Шановні науковці, лікарі, студенти 
та інші фахівці й читачі
журналу «Медичні перспективи»!

 

Редакція пропонує до вашої   уваги анонс декількох статей, які готуються до публікації в № 2 2022 року. Різнопланова тематика статей випуску віддзеркалює головну політику журналу – актуальності та новизни статей у поєднанні з бездоганним методичним рівнем досліджень, виконаних на сучасному рівні.

У випуску представлені популярні в читачів оглядові статті та клінічні випадки, декілька цікавих експериментальних досліджень, проблемна стаття щодо стратегії громадського здоров'я в Україні. Провідний клінічний розділ журналу містить статті, які відбивають найгостріші проблеми патології серцево-судинної і дихальної систем, репродуктивного і стоматологічного здоров'я людини тощо. Сподіваємось, що публікації чергового випуску будуть не тільки цікавими та корисними для вас, але й сприятимуть вашим новим науковим і практичним звершенням.

 

Бабкіна Т.М., Смирнова Г.С., Михайленко Л.А., Козаренко Т.М., Глоба М.В., Кундіна В.В. Вплив йоги на ліпідні профілі в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю

 Мета дослідження – оцінити ефективність йоги в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (СН) та дисліпідемією. Сто два пацієнти з хронічною СН та дисліпідемією були рандомізовані в контрольну групу (КГ) з 54 пацієнтів та групу йоги (ЙГ) із 48 пацієнтів. КГ було призначено стандартну терапію хронічної СН (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, β-адреноблокатори, антагоністи альдостерону, дигоксин, петльові діуретики, статини, антиагреганти) та дисліпідемії. У ЙГ додатково проводили модифікацію способу життя у вигляді 1 години щоденної практики йоги протягом 3 місяців. Усі пацієнти заповнювали анкету, повідомляючи про свій вік, стать, історію хвороби та лікування. Пацієнтам аналізували рівні загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ-Х), холестерину ліпопротеїнів високої щільності, С-реактивного білка, інтерлейкіну-8 та фактора некрозу пухлини -α при надходженні у відділення та через 3 місяці лікування. Нами було обстежено 168 пацієнтів, з них 42 – не відповідали критеріям включення в дослідження, 24 – відмовились брати участь у дослідженні. Усього рандомізовано 102 пацієнти, з них 54 були включені до КГ та 48 – до ЙГ. На початку дослідження не було виявлено значущих (p>0,05) відмінностей між групами за клінічними характеристиками пацієнтів. Під час госпіталізації пацієнти обох груп отримували стандартну терапію в порівняних дозах. Наприкінці дослідження в обох групах спостерігалось значне (p<0,05) зниження рівня ЗХ, ТГ та ЛПНЩ-Х з тенденцією до більш значних змін у ЙГ. Кореляційний аналіз виявив позитивний взаємозв'язок між рівнем ЗХ, ЛПНЩ-Х та концентрацією цитокінів. Результати нашого дослідження продемонстрували, що додавання йоги до стандартної терапії в пацієнтів із хронічною СН та дисліпідемією може асоціюватися  з поліпшенням ліпідного профілю.

Ергард Н.М., Біляков А.М., Волобуев О.Є. Установлення зажиттєвості та давності травмування в судово-медичній практиці (огляд літератури)

 Визначення давності ушкоджень органів та тканин у судово-медичній практиці має ключове значення для встановлення об’єктивної картини обставин подій. У наш час, коли з’являються новітні методи дослідження та сучасні лабораторно-інструментальні обладнання, виникає необхідність у покращенні судово-медичної діагностики встановлення давності заподіяння ушкоджень. Хоча експерти та науковці й намагаються винайти нові методи та методики діагностики давності травмування, цей напрямок наукових досліджень не втратить актуальності, зважаючи на складність вирішення питань. Метою роботи є аналіз літератури, присвяченої застосуванню різних методів діагностики в судово-медичній практиці для встановлення давності та зажиттєвості ушкоджень. В якості досліджуваного матеріалу було використано дані закордонних джерел, які досліджують проблематику діагностики давності та зажиттєвості ушкоджень. Як методи дослідження вибрані науковий пошук, аналіз та узагальнення. Автори наводять публікації, в яких викладено методики та критерії, що дозволяють вирішити ці питання. Зокрема, показано перспективні напрямки застосування імуногістохімічного методу, посмертної комп’ютерної томографії. Розглядаються питання встановлення давності черепно-мозкових травм. Також показана роль проявів системної реакції організму на травму, зокрема нейроендокринної системи. Наведені приклади використання неішемічних уражень серця для діагностики тривалості вмирання. Показана роль тропопніну І, креатинкінази, мозкового натрійуретичного пептиду (NT-pro BNP) у діагностиці тривалості перебігу травматичного процесу. На підставі огляду літератури автори роблять висновок про перспективність та необхідність розробки нових методів та критеріїв для визначення зажиттєвості та давності ушкоджень у судово-медичній практиці з метою уніфікації результатів дослідження та уникнення діагностичних помилок.

Матвєєнко Л.М. Мінеральна щільність та хімічний склад нижньощелепних кісток щурів в експериментальних моделях генералізованого пародонтиту

 Наиболее тяжелыми и трудно поддающимися лечению симптомами генерализованного пародонтита на фоне сахарного диабета являются изменения в костной ткани. Цель исследования – провести сравнительное изучение минеральной плотности и химического состава костной ткани нижних челюстей крыс при моделировании генерализованного пародонтита, развивающегося на фоне метаболических нарушений при сахарном диабете 2 типа, а также при дополнительном применении стронция ранелата. Работа проведена на 24 белых крысах-самцах линии Вистар массой 230-250 г, разделенных на три группы по 8 животных (в І группе вводили стрептозоцин и никотинамид, во ІІ – дополнительно пеницилламин, в ІІІ – дополнительно стронция ранелат), а также 6 интактных крысах в качестве контроля. По данным компьютерной томографии установлено, что в контрольной группе средние значения показателя минеральной плотности составляют 1450,0±125,0 HU, в І группе – 1320,0±120,0 HU (p>0,05), во ІІ –1100,0±110,0 HU (р˂0,05), в ІІІ –1400,0±137,0 HU (p>0,05). Таким образом, наиболее выраженное снижение минеральной плотности наблюдается при комплексном использовании никотинамида, стрептозотоцина и пеницилламина, тогда как стронций ранелат способствует нормализации данного показателя. По данным атомно-эмиссионной спектрометрии показатель минерализации – соотношение кальций/фосфор – в контрольной группе составил 1,14, в І – 1,05, во ІІ – 1,0 и в ІІІ – 1,26. Содержание стронция в образцах ІІІ группы превышало значения контроля почти в два раза (р˂0,001) в сравнении со значительным его уменьшением в образцах І и ІІ групп (р˂0,05). Увеличение содержания стронция приводило к уменьшению уровня остальных элементов, что объясняется конкурентным замещением в кристаллах апатитов. Таким образом, стронций ранелат активирует реминерализацию костной составляющей пародонта.

Конопкіна Л.І., Ботвінікова Л.А., Бєлослудцева К.О., Щудро О.О. Вентиляційна функція легень в осіб, які перенесли пневмонію на тлі коронавірусної хвороби (COVID-19): діагностична значущість показників

 Целью нашего исследования было оценить вентиляционную функцию легких (ВФЛ) у лиц, перенесших пневмонию на фоне коронавирусной болезни (COVID-19) в регионе Приднепровья в январе–апреле 2021 года, а при наличии изменений – определить типы вентиляционных нарушений и их выраженность. Было обследовано 41 человека, перенесшего пневмонию на фоне COVID-19, не раньше, чем через 4 недели от появления клинической симптоматики (медиана показателя – 48 (40; 68) дней). Все они составили основную группу (средний возраст – 55,8±5,6 года, мужчин – 21 (51,2%), женщин – 20 (48,8%)), которая была разделена на две подгруппы в зависимости от тяжести перенесенной коронавирусной болезни в остром периоде: в подгруппу 1 вошло 26 человек (средний возраст – 56,1±4,2 года; мужчин – 12 (42,2%), женщин – 14 (53,8%)), которые имели нетяжелое течение острого периода болезни; в подгруппу 2 – 15 человек (средний возраст – 55,2±5,3 года, мужчин – 9 (60,0%), женщин – 6 (40,0%)), которые имели тяжелое течение острого периода COVID-19. Всем респондентам были проведены общеклинические методы обследования, включая оценку одышки по Модифицированной шкале одышки Медицинского исследовательского совета, кашля и мокроты – по шкалам Савченко В.М.; пульсоксиметрию; спирометрию с бронходилятационным тестом. Почти у половины (48,8%) обследованных, перенесших пневмонию на фоне коронавирусной болезни (COVID-19), имелись различные нарушения ВФЛ. У пациентов с нетяжелым течением острого периода COVID-19 достоверно чаще встречались обструктивные изменения (р=0,035), а у пациентов с тяжелым течением острого периода COVID-19 – рестриктивные нарушения (p=0,002). Бронхообструктивные изменения в постковидном периоде чаще всего обусловлены снижением не уровня объёма форсированного выдоха за 1 секунду (ОФВ1), а соотношения ОФВ1/форсированной жизненной емкости легких (ниже 0,7) и/или наличием визуализационных изменений кривой «поток-объём». 

Хоменко І.М., Івахно О.П., Першегуба Я.В., Закладна Н.В. Стратегія розвитку системи громадського здоров’я України в руслі сучасних змін у суспільстві

 Цель данного исследования - научное обоснование стратегии развития системы общественного здоровья Украины в современных условиях ее функционирования. В работе использованы аналитические, эпидемиологические, социологические, экспертные, статистические методы исследования, которые направлены на определение методических подходов к развитию компетенций специалистов общественного здоровья Украины в профилактическом блоке системы, модели обеспечения кадрами и управления отраслью. По специально разработанной авторской программе 120 экспертов - специалистов ДУ «Центр контроля и профилактики болезней Министерства здравоохранения Украины» дали свои заключения о необходимости: закрепить на законодательном уровне сеть учреждений и кадрового обеспечения отрасли; трудоустройства специалистов общественного здоровья, получивших профильное высшее медицинское образование, на соответствующие должности; использовать адекватные механизмы функционирования системы общественного здоровья на основе договорных отношений с Национальной службой здоровья Украины в профилактическом блоке; создания единого информационного фонда о состоянии здоровья населения и окружающей среды, реальных условий труда в разных отраслях экономики страны; разработки эффективной и результативной программы оздоровительных мероприятий, доступных на всех уровнях административного управления в Украине; формирования экономической заинтересованности всего общества в сохранении и укреплении здоровья страны; упрочить профилактическое направления деятельности системы общественного здоровья Украины. Экологическая ситуация в стране требует оперативного решения вопросов по управлению рисками для здоровья населения.

Соколова К.В., Ставицький В.В., Коваленко С.І., Подплетня O.A. Спрямований пошук діуретиків серед 6-заміщених птеридин-2,4,7(1H,3H,8H)-тріонів

Спрямований пошук біологічно активних сполук серед гетероциклів і на сьогодні залишається актуальним напрямом медичної хімії. Серед значної кількості гетероциклічних сполук певної уваги заслуговують птеридини. Серед них відомі лікарські засоби з протипухлинною, протимікробною,  противірусною, діуретичною та іншими видами біологічної дії. Незважаючи на це, цікавими об’єктами для пошуку діуретичних засобів є 6-заміщені птеридин-2,4,7(1H,3H,8H)-тріонів, які за структурою подібні до тріамтерену (6-phenylpteridine-2,4,7-triamine) – діуретика з калійзберігаючою дією. Тим більш, що для них характерна прототропна таутомерія, вони здатні до утворення водневих та донорно-акцепторних зв’язків з різноманітними лігандами, і вірогідно, що саме зазначені особливості будови  будуть забезпечувати їх діуретичну дію. Метою роботи став спрямований пошук діуретичних засобів серед 6-заміщених птеридин-2,4,7(1H,3H,8H)-трионів з використанням методології методами in silico і in vіvо та вияснення ймовірного механізму дії. Для дослідження впливу на видільну функцію нирок були відібрані 1-methyl-3-R-6-(2-oxo-2-aryl-(hetaryl-)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones та 1-methyl-3-R-6-(2-hydroxy-2-aryl-(hetaryl-)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones. Спрямований пошук сполук, що впливають на видільну функцію нирок щурів, проводили за загальноприйнятою методикою Є.Б. Берхіна з водним навантаженням. У плазмі крові та сечі біохімічними методами визначали вміст креатиніну, натрію, калію та хлоридів за допомогою стандартних тест-наборів НПВ «Філісіт-Діагностика» (Україна) та проводили розрахунки згідно із загальноприйнятими методиками. Дослідження ймовірного механізму проводилося за допомогою гнучкого молекулярного докінгу, як підходу пошуку молекул, які мають спорідненість до певної біологічної мішені. Макромолекулярні дані були завантажені з банку білкових даних (PDB), а саме: кристалічні структури карбоангідрази II людини (PDB ID - 3HS4) та епітеліального натрієвого каналу (ENaC) (PDB ID – 4NTX). Дослідження впливу синтезованих сполук на видільну функцію нирок щурів показали, що 1-methyl-3-R-6-(2-oxo-2-aryl-(hetaryl-)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones, які містять у молекулі 4-фторфенільний, 2,4-дифторфенільний, 4-хлорфенільний фрагменти, посилюють діурез на другу годину на 27,3-70,1% порівняно з контрольною групою. За результатами впливу на добовий діурез встановлено, що найбільш активним виявився 1-methyl-6-(2-oxo-2-phenyl)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones, який підвищував добовий діурез на 168,1%, перевищуючи при цьому ефект Hydrochlorothiazide (41,8%) та Triamterene (49,1%). У той же час заміщені 1-methyl-3-R-6-(2-hydroxy-2-aryl-(hetaryl-)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones - мало­активні сполуки. Проведені поглиблені дослідження з використанням біологічних тестів та молекулярного докінгу надали змогу припустити, що для 1-methyl-6-(2-oxo-2-aryl)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones (2.1, 2.5 та 2.6) імовірними механізмами діуретичної дії є порушення транспорту натрію в дистальних звивистих канальцях, що викликає виведення натрію та втрату води організмом та, ймовірно, інгібування епітеліальних натрієвих каналів, що сприяють поглинанню натрію та секреції калію в дистальних звивистих канальцях і збиральних трубочках, що реалізує калійзберігаючу дію. Обґрунтована та розроблена стратегія пошуку діуретиків серед 6-заміщених птеридин-2,4,7(1H,3H,8H)-тріонів дозволила виділити ряд ефективних сполук, які за діуретичною дією перевищують референс-препарати «Гідрохлоротіазид» та «Тріамтерен». Важливо, що результати молекулярного докінгу дали змогу припустити механізм дії досліджуваних сполук, подібний до тіазидних діуретиків. Зазначена дія може бути пов'язана з таутомерією цих сполук і, як наслідок, їх здатністю утворювати координаційні зв’язки з катіоном цинку та додатковою взаємодією галогенів в активній ділянці СА II. Також вдалось виявити  наявність калійзберігаючої дії, певно, за рахунок здатності інгібувати епітеліальні натрієві канали (ENaC). Отримані результати обґрунтовують подальший цілеспрямований пошук потенційних діуретиків серед цього класу сполук.

Ковач І.В., Зуб Г.Е., Крячкова Л.В., Кучеренко О.М., Алексєєнко Н.В., Лавренюк Я.В., Влад М.І. Оптимізація хірургічного лікування перелому нижньої щелепи в дітей у період змінного прикусу

 Період віку дітей від 6 до 12 років характеризується підвищеною активністю та початком занять активними видами спорту, що підвищує ризик травматичних уражень лицевого скелету. Серед таких уражань переломи нижньої щелепи посідають перше місце. Традиційним методом лікування переломів нижньої щелепи в дітей вважається використання зубоясеневих шин та двощелепного шинування. У період змінного прикусу через фізіологічну зміну зубів, карієс та його ускладнення, втрату зубів через травматичні ушкодження двощелепне шинування буває неможливим, а при проходженні щілини перелому через дистальні відділи тіла нижньої щелепи та за межами зубного ряду використання зубоясеневих шин не є ефективним. Тому виникає необхідність відкритої репозиції та внутрішньої фіксації фрагментів за допомогою мініпластин. У дітей при фіксації мініпластин за допомогою гвинтів є ризик ураження зачатків та коренів постійних зубів або нижньощелепного каналу. На основі аналізу конусно-променевих комп’ютерних томограм дітей у період змінного прикусу встановлено зони для безпечної фіксації гвинтів та безпечна глибина їх занурення в кісткову тканину.