. Минеральную плотность костной ткани оценивали с помощью двухэнергетической рентгеновской абсорбциометрии через 6 месяцев после лечения. Всем пациентам была назначена антио­стео­порозная терапия в виде препаратов кальция, антирезорбентов и, при D-гиповитаминозе, альфакальцидол или холекальциферол. Рекомендаций придерживалась только половина пациентов – 46 (50,6%), остальная часть пациентов прекращала терапию в течение 2-3 месяцев после назначения в связи с улучшением состояния. В основной группе больных, где проведена необходимая антиостеопорозная терапия, отмечено достоверное снижение болевого синдрома и повышение качества жизни в срок наблюдения 3 и 6 месяцев. В группе больных, которые не придерживались назначенного лечения, отмечено достоверное снижение болевого синдрома и повышение качества жизни в срок наблюдения 3 месяца, с ухудшением состояния в виде нарастания болевого синдрома и ухудшения качества жизни в срок наблюдения 6 месяцев. Эффективность антиостеопорозной терапии по определению минеральной плотности костной ткани достоверно под­тверждена только для основной группы. Интраоперационные и послеоперационные осложнения встречались до 5,5%, в целом не требовали дальнейшего лечения и не влияли на общий результат лечения. Таким образом установлено, что для обеспечения устойчивого эффекта после оперативного вмешательства необходимо долгосрочное назначение антиостеопорозной терапии.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227999

Clinical and psychopathological features of course and correction of depressive disorders in patients with brain tumors, prevention and rehabilitation

Ключові слова: мозкові пухлини, психічні та депресивні розлади, експериментально-психологічне дослідження, психотерапевтична корекція, профілактика, реабілітація

Реферат.  Клініко-психопатологічні особливості перебігу та удосконалення системи попередження і зниження розвитку депресивних розладів у пацієнтів з пухлинами головного мозку. Огоренко В.В., Кириченко А.Г., Гненна О.М. У статті наведено вивчення психологічних характеристик пацієнтів з пухлинами головного мозку різної локалізації, яке дозволило скоротити діагностичний період і, відповідно, мінімізувати терміни раннього виявлення та наслідки оперативного лікування цієї патології, сприятливо впливати на запобігання розвитку психопатологічних розладів на госпітальному етапі. Аналіз клінічних проявів депресивних розладів субклінічного рівня виявив їх поліморфізм: депресія супроводжувалася різними варіантами астенічного (переважання диссомнії, психалгії, адинамії і тривожного компонента) і тривожного (переважання сенестопатій, іпохондрії, фобії) станів. Виявлені симптомокомплекси психопатологічних і патопсихологічних характеристик стану хворих стали клінічним обгрунтуванням вибору методів психо­терапевтичної корекції. В якості базисного методу психотерапевтичного впливу застосовувалася ад'ювантна психологічна терапія, індивідуальна раціональна й сімейна психотерапії. Фармакологічна корекція включала: анксіолітики, антидепресанти, атипові м'які нейролептики в малих дозах. Результати тесту SCL-90-R про­демонстрували ефективність комплексного лікування, спрямованого на попередження та зменшення проявів психопатологічних симптомів. Порівняння середніх значень тесту SCL-90-R виявило суттєві відмінності в таких показниках, як соматизація (р<0,05), депресивність (р<0,01), тривога (р<0,05); висока статистична значущість відзначається в інтегральному показнику «індекс вираженості симптомів» (р<0,01). Отримані результати психолого-психіатричного дослідження стали основою для розробки диференційно-діагностичних критеріїв діагностики та профілактики розвитку психічних розладів.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228000

Influence of seasonality on vitamin D level in patients with HCV infection and healthy people

Ключові слова: хронічний вірусний гепатит С, вітамін D, сезонний чинник

Реферат. Влияние сезонности на уровень витамина D среди больных хроническим гепатитом C и здоровых. Николайчук М.А., Шостакович-Корецкая Л.Р., Будаева И.В., Белецкая С.В. По данным ВОЗ, вирусом гепатита С в мире инфицировано сейчас около 150-200 млн человек. В последнее время в профессиональной литературе возросло количество публикаций, посвященных роли витамина D у больных вирусным гепатитом С, поскольку метаболизм витамина D происходит с участием печени, а его дефицит ассоциируется с повышением риска развития инфекционных заболеваний. Целью работы было изучить влияние сезонного фактора на уровень витамина D (25 гидроксикальциферол) у больных хроническим вирусным гепатитом С и здоровых лиц. В исследовании принимало участие 100 пациентов, находившихся в реестре больных хроническим вирусным гепа­титом в Днепропетровском регионе. Проведено определение распространенности дефицита и недоста­точности витамина D у больных с хроническим вирусным гепатитом С и условно здоровых лиц в разное время года, которое показывало наличие или отсутствие влияния сезонного фактора на уровень 25 (ОН) D в сыворотке крови. Пациенты были разделены на две группы в зависимости от времени года (осень-зима и весна-лето), в которых проводили определение уровня 25(ОН)D. В сыворотке крови определялась основная циркулирующая форма витамина D – 25-гидроксивитамин D(25(OH)D). Оценка уровня витамина D проводилась согласно классификации M.F. Holick. Пациенты были распределены в зависимости от уровня витамина D на 3 группы (пациенты с нормальным уровнем, недостаточным (субоптимальным) уровнем и дефицитом витамина D). Результаты проведенного исследования не выявили наличия влияния сезонного фактора на уровень 25 (ОН) D в сыворотке крови у пациентов с хроническим вирусным гепатитом С. У здоровых лиц уровень витамина D контролируется временем года: весной и летом этот показатель в норме, осенью и зимой наблюдается сезонное снижение витамина D до субоптимального уровня у половины больных.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228005

The use of extemporal dosage form with pyroctone olamine in the complex treatment of patients with seborrheic dermatitis

Ключові слова: себорейний дерматит, Malassezia spp., комплексне лікування, піроктон оламін

Реферат. Застосування екcтемпоральної лікарської форми з піроктон оламіном у комплексному лікуванні хворих на себорейний дерматит. Одінцова І.В., Дюдюн А.Д. Мета роботи - дати оцінку ефективності та переносимості екстемпоральної лікарської форми з піроктон оламіном для місцевого лікування хворих на себорейний дерматит. Під нашим спостереженням знаходилися 78 хворих на себорейний дерматит у віці від 18 до 57 років. Середній вік пацієнтів становив 29,5±2,1 року. Комплексне лікування хворих на себорейний дерматит обох груп залежало від ступеня прояву клінічних симптомів, тривалості захворювання і відомостей про ефективність раніше проведеної терапії. Для зовнішнього лікування основної групи хворих на себорейний дерматит застосовували екстемпорально приготований гель з піроктон оламіном. Місцеве лікування хворих групи порівняння складалося з призначення 1% крему клотримазол. Аналіз отриманих результатів показує хорошу терапевтичну, мікробіологічну ефективність і хорошу переносимість екстем­порально приготованого гелю з піроктон оламіном у комплексному лікуванні хворих на себорейний дерматит. Період розрішення клінічних проявів себорейного дерматиту серед хворих основної групи був на 2,5±0,1 дня коротше порівняно з хворими групи порівняння. Інтенсивність клінічних проявів у хворих на себорейний дерматит основної групи знизилась у два рази вже на другий день комплексного лікування. У хворих на себорейний дерматит порівняльної групи досягти подібної терапевтичної ефективності вдавалося на четвертий та п’ятий день. Віддалені результати проведеного дослідження показали, що рецидив захворю­вання серед хворих основної групи  виник у 5 (6,4%), а серед пацієнтів групи порівняння – 14 (17,9%) пацієнтів. Висновки. Клінічне дослідження показало хорошу терапевтичну ефективність і переносимість екстемпо­рального гелю з піроктон оламіном у комплексному лікуванні хворих на себорейний дерматит, що дає підставу рекомендувати цю лікарську форму для більш широкого застосування в практиці лікарів-дерматовенерологів.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228011

The use of procalcitonin in patients with surgical forms of erysipelas

Ключові слова: прокальцитонін, хірургічні форми бешихи

Реферат. Использование прокальцитонина у больных с хирургическими формами рожи. Шаповал С.Д., Василевская Л.А. Идеальный маркер бактериальной инфекции должен не только давать возможность проводить раннюю диагностику, но и предоставлять информацию о ходе и прогнозе заболевания. На сегодняшний день наиболее хорошо изученным и достаточно широко применяемым в клинической практике является прокальцитонин (РСТ), но его значение при хирургических формах рожи недостаточно определено. Цель исследования: выяснить диагностическую и прогностическую значимость прокальцитонина у больных хирургических форм. Ретроспективно и проспективно проанализированы 114 историй болезней пациентов, которые находились на стационарном лечении в центре гнойно-септической хирургии КНП «Городская больница № 3» г. Запорожье за период 2019-2020 гг. Установлено, что наиболее часто очаг локализовался на нижних конечностях. В комплексном лечении больных рожей главное место принадлежит антибиотико­терапии (АБТ) и ранней хирургической обработке зоны патологического процесса. Определение уровня прокальцитонина в сыворотке крови дает возможность оценить прогресс и генерализацию процесса и является чувствительным тестом на эффективность проводимого лечения. Радикальное хирургическое вмешательство и своевременная направленная АБТ являются основными элементами успеха в лечении хирур­гических форм рожи и не подлежат пересмотру. В качестве диагностического маркера, который позволяет своевременно предусмотреть развитие сепсиса, является прокальцитонин.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228013

Morphological features of the simulated gunshot wounds of rabbits’ soft tissues at different temperatures of injuring object

Ключові слова: м'які тканини, вогнепальне поранення, моделювання, температурний фактор, патоморфоз

Реферат. Морфологічні особливості модельованої вогнепальної рани м'яких тканин кроликів при різних температурах травмуючого об'єкта. Михайлусов Р.Н., Негодуйко В.В., Губіна-Вакулик Г.І., Павлов С.Б., Павлова Г.Б., Велігоцький О.М., Хвисюк О.М. У статті представлені результати експериментального моделювання поверхневих осколкових вогнепальних поранень м'яких тканин, отриманих при малоенергетичних вогнепальних пораненнях. Вивчено патоморфоз вогнепальних поранень, зіставлені особливості та терміни їх загоєння залежно від температури уражаючих фрагментів. Метою роботи було вивчення впливу температури травмуючого осколка на процеси загоєння м'яких тканин експериментальних тварин з поверхневими осколковими вогнепальними пораненнями з низьким рівнем енергії. Використовуючи метод випадкових чисел, лабораторних тварин (кролики) розподілили на 3 експериментальні групи (по 15 тварин у кожній). У кожній групі травми наносилися осколками з різними температурами − 18°С, 50°С і 100°С. Контрольна група складалася з 10 інтактних тварин. На 14, 30 і 60 день по 5 тварин з кожної групи були виведені з експерименту. Мікроскопічне дослідження м'яких тканин проводилося з використанням світлового мікроскопа PRIMO STAR (Carl Zeiss, Німеччина) при збільшенні в 56 і 400 разів. При оцінці стану тканин у зоні пошкодження встановлено, що з підвищенням температури ранячого осколка спостерігається більш повільне заповнення грануляційною тканиною дефекту, що утворюється в процесі утилізації некротичного детриту. Висока температура ранячого осколка поряд з механічним розривом тканин викликає термічний коагуляційний некроз. Щільні коагульовані некротичні маси, що покривають рановий канал зсередини, не тільки збільшують обсяг некротичних мас, але й ускладнюють процес загоєння рани. При температурі ранячих осколків 100°C утворення некротичної кірки на поверхні рани відбувалося в середньому на 3±1,2 добу – пізніше, ніж при температурах 18°C і 50°C, найменш виражене загоєння відбувалося на дні рани і в м'язовій тканині. Мікро­скопічно спостерігали некротичні, а не дистрофічні зміни міоцитів. Таким чином, порівняльний аналіз патоморфозу м'яких тканин у рані при пораненні з пневматичної гвинтівки MP-532 з різною температурою осколків показав відмінності як з боку альтерації тканин, так і з боку регенераторного потенціалу.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228016

Biomechanical grounding of the transalveolar osteosynthesis of еdentulous мandible fractures

Ключові слова: перелом нижньої щелепи, трансальвеолярний остеосинтез, комп’ютерне 3Д моделювання

Реферат. Биомеханическое обоснование трансальвеолярного остеосинтеза переломов при адентии нижней челюсти. Идашкина Н Г., Гударьян А.А., Чернов Д.В., Самойленко И.А. Цель работы – повышение эффективности лечения переломов нижней челюсти у пациентов с полной или частичной адентией путем разработки и экспериментальной апробации методики трансальвеолярного остеосинтеза. Проведено экспериментальное исследование путем компьютерного имитационного 3Д моделирования методом конечных элементов для оценки эффективности фиксации перелома нижней челюсти при частичной или полной адентии с помощью разработанной нами Ш-образной пластины с использованием метода трансальвеолярного остеосинтеза. Расчеты зафиксированного перелома для статической (собственный вес) и динамической (функциональной) нагрузок выполнены по авторской методике, учитывающей выраженные резорбтивные процессы в кости с начала репаративной реакции для оценки ригидности фиксации отломков в течение всего периода заживления перелома. В условиях той же трехмерной модели нижней челюсти были выполнены расчеты при фиксации перелома обычными линейными титановыми накостными пластинками. Доказано, что при функциональной нагрузке новая пластина обеспечивает компрессионный эффект в области перелома, о чем свидетельствуют отрицательные перемещения в конечных элементах подбородочного отдела по результатам расчетов сочетания нагрузок 2-3. Максимальные усилия в винтах расчетной модели с обычной накостной пластиной составили 136,955 Н, что почти в десять раз больше, чем на модели с Ш-образным титановым фиксатором (12,656 Н).

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228019

Assessment of the dental status of drug-addicted patients with parafunction of the dental-jaw apparatus

Ключові слова: парафункції, наркозалежність, бруксизм, дентин, емаль

Реферат. Оцінка стоматологічного статусу наркозалежних пацієнтів з парафункціями зубо-щелепового апарату. Форос А.І., Костенко Є.Я., Гончарук-Хомин М.Ю. Кількість наркозалежних у світі зростає з кожним роком. Метою дослідження було провести оцінку стоматологічного статусу наркозалежних пацієнтів з парафункціями зубо-щелепового апарату. Нами використано клінічні, аналітичні, функціональні та гістологічні методи дослідження. Проведено огляд 119 наркозалежних та 110 ненаркозалежних пацієнтів віком від 18 до 54 років. З метою підтвердження наявності в пацієнтів парафункцій зубо-щелепового апарату нами проведено дослідження оклюдограми, а також проведено оцінку індексу парафункцій жувальних м’язів й установлення ступеня їх тяжкості. Гістологічним методом досліджено будову тканин зуба.  Під час проведення огляду наркозалежних пацієнтів було виявлено наявність численних каріозних порожнин, вторинної адентії, ерозії емалі, патологічної стертості, ознаки гінгівіту та пародонтиту, сколи зубів. Поширеність парафункцій зубо-щелепового апарату, зокрема бруксизму, у наркозалежних пацієнтів в 1,56 раза перевищує цей показник серед ненаркозалежних. Отримані результати оклюдограми та індексу парафункцій жувальних м’язів суттєво відрізняються між досліджуваними групами. Середнє значення індексу парафункцій жувальних м’язів серед наркозалежних пацієнтів у 2,06 раза достовірно перевищує значення серед ненаркозалежних чоловіків та в 2,03 раза серед жінок. Гістологічне дослідження тканин зуба наркозалежних пацієнтів свід­чить про порушення мінералізації як емалі, так і дентину. В осіб віком до 25 років частіше виявляється стоншення периферійної зони пульпи, яка в нормі представлена шаром одонтобластів, що забезпечують регенерацію та живлення дентину. Вживання наркотичних речовин негативно впливає на стоматологічний статус пацієнтів та стан твердих тканин зуба.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228020

Сarcinogenic substances in the atmospheric air of Dnipro city and risk to the population

Ключові слова: повітря, хімічне забруднення, ризик для здоров’я 

Реферат. Канцерогенные вещества в атмосферном воздухе г. Днепр и риск для населения. Сердюк А.М., Черниченко И.А., Литвиченко О.Н., Бабий В.Ф., Кондратенко Е.Е., Главачек Д.А. Цель работы - изучение динамических изменений риска для здоровья населения промышленного центра в соответствии с состоянием загрязнения атмосферного воздуха канцерогенными соединениями. Оценка состояния загрязнения атмосферного воздуха проводилась нами по ретроспективным данным результатов физико-химического анализа проб, отобранных в местах, привязанных к пунктам расположения стационарных постов государственного мониторинга. Опре­деление концентраций идентифицированных веществ проводилось спектрально-люминесцентным и газохро­матографическим методами. Концентрации тяжелых металлов определялись по данным Центральной геофизической обсерватории Министерства по чрезвычайным ситуациям. Расчет ингаляционной нагрузки химических канцерогенов и обусловленного ими риска (неканцерогенного и канцерогенного) проводился в соответствии с отечественными методическими рекомендациями. Дана оценка динамических изменений характера загрязнения атмосферного воздуха комплексом канцерогенных веществ, 5 из которых постоянно регистрируются на уровнях, превышающих гигиенические нормативы. При сравнении с референтными концентрациями все соединения характеризуются высокими коэффициентами опасности, указывающими на вероятность их влияния на иммунную систему организма, органы дыхания, пороки развития и т.п. Определен высокий индивидуальный канцерогенный риск влияния хрома VI и нитрозаминов. Суммарный канцерогенный риск для населения формируется на уровнях 2,5 – 3,9×10^-3 и квалифицируется как высокий, что требует разработки и внедрения профилактических мероприятий. На территории промышленного центра стабильно регистрируется высокий уровень загрязнения атмосферного воздуха с повышенным канцерогенным и неканцерогенным риском.

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.228021

Disability status due to occupational diseases: Ukraine, 2015-2018

Ключові слова: показники інвалідності, професійні захворювання, медико-соціальна експертиза

Реферат. Состояние инвалидности вследствие профессиональных заболеваний: Украина, 2015-2018. Борисова И.С. Экономическое бремя от инвалидности вследствие профессиональных заболеваний является весьма значительным: экономические потери "из-за проблем со здоровьем, связанных с трудом" в развитых странах мира превышают 1,25 триллиона долларов США и составляют от 4 до 6% ВВП. В Украине в неблагоприятных условиях работает большое количество работников. В исследовании проведен анализ динамики инвалидности вследствие профессиональных заболеваний в Украине за период с 2015 по 2018 год на примере Днепропетровской, Львовской и Донецкой областей. Результатами исследования доказано, что показатели инвалидности вследствие профессиональных заболеваний в данных областях имеют выраженную тенденцию к росту. Определено, что количество пострадавших лиц, получивших профзаболевания, в Днепропетровской, Львовской и Донецкой областях составляет 78,5% от общего количества пострадавших по Украине, которые имеют профзаболевания. Удельный вес первично признанных инвалидами вследствие профессиональных заболеваний возрос за 2015-2018 гг. в данных областях и составил в абсолютных цифрах в Днепропетровской области: 906 человек (2018) против 705 человек (2016 г.); во Львовской области: 273 человека против 239 человек соответственно; в Донецкой области: 193 человека против 108 человек соответственно. Показатель первичного выхода на инвалидность за период 2015-2018 гг. повысился на 28,5% в Днепропетровской и до практически 50% в Донецкой областях. Удельный вес первично признанных инвалидами вследствие трудового увечья в Днепропетровской области составил 159 человек (2018) против 123 человек (2016 г.); во Львовской области: 42 человека против 11 человек соответственно; в Донецкой области: 28 человек против 11 человек соответственно. Показатель первичного выхода на инвалидность вследствие трудового увечья также повысился на 29,2% в Днепропетровской области и до 53% в Донецкой области. Количество впервые признанных лицами с инвалидностью зависело от возраста и стажа работы во вредных условиях. Лица со стажем 10-19 лет в 2015-2018 гг. составили 89,2%. Согласно нашим данным, признано лицами с инвалидностью работников в возрасте от 40 до 49 лет – 50,1%, от 50 до 59 лет – 40%. Важно, что в 2018 году в 5% случаях профессиональное заболевание стало причиной инвалидности у работников в возрасте до 39 лет. В 2018 р. (как и в 2016, и в 2017 гг.) в Украине основными обстоятельствами, в резуль­тате которых возникли профессиональные заболевания, стали: несовершенство механизмов и рабочего инструмента – 23,9%; несовершенство технологического процесса – 19,5% и неэффективность работы средств индивидуальной защиты – 13,5% от их общего количества. В структуре инвалидности вследствие профессиональных болезней 1 место занимали заболевания костно-мышечной системы; 2 место – болезни органов дыхания; 3 место - травмы и отравления.