Медичні перспективи. 2021. Т. 26, № 4

     Титульный лист (Title of the issue)
Содержание (Content)

2021 Том XXVI № 4

Опубликовано
20-12-2021

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА

Цимбалюк В.І., Лурін І.А., Усенко О.Ю., Гуменюк К.В., Кримчук С.Г., Грищенко О.В., Лопатюк К.А. Результати експериментального дослідження ранової балістики окремих типів і калібрів сучасних куль

 

Информация об авторах

Цимбалюк В.І. Національна академія медичних наук України, Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7544-6603

Лурін І.А. Національна академія медичних наук України, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-6280-1725

Усенко О.Ю. Національна академія медичних наук України, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-8074-1666

Гуменюк К.В. Українська військово-медична академія МО України, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-8892-4061

Кримчук С.Г. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-7969-7474

Грищенко О.В. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-4734-1561

Лопатюк К.А. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Київ, Україна

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.247409

Ключевые слова: раневая баллистика, баллистический пластилин, экспансивные свойства пули, фрагментация, цветок смерти

Реферат. Результаты экспериментального исследования раневой баллистики отдельных типов и калибров современных пуль. Цымбалюк В.И., Лурин И.А., Усенко А.Ю., Гуменюк К.В., Крымчук С.Г., Грищенко А.В., Лопатюк К.А. Проведен анализ раневой баллистики современных экспансивных пуль по сравнению с обо­лочковыми пулями на 25 блоках баллистического пластилина (ROMA PLASTILINA № 1, Ballistic Testing Backing Material), производства США, в которые выполняли по одному выстрелу из огнестрельного автоматического стрелкового оружия АКС-74 и карабина ZBROYAR Z-10 с оптическим прицелом. Самая высокая скорость пули была у патрона калибра 5,45х39 с пулей V-max. – 1185 м/c, низкая у пули патрона калибра .308 Win с пулей SP – 664 м/c. Разница достоверна на уровне значимости α=0,05. По размерам входного отверстия: наибольшее от попадания пули патрона .308 Win с пулей SP – 10,0 см, наименьшее – от попадания пули «ПС» со стальным сердечником 5,45х39 мм патрона образца 1974 года (7Н6) – 1,2 см. Разница достоверна на уровне значимости α=0,05. В экспансивной пуле типа «V-Max» охотничьего патрона калибра 5,45х39 мм размер входного отверстия составлял 9,1 см, имел звездчатую форму с радиальными разрывами и вывернутыми краями баллистического пластилина снаружи. У всех патронов с экспансивными пулями после выстрела выходного отверстия не было. Наибольшие размеры образовавшейся остаточной полости были после выстрела патроном калибра .308 Win с пулей SP – 25,0х5,0 см, наименьшие в пуле военного патрона калибра 5,45х39 мм (7Н6) – 6,0х4,0 см. Разница достоверна на уровне значимости α=0,05. Форма и характер остаточной полости в баллистическом пластилине была значительной для всех экспансивных пуль, в отличие от пули военного патрона 5,45х39 мм (7Н6), где таких изменений обнаружено не было. Наибольшие признаки экспансивных свойств и деформация пули в виде "цветка смерти" были определены в пуле патрона калибра .308 Win с пулей SP, у других пуль с экспансивными свойствами отмечалась значительная их фрагментация, с расположением отломков как в самой остаточной полости, так и за ее границами на разных расстояниях. Экспансивные пули достоверно отличаются на уровне значимости α=0,05. Низкая скорость полета пуль (м/с) патронов калибра .308 Win с пулями типа ВТHP и SP обусловлена их строением, весом и калибром. Пуля типа V-max патрона 5,45х39 мм имеет наибольшую скорость – 1185 м/с, благодаря своей конструкции обладает значительными экспансивными свойствами. Общим для экспансивных пуль является большое входное отверстие, слепой характер поражения с наличием большой остаточной полости, которая образуются благодаря отдаче всей кинетической энергии 114,37 Е, Дж/мм2 внутрь объекта поражения. Фрагментация экспансивных пуль происходит внутри объекта с расположением отломков на разных расстояниях. Патрон калибра .308 Win с пулей SP при попадании  в  объект  вызывает деформацию  пули по  типу «цветка смерти»,  вызывая  значительные разрушения.

Жилюк В.І., Лєвих А.Е., Шевцова А.І., Ткаченко В.А., Харченко Ю.В. Вплив периндоприлу та метформіну на маркери дисфункції ендотелію у щурів з гострим інтрацеребральним крововиливом при цукровому діабеті 2 типу

 

Информация об авторах

Жилюк В.І. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2259-0622

Лєвих А.Е. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-0615-5092

Шевцова А.І. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-0409-6030 

Ткаченко В.А. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2231-2913

Харченко Ю.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-4136-3495

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248055

Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, эндотелиальная дисфункция, внутримозговое кровоизлияние, периндоприл, метформин

Реферат. Влияние периндоприла и метформина на маркеры дисфункции эндотелия у крыс с острым интрацеребральным кровоизлиянием при сахарном диабете 2 типа. Жилюк В.И., Левых А.Э., Шевцова А.И., Ткаченко В.А., Харченко Ю.В. Целью данного сравнительного исследования было изучение влияния периндоприла и метформина на уровни биохимических маркеров эндотелиальной дисфункции у крыс при сахарном диабете 2 типа (СД2), осложненном геморрагическим поражением головного мозга. Эксперимент проведен на 30 белых крысах-самцах линии Вистар. Моделирование СД2 осуществляли одно­разовым внутрибрюшинным введением никотинамида и стептозотоцина (НА/СТЗ). Внутримозговое кро­воизлияние (ВМК) формировалось путем микроиньекции 1 мкл бактериальной коллагеназы 0,2 МЕ/мкл в область стриатума на 60 день эксперимента. Животные были рандомизированы на 5 групп: A – негативный контроль (интактные, n=6); B – позитивный контроль 1 (НА/СТЗ, n=6); C – позитивный контроль 2 (НА/СТЗ+ВМК, n=6); D – периндоприл (“Престариум”, 2 мг/кг+НА/СТЗ+ВМК, n=6); Е – метформин (“Сиофор”, 250 мг/кг+НА/СТЗ+ВМК, n=6). Исследуемые препараты вводили внутрижелудочно в течение 20 дней, начиная с 50 дня от индукции СД2. Функция эндотелия оценивалась по содержанию гомоцистеина (Гц), конечных продуктов гликирования (КПГ), эндотелина-1 (ET-1) и фактора фон Виллебранда (фВ) в сыворотке крови. Установлено, что длительное течение изолированного СД2 сопровождается гипергомоцистеинемией, а также повышением уровней КПГ, ЕТ-1 и фВ, свидетельствующих о нарушении регуляции системы гемостаза и сосудистого тонуса. Следует отметить, что геморрагическое поражение головного мозга при СД2 может усиливать указанные проявления, хотя полученные отличия носили лишь характер стойкой тенденции. При этом влияние периндоприла было ограничено только значимым на 31,2% (p<0,05) снижением уровней КПГ. В свою очередь, действие метформина характеризовалось как положительным гликемическим контролем, так и влиянием на состояние эндотелия сосудов, а именно – достоверным уменьшением уровней КПГ, ЕТ-1 и фВ на 37,6% (p<0,05); 5,5% (p<0,05) и 9,5% (p<0,05) соответственно. Также установлено, что эндотелиотропные свойства исследуемых препаратов не были связаны с влиянием на уровни гомоцистеина. Таким образом, метформин в условиях сахарного диабета, осложненного острым интрацеребральным кровоизлиянием, имеет преимущества перед периндоприлом в отношении эндотелиальной дисфункции. 

Коваль С.М., Снігурська І.О. Роль кишкової мікробіоти в патогенезі цукрового діабету 2 типу (огляд літератури)

 

Информация об авторах

Коваль С.М. ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-8699-2324

Снігурська І.О. ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-9273-8907

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248064

Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, кишечная микробиота, метаболиты кишечной микробиоты, инкретины, субклиническое воспаление

Реферат. Роль кишечной микробиоты в патогенезе сахарного диабета 2 типа (обзор литературы). Коваль С.Н., Снегурская И.А. Сахарный диабет 2 типа – чрезвычайно распростарненное заболевание, которое приводит к развитию жизнеопасных осложнений, однако его патогенез остается не достаточно выясненным. Одним из перспективных направлений в этой области является изучение нарушений кишечной микробиоты. Данные литературы свидетельствуют о том, что целый ряд количественных и качественных изменений состава кишечной микробиоты является важнейшими факторами патогенеза сахарного диабета 2 типа. В наибольшей степени в патогенез данного заболевания вовлечены бактерии родов Ruminococcus, Fusobacterium и Blautia. Участие кишечной микробиоты в патогенезе сахарного диабета 2 типа обусловлено ее метаболитами, которые играют важную роль в регуляции проницаемости и целостности стенки кишечника, экспрессии специфических рецепторов кишечника, секреции инкретинов, активности глюконеогенеза, хронического субклинического воспаления и даже в ремоделировании жировой ткани. Перспективным является дальнейшее углубленное изучение нарушений кишечной микробиоты с целью разработки принципиально новых подходов к лечению и профилактике сахарного диабета 2 типа.  

Юр’єва Л.М., Шарун А.І. Розлади адаптації в студентів, які перенесли психоемоційний стрес: систематичний огляд діагностики, лікування і профілактики

 

Информация об авторах

Юр’єва Л.М. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-1713-1037

Шарун А.І. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-0567-8799

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248082

Ключевые слова: студенты, расстройства адаптации, стресс, психокоррекция, профилактика

Реферат. Розлади адаптації в студентів, які перенесли психоемоційний стрес: систематичний огляд діагностики, лікування і профілактики. Юр’єва Л.М., Шарун А.І. На цей час особливо актуальною і соціально значущою є проблема психічного здоров'я студентів, яка часто призводить до створення несприятливих основ для розвитку непсихотичних психічних розладів. Метою цієї статті було проведення систематичного літературного огляду сучасного стану проблеми розладів адаптації в студентів, з урахуванням втручань, спрямованих на їх запобігання та корекцію, й аналізом отриманих результатів. Було проведено пошук по електронним базам даних Oxford, Google Scholar, PubMed, Medline и Web of Science, ScienceDirect, Scopus, Cyberleninka, PsycInfo щодо поширеності, несприятливих наслідків і втручань у студентів з розладами адаптації. З 25 досліджень, опублікованих за період з 2004 до 2020 року, у 10 (40%) наводилися дані про лікувально-профілактичні заходи. У результаті пошуку виявлено, що втручання, спря­мовані на корекцію та профілактику розладів адаптації в студентів, можуть покращити різні аспекти добробуту, зокрема психологічні, педагогічні та медичні. Однак докази обмежені відносною недостатністю довготривалих та надійних експериментальних досліджень. З огляду на це, доцільно в подальшому впро­ваджувати масштабніші проєкти та проводити більш широкі та тривалі дослідження, що сприятиме достовірнішому та глибшому вивченню впливу та ефективності таких втручань. На основі наукового пошуку обґрунтовано теоретико-методичні основи психокорекції осіб студентів з розладами адаптації, з урахуванням специфіки психічного функціонування зазначеної категорії. У той час, як робіт, присвячених вивченню проблем розвитку, клініко-психопатологічних особливостей, динаміки непсихотичних психічних розладів з урахуванням гендерних та організаційних чинників у студентів закладів вищої освіти в умовах реформування вищої освіти, небагато, є потреба в подальшому вивченні з позиції системного підходу з метою розробки та впровадження в практику заходів ранньої діагностики та корекційно-профілактичних впливів. 

Лукащук С.В., Лемко О.І. Можливості реабілітаційного лікування дітей з лімфобластним лейкозом
(огляд літератури)

 

Информация об авторах

Лукащук С.В. ДУ «Науково-практичний медичний центр «Реабілітація» МОЗ України», Ужгород, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-7797-938X

Лемко О.І. ДУ «Науково-практичний медичний центр «Реабілітація» МОЗ України», Ужгород, Україна, e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7668-9498

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248084

Ключевые слова: дети, лимфобластный лейкоз, реабилитация

Реферат. Возможности реабилитационного лечения детей с лимфобластным лейкозом (обзор литературы). Лукащук С.В., Лемко О.И. Благодаря современным протоколам лечения острого лимфобластного лейкоза (ОЛЛ) процент выздоравливающих пациентов значительно возрос, что определяет необходимость комплексной длительной реабилитации, поскольку  химиотерапевтические препараты обладают высокой токсичностью, что способствует развитию коморбидных заболеваний желудочно-кишечного тракта, нервной системы и опорно-двигательного аппарата. Цель работы – сбор и анализ данных зарубежной и отечественной литературы о возможностях восстановительного лечения детей с ОЛЛ и поиск инфор­мативных методов оценки эффективности реабилитации. Важными элементами постановки целей и оценки эффективности реабилитации являются Международная классификация функционирования, ограничения жизнедеятельности и здоровья детей и подростков, а также качество жизни детей. Реабилитация начинается на госпитальном этапе и включает психологическую поддержку ребенка с привлечением психотерапевтов и семьи, а также выполнение определенных физических упражнений, которые подбираются индивидуально, продолжительностю 15-30 минут, с учетом функциональных возможносей и мотивации ребенка. После завершения острого периода физические нагрузки проводятся согласно индивидуальному плану, который учитывает особенности течения болезни и включает активные видеоигры, катание на велосипеде и другие занятия. Актуальным является реабилитационное лечение на базе санаторно-курортных учреждений с привлечением мультидисциплинарной команды. Такое лечение, кроме физических упражнений, предусматривает использование природных и преформированных физических факторов с целью воздействия на проявления коморбидной патологии, а также способствует повышению социальной активности и самостоятельности ребенка. Однако количество таких исследований ограничено, что опре­деляет необходимость разработки четких практических рекомендаций относительно методов воздействия, их продолжительности и интенсивности. 

КЛИНИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА

Шостакович-Корецька Л.Р., Кірєєва Т.В., Шевченко-Макаренко О.П., Турчин М.О., Чумак В.І., Чорток В.О., Дробишевська О.М. Клініко-лабораторні маркери перебігу нової коронавірусної хвороби SARS-CoV-2 COVID-19 у госпіталізованих хворих

 

Информация об авторах

Шостакович-Корецька Л.Р. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD http://orcid.org/0000-0002-3637-8457

Кірєєва Т.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-3556-5031

Шевченко-Макаренко О.П. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-8859-6229

Турчин М.О. КНП “Міська клінічна лікарня № 21 ім. проф. Є.Г. Попкової» ДМР, Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-6421-6407

Чумак В.І. КНП “Міська клінічна лікарня № 21 ім. проф. Є.Г. Попкової» ДМР, Дніпро, Україна

Чорток В.О. КНП “Міська клінічна лікарня № 21 ім. проф. Є.Г. Попкової» ДМР, Дніпро, Україна

Дробишевська О.М. Дніпровський державний медичний університет; КНП “Міська клінічна лікарня № 21 ім. проф. Є.Г. Попкової» ДМР, Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-1708-4242

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248085

Ключевые слова: коронавирусная болезнь, COVID-19, SARS-CoV-2, 2019-nCoV, пневмония, противовирусная терапия, искусственная вентиляция легких

Реферат. Клинико-лабораторные маркеры течения новой коронавирусной болезни SARS-CoV-2 COVID-19 у госпитализированных больных. Шостакович-Корецкая Л.Р., Киреева Т.В., Шевченко-Макаренко О.П., Турчин Н.О., Чумак В.И., Черток В.А., Дробишевская О.Н. Изучены прогностические предикторы неблагоприятного течения коронавирусной болезни (COVID-19) и ее осложнений с проявлениями пневмонии и необходимостью кислородной поддержки и подключения к аппарату искусственной вентиляции легких (ИВЛ). Оценены клинико-лабораторные ассоциации у стационарных больных с COVID-19, выявлены возможные предикторы подключения к аппарату ИВЛ у 37 госпитализированных больных. Больные были госпитализированы на 6,65±3,32 день заболевания, сатурация кислородом крови (SpO2) зависела от тяжести течения болезни и ответа на терапию. Выявлены положительные достоверные корреляционные отношения между уровнем белка стимулирующего фактора роста (ST2) и Д-димера, креатинфосфокинази фракции МВ (КФК-MB) и Д-димером, КФК-MB и ST2, а также ферритина и Д-димера с ST2. Не выявлено достоверных связей с тропонином. С-реактивный белок вероятно коррелировал с КФК-MB и ферритином. Показатель международного нормализованного отношения имел достоверные корреляции с Д-димером, ST2 и КФК-MB. Регрессионный анализ Кокса показал, что кривая выживания имеет ступенчатый характер и наибольший риск ухудшения состояния, которое требует ИВЛ, отмечался на 6-й день заболевания (95,0% CI =0,9-1,0, при среднем уровне SpO2=87,3%). ROC-анализ показал наличие возможной связи между показателями: Д-димером, белком ST2, КФК-MB и риском развития критического состояния, требующего ИВЛ у больных. Проведенное исследование показало, что заболевание COVID-19 имеет фазный характер, когда после первой фазы заболевания у части больных прогрессирует легочная фаза и гиперцитокинемия с развитием гипоксии, снижением SpO2. Поэтому выявление маркеров прогрессирования болезни имеет су­щественное значение для прогнозирования течения и возможного предотвращения развития острого ре­спираторного дистресс-синдрома с применением инвазивной ИВЛ.

Гаврисюк В.К., Меренкова Є.О., Гуменюк Г.Л., Пендальчук Н.В., Морська Н.Д., Власова Н.А. Ефективність і переносимість метотрексату в дозах 15 мг/тиждень та 10 мг/тиждень у хворих на саркоїдоз легень

 

Информация об авторах

Гаврисюк В.К. ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, 03038, Україна, e-mail:

ORCID iD http://orcid.org/0000-0001-6942-4504

Меренкова Є.О. ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, 03038, Україна

ORCID iD http://orcid.org/0000-0003-1299-7058

Гуменюк Г.Л. ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, 03038, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-8160-7856

Пендальчук Н.В. ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, 03038, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7875-3561

Морська Н.Д. ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, 03038, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-5255-8290

Власова Н.А. ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, 03038, Україна

ORCID iD http://orcid.org/0000-0002-7590-4704

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248088 

Ключевые слова: саркоидоз легких, метотрексат, эффективность, переносимость

Реферат. Ефективність і переносимість метотрексату в дозах 15 мг/тиждень та 10 мг/тиждень у хворих на саркоїдоз легень. Гаврисюк В.К., Меренкова Є.О., Гуменюк Г.Л., Пендальчук Н.В., Морська Н.Д., Власова Н.А. Мета роботи ‒ провести порівняльне вивчення ефективності та безпеки метотрексату (МТ) в дозах 10 мг/тиждень і 15 мг/тиждень у хворих на саркоїдоз легень з протипоказаннями до глюко­кортикостероїдної терапії. Обстежено 44 хворих на саркоїдоз легень ІІ стадії (26 жінок і 18 чоловіків, вік – від 24 до 70 років), що мають протипоказання до призначення ГКС-терапії. У 1 групі (28 пацієнтів) мето­трексат призначали в дозі 10 мг 1 раз на тиждень, у 2 групі (16 пацієнтів) – у дозі 15 мг/тиждень. Діагностику й оцінку динаміки саркоїдозу проводили з урахуванням клінічних симптомів на основі результатів комп'ютерної томографії високої роздільної здатності і бодіплетизмографії. Достовірність відмінностей показників визначали за допомогою t-критерію Стьюдента та точного критерію Фішера. У пацієнтів після лікування метотрексатом у дозі 15 мг/тиждень достовірно збільшується кількість випадків клінічного лікування без залишкових змін фіброзного характеру в паренхімі легень порівняно з аналогічним показником у групі хворих після лікування препаратом у дозі 10 мг/тиждень (81,3% і 42,4% відповідно, р=0,025). Підвищення лікувальної дози метотрексату з 10 мг/тиждень до 15 мг/тиждень зумовлює змен­шення термінів досягнення стану клінічного вилікування (10,1±0,5 міс. і 12,8±0,8 міс. відповідно, р˂0,02), що вказує на прискорення темпів регресії саркоїдозу. Імуносупресивна терапія хворих на саркоїдоз легень з використанням препарату в дозах 10 і 15 мг/тиждень характеризується задовільною переносимістю.

Гашинова К.Ю., Усенко Г.В. Супутня легенева патологія при хронічних лімфопроліферативних захворюваннях: реалії проблеми в Дніпровському регіоні

 

Информация об авторах

Гашинова К.Ю. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2955-9687

Усенко Г.В. КНП «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 4» Дніпропетровської міської ради, Дніпро, Україна

 

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248090

Ключевые слова: лимфопролиферативные заболевания, лимфома, респираторные заболевания, одышка

Реферат. Сопутствующая легочная патология при хронических лимфопролиферативных заболеваниях: реалии проблемы в Днепровском регионе. Гашинова Е.Ю., Усенко А.В. Распространенность хрони­ческих лимфопролиферативных заболеваний увеличивается во всем мире и растет вместе с возрастом населения. Известно, что наличие сопутствующей патологии у таких пациентов играет важную роль в прогнозировании результатов лечения. Целью работы было изучение распространенности и определение структуры респи­раторных симптомов и коморбидной легечной патологии у пациентов с хронической лимфопролиферативной патологией (ХЛПП) Днепровского региона Украины. Проанализировав 986 карт стационарных больных гематологического отделения, средний возраст которых составлял 65 (56;69) лет, определили, что 9,0% пациентов имели хотя бы одно хроническое заболевание дыхательной системы, наиболее распространенными среди которых были хронический бронхит, хроническое обструктивное заболевание легких, а также внегоспитальная пневмония. Одышка и тахипное также часто встречаются среди больных с ХЛПП без установленной респираторной коморбидности, патологии сердечно-сосудистой системы или анемии. На основании полученных данных мы можем рекомендовать исследование функции внешнего дыхания и проведение пульсоксиметрии, а также тщательный сбор анамнеза курения и анализ результатов ком­пьютерной томографии органов грудной клетки у всех больных с ХЛПП с целью идентификации возможной причины одышки и установления наличия респираторной коморбидности.

Недзвецький В.С., Сіренко О.Ю., Ткаченко В.А., Курята О.В. Кінцеві продукти глікації, рівень галектину-3, активність матриксної металопротеїнази-9 у чоловіків із серцевою недостатністю і супутньою доброякісною гіперплазією передміхурової залози з андрогенним дефіцитом

 

Информация об авторах

Недзвецький В.С. Університет Бінгьоль, Бінгьоль, Туреччина,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7352-441X

Сіренко О.Ю. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-4728-8614

Ткаченко В.А. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2231-2913

Курята О.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7642-0077

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248094

Ключевые слова: сердечная недостаточность, сохраненная фракция выброса, дефицит тестостерона, конечные продукты гликации

Реферат. Кінцеві продукти глікації, рівень галектину-3, активність матриксної металопротеїнази-9 у чоловіків із серцевою недостатністю і супутньою доброякісною гіперплазією передміхурової залози з андрогенним дефіцитом. Недзвецький В.С., Сіренко О.Ю., Ткаченко В.А., Курята О.В. Метою було визначити рівень активності матриксної металопротеїнази-9, рівні кінцевих продуктів глікації, галектину-3, С-реактивного білка в чоловіків із серцевою недостатністю та доброякісною гіперплазією передміхурової залози з дефіцитом тестостерону. Рівень тестостерону визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Кінцеві продукти глікації в плазмі аналізували за допомогою методу кількісної автофлуоресценції. Активність матриксної металопротеїнази-9 оцінювали денситометрично. Рівень галектину-3, С-реактивного білка визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Першу групу склали чоловіки із серцевою недостатністю та доброякісною гіперплазією передміхурової залози з дефіцитом тестостерону; другу – чоловіки із серцевою недостатністю та доброякісною гіперплазією передміхурової залози без дефіциту тестостерону. Чоловіки із серцевою недостатністю та доброякісною гіперплазією передміхурової залози з дефіцитом тестостерону мали достовірно вищий рівень кінцевих продуктів глікації, галектину-3, активності матриксної метало­протеїнази-9 порівняно з чоловіками із серцевою недостатністю із відсутністю дефіциту тестостерону (p<0,001). Визначено кореляційні зв’язки між кінцевими продуктами глікації сироватки крові в пацієнтів основної групи з віком, фракцією викиду, рівнем тестостерону – r=0.48 (p<0,001), r= -0.62 (p<0,001), r= -0.66 (p<0,001) відповідно. Результати receiver operating characteristic аналізу щодо прогностичної значущості розвитку фенотипу серцевої недостатності із збереженою фракцією викиду продемонстрували високий рівень чутливості та специфічності для кінцевих продуктів глікації сироватки крові (р<0,001). Чоловіки середнього віку із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду та доброякісною гіперплазією передміхурової залози з дефіцитом тестостерону характеризуються підвищеним рівнем кінцевих продуктів глікації сироватки крові, галектину-3, активності матриксної металопротеїнази-9, С-реактивного білка. Кінцеві продукти глікації в сироватці крові є потенційними біомаркерами розвитку серцевої недостатності за фенотипом збереженої фракції викиду в цій когорті пацієнтів 

Мітюряєва-Корнійко І.О., Кулешов О.В., Медражевська Я.А., Фік Л.О., Клець Т.Д. Стан реагування вегетативної нервової системи в дітей з пролапсом мітрального клапана

 

Информация об авторах

Мітюряєва-Корнійко І.О. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,  Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6757-3415

Кулешов О.В. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-0149-345

Медражевська Я.А. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-3736-8779

Фік Л.О. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-8958-4844

Клець Т.Д. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,  Київ, 01601, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-5556-9160

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248154

Ключевые слова: вегетативная нервная система, вариабельность ритма сердца, кардиоинтервалография, дети, пролапс митрального клапана

Реферат. Стан реагування вегетативної нервової системи в дітей з пролапсом мітрального клапана. Мітюряєва-Корнійко І.О., Кулешов О.В., Медражевська Я.А., Фік Л.О., Клець Т.Д. У статті наведені загальні дані про дисплазію сполучної тканини серця, первинний пролапс мітрального клапана, дисфункцію вегетативної системи. Метою дослідження було вивчення стану вегетативної нервової системи в дітей з первинним пролапсом мітрального клапана. Проведено дослідження 106 дітей з пролапсом мітрального клапана у віці від 13 до 17 років на базі міської лікарні “Центр Матері та Дитини” м. Вінниці. Обстеження включало визначення статистичних та спектральних показників варіабельності ритму серця за допомогою кардіо­інтервалографії. Отримані результати порівнювались з відповідними параметрами групи контролю (здорові діти) ідентичного віку. У результаті була зареєстрована відсутність достовірних відмінностей серед статистичних параметрів досліджуваної групи дітей відносно контрольної. Симпатикозалежні та пара­симпатикозалежні показники демонстрували тенденцію до напруги обидвох відділів вегетативної нервової системи в хлопчиків та тенденцію тільки до симпатикотонії в дівчаток. Серед спектральних показників достовірні відмінності мав тільки параметр потужності коливань дуже низької частоти як у хлопчиків (3205,8±190,9 проти 1717±154, р<0,05), так і в дівчаток (3280±220,1 проти 1433±811, р<0,05) відносно групи контролю. Інші показники достовірно від нормативних даних не відрізнялись. Установлено, що для дітей з первинним пролапсом мітрального клапана характерне підвищення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи як для хлопчиків, так і для дівчаток, відповідно до даних спектрального аналізу варіабельності ритму серця, зокрема параметр потужності коливань дуже низької частоти (р<0,05). У дітей з пролапсом мітрального клапана, у цілому, тонус парасимпатичної нервової системи в нормі. Має місце тенденція до його підвищення в хлопчиків та до зниження в дівчаток. Ця категорія дітей повинна бути під постійним  наглядом педіатрів та кардіологів. 

Михалойко І.С. Тромбін у сечі як маркер локального дисемінованого внутрішньосудинного згортання у хворих на хронічну хворобу нирок

 

Информация об авторах

Михалойко І.С. Івано-Франківський національний медичний університет», Івано-Франківськ, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-7943-9029

 

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248157

Ключевые слова: cиндром диссеминированного внутрисосудистого свертывания, хроническая болезнь почек, гломерулонефрит, диабетическая нефропатия, тромбин

Реферат. Тромбін у сечі як маркер локального дисемінованого внутрішньосудинного згортання у хворих на хронічну хворобу нирок. Михалойко І.С. Метою цього дослідження було вивчення діагностичних маркерів прихованого локального синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) у сечі хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН). Для вирішення поставленої мети нами було проведено одномоментне проспективне обсерваційне дослідження із залученням 140 пацієнтів із ХХН, серед них 71,4% хворих на гломерулонефрит (ГН) і 28,6% на діабетичну нефропатію (ДН). Ми діагностували наявний ДВЗ-синдром за шкалою International Society of Thrombosis and Haemostasis (ISTH) (>5 балів) у 18,6%. З метою діагностики локального прихованого (nonovert) ДВЗ-синдрому в нирках ми визначили рівень тромбіну в сечі хворих, у яких за шкалою ISTH було <5 балів. У сечі практично здорових осіб рівень тромбіну не перевищував 1 нг/мл, тому ми констатували відсутність тромбінурії при рівні тромбіну <1 нг/мл. У 56,1% хворих ми виявили рівень тромбіну в сечі >1 нг/мл. Середній рівень тромбіну в сечі цих хворих становив 6,5 (4,8; 10,6) нг/мл. На нашу думку, наявність тромбінурії свідчить про інтенсивність моноцитарно-макрофагального запалення в гломерулах і може бути критерієм прихованого, локального ДВЗ-синдрому в нирках. Асоціація наявного ДВЗ-синдрому зі зниженням альбуміну крові, зниженням швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), підвищенням добової екскреції білка (ДЕБ) свідчить про його виникнення при тяжкому перебігу основного захворювання, за наявності нефротичного синдрому та в пізніх стадіях ХХН. Рання ж діагностика прихованого локального ДВЗ-синдрому була б більш корисною, оскільки процес є ще зворотнім та контрольованим, а своєчасне застосування терапії антиагрегантами й антикоагулянтами дозволило б вплинути на перебіг та прогресування ХХН.

Білецька С.В., Дитятковська Є.М., Ніколайчук М.А. Аналіз динаміки клінічних показників у хворих на алергічний риніт при застосуванні комбінованої АСІТ з пилковими та побутовими алергенами

 

Информация об авторах

Білецька С.В. Медичний центр «Unimed», Краків, Польща,
e-mail:

Дитятковська Є.М. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-9007-8634

Ніколайчук М.А.  Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: 

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248161

Ключевые слова: аллергический ринит, риноконъюнктивит, комбинированная аллерген-специфическая иммунотерапия, клинический эффект

Реферат. Анализ динамики клинических показателей у больных с аллергическим ринитом с сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллергенам при применении комбинированной аллерген-специфической иммунотерапии. Белецкая С.В., Дитятковская Е.М., Николайчук М.А. Целью данного исследования была оценка клинической эффективности комбинированной аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) у больных с аллергическим ринитом (АР) с сочетанной сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллергенам. Для достижения поставленной цели было проведено обследование 49 пациентов с АР трудоспособного возраста – 35,5±1,5 года с клиническими проявлениями сезонного риноконъюнктивального синдрома с длительным периодом – 9,2±1,1 года, среди которых было 25 (51,0%) лиц мужского и 24 (49%) женского пола. Все пациенты были разделены на 2 однородные группы по возрасту, полу, длительности заболевания, среднему количеству этиологически значимых аллергенов: основную – 31 больной, которые получали комбинированную АСИТ с растворами пыльцевых и бытовых аллергенов, и группу сравнения – 18 больных, для которых применяли только пыльцевые аллергены. Аллергологическое обследование включало сбор анамнеза, кожные пробы с пыльцевыми аллергенами (полынь, амброзия, лебеда, кукуруза и др.) и бытовыми (домашняя пыль, клещи, эпидермальные агенты) и/или молекулярные методы исследований по технологии ALEX. Количественная интегральная оценка интенсивности клинической симптоматики АР вычислялась как суммарный балл по основным симптомам. Максимальный балл выраженности назальных симптомов – 12, глазных – 6, общий – 18. Полученные результаты и их анализ свидетельствуют, что под воз­действием АСИТ пыльцевыми и бытовыми аллергенами у больных наблюдается существенное и достоверное снижение интенсивности клинических проявлений сезонного риноконъюнктивного синдрома: назальных проявлений – на 52,2%, конъюнктивальных – на 60%, интегральных – на 54,3% и повышение в 2,2 раза процента пациентов основной группы с исчезновением или минимизацией клинических симптомов заболевания после лечения по сравнению с больными из группы сравнения, что убедительно доказывает и подтверждает высокую эффективность применения выбранного вида терапии у больных с АР в сочетании с сенсибилизацией к пыльцевым и бытовым аллергенам.

Щукіна О.С. Зміна профілю пацієнта з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента st за 2015-2020 роки

 

Информация об авторах

Щукіна О.С. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-9543-1545

 

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248164

Ключевые слова: острый коронарный синдром, регистр, клинические исходы

Реферат. Изменение профиля пациента с острым коронарным синдромом без элевации сегмента ST за 2015-2020 годы. Щукина Е.С. В работе представлен анализ динамики основных демографических, кли­нических и лабораторно-инструментальных исследований, заключительные диагнозы пациентов, которые были госпи­тализированы с диагнозом острый коронарный синдром без элевации сегмента ST. Отличительной особенностью работы является набор пациентов в одном и том же лечебном учреждении в течение различных промежутков времени, что дает возможность проследить динамику клинического профиля больных в популяции г. Днепра круп­ного промышленного центра Украины. Распространенность артериальной гипертензии, хронической сердечной недостаточности и перенесенного ранее инфаркта миокарда осталась на том же уровне. В группе 2017-2020 годов в сравнении с группой 2015 года при поступлении чаще выявлялись электрокардиографические проявления острого коронарного синдрома без элевации сегмента ST. Такие лабораторные показатели, как гемоглобин, уровень креатинина и общего холестерина, остались на прежнем уровне. Другой интересной находкой является статистически значимое уменьшение количества пациентов со сниженной скоростью клубочковой фильтрации по MDRD (менее 60 мл/мин/1,73 м2) в группе 2017-2020 годов в сравнении с пациентами 2015 года, хотя клиническое течение заболевания практически не изменилось. Была выявлена тенденция к ухудшению клинического статуса и прогноза, а именно к увеличению распространения фибрилляции предсердий и сахарного диабета, увеличению риска GRACE, а также увеличению коли­чества верифицированных диагнозов нестабильная стено­кардия, что, вероятнее всего, связано с более ши­роким использованием высокочувствительного тропонина. Следует отметить, что увеличение количества пациентов с высоким риском повлекло к увеличению среднего балла по шкале GRACE.

Калашченко С.І. Особливості змін психофізіологічних функцій і стану адаптаційних можливостей організму та стресостійкість студентів медичних закладів вищої освіти

 

Информация об авторах

Калашченко С.І. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця,  Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-9942-7607

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248240

Ключевые слова: кратковременная память, стрессоустойчивость, психофизиология, функциональная подвижность нервных процессов

Реферат. Особливості змін психофізіологічних функцій і стану адаптаційних можливостей організму та стресостійкість студентів медичних закладів вищої освіти. Калашченко С.І. Дослідження присвячене оцінці психофізіологічних адаптаційних можливостей студентів медичних закладів вищої освіти. Проведено скринінгове дослідження, на основі якого був здійснений кореляційний аналіз групи обстежуваних, яку склали 42 студенти. Основним критерієм включення була задовільна фізична активність, критеріями виключення – наявність хронічних захворювань, гострих респіраторних вірусних інфекцій на момент обстеження, прийом антидепресантів чи психоактивних речовин. Метою дослідження було визначити особливості змін психофізіологічних функцій і стану адаптаційних можливостей організму студентів медичних закладів вищої освіти, що перебувають у стресових умовах. Для дослідження були взяті такі методи з програмно-апаратного комплексу «Психолот-1»: «Функціональ­на рухливість нервових процесів за Хільченком» та «Пам’ять». Обстеження проводилося в умовах мікростресу, тобто всі завдання мали бути виконані за обмежений проміжок часу. Проведений статистичний аналіз даних для встановлення кореляційних зв’язків між психофізіологічними показниками обсягу короткочасної пам’яті та функціональної рухливості нервових процесів (використовувався показник рангової кореляції Спірмена). Уста­новлено, що чим швидше з’являється подразник в умовах дефіциту часу, тим нижчі показники рухливості нервових процесів показує студент, що знайшло пряме відображення в показниках у збільшенні мінімального часу експозиції фігури на екрані (0,27±0,007 с). Також була виявлена залежність між швидкістю реакції лівої руки на подразник й обсягом інформації, яку людина може зберігати в короткочасній пам’яті. Отримана інформація допоможе визначити вихідні дані адаптаційних можливостей потенційно здорового контингенту людей та спрогнозувати їх успішність у подальшій професійній діяльності в медичній сфері. 

Заболотний Д.І., Мельников О.Ф., Тимченко С.В., Самбур М.Б., Рильська О.Г., Волосевич Л.І., Заєць Т.А., Тимченко М.Д., Фараон І.В. Вплив парентеральної вакцинації проти грипу на стан локального імунітету та мікробіоту секрету ротоглотки у хворих на хронічні запальні захворювання верхніх дихальних шляхів

 

Информация об авторах

Заболотний Д.І. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-9429-4414

Мельников О.Ф. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-1261-8647

Тимченко С.В. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-8308-4243

Самбур М.Б. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-9347-2829

Рильська О.Г. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-3990-7454

Волосевич Л.І. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-3840-724X

Заєць Т.А. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-4377-4810

Тимченко М.Д. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-2734-604X

Фараон І.В. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», Київ, Україна  

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-1010-4308

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248169

Ключевые слова: хронические воспалительные заболевания верхних дыхательных путей, местный иммунитет, микробиота, вакцинация, грипп

Реферат. Влияние парентеральной вакцинации против гриппа на состояние локального иммунитета и микробиоту секрета ротоглотки у больных хроническими воспалительными заболеваниями верхних дыхальных путей. Заболотный Д.И., Мельников О.Ф., Тимченко С.В., Самбур М.Б, Рыльськая О.Г., Волосевич Л.И., Заяц Т.А., Тимченко М.Д., Фараон И.В. При исследовании эффективности вакцин против гриппа в основном внимание обращается на получение высоких титров протективных антител в крови и снижение частоты случаев заболевания респираторными инфекциями среди вакцинированных. При этом все еще недостаточно изученными остаются изменения, происходящие в организме пациента со стороны факторов местного специфического и врожденного иммунитета. Целью работы было определение влияния парентеральной вакцинации против гриппа на состояние локального иммунитета, клеточный состав и микробиоту секрета ротоглотки (СР) у больных хроническими воспалительными заболеваниями верхних дыха­тельных путей. Исследование иммунологических и микробиологических показателей было проведено у 32 больных хроническими воспалительными заболеваниями верхних дыхательных путей, среди которых у 11 диагностировали хронический риносинусит, у 9 – хронический тонзиллит, у 12 – хронический фарингит, через 3 и 12 недель после вакцинации инактивированной трехвалентной противотивогриппозной вакциной Ваксигрипп (SANOFI PASTEUR, S.A., Франция), которую вводили внутримышечно. Показано, что одноразовая вакцинация против гриппа А и В способствует нормализации сниженных показателей локального гумораль­ного иммунитета, в частности концентраций sIgA и иммунных комплексов, увеличивает выход лимфоцитов в секрет ротоглотки, вызывает значительное уменьшение численности транзиторной микрофлоры, не влияя на общий уровень бактериальной обсемененности. В оба срока после проведенной вакцинации сниженное у больных хроническими воспалительными заболеваниями верхних дыхательных путей содержание интерферона – α в СР не изменялось. Таким образом, полученные данные позволяют рекомендовать вакцинацию против вирусов гриппа в период до трех месяцев перед началом массовых инфицирований в качестве эффективного способа стимуляции защитных реакций локального иммунитета слизистых оболочек рото- и носоглотки у больных хроническими воспалительными заболеваниями верхних дыхательных путей. 

Шапринський В.О., Воровський О.О., Камінський О.А., Пашинський Я.М. Діагностика та хірургічне лікування ехінококозу печінки

 

Информация об авторах

Шапринський В.О. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна, e-mail:

ORCID iD http://orcid.org/0000-0002-3890-6217

Воровський О.О. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-8933-3965

Камінський О.А. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-7753-6933

Пашинський Я.М. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінниця, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-3001-9955

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248172

Ключевые слова: эхинококкоз, печень, эхинококкэктомия, перицистэктомия

Реферат. Диагностика и хирургическое лечение эхинококкоза печени. Шапринский В.А., Воровский О.О., Каминский А.А., Пашинский Я.Н. Проанализированы результаты лечения 72 больных с эхинококкозом печени: женщин – 62 (86,2%), мужчин – 10 (13,8%). Первичный эхинококкоз был обнаружен у 69 (95,8%) больных, вторичный – у 3 (4,2%). Среди инструментальных методов исследования диагностическое значение имело ультразвуковое и компьютерно-томографическое обследование. Одиночные кисты печени обнаружены у 63 (87,5%) больных, множественные – у 9 (12,5%). Среди больных с солитарными кистами правая доля поражалась чаще – у 48 (66,7%) больных, нежели левая – 24 (33,3%) случая. Эхинококкоз центральной локализации встречался реже и был отмечен в 8 (11,1%) случаях. Осложнения эхинококкоза отмечено у 16 (22,2%) пациентов. Среди них чаще всего были нагноения кисты – у 13 (18,1%); прорывы кисты в свободную брюшную полость – у 1 (1,4%), в плевральную полость – у 1 (1,4%), в билиарный тракт – у 1 (1,4%). Частичное или полное известкование кисты отмечено у 12 (16,7%) пациентов. В 20 (27,8%) случаях операцию выполняли с верхнего срединного доступа, в 42 (58,3%) – с косых подреберных доступов по Кохеру или по Федорову. Перицистэктомия была выполнена у 48 (66,7%) больных, у 8 (11,1%) пациентов были выполнены резекции сегментов печени с эхинококкоковой кистой, у 4 (5,6%) – раскрытие кисты с удалением содержимого и обработкой ее полости. Лапароскопическую эхинококкэктомию применили у 12 (16,7%) больных. В после­операционном периоде у 16 (22,2%) больных наблюдались осложнения. Использование сварочного электрокоагулятора ЭК-300М "Свармед" при термической санации стенок остаточной полости после эхинококкэктомии позволило уменьшить кровопотерю с 2200±210 мл до 250±50 мл. При применении лапароскопической эхинококкэктомии удалось уменьшить интраоперационную кровопотерю в 9 раз (р=0,0001); продолжительность операции – в 2 раза (р<0,05), пребывание в стационаре – в 3,3 раза (р=0,002). Летальных исходов не было. До и после операции проводили противорецидивную антипаразитарную терапию альбендазолом (Вормил) в два цикла по 28 дней, разделенных 14-дневным перерывом. Доза при массе тела более 60 кг составляла 400 мг 2 раза в сутки, а при менее 60 кг препарат назначали из расчета 15 мг/кг/сут. Имело место 2 (2,8%) случая рецидива, летальность отсутствовала. 

Шевчук І.М., Сніжко С.С. Хірургічне лікування хворих на низхідний гнійний медіастиніт

 

Информация об авторах

Шевчук І.М. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-6684-946X

Сніжко С.С. Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-5418-7825

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248192 

Ключевые слова: острый медиастинит, хирургическое лечение, интрамедиастинальное введение антибиотиков, видеоассистированная торакоскопия

Реферат. Хирургическое лечение больных нисходящим гнойным медиастинитом. Шевчук И.Н., Снижко С.С. Цель исследования ‒ улучшение результатов лечения больных низходящим гнойным медиастинитом путем индивидуализированной хирургической тактики с приоритетным применением мини­инвазивных оперативных вмешательств и разработанных методов дренирования средостения и плевральной полости. Проведено обследование и лечение 73 больных нисходящим гнойным медиастинитом, которые находились в отделении торакальной хирургии Ивано-Франковской областной клинической больницы. Лечение больных основной группы предусматривало интрамедиастинальное введение антибиотиков, использование разработанного способа каскадного дренирования средостения и плевральной полости, приоритетное использование видеоассистированной торакоскопии и хирургической тактики, направленной на опережение распространения гнойного процесса в средостении. Быстрое и достоверное снижение пока­зателей эндогенной интоксикации в основной группе подтверждает эффективность разработанной тактики хирургического лечения больных с медиастинитом, адекватной санации гнойных очагов на шее и средостении, полноценное удаление гнойного субстрата со средостения и плевральной полости. Разработанная тактика хирургического лечения острого гнойного медиастинита позволила снизить общую послеоперационную летальность с 26,3% в группе сравнения до 11,4% в основной группе больных.

Кутовий О.Б., Жмуренко Е.В. Диференційований підхід до хірургічного лікування новоутворень надниркових залоз

 

Информация об авторах

Кутовий О.Б. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2744-4595

Жмуренко Е.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна, 
e-mail:  

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-6259-1641

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248196

Ключевые слова: доброкачественная опухоль надпочечника, адреналэктомия, резекция надпочечника

Реферат. Диференційований підхід до хірургічного лікування новоутворень надниркових залоз. Кутовий О.Б., Жмуренко Е.В. Метою роботи було покращити результати лікування пухлин надниркових залоз за рахунок оптимізації диференційованого підходу на основі аналізу результатів різних варіантів хірургічних втручань. У роботі проаналізовано результати лікування 145 пацієнтів з різними пухлинами надниркових залоз, які були розподілені на 2 групи: І (n=71) – хворі після адреналектомій, ІІ (n=74) – після резекцій надниркових залоз. Органозберігаючі втручання показали кращі результати протягом раннього та віддаленого післяопераційного періоду у хворих з кортикостеромами, феохромоцитомами та інсиденталомами за рахунок зменшення ступеня вираженості коливань показників гемодинаміки та частоти надниркової недостатності. Завдяки впровадженню алгоритму лікування на 26,6% збільшилась кількість резекцій наднирників у хворих з новоутвореннями більше ніж 4,0 см у діаметрі (р=0,0001). Через це вибір хірургічного втручання має бути індивідуалізованим з урахуванням клінічної картини захворювання, даних показників гормонів, розмірів пухлин, повноти ураження надниркової залози та відношення останньої до прилеглих органів, структур. Надниркова недостатність визначалась на 14,2% частіше після адреналектомій (р=0,044) порівняно з резекціями наднирників. Лікування згідно з розробленим алгоритмом дозволило зменшити частоту надниркової недостатності на 5,8% (р=0,028). У віддаленому післяопераційному періоді пухлини контралатеральних залоз виникали з однаковою частотою (4,8%) серед пацієнтів після адреналектомій та резекцій. Рецидив новоутворення після резекцій виявили в 3 (7,1%) пацієнтів, внаслідок чого у 2,4% виконали повторні операції з остаточним видаленням залози. Збільшення розмірів одного наднирника зустрічалось на 21,4% частіше після адреналектомій.  

Бенюк В.О., Гінзбург В.Г., Вигівська Л.M., Maйданник I.В., Чорна O.O., Олешко В.Ф., Марущенко Ю.Л., Ластовецька Л.Д. Оцінка ефективності корекції психоемоційного стану у вагітних після використання допоміжних репродуктивних технологій

 

Информация об авторах

Бенюк В.О. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-5984-3307

Гінзбург В.Г. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

Вигівська Л.M. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-8939-2239

Maйданник I.В. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-0849-0406

Чорна O.O. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-9137-5056

Олешко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2493-2892

Марущенко Ю.Л. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-0326-1076

Ластовецька Л.Д. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-1085-6457

 

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248201

Ключевые слова: вспомогательные репродуктивные технологии, реактивная тревожность, личностная тревожность, гестационная доминанта

Реферат. Оцінка ефективності корекції психоемоційного стану у вагітних після використання допоміжних репродуктивних технологій. Бенюк В.О., Гінзбург В.Г., Вигівська Л.M., Maйданник I.В., Чорна O.O., Олешко В.Ф., Марущенко Ю.Л., Ластовецька Л.Д. Мета – визначити роль та ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу та комплексу психоемоційної корекції в динаміці вагітності у вагітних після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) для вдосконалення тактики антенатального спостереження та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень. Комплексно обстежено та проведено комплекс лікувально-профілактичних заходів у 299 вагітних жінок: до основної групи увійшли 249 жінок, вагітність яких настала в результаті застосування ДРТ. Контрольну групу склали 50 вагітних зі спонтанним настанням вагітності. Комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних після ДРТ включав: мікронізований прогестерон, магнію оксид легкий, фолієва кислота, L-аргініну аспартат, Омега – 3 поліненасичені жирні кислоти, тривала психологічна корекція – напередодні програми ДРТ, на 8-10 тижні вагітності, на 16-18 тижні вагітності та на 28-30 тижні вагітності. Упровадження запропонованого комплексу психоемоційної корекції сприяло встановленню рівнів реактивної тривожності та особистісної тривожності на помірному рівні в жінок підгрупи ІА – 44 (89,8%) та 43 (87,6%), ІІА – 43 (89,6%) та 44 (91,7%) і ІІІА – 30 (83,3%) та 26 (72,2%), що вважається адаптивним, фізіологічним типом під час вагітності. Позитивний вплив запропонованого комплексу психоемоційної корекції демонструє покращення процесів формування типу компонента гестаційної домінанти, повернення його до оптимального типу в жінок підгрупи ІА – 41 (83,6%), ІІА – 39 (81,3%) і ІІІА – 26 (72,2%), що наближається до фізіологічного перебігу вагітності та сприяє зменшенню перинатальних та акушерських ускладнень серед вагітних вказаних підгруп.

Захаров С.В., Захаров В.К. Неспецифічні фактори захисту у хворих на ранній прихований сифіліс (повідомлення 1)

 

Информация об авторах

Захаров С.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна, 
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-2278-5692

Захаров В.К. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248202

Ключевые слова: ранний скрытый сифилис, провоспалительные и противовоспалительные интерлейкины, субпопуляции Т-лимфоцитов, тест восстановления нитросинего тетразолия, циркулирующие иммунные комплексы, фагоцитоз

Реферат. Неспецифічні фактори захисту у хворих на ранній прихований сифіліс (повідомлення 1). Захаров С.В., Захаров В.К. Мета роботи – вивчення неспецифічних факторів захисту у хворих на прихований ранній сифіліс. Результати дослідження засновані на даних комплексного обстеження до лікування 142 пацієнтів з раннім прихованим сифілісом і 20 пацієнтів групи порівняння. Методи обстеження: серологічні методи діагностики сифілісу (комплекс серологічних реакцій, імуноферментний аналіз (IgM, IgG), реакція імунофлюоресценції (РІФ-200, РІФ-abs); визначення в сироватці крові цитокінів IL-2, IL-6, IL-10, ТNFα і INFγ методом імуноферментного аналізу; визначення фенотипу лімфоцитів (CD-рецептори), концентрації циркулюючих імунних комплексів, фагоцитарного числа, фагоцитарного індексу, тесту відновлення нітро­синього тетразолію. У сироватці крові пацієнтів була істотно підвищена концентрація IL-2, IL-6, IL-10 і ТNFα, INFγ. Концентрація IL-10 і IL-6 також була значно підвищена у хворих з давністю інфікування більше одного року. Найбільш значущі порушення показників метаболічної активності нейтрофілів були виявлені у хворих з давністю зараження більше одного року; також було встановлено дисбаланс концентрації цир­кулюючих імунних комплексів. При збільшенні давності зараження концентрація CD16+ у сироватці крові прогресивно зменшується. Вміст у сироватці крові хворих на ранній прихований сифіліс прозапальних та протизапальних цитокінів був суттєво підвищеним і залежав від строків інфікування. Ця залежність була найбільш виражена для IL-6 та IL-10. У хворих на ранній прихований сифіліс також спостерігається дисбаланс CD25+ та пізнього фактора активації HLA-DR на тлі прогресивного зменшення кількості CD16+ лімфоцитів. Установлено пряму залежність між терміном інфікування та кількістю NK-клітин. Виявлені порушення можуть бути наслідком значних порушень з боку нейтрофілів і можуть бути одним з чинників латентного перебігу сифілітичної інфекції. 

Ковач І.В., Копчак О.В., Дичко Є.Н., Бунятян Х.А., Хотимська Ю.В., Гаргін В.В., Лавренук Я.В. Застосування одонтотропного матеріалу при лікуванні травматичного пульпіту в експерименті

 

Информация об авторах

Ковач І.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-5887-4136

Копчак О.В. ПВНЗ «Київський медичний університет», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-3244-2041

Дичко Є.Н. Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини, Дніпро, Україна

Бунятян Х.А. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7957-9067

Хотимська Ю.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-0161-1191

Гаргін В.В. Харківський національний медичний університет, Харків, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-8194-4019

Лавренук Я.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6293-9203

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248203

Ключевые слова: экспериментальный пульпит, биологический способ лечения, паста с трикальцийсиликатом

Реферат. Застосування одонтотропного матеріалу при лікуванні травматичного пульпіту в експерименті. Ковач І.В., Копчак О.В., Дичко Є.Н., Бунятян Х.А., Хотимська Ю.В., Гаргін В.В., Лавренук Я.В. Проблема діагностики та ефективного лікування одного з найбільш поширених ускладнень карієсу зубів, яким є пульпіт, у тому числі в дитячому віці, є і в теперішний час достатньо актуальною. Особливості анатомії та фізіології тимчасових та постійних зубів у дітей, швидкий і навіть агресивний перебіг каріозного процесу в слабко мінералізованих твердих тканинах у зв’язку з недосконалим та незавершеним етапом їх «дозрівання», поза сумнівом, призводять до того, що в клініці подібні ускладнення виникають значно частіше, ніж у дорослих. Особливо ризиковану групу складають особи з декомпенсованим карієсом за класифікацією Т.Ф. Виноградової. Тому пошук більш досконалих способів діагностики та лікування як гострого, так і хронічного запалення пульпи, особливо зі збереженням її життєздатності, є логічним та актуальним у сучасній стоматології. Існуючі способи біологічного лікування пульпіту мають свої позитивні сторони, але можливі ускладнення аж до некрозу та гангрени пульпи у віддалені терміни свідчать про необхідність удосконалення як вибору ефективного способу за чіткими показаннями, так і технології та матеріалу одонтотропного спрямування. Mетою дослідження стало вивчення результату лікування пульпіту в експериментальних тварин шляхом застосування трикальційсилікатного цементу для подальшого використання в клініці. Матеріали й методи: вивчення ефективності лікування штучного травматичного пульпіту біологічним способом з використанням одонтотропної пасти різного складу на чотирьох групах тварин (кролі-самці голландської породи у віці 9 міс.). За характером одонтотропного матеріалу чотири групи експериментальних тварин розподілені на І групу (контрольну) – де лікування пульпіту було без використання спеціальної одонтотропної пасти, ІІ групу – лікування з матеріалом на основі гідроокису кальцію, ІІІ групу – матеріал з тріоксидагрегатом, ІV групу – матеріал з трикальційсилікатом. Кожні два, чотири та шість тижнів з моменту введення тварин в експеримент видалені пошкоджені та вилікувані зуби після спеціальної обробки піддавались гістологічному дослідженню. У тканині пульпи вивчали стан основних її компонентів: строми, клітинних елементів та судин мікроциркулярного русла. Вивчення стану пульпи у фазі гострого травматичного пульпіту в динамічному спостереженні протягом 1,5 місяця в кінці другого, четвертого та шостого тижня чітко довело можливість стійкого відновлення життєздатності пульпи і всіх її компонентів. Якщо на початку морфологічного дослідження травма пульпи супроводжувалась явними ознаками асептичного запалення як клітинних, судинних утворень, так і строми, то через 1,5 міс. було досить відчутне відновлення життєздатності пульпи при біологічному лікуванні штучного пульпіту другої, третьої та четвертої групи тварин. Найбільш значущі динамічні ознаки мікроскопічних утворень пульпи відбулись у тварин четвертої дослідної групи, де лікування пульпіту проводили з використанням одонтотропної пасти з трикальційсилікатом. Доведена спроможність цієї пасти до повного відновлення життєздатності пульпи в короткий термін. Слід зазначити, що штучно викликаний травматичний пульпіт в експериментальних тварин супроводжується суттєвими поламками життєздатності основних компонентів тканин пульпи, якими є волокна строми, судини мікроциркуляторного русла та клітин пульпи, він має класичні ознаки запального процесу. Застосовані матеріали одонтотропних паст для покриття пошкодженої пульпи, такі як гідроокис кальцію, тріоксид агрегату, трикальційсилікат, володіють повноцінними можливостями для відновлення життєздатності травмованої пульпи, хоча і з різним ступенем ефекту. Найбільш ефективним для відновлення пульпи за  короткий термін, за даними гістологічного дослідження, виявися біологічний матеріал з трикальційсилікатом. 

ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА

Яворовський О.П., Риган М.М., Науменко О.М., Скалецький Ю.М., Гичка С.Г., Іванько О.В., Варивончик Д.В., Шкурба А.В., Бугро В.І., Брухно Р.П., Зінченко Т.О., Горваль А.К., Киричук І.М. Порівняльний аналіз культури безпеки у вітчизняних та зарубіжних лікарняних закладах і підприємствах інших сфер діяльності (повідомлення 2)

 

Информация об авторах

Яворовський О.П. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-4573-8039

Риган М.М. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-1244-9801

Науменко О.М. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-9001-7580

Скалецький Ю.М. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця; ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7527-6827

Гичка С.Г. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6821-0085

Іванько О.В. КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-7015-7340

Варивончик Д.В. Національний університет охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2107-6269

Шкурба А.В. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-1586-9481

Бугро В.І. Національний університет охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-3627-1198

Брухно Р.П. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6666-397X

Зінченко Т.О. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6666-397X

Горваль А.К. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-2696-2916

Киричук І.М. Житомирський медичний інститут Житомирської обласної ради, Житомир, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-4660-135X

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248210

Ключевые слова: здравоохранение, культура безопасности, безопасность пациентов, учреждения здравоохранения

Реферат. Сравнительный анализ культуры безопасности в отечественных и зарубежных учреждениях здравоохранения и предприятиях других сфер деятельности (сообщение 2). Яворовский А.П., Рыган М.М., Науменко А.Н., Скалецкий Ю.Н., Гичка С.Г., Иванько А.В., Варивончик Д.В., Шкурба А.В., Бугро В.И., Брухно Р.П., Зинченко Т.А., Горваль А.К., Киричук И.Н. Проанализированы характеристики культуры безопасности пациентов и персонала в учреждениях здравоохранения в Украине в целом и отдельно у врачей-патологоанатомов с сопоставлением полученных данных с аналогичными показателями культуры безопаснос­ти пациентов в лечебных учреждениях других стран и сравнением с культурой безопасности работников отечественных атомных электростанций. Подтверждено, что слабыми сторонами культуры безопасности персонала отечественных больниц является характеристика «Реакция на ошибки», что свидетельствует о преобладании в отечественных больничных заведениях культуры обвинения (несправедливой культуры) и, как следствие, отсутствии реальных данных о медицинских ошибках и других инцидентах безопасности пациентов. Высокий процент положительных ответов по характеристике культуры безопасности «Реакция на ошибки» у работников украинских атомных электростанций является примером возможности формиро­вания надлежащей культуры безопасности в отдельной отечественной отрасли, а высокий процент положительных ответов по этой характеристике у отечественных патологоанатомов является значитель­ным потенциалом развития безопасной больничной среды для пациентов в Украине. 

Галак С.С., Думанський В.Ю., Нікітіна Н.Г., Біткін С.В., Безверха А.П. Гігієнічна характеристика електромагнітної обстановки, що створюється електромагнітним випромінюванням антен базових станцій мобільного зв’язку в Черкаській області, до й після впровадження технології 4G

 

Информация об авторах

Галак С.С. ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-9502-7198

Думанський В.Ю. ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2704-1649

Нікітіна Н.Г. ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6807-938X

Біткін С.В. ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-0287-6199

Безверха А.П. ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-5362-2899

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248215

Ключевые слова: электромагнитное излучение, базовые станции мобильной связи, 4G, 5G

Реферат. Гигиеническая характеристика электромагнитной обстановки, создаваемой электромагнитным излучением антенн базовых станций мобильной связи в Черкасской области, до и после внедрения технологии 4G. Галак С.С., Думанский В.Ю., Никитина Н.Г., Биткин С.В., Безверхая А.П. Эта работа является частью наших исследований по изучению распределения электромагнитного излучения от базовых станций мобильной связи в населенных местах. Целью данной работы было изучение и анализ электромагнитной обстановки до и после внедрения на базовых станциях мобильной связи технологии четвертого поколения 4G. Нами были проанализированы максимальные и средние уровни электромагнитного излучения от базовых станций мобильной связи, расположенных в Черкасской области. Исследовалась электромагнитная обстановка как на территории городов, так и в сельской местности. Установлено, что после внедрения на базовых станциях мобильной связи технологии четвертого поколения 4G в Черкасской области значительно выросли уровни электромагнитного излучения. Медиана максимальных уровней электромагнитного излучения увеличилась на 155,6% (в частности, на территории городов на 194,1%), а средних – на 75,2% (в частности, на территории городов на 141,1%). Не было выявлено достоверных изменений уровней электромагнитного излучения до и после модернизации базовых станций мобильной связи в сельской местности. Доказано, что не существует предпосылок для увеличения предельно допустимого уровня до 100 мкВт/см2 при внедрении на базовых станциях мобильной связи технологий 4G и 5G. 

Севальнєв А.І., Куцак А.В., Шаравара Л.П., Волкова Ю.В. Погляд на проблему опромінення населення за рахунок рентгенодіагностики: підходи до аналізу та прогнозування

 

Информация об авторах

Севальнєв А.І. Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-2559-5501

Куцак А.В. Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-5697-4045

Шаравара Л.П. Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-9102-3686

Волкова Ю.В. Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-3102-6951

 

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248218

Ключевые слова: медицинское облучение, рентгенодиагностические исследования, состояние дозовой нагрузки населения

Реферат. Погляд на проблему опромінення населення за рахунок рентгенодіагностики: підходи до аналізу та прогнозування. Севальнєв А.І., Куцак А.В., Шаравара Л.П., Волкова Ю.В. Стаття присвячена питанням обмеження дозового навантаження населення за рахунок рентгенологічних досліджень, відзначається особливою актуальністю і становить достатньо високий як науковий, так і практичний інтерес. У зв’язку з цим дуже важливо мати інформацію про стан дозового навантаження населення в окремих регіонах і ранжування видів діагностики за величиною внеску їх у загальну дозу медичного опромінення. Метою роботи було вивчити стан дозового навантаження населення Запорізької області за рахунок рентгенодіагностики, розробити підходи до аналізу та прогнозування щодо його обмеження. При проведенні роботи використовувались методи дослідження: аналітичний, статистичний, розрахунковий та логічного узагальнення. Були використані результати досліджень, проведені згідно з регіональною «Програмою захисту населення Запорізької області від впливу іонізуючого випромінювання». Автори провели аналіз наукових публікацій (15 джерел), з них 9 вітчизняних і 6 зарубіжних, щодо актуальності проблеми опромінення населення за рахунок рентгенодіагностики. Аналіз результатів дозволив визначити, що в 2010-2014 рр. доза опромінення населення Запорізької області за рахунок рентгенодіагностики в середньому становила 0,92 мЗв·рік-1, у 2015-2016 рр. доза збільшилась і становила 0,96 мЗв·рік-1. Запропонований підхід до аналізу дає можливість узагальнити й моделювати дані про рентгенологічні дослідження населення за тривалий період часу, виявити стійкі тенденції внеску різних видів променевої діагностики в дозу медичного опромінення. Усе це необхідно для опрацювання, у першу чергу, заходів щодо зменшення частоти призначення рентгенографії, заміни її іншими методами діагностики. Запропоновано пріоритетні завдання, спрямовані на зменшення дозового навантаження населення за допомогою рентгенологічних досліджень.

Андрусишина І.М. Елементний статус організму працюючих та населення як прояв адаптації до техногенного впливу металів: нові методичні підходи

 

Информация об авторах

Андрусишина І.М. ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-5827-3384  

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248220

Ключевые слова: адаптация, макро- и микроэлементы, биологические среды, синергизм и антагонизм элементов, элементный гомеостаз

Реферат. Элементный статус организма работающих и населения как проявление адаптации к техногенному влиянию металлов: новые методические подходы. Андрусишина И.Н. Проблема адап­тационных, предпатологических и патологических реакций организма на действие экзогенных химических веществ тесно переплетается с вопросами оценки нормы и ее колебаний. Дисбаланс химических элементов в организме человека непосредственно влияет на функционирование практически всех органов и систем, вызывая значительное напряжение адаптационных механизмов организма. В работе изучен элементный статус организма человека в зависимости от физиологического состояния (эндокринная патология и профессиональный контакт с тяжелыми металлами), проведены анализ корреляционных связей между макро- и микроэлементами и оценка степени адаптированности организма. Дана оценка элементного статуса организма человека с учетом не только абсолютных значений концентраций элементов в волосах и цельной крови, выполнен анализ адаптированости организма по показателям элементного дисбаланса в крови и волосах волонтеров, лиц с эндокринной патологией и у работающих в условиях контакта с тяжелыми металлами (ювелиров, сварщиков и аккумуляторщиков) Резуль­таты проведенного исследования свидетельствуют о том, что различные неспецифические реакции адаптации сопровождаются изменениями элементного статуса человека. Содержание в цельной крови в группах работающих и лиц с эндокринной патологией по уровням нагрузки, как допустимом и критическом уровне, были подобны – Сr, Cd, Mn, Pb. У лиц с эндокринной пато­логией и, особенно, у работающих в ювелирном деле высокое количество свя­зей между элементами свидетельствует о напряжении приспособительных реакций. Компенсация у сварщиков и аккумуляторщиков, то есть приспособление к высокому содержанию токсичных металлов в атмосферном воздухе, связана с большим стажем работы этих лиц и адаптацией к производственным условиям, о чем свидетельствует уменьшение количества корреляционных связей между элементами как средство надежного функционирования. 

СОЦИАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА

Волосовець О.П., Больбот Ю.К., Бекетова Г.В., Березенко В.С., Уманець Т.Р., Речкіна O.O., Мітюряєва-Корнійко І.О., Волосовець Т.М., Чуриліна А.В. Алергічний марш у дітей України

 

Информация об авторах

Волосовець О.П. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7246-0768

Больбот Ю.К. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-5679-1700

Бекетова Г.В. Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-8400-4580

Березенко В.С. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-3777-5251

Уманець Т.Р. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», Київ, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-9058-7383

Речкіна O.O. ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-7545-8572

Мітюряєва-Корнійко І.О. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6757-3415

Волосовець Т.М. Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-9950-3748

Чуриліна А.В. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-3130-2178 

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248227

Ключевые слова: дети, аллергический марш, бронхиальная астма, атопический дерматит, аллергический ринит, заболеваемость, распространенность, поллютанты

Реферат. Аллергический марш у детей Украины. Волосовец А.П., Больбот Ю.К., Бекетова Г.В., Березенко В.С., Уманец Т.Р., Речкина Е.А., Митюряева-Корнейко И.А., Волосовец Т.Н., Чурилина А.В. В детском возрасте гораздо чаще, чем у взрослых, встречаются аллергические болезни, имеющие определенную стадийность в своем развитии от пищевой аллергии к бронхиальной астме / аллергическому риниту. Целью этого исследования был анализ данных распространенности и заболеваемости атопическим дерматитом, бронхиальной астмой и аллергическим ринитом, как составляющими аллергического марша, у детей Украины с 1994 по 2017 г. для определения возможного влияния на их развитие экологических факторов. За этот же промежуток времени вследствие влияния ряда факторов, в частности экологических, произошли значительные изменения в структуре аллергических болезней, составляющих этапы аллергического марша из-за роста удельного веса аллергического ринита на фоне уменьшения бронхиальной астмы и атопического дерматита. В течение 24 лет заболеваемость атопическим дерматитом у детей в возрасте 0-6 лет включительно возросла на 27,6%, у подростков – на 40,5% и существенно уменьшилась на 39,5% у детей в возрасте 7-14 лет включительно. Больше всего случаев аллергического ринита и бронхиальной астмы наблюдалось у школьников (47,6 и 54,0% соответственно), с небольшим уменьшением по сравнению с 1994 годом. В целом аллергические болезни в последние годы стали чаще регистрироваться у детей от 0 до 6 лет и уменьшилось их выявление у детей школьного возраста и подростков. За последние 24 года у детей Украины наблюдается устойчивый рост заболеваемости и распространенности аллергической патологии, форми­рующих аллергический марш: на 69,3% увеличилась распространенность бронхиальной астмы и на 22,9% заболеваемость ею; на 43,9% выросла распространенность атопического дерматита и на 8,3% – уровень заболеваемости детей атопическим дерматитом; на 488,3% выросла распространенность ал­лергического ринита у детей и на 380,3% – уровень заболеваемости детей аллергическим ринитом с преобла­данием выявления этой патологии у детей из крупных регионов с развитой инфраструктурой и про­мышленностью, где наблюдаются значительные выбросы поллютантов в атмосферу, которые имеют прямое влияние умеренной силы на увеличение распространенности бронхиальной астмы, заболеваемости и распространен­ности аллергического ринита у детей. 

Бабов К.Д., Хоменко І.П., Тертишний С.В., Бабова І.К., Вастьянов Р.С. Організація етапної реабілітації військовослужбовців з вогнепальними дефектами м’яких тканин на рівнях надання медичної допомоги

 

Информация об авторах

Бабов К.Д. ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України», Одеса, Україна, e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-2066-6152

Хоменко І.П. Міністерство оборони України, Київ, Україна,
e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-8199-5083

Тертишний С.В. Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-4949-5409

Бабова І.К. ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського», Одеса, Україна, e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-1018-8302

Вастьянов Р.С. Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна,
e-mail: 

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-8585-2517 

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248228

Ключевые слова: этапная реабилитация, военнослужащие, огнестрельные ранения, дефекты мягких тканей

Реферат. Организация этапной реабилитации военнослужащих с огнестрельными дефектами мягких тканей на уровнях предоставления медицинской помощи. Бабов К.Д., Хоменко И.П., Тертышный С.В., Бабова И.К., Вастьянов Р.С. Построение современной системы реабилитации военнослужащих в Украине является неотъемлемой составляющей оказания медицинской помощи в условиях вооруженного конфликта. Реабилитация военнослужащих после огнестрельных дефектов мягких тканей (ОДМТ) нижних конечностей  является распространенной, но сложной проблемой для хирургической и реабилитационной команд. Процесс восстановительного лечения требует выполнения определенных методологических положений. В настоящее время медицинская помощь военнослужащим является четырехуровневой. Реабилитационные мероприятия предусмотрены на третьем и четвертом уровне оказания медицинской помощи. Целью исследования было по­вышение качества оказания медицинской помощи военнослужащим после ОДМТ. Разработаны органи­зационно-методические основы системы этапной реабилитации раненых военнослужащих с ОДМТ на разных уровнях оказания медицинской помощи. Предложены две модели реабилитации в зависимости от тяжести ранения и тактики хирургического лечения. Обоснованно разделение этапа ранней санаторно-курортной реа­билитации раненых с тяжелыми ОДМТ в зависимости от этапного хирургического лечения и формирования «кожного лоскута». Внедрение предложенных моделей реабилитации раненых с ОДМТ в практику ранней санаторной реабилитации способствует повышению качества оказания медицинской помощи военнослужащим. 

Пінчук І.Я., Пішель В.Я., Полив’яна М.Ю., Ячник Ю.В., Вірченко В.В. Професійний стрес у медичних працівників у період пандемії COVID-19

 

Информация об авторах

Пінчук І.Я. Інститут психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-0091-2136

Пішель В.Я.  Інститут психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-1636-7686

Полив’яна М.Ю. Інститут психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-9417-3743

Ячник Ю.В.  Інститут психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-4284-3626

Вірченко В.В. Міждисциплінарний аналітичний центр соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я Київського національного університету ім. Т. Шевченка,  Київ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-9085-6659

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248232

Ключевые слова: профессиональный стресс, медицинские работники, факторы риска, COVID-19

Реферат. Професійний стрес у медичних працівників у період пандемії COVID-19. Пінчук І.Я., Пішель В.Я., Полив’яна М.Ю., Ячник Ю.В., Вірченко В.В. Під час пандемії COVID-19 значне професійне і психоемоційне навантаження відчувають медичні працівники. Професійний стрес сприяє емоційному вигоранню, може викликати тривогу, депресію та інші психопатологічні симптоми, впливати на якість медичної допомоги. Це зумовлює необхідність визначення факторів, що сприяють виникненню професійного стресу в медиків, з метою розробки шляхів і методів його подолання. Мета дослідження – визначення соціально-психологічних чинників, асоційованих з професійним стресом у медичних працівників під час пандемії COVID-19 в Україні. З використанням спеціально розробленої анкети проведено онлайн-опитування 1100 медичних працівників з усіх регіонів України. Анкетування здійснювали в період карантину протягом трьох тижнів, з 30.03.2020 р. до 21.04.2020 р. Основну частину респондентів становили жінки (79,9%). Вік опитаних: до 30 років – 179 (16,2%), від 31 до 60 – 824 (75,0%), понад 60 років – 97 (8,8%), серед них лікарів – 695 (63,1%), медичних сестер – 236 (21,5%), більше третини – лікарі сімейної медицини. Безпосередньо допомогу хворим з COVID-19 надавали 170 (15,5%) осіб. Аналіз результатів анкетування дозволив визначити особливості реагування медичних працівників на ситуацію у зв'язку з COVID-19 і виділити значущі для більшості респондентів емоційні й поведінкові фактори, асоційовані зі стресом. У ході дослідження отримано відповіді на питання щодо оцінки ризиків, пов'язаних з розповсюдженням, зараженням і смертю від коро­навірусу. Визначено найбільш значущі фактори, що впливають на виникнення стресу в медичних працівників. Поряд з цим встановлено фактори, що сприяють подоланню стресу. Для подальшого статистичного аналізу всі респонденти були розподілені на 2 групи залежно від рівня тривоги/страху. Порівняння цих груп за соціо­демографічними показниками здійснювали за допомогою χ2-критерію Пірсона. Статистично значущих від­мінностей між групами за всіма соціодемографічними індикаторами, окрім віку, не виявилося. Тобто тільки віковий фактор мав вплив на рівень тривоги/страху в медичних працівників у зв’язку з COVID-19 (p<0.05). Порівняльний аналіз оцінки вираженості стресу в групах проводили з використанням U-критерію Манна-Уїітні. Встановлено, що медичні працівники зі значною тривогою/страхом мають високий ризик розвитку про­фесійного стресу під час пандемії COVID-19 (p<0.01). У висновку обґрунтовано необхідність розробки і впро­вадження заходів профілактики професійного стресу в медичних працівників в умовах сучасної епідемічної ситуації. 

Кий-Кокарєва В.Г., Крячкова Л.В., Падалко Л.І. Соціально-економічне обґрунтування доцільності вакцинопрофілактики сезонного грипу серед медичних працівників

 

Информация об авторах

Кий-Кокарєва В.Г. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-6935-1867

Крячкова Л.В. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-7635-2609

Падалко Л.І. КП «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР», Дніпро, Україна, e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0003-1119-961X

 

 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248235

Ключевые слова: вакцинопрофилактика, грипп, прививки, медицинские работники, эффективность, анализ затраты-выгоды

Реферат. Соціально-економічне обґрунтування доцільності вакцинопрофілактики сезонного грипу серед медичних працівників. Кий-Кокарєва В.Г., Крячкова Л.В., Падалко Л.І. Метою цього дослідження є визначення соціально-економічної ефективності вакцинопрофілактики сезонного грипу серед медичних пра­цівників на підставі аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) та фінансової вигоди цього профілактичного заходу. Дослідження включало збір й аналіз інформації щодо ЗТВП та прямих і непрямих витрат на лікування грипу порівняно з вакцинопрофілактикою в комунальному підприємстві «Дніпро­петровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради» (КП «ДОПЦ зі стаціонаром» ДОР») протягом 2017-2020 років (3 епідсезони). Для оцінки наслідків вакцинопрофілак­тики проводився аналіз показників ЗТВП, використовувалися індекс та коефіцієнт протиепідемічної ефективності. Економічний ефект визначався на підставі методу витрати – вигода із застосуванням алгоритму аналізу у вигляді «дерева рішень». Інформаційною базою для аналізу слугувала обліково-звітна й фінансово-економічна документація закладу охорони здоров’я (ЗОЗ). При аналізі ЗТВП на грип за період спостереження виявлено, що всі досліджені показники захворюваності (число випадків на 100 працюючих; число днів на 100 працюючих; середня тривалість випадка) були статистично значущо меншими в щеплених порівняно з невакцинованими (р<0,001). Відвернена кількість випадків ЗТВП на грип за останній рік спостереження (2019-2020 рр.) становила 11,07 (95% ДІ 6,68-15,46) на 100 працюючих; днів – 96,23 (95% ДІ 81,86-110,60) на 100 працюючих. Індекс протиепідемічної ефективності за час дослідження зріс на 2,37 (95% ДІ 1,95-2,79), коефіцієнт протиепідемічної ефективності – на 15,16% (95% ДІ 11,17-18,01). Економічна ефективність вакцинації 69,44% працюючих за один епідемічний сезон (2019-2020 рр.) становила загалом 248 976 грн або 494 грн (56%) вигоди на одного працівника. У результаті дослідження була доведена висока медико-соціальна та економічна ефективність вакцинопрофілактики в ЗОЗ. Медична ефективність полягає в суттєвому зниженні показників захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, високих рівнях і тенденції до зростання показників протиепідемічної ефективності. Економічний ефект визначається як наявна  грошова вигода від проведеної вакцинопрофілактики. Отримана економія є підґрунтям для оптимізації використання ресурсів медичного закладу, зокрема й трудових.

Сайдакова Н.О., Стусь В.П., Гавва Н.В., Гродзінський В.І. Особливості захворюваності, поширеності хронічного циститу серед жіночого населення України в регіональному аспекті

 

Информация об авторах

Сайдакова Н.О. ДУ «Інститут урології НАМН України», Київ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-7174-9540

Стусь В.П. Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-4539-8126

Гавва Н.В. Івано-Франківська обласна клінічна лікарня, Івано-Франківськ, Україна

ORCID iD https://orcid.org/0000-0001-6986-0920

Гродзінський В.І. Івано-Франківська обласна клінічна лікарня, Івано-Франківськ, Україна,
e-mail:

ORCID iD https://orcid.org/0000-0002-1718-8164 

 

https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248236

Ключевые слова: женщины, хронический цистит, заболеваемость, распространённость

Реферат. Особливості захворюваності, поширеності хронічного циститу серед жіночого населення України в регіональному аспекті. Сайдакова Н.О., Стусь В.П., Гавва Н.В., Гродзінський В.І. У роботі використані дані державної і галузевої офіційної статистики за 2008-2017 роки. Аналізувалися абсолютні та відносні показники захворюваності й поширеності хронічного циститу серед жіночого населення України, її регіонах та областях з урахуванням виділення двох п'ятирічних періодів для порівняльної оцінки характеру й інтенсивності динамічних процесів. Виявлено, що кількість зареєстрованих в Україні хворих на хронічний цистит (ХЦ) формується за рахунок жінок, яких у 3-3,5 рази більше, ніж чоловіків, з характерним для них більш інтенсивним приростом (за 10 років на 3,6% проти 0,4% серед дорослого населення по країні). Перші три місця в структурі належать Південно-Східному регіону, м. Києву, Західному регіону, наступні – Центральному, Південному, Північно-Східному регіонам. Рівні поширеності захворювання серед жінок (на 100 тис.) вище середньоукраїнських і відрізняються великим темпом приросту (за 10 років на 13,5% з 232,2 до 263,6 проти 9,3% з 171,5 до 187,5 відповідно). Типове для України стійке збільшення хворих з уперше встановленим діагнозом хронічного циститу (на 0,8%, 2,1% і на 2,8% відповідно в перший, другий періоди і за 10 років до 15112 у 2017 р.) також формується цією категорією (приріст кількості жінок відповідно був 3,4%, 12,4% і 5,0% до 11295). Аналогічна ситуація виявлена також при аналізі рівня захворюваності (на 100 тис.). По Україні темп його зростання за останню п'ятирічку становив 9,6% проти 1,8% за попередній, за 10 років – 11,9%, а величина досягла 43,4 у 2017 р. проти 38,8 у 2008 році. Серед жінок її рівні вище середньоукраїнських (у 2017 р. – 59,2 проти 56,1 у 2008 р.), а приріст виявився інтенсивнішим (на 6,2% і 11,3% за періодами; за 10 років – на 11, 98%).